Позначка: прокурори

Понад тисяча осіб потрапили до прокуратури без конкурсів

За даними Лабораторії законодавчих ініціатив, понад 1000 осіб влаштувалися до органів прокуратури без проходження конкурсного добору та попередньої перевірки на професійність і доброчесність після запровадження нових правил у 2025 році. Закон №4555-IX на період дії воєнного стану надав право призначати до Офісу Генерального прокурора та обласних прокуратур фахівців, які раніше не обіймали посади прокурорів, оминаючи стандартну конкурсну процедуру. Як зазначають у ЛЗІ, саме на основі цих норм Руслан Кравченко активно здійснював реорганізацію кадрової структури відомства. У Лабораторії законодавчих ініціатив підкреслюють: тепер простого відновлення конкурсів буде замало, оскільки окремої уваги та оцінки потребують усі кадрові рішення, ухвалені протягом останнього року.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Руслан Кравченко
  • 🏛️ Структура / Відомство: Офіс генпрокурора

Павло Богдашевський задекларував ID.4 Crozz і подарунок

Павло Богдашевський, прокурор Харківської спецпрокуратури в сфері оборони Східного регіону, вказав у декларації електромобіль Volkswagen ID.4 Crozz, а також подарунок на 600 тис. гривень.

Вартість Volkswagen ID.4 Crozz в Україні у квітні 2026 року, залежно від комплектації та стану, становить від 1,35 до 1,6 млн грн. У декларації ціна автомобіля зазначена майже вдвічі нижчою за ринкову.

За 2025 рік у родини також зафіксований кредит у “ПриватБанку” від 22 листопада 2025 року на 300 тис. грн. На кінець року залишок боргу становив 197 тис. грн.

Повернення прокурора Співакова: мільйони з азартних ігор

Історія Артема Співакова ілюструє збій у системі, де державні процедури втрачають свою логіку. Прокурор, який не зміг пройти базове тестування, демонструє стабільні мільйонні доходи від азартних ігор і, незважаючи на це, повертається до прокуратури після офіційного звільнення. За інформацією Телеграф, у 2020 році Співаков, який займав посаду начальника Мар’їнського відділу Волноваської прокуратури Донецької області, не зміг пройти обов’язкове тестування на загальні здібності та навички роботи з комп’ютером. Він отримав 90 балів при прохідному рівні 93 і був звільнений за невдалу атестацію. Спроба оскаржити це рішення в судах спочатку була успішною — перші інстанції стали на його бік. Проте у травні 2023 року Верховний Суд остаточно підтвердив законність його звільнення. Формально це мало завершити його кар’єру в прокуратурі, але фактично це не так. У 2024 році Співаков подає декларацію як прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури. Як особа, яка не пройшла атестацію і програла справу у Верховному Суді, повертається в систему і займає окружну посаду — це питання залишається без публічної відповіді. Паралельно з цим у його деклараціях з’являється новий джерело доходів — азартні ігри. У 2023 році це виглядає як незначний епізод: 14 740 гривень виграшу від онлайн-казино. Однак у 2024 році сума різко зростає — 1 096 299 гривень, задекларованих як виграш від компанії «Нейтів Аппс» (бренд Super Gra). У 2025 році він отримує майже таку ж суму: 1 007 017 гривень від тієї ж компанії. Таким чином, два роки поспіль доходи від азартних ігор практично дорівнюють офіційній зарплаті прокурора. У 2024 році він заробив на службі 939 599 гривень, а у 2025 — 1 020 898 гривень. Ігрові доходи не просто доповнюють зарплату — вони стають порівнянними з нею. Сам Співаков стверджує, що це не одиничні великі виграші, а серія менших — по 40–45 тисяч гривень за раз. Для досягнення річного результату в понад мільйон гривень потрібно не менше 20–25 успішних сесій. Враховуючи, що казино завжди має математичну перевагу, загальна кількість ігрових сесій повинна бути значно вищою — близько 40–50 на рік. Це свідчить про регулярну гру — фактично щотижневу. І це не враховує обсяги ставок, необхідних для досягнення таких результатів. При стандартних показниках повернення гравцю (RTP близько 95%), щоб виграти 40–45 тисяч гривень, потрібно робити ставки, що дорівнюють цим сумам. Це не випадкова удача, а системна і фінансово ємна діяльність. Окреме питання викликає динаміка виграшів. Майже ідентичні суми за два послідовні роки, отримані від однієї компанії, виглядають незвично для азартних ігор, де результати за своєю природою нестабільні. У публічному просторі немає пояснень, які б знімали цей дисбаланс між ймовірністю і результатом. Компанія, від якої надходять основні виплати, — «Нейтів Аппс» — працює під брендом Super Gra і має офіційну ліцензію. Її бенефіціаром є громадянин Грузії Бека Пааташвілі. За даними відкритих реєстрів, фінансові показники компанії значно нижчі за суми, які декларує Співаков як свої виграші. Це додає ще один рівень питань до загальної картини. На цьому фоні історія Співакова виходить за межі приватного випадку. Вона стосується кількох аспектів: кадрової політики прокуратури, механізмів повернення звільнених співробітників, прозорості доходів державних службовців і їхньої взаємодії з ігровим бізнесом. Ключове питання залишається без відповіді: що саме відображають ці декларації — виняткову удачу окремого гравця чи систему, в якій окремі доходи потребують більш детального пояснення. Поки це питання не закрите, історія Співакова залишається не про азартні ігри, а про вразливості всередині самої системи.

