Суддю одного з районних судів Львова постануть перед судом за зловживання впливом та неправдиве декларування. За інформацією, наданою НАБУ та САП, суддя обвинувачується у зловживанні впливом та декларуванні недостовірних даних. Відповідно до слідства, у 2025 році він отримав хабарі за вплив на ухвалення ряду «потрібних» рішень. Зокрема, він допоміг особі, затриманій працівниками ТЦК, залишити приміщення центру комплектування та уникнути призову. Також він обіцяв громадянину сприяння у питанні встановлення опікунства, що дозволяло демобілізувати його родича. Крім того, детективи виявили, що суддя вніс недостовірні відомості до декларації за 2024 рік.
Автор: redaktor
СБУ викрила хабарництво в Харківській області
Нещодавно в Харківській області була викрита масштабна схема хабарництва. Її організували керівник філії великого державного підприємства та голова місцевого осередку відомої політичної партії. Про це повідомили в Службі безпеки України (СБУ), співробітники якої діяли разом з Офісом Генпрокурора. Згідно з інформацією від джерел у СБУ, затриманим фігурантом справи є Сергій Пономаренко, керівник регіонального осередку “Батьківщини”. За даними слідства, політик діяв у співпраці з керівником міжрегіонального офісу ДП “Ліси України”, а також його підлеглим і посередником. Учасники схеми вимагали хабарі від бізнесменів, які вигравали біржові торги на закупівлю промислової сировини з державного лісгоспу. В обмін на це фігуранти продавали підприємцям елітні сорти лісосировини замість тих, що були зазначені в умовах торгів. Наразі є документальні підтвердження того, що зловмисники вимагали у підприємця 1,3 мільйона гривень за відвантаження майже 200 кубічних метрів цінних порід дерев. Щоб приховати свою діяльність, учасники підробляли звіти, вносячи до них недостовірну інформацію. Представники СБУ затримали зловмисників на гарячому після передачі останньої частини хабаря. Під час обшуків у фігурантів були знайдені мобільні телефони та документи, що підтверджували їхню протиправну діяльність. Затриманим повідомили про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України. Зловмисники перебувають під вартою і можуть отримати до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Проблеми з будівництвом укриттів для шкіл в Україні
У 2026 році державна субвенція на облаштування укриттів досягла рекордних 6 мільярдів гривень, але кількість побудованих об’єктів не завжди відповідає вимогам безпеки. Деякі громади звітують про відкриття сучасних «підземних шкіл», проте освітній омбудсмен та батьківські організації висловлюють занепокоєння: нові норми Санітарного регламенту виявилися фактично нездійсненними для більшості закладів. Поспіх із введенням об’єктів в експлуатацію призводить до будівництва «бетонних коробок» без вентиляції та автономного живлення. Питання відповідальності за недостатню кількість питної води або зупинку генератора під час тривалого відключення світла залишається відкритим. В окремих регіонах урочисті відкриття проводять на ще сирому бетоні. Досвід організації навчального процесу в укриттях в Україні розширюється завдяки донорській допомозі та державній субвенції. Від простих сховищ, які обладнали нашвидкуруч, багато областей переходять до будівництва спеціальних протирадіаційних приміщень, які почали називати “підземні школи”. Це дозволяє планувати офлайн чи змішане навчання в різних регіонах. Проте ситуація з облаштуванням укриттів для освітніх закладів, що фінансуються з різних джерел, неоднорідна. Десь все працює чітко, а десь – ні. Але це не заважає розпочати навчальний процес у недобудовах.
У 2025 році запрацювала програма державної субвенції “Школа офлайн”. Обсяг субвенції на укриття у закладах загальної середньої освіти на 2026 рік становить 5 млрд гривень. Вперше в Державному бюджеті на 2026 рік передбачено окрему субвенцію на облаштування укриттів для закладів дошкільної освіти обсягом 1 млрд гривень. З 12 по 22 січня МОН приймало заявки на фінансування укриттів у ЗЗСО, з 20 по 26 січня – для дошкільних закладів. Першочергово планують профінансувати військові ліцеї та проєкти, що фінансувалися у 2023-2025 роках з рівнем готовності не менше ніж 60%. Уряд ухвалив рішення перерозподілити 231 млн грн субвенції на завершення робіт з облаштування шкільних укриттів у 11 областях. Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко повідомила, що це дозволить завершити будівництво та забезпечити безпечні умови навчання для 10 тисяч дітей.