Сімейні статки Кутерги: як прокурор збагачується під час війни

Максим Кутерга, 38 років, у вересні 2025 року став заступником керівника Хмельницької обласної прокуратури. Раніше він працював в Міністерстві внутрішніх справ, Генеральній прокуратурі та Бюро економічної безпеки, де навесні 2025 року короткий час виконував обов’язки директора. Значні зміни в майновому становищі його родини сталися у 2024 році, коли він працював у БЕБ, як повідомляє Шептун. У 2024 році сім’я придбала нерухомість у котеджному містечку Piemont eco Village, розташованому в селі Підгірці Київської області. Це земельна ділянка площею 6,5 сотки та двоповерховий будинок площею близько 170 кв. м. Ринкова вартість цієї нерухомості оцінюється в 250–330 тисяч доларів, що перевищує 13 млн грн. У декларації будинок зазначено як об’єкт незавершеного будівництва. Право власності оформлено на дружину Максима — Анастасію Кутергу. Сам Кутерга не декларує нерухомість. На його дружину також зареєстрований автомобіль Porsche Cayenne 2019 року, ринкова вартість якого становить приблизно 64 тисячі доларів (близько 2,7 млн грн). Офіційні доходи родини за 2024 рік складають близько 1,2 млн грн зарплати Кутерги, 1,67 млн грн доходу дружини від підприємницької діяльності та 2,7 млн грн від продажу квартири. Водночас вартість нових активів перевищує загальні доходи, а задекларовані заощадження не зменшуються. ФОП Анастасія Кутерга була зареєстрована в липні 2024 року, безпосередньо перед придбанням нерухомості; до цього її бізнес майже не приносив прибутку. Земельна ділянка під будинок була придбана в липні 2024 року за суму близько 239 тисяч грн, що значно нижче ринкової вартості подібних об’єктів. При цьому фактичне будівництво будинку розпочалося ще до придбання ділянки. Квартира, продана за 2,7 млн грн, за даними журналістського розслідування, була оформлена на покупця, який не значиться у державних реєстрах України. У 2019 році Кутерга не пройшов атестацію прокурорів і був звільнений, але згодом відновився через суд, отримавши компенсацію в понад 300 тисяч грн. У цей період він здобув адвокатське свідоцтво і працював в адвокатському об’єднанні «Лігал Стратеджі», яке пов’язують з оточенням заступника глави Офісу Президента Олега Татарова. Заступник голови громадської ради при НАЗК Сергій Миткалик зазначає, що в цій ситуації є ознаки незаконного збагачення, оскільки вартість активів родини значно перевищує підтверджені доходи. Кутерга продовжує займати свою посаду в прокуратурі, а придбаний будинок залишається в декларації як незавершене будівництво.

Фінансові успіхи прокурора: декларація Івана Лендєла

Іван Лендєл, заступник керівника Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області, задекларував доходи своєї дружини, які становлять майже 4,5 мільйона гривень від підприємницької діяльності, а також преміум автомобіль BMW X4 M вартістю понад мільйон гривень. Як прокурор, Лендєл отримав 1,5 мільйона гривень заробітної плати. Його дружина, Галина Лендєл, задекларувала 4,5 мільйона гривень доходу від бізнесу, що є одним з найвищих показників серед родин прокурорів Закарпаття. Раніше, за даними попередніх декларацій, її дохід від підприємницької діяльності перевищував 3,8 мільйона гривень. Додатково, вона отримала 5,25 мільйона гривень у вигляді страхових виплат. Сім’я володіє кількома об’єктами нерухомості. Іван Лендєл має земельну ділянку площею 967 квадратних метрів у Виноградові, яку придбав у 2012 році, а також ще одну ділянку площею 800 квадратних метрів у Мукачеві з правом користування. У 2024 році він придбав велику земельну ділянку площею 10,8 тисячі квадратних метрів у селі Чорний Потік на Іршавщині. Дружина Галина є власницею нежитлового приміщення комерційного призначення площею 71,2 квадратних метра в Мукачеві, яке вона отримала в оренду з правом власності через іншу особу — Олександра Грицюка. Сім’я також користується житловим будинком площею 232,3 квадратних метра в Мукачеві, частина якого є власністю матері дружини. У розділі цінного рухомого майна задекларовано ультразвукову систему Philips ClearVue 550 вартістю 457 тисяч гривень, що належить дружині (набута у 2019 році). Щодо транспортних засобів, у власності дружини знаходиться BMW X4 M (2015 року випуску) вартістю 1 мільйон гривень, а Іван Лендєл користується Volkswagen Passat (2020 року), власником якого є Світлана Горицька. Грошові активи у сім’ї скромніші: Іван Лендєл має 10 тисяч євро та 30 тисяч доларів готівкою, а дружина — 30 тисяч євро та 45 тисяч доларів готівкою. На банківських рахунках у ПриватБанку та інших установах зберігаються невеликі суми в гривнях (від кількох гривень до 15 тисяч). Придбання BMW X4 M та ультразвукового апарату потребує пояснення джерел фінансування, особливо враховуючи, що офіційні доходи сім’ї до 2025 року не завжди виглядали достатніми для таких витрат без додаткових пояснень. Крім того, значна земельна ділянка, придбана у 2024 році, з’явилася в декларації без зазначення вартості набуття чи джерела фінансування. Окремо НАЗК варто з’ясувати, чому дружина прокурора Галина Лендєл вказує на наявність медичного центру. Вона зареєстрована як ФОП у Мукачеві, основний вид діяльності — загальна медична практика (КВЕД 86.21), а також пов’язані медичні послуги (УЗД, консультації спеціалістів). Однак її центр надає послуги ультразвукової діагностики, консультації гастроентеролога, невропатолога, терапевта тощо. Це може бути ознакою ухилення від сплати податків.

Фінансові успіхи прокурора Лендєла та його дружини

Іван Лендєл, заступник керівника Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області, задекларував дохід своєї дружини, Галини Лендєл, у розмірі майже 4,5 мільйона гривень від підприємницької діяльності, а також преміум-автомобіль BMW X4 M вартістю понад мільйон гривень. Як прокурор, Лендєл отримав 1,5 мільйона гривень заробітної плати. Дохід його дружини є одним з найвищих серед родин прокурорів Закарпаття, а раніше, згідно з попередніми деклараціями, її бізнес приносив понад 3,8 мільйона гривень. Окрім цього, Галина отримала 5,25 мільйона гривень у вигляді страхових виплат.

Сім’я володіє кількома об’єктами нерухомості. Іван Лендєл має ділянку площею 967 кв. м у Виноградові, придбану у 2012 році, та ще одну ділянку площею 800 кв. м у Мукачеві з правом користування. У 2024 році він також придбав велику земельну ділянку площею 10,8 тисячі кв. м у селі Чорний Потік на Іршавщині. Галина є власницею нежитлового приміщення комерційного призначення площею 71,2 кв. м у Мукачеві, яке вона отримала в оренду у 2019 році, але з правом власності через іншу особу — Олександра Грицюка. Сім’я також користується житловим будинком площею 232,3 кв. м у Мукачеві, де проживають спільно, частина якого є власністю матері дружини.