Освітній омбудсмен Надія Лещик повідомила про численні звернення щодо умов перебування в укриттях: низька температура, вологість, пліснява. З 1 січня 2026 року набрали чинності зміни до Санітарного регламенту. Директор може прийняти рішення про організацію освітнього процесу в укритті, за умови дотримання вимог регламенту. Зокрема, укриття мають забезпечуватися питною водою, місцем для вживання їжі, а також резервуарами з водою об’ємом не менше 5 літрів на особу.
Депутатка Запорізької міської ради Катерина Звєрєва розповіла про проблеми з введенням в експлуатацію укриттів у Запоріжжі. Станом на грудень 2025 року з 22 укриттів по області введено в експлуатацію лише 7. Вона зазначила, що укриття часто відкривають для показу, а не після завершення будівництва. В цих захисних спорудах вже впроваджують освітній процес, що викликає занепокоєння щодо безпеки дітей. Начальник Запорізької ОВА Іван Федоров повідомив про старт навчання у “підземній” школі Біленьківського ліцею. Проте депутатка зазначила, що укриття не мають достатньої автономності під час довгострокових відключень світла.
Вона підкреслила, що процес будівництва та введення в експлуатацію укриттів непрозорий, що викликає суспільну напругу. Батьки школярів також висловлюють занепокоєння щодо тривалих будівництв укриттів, які не завершуються вчасно. Відповідальність за безпеку дітей залишається на директорах закладів, що викликає дискусії серед освітян. Вони вважають, що нові вимоги не можуть застосовуватися до вже побудованих приміщень. Висока ймовірність, що недоліки в будівництві можуть призвести до небезпеки для дітей, якщо не буде належного контролю.
Скандал з конкурсом на голову Державної митної служби України
Конкурс на посаду керівника Державної митної служби України став об’єктом серйозного скандалу після публікації результатів тестування кандидатів. Представники Національного антикорупційного бюро України Руслан Даменцов та Орест Мандзій отримали лише 34 та 17 балів з 100 можливих, зайнявши 12-те та 13-те місця в рейтингу. Незважаючи на це, конкурсна комісія визнала їх переможцями відбору. Ця ситуація викликала різку критику з боку юристів та експертів, які стверджують, що це фактично дискредитує конкурсні процедури в органах державної влади. Вони вважають, що ключовим критерієм відбору могла стати не професійна оцінка, а приналежність кандидатів до НАБУ. Додаткові питання викликав той факт, що раніше так звана «незалежна комісія» підписала меморандум про співробітництво з НАБУ щодо перевірки кандидатів на добросовісність. Критики вбачають у цьому конфлікт інтересів: відомство отримало можливість брати участь у перевірці власних співробітників, незважаючи на юридичні суперечки щодо своїх повноважень. Юрист Олег Шрам зазначив, що ситуація демонструє деградацію конкурсних процедур: «Завдяки антикорреформам усе стало значно простіше: достатньо обіймати яку-небудь посаду в НАБУ — і вже не мають значення ні досвід, ні знання, ні компетентність, ні результати проходження конкурсних етапів». Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станислав Броневицький висловив думку, що на таких конкурсах обирають не найсильніших кандидатів, а «зручних» управлінців, які не ставитимуть зайвих запитань і не сперечатимуться з рішеннями зверху. Це вже не перший скандал навколо конкурсної комісії з відбору голови митниці. Раніше стало відомо про підписання меморандуму про співробітництво з НАБУ, хоча представники самого Бюро беруть участь у конкурсі. Політичний експерт Олег Постернак тоді зазначив, що такі рішення створюють ризики зовнішнього впливу на кадрові процеси в українських державних органах. Цей скандал підсилює сумніви в прозорості відбору керівників ключових державних структур і ставить під сумнів реальну незалежність кадрових процедур.