У розділі цінного рухомого майна задекларована ультразвукова система Philips ClearVue 550 вартістю 457 тисяч гривень, що належить дружині (придбана у 2019 році). Щодо транспортних засобів, у власності дружини є BMW X4 M (2015) вартістю 1 мільйон гривень, а Іван Лендєл користується Volkswagen Passat (2020), власником якого є Світлана Горицька.

Грошові активи в сім’ї скромніші: Іван Лендєл має 10 тисяч євро та 30 тисяч доларів готівкою, тоді як його дружина володіє 30 тисячами євро та 45 тисячами доларів готівкою. На банківських рахунках у ПриватБанку та інших установах зберігаються невеликі суми в гривнях (від кількох гривень до 15 тисяч).

Придбання BMW X4 M та ультразвукового апарату викликає питання щодо джерел фінансування, особливо враховуючи, що офіційні доходи сім’ї до 2025 року не завжди виглядали достатніми для таких витрат без додаткових пояснень. Також, велика земельна ділянка, придбана у 2024 році, з’явилася в декларації без вказівки вартості набуття чи джерела фінансування.

Окрему увагу НАЗК слід звернути на те, чому Галина Лендєл вказує на наявність медичного центру. Вона зареєстрована як ФОП у Мукачеві, основний вид діяльності — загальна медична практика (КВЕД 86.21), а також пов’язані медичні послуги (УЗД, консультації спеціалістів). Проте її центр надає послуги ультразвукової діагностики, консультації гастроентеролога, невропатолога, терапевта та інші, що може свідчити про можливу схему ухилення від сплати податків.

Розірвання шлюбу Андрія Степанченка та Інни Кравець: деталі справи

Ленінський районний суд Запоріжжя ухвалив рішення про розірвання шлюбу між Андрієм Володимировичем Степанченком та Інною Анатоліївною Кравець. Обидва колишні прокурори стали фігурантами справи, пов’язаної з продажем лічильників для Фонду декарбонізації України. Суддя Олександр Миколайович Гнатюк 3 березня 2025 року виніс рішення у справі № 334/28/25. Шлюб був зареєстрований 4 лютого 2012 року в Запорізькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану (актовий запис № 27). У подружжя є спільна дитина. На момент розгляду справи фактичні шлюбні стосунки між сторонами були припинені, вони не вели спільного господарства, а також не мали спорів щодо майна. Позивач просив розглядати справу без його участі. Відповідачка також не з’явилася до суду, але подала заяву про розгляд за її відсутності та повністю визнала позовні вимоги. Суд визнав, що продовження спільного життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам однієї зі сторін, тому позов було задоволено, і шлюб розірвано. Існує припущення, що це може бути стандартна схема для ухилення від декларування, а також можливе отримання відстрочки від мобілізації до ЗСУ через опіку батька над дитиною. Прокурорка Кравець може навіть зараз співмешкати зі Степанченком, що варто перевірити в межах розслідування НАЗК.

Дисциплінарні заходи проти прокурора Криворучка за бездіяльність

Дисциплінарна комісія КДКП ухвалила рішення про накладення стягнення на Андрія Криворучка, начальника відділу протидії порушенням прав людини в Чернігівській обласній прокуратурі. Комісія виявила, що з 2017 по 2020 рік Криворучко отримав безстрокову ІІ групу інвалідності через загальне захворювання. При цьому він вже отримував пенсію за вислугу років і ніколи не звертався за пенсією з інвалідності. Центральна МСЕК повинна була перевірити законність призначення інвалідності, включаючи випадок Криворучка. 22 вересня 2025 року він отримав офіційний лист від керівництва прокуратури з вимогою з’явитися до 30 вересня в спеціалізовану установу МОЗ для повторного обстеження. Прокурор не з’явився, пояснивши, що з 25 вересня по 6 жовтня перебував на лікарняному в Чернігівській міській лікарні №2. Після виписки він не вжив жодних заходів для узгодження нової дати обстеження, заявивши, що не користується пільгами за інвалідністю і не вважає за потрібне проходити перевірку. Комісія визнала таку бездіяльність неприйнятною. Навіть без прямих згадок про нього в медіа, Криворучко, маючи понад 27 років досвіду, повинен був активно працювати над розвіюванням суспільних сумнівів щодо законності свого статусу інваліда, щоб не підривати авторитет прокуратури. Криворучка характеризують позитивно, раніше він не мав дисциплінарних стягнень і неодноразово отримував заохочення. Він не отримував пенсійних виплат за інвалідністю. Враховуючи характер порушення, суспільний резонанс та особу прокурора, КДКП вирішила накласти стягнення у вигляді заборони на один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в його органі. Це рішення може бути оскаржене в адміністративному суді або у Вищій раді правосуддя протягом одного місяця.