Скандал з будівництвом для переселенців у Житомирі
У Житомирі виник резонанс через будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб. 56 модульних будинків, які фінансувалися Італійським Червоним Хрестом, обійшлися в 279,59 млн грн, що суттєво перевищує ринкові ціни. За оцінками, середня вартість нового житла з ремонтом у місті становить близько 41 тис. грн за квадратний метр. Водночас вартість будівництва будинків для переселенців досягла приблизно 110 тис. грн за квадратний метр — майже втричі дорожче. Підрядником виступило ТОВ «СЛТ Резалт Констракшн», яке пов’язане з Єлизаветою Юрушевою — дочкою бізнесмена Леоніда Юрушева та дружиною колишнього народного депутата Олександра Скічка.
Звільнення судді ОАСКу: деталі справи Наталії Шевченко
Суддю ОАСКу Наталію Шевченко рекомендували звільнити через її неявку на кваліфікаційне оцінювання. Це рішення ухвалила Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя (ВРП). Єдиним, хто проголосував проти, став член ВРП Віталій Махінчук. У квітні 2019 року Шевченко разом з більшістю суддів ОАСКу не з’явилася на іспит у Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС), посилаючись на короткострокову непрацездатність через хворобу. ВККС призначила повторне оцінювання на 21 травня, але Шевченко з колегами знову не з’явилася. На плівках НАБУ зафіксована розмова Шевченко з головою суду Павлом Вовком за кілька днів до повторного оцінювання. Суддя прямо запитує, що їй робити: «Я посовітуватися хочу за 21, що ви по мені скажете дєлать, нє дєлать?» На що отримала відповідь: «Моє відєньє нє йті, я не пішов би». Далі обговорюються варіанти оформлення неявки: «взять больнічку ілі повишеніє кваліфікації». У розмові Шевченко погоджується діяти «як скажуть», що свідчить про координацію дій для зриву оцінювання. В результаті Палата ВРП рекомендувала звільнити суддю Шевченко. Вона має право оскаржити рішення до пленарного складу ВРП. Її також відсторонено від здійснення правосуддя. Окрім цього, Перша ДП розглянула скаргу щодо судді ОАСКу Вікторії Аверкової, яка також не з’явилася на іспит. Проте її немає на плівках НАБУ, що стало підставою для відмови у дисциплінарній відповідальності. У 2024 році ВККС продовжила кваліфікаційне оцінювання Аверкової, яке досі не завершене. Таким чином, у двох справах з однаковими фактами Аверкову врятувало те, що її не зафіксували на записах НАБУ.
Схема корупції в лісовій галузі Харківщини: затримання посадовців
Служба безпеки України затримала голову регіонального відділення відомої політичної сили за незаконні дії на Харківщині. Разом з Офісом Генпрокурора, СБУ викрила значну злочинну схему, яку реалізували керівник філії великого державного підприємства та лідер місцевого осередку популярної політичної партії. За даними досудового розслідування, політик співпрацював з керівником міжрегіонального офісу ДП «Ліси України», його підлеглим та посередником. Розслідування виявило, що учасники схеми отримували хабарі від підприємців, які вигравали на біржових аукціонах для закупівлі промислової деревини з державного лісгоспу. За хабарі підозрювані постачали бізнесменам елітні сорти лісосировини замість пиломатеріалів, як це передбачалося умовами відкритих торгів. Було зафіксовано вимагання зловмисниками у підприємця 1,3 млн грн за відвантаження близько 200 куб. м деревини цінних порід. Щоб приховати злочин, посадовці держлісгоспу вносили фальшиві дані до облікової документації. Співробітники СБУ затримали всіх організаторів схеми «на гарячому» під час передачі частини хабаря. Обшуки у затриманих виявили мобільні телефони та документи, що підтверджують злочинну діяльність. Слідчі СБУ пред’явили затриманим підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) та ч. 3 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою). Підозрювані перебувають під арештом, їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Оперативно-процесуальні дії проводилися під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора.
Схема фейкової перереєстрації автомобілів на 6,5 млн грн
Національна поліція викрила велику схему незаконної перереєстрації автомобілів, внаслідок якої було завдано збитків на суму 6,5 мільйона гривень. Злочинна група використовувала підконтрольні фірми та електронні цифрові підписи для внесення фальшивих даних у державний реєстр, реєструючи автомобілі без власників. Вони оформлювали транспортні засоби за допомогою вигаданих угод, використовуючи підроблені документи, а також реєстрували розшукувані автомобілі, занижуючи їхню вартість за допомогою фіктивних оцінок. Схема діяла в Київській, Житомирській, Вінницькій, Черкаській та Одеській областях, залучаючи понад 50 осіб. 12 учасникам цієї схеми вже повідомлено про підозру, і їм загрожує до 15 років ув’язнення.
Закриття справи щодо інвалідності прокурора Хамайка
Дисциплінарна комісія закрила справу щодо Сергія Хамайка, прокурора Чернігівської окружної прокуратури, у зв’язку з інвалідністю. Провадження було ініційоване за скаргою в.о. керівника Генеральної інспекції, яка базувалася на публікаціях у ЗМІ 2024–2025 років про масове оформлення груп інвалідності для працівників прокуратури. Скаржник підозрював, що Хамайко, якому Чернігівська МСЕК у 2018–2023 роках встановлювала та продовжувала групи інвалідності (спочатку ІІ, потім ІІІ, а з 2023 року — безстроково), міг діяти в особистих інтересах, що підривало його репутацію та викликало сумніви в доброчесності. Під час перевірки Комісія з’ясувала, що інвалідність Сергію Віталійовичу Хамайку була встановлена на основі медичних документів після серйозної травми 2018 року та попередніх ушкоджень. Групи інвалідності неодноразово підтверджувалися рішеннями МСЕК, а у 2025 році — додатковими обстеженнями в Чернігівській міській лікарні № 2 та ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України». Хамайко не приховував свій статус інваліда, інформуючи керівництво та надаючи відповідні документи. У кримінальному провадженні ДБР щодо можливих зловживань з інвалідністю прокурорів Хамайка не допитували, і підозру не оголошували. Службове розслідування не виявило підстав для дисциплінарної відповідальності. Представник скаржника на засіданні Комісії погодився з висновком про відсутність дисциплінарного проступку. Прокурор Хамайко також підтримав цей висновок і попросив розглянути справу без його участі. КДКП визнала, що в діях Сергія Хамайка не було ознак дисциплінарного проступку відповідно до пп. 5 та 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру». Доводи скарги не знайшли підтвердження.
Санкції та мережа Іванющенка: роль НАБУ у розслідуванні
НАБУ звернулося до Володимира Зеленського з ініціативою ввести санкції проти Юрія Іванющенка, відомого як «Юра Єнакієвський». Вибір президента для цього кроку, а не стандартних бюрократичних процедур, свідчить про політичний підтекст санкцій. Джерела вказують на сподівання на швидкий підпис Зеленського без детального аналізу наслідків, вважаючи це ударом по одній з фігур епохи Януковича, повідомляє ОРД. Основна увага НАБУ зосереджена на мережі контактів Іванющенка в Україні, зокрема на тих, хто підтримує з ним зв’язки після його від’їзду та управляє його активами. Формальним приводом для розслідування є ринок «Столичний», з яким пов’язують Іванющенка, але це лише точка входу. Головна мета — вивчення фінансових схем та механізмів контролю над активами. У цій схемі ключову роль відіграє Вадим Альперін, давній соратник Іванющенка, залучений до великих операцій на митниці та в логістиці. Через нього простежується зв’язок з Вадимом Мороховським, керівником фракції «Слуга народу» в Одеській міськраді та банкіром, пов’язаним з банком «Південний». У цьому банку зафіксовані випадки зникнення клієнтських коштів та гучні скандали, які, за даними джерел, використовувалися для виведення значних сум. Триада Іванющенко — Альперін — Мороховський формує потужну фінансову систему, де Мороховський є ключовим гравцем в Україні. Через нього, згідно з інформацією, проходять операції з нерухомістю, куди інвестують партнери. Яскравий приклад — ситуація з будівлею на Французькому бульварі в Одесі, яка перейшла під контроль пов’язаних структур. Санкції проти Іванющенка — це не кінець, а засіб. Їх введення надасть НАБУ доступ до рахунків, активів та операцій «Єнакієвського», включаючи зв’язки з українськими співучасниками. Це одразу виведе на Альперіна та Мороховського як частину єдиної структури. Таким чином, дії НАБУ виходять за межі однієї особи. Це спроба розкрити активну мережу, де Іванющенко є центром, Альперін — ланкою, а Мороховський — фінансовим каналом в Україні. Зеленський стає точкою входу, через яку розпочнеться процес з неконтрольованими наслідками, що виходять за рамки однієї персони.