Звільнення прокурора Луганської спецпрокуратури за корупційні дії

Комісія з питань дисципліни та етики прокурорів (КДКП) ухвалила рішення про звільнення Олега Погрібного з посади прокурора Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону. Погрібний працював у прокуратурі з липня 2024 року, а 10 квітня 2025 року КДКП підтвердила, що він успішно пройшов стажування. З 1 березня по 8 квітня 2025 року прокурор вступив у позаслужбові стосунки з особою, з якою через додаток Signal обговорював та планував незаконне зняття військовозобов’язаних з розшуку, зміну їх облікових даних у реєстрі «Оберіг» та вплив на співробітників територіальних центрів комплектування з метою отримання неправомірної вигоди. У листуванні були зазначені паспортні дані, ідентифікаційні номери та витяги з системи «Резерв+» кількох осіб. Обговорювалися конкретні суми в доларах за надані «послуги» — від 4-5 до 8-9 тисяч доларів. Дати листування збігалися зі змінами в реєстрі «Оберіг» стосовно цих військовозобов’язаних. 19 березня 2025 року Погрібний подав декларацію доброчесності, в якій стверджував, що не вчиняв дій, які б порочили звання прокурора, не використовував свою посаду в особистих інтересах і не отримував пропозицій неправомірної вигоди. Однак комісія визнала ці заяви недостовірними. Прокурор заперечував свою провину, стверджуючи, що листування було лише «моделюванням ситуацій» для журналістських розслідувань, а грошові перекази стосувалися боргових зобов’язань між третіми особами. Він запевняв, що не вчиняв жодних незаконних дій і не мав наміру отримувати вигоду. Проте комісія визнала його пояснення непереконливими та такими, що суперечать матеріалам справи. Порушення були кваліфіковані за пунктами 5 і 6 частини першої статті 43 Закону «Про прокуратуру», що передбачає вчинення дій, які порочать звання прокурора і підривають довіру до органів прокуратури, а також систематичне порушення правил прокурорської етики. Комісія зазначила, що даний проступок є серйозним і несумісним із подальшим перебуванням на посаді. Характеристика прокурора була посередньою, він не визнав свою провину і не висловив каяття. Рішення може бути оскаржене до адміністративного суду або Вищої ради правосуддя протягом одного місяця.

Фінансова декларація прокурора Одеської області Максима Капустіна

Прокурор відділу представництва інтересів держави у земельних відносинах Одеської обласної прокуратури Максим Вячеславович Капустін 11 березня 2026 року подав щорічну декларацію за 2025 рік. Хоча посадовець зареєстрований у Каховці Херсонської області, він фактично проживає та отримує кореспонденцію в Одесі. У декларації зазначені його дружина Юлія Олегівна та двоє синів — Ярослав і Мирослав. Родина володіє квартирою площею 49,1 м² у Каховці, яка є спільною частковою власністю (Максим має 25 %, його батько Вячеслав — 25 %, бабуся Людмила — 50 %). Дружина також має право проживання в іншій квартирі площею 47,3 м² у Каховці. В Одесі родина орендує квартиру площею 34,3 м² з правом проживання для всіх членів сім’ї. Транспортні засоби, цінні папери, корпоративні права та криптовалюта не були задекларовані. Щодо доходів за 2025 рік, Максим Капустін заробив 1 млн гривень зарплати в Одеській обласній прокуратурі та 69,5 тис. гривень пенсії. Дружина зазначила 4 тис. гривень соціальних виплат і 555 гривень національного кешбеку. Прокурор також отримав 2000 гривень зимової допомоги, 1919 гривень кешбеку «Зроблено в Україні» та 691 гривню відсотків від Райффайзен Банку. Загальний дохід родини становить близько 1,11 мільйона гривень. Що стосується грошових активів, родина зберігає 10 тис. доларів готівкою у спільній сумісній власності та 32 тис. гривень.