Позначка: Офіс генпрокурора

НАЗК перевіряє спосіб життя генпрокурора Кравченка через віллу в Дубаї

Початок моніторингу НАЗК

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) ініціювало моніторинг способу життя чинного генерального прокурора України Руслана Кравченка. Підставою для перевірки стало журналістське розслідування проєкту «Схеми» (Радіо Свобода), яке виявило інвестицію в елітну нерухомість в Об’єднаних Арабських Еміратах, здійснену родиною посадовця.

Деталі дубайської нерухомості

Згідно з даними реєстру Земельного департаменту Дубаю, 20 липня 2023 року Аліна Шкробанець — мати тодішньої дружини Кравченка Олени Шкробанець — інвестувала близько 670 тисяч доларів у будівництво вілли площею понад 143 квадратні метри. Об’єкт розташований у котеджному містечку Damac Lagoons, у кластері Mykonos. На момент здійснення цієї інвестиції Руслан Кравченко обіймав посаду голови Київської обласної військової адміністрації.

Зв’язки та подальший продаж

У той самий період у декларації Кравченка було вказано право користування автомобілем Infiniti QX70 2013 року випуску, що належав його тещі. У листопаді 2024 року Кравченко розлучився з Оленою Шкробанець, а влітку 2025 року очолив Офіс генерального прокурора. Того ж року, за даними реєстру, віллу було продано Андрію Кейбашу, який керує київським рестораном La Veranda. Журналісти зафіксували на відео, як у грудні 2022 року Руслан Кравченко відвідував цей заклад разом із тодішнім тестем Ігорем Шкробанцем.

Позиції фігурантів

Аліна Шкробанець заперечила факт купівлі нерухомості, припустивши використання її даних без відома. Андрій Кейбаш підтвердив придбання вілли за 670 тисяч доларів у 2025 році, проте не зміг пригадати продавця, а зв’язок із Кравченком назвав виключно гостьовим. Ігор Шкробанець, депутат Чернівецької обласної ради, заявив про відсутність інформації щодо угоди, додавши, що саме Кравченко познайомив його з Кейбашем. Олена Шкробанець також заперечила обізнаність про майно в ОАЕ. Руслан Кравченко на момент виходу розслідування коментарів не надав.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Руслан Кравченко, Аліна Шкробанець, Олена Шкробанець, Андрій Кейбаш, Ігор Шкробанець
  • 🏛️ Структура / Відомство: Офіс генерального прокурора, Київська обласна військова адміністрація, НАЗК
  • 📍 Геолокація: Київська область, Київ
  • 🚗 Автомобілі: Infiniti QX70
  • 💰 Фігуруюча сума: 670 тисяч доларів

Котедж тестя, BMW та валюта: статки прокурора Чернівецької області Артема Яся

Кар’єрний шлях та питання доброчесності

Артем Ясь, який у грудні минулого року очолив прокуратуру Чернівецької області, опинився в центрі уваги через аналіз своїх статків. До призначення на посаду прокурора області він обіймав посаду першого заступника керівника цього ж відомства. З огляду на специфіку прикордонного регіону, де прокуратура здійснює нагляд за справами про контрабанду та корупцію на митниці, питання прозорості доходів посадовця є критично важливим для довіри до системи правосуддя.

Варто нагадати, що ще у 2020 році активісти ВГО «Стоп корупції» звертали увагу на спосіб життя Артема Яся, коли він працював у Києві. Тоді йшлося про можливе проживання в незадекларованій квартирі вартістю близько 5 млн грн.

Нерухомість родини: користування майном родичів

Згідно з декларацією за 2025 рік, Артем Ясь користується квартирою у Києві площею 100,2 кв. м, що належить його тещі. Крім того, з 11 жовтня 2025 року дружина прокурора разом із двома синами отримали право безоплатного користування будинком площею 200 кв. м та земельною ділянкою 786 кв. м у Білогородці Бучанського району. Власником цього майна є тесть прокурора Андрій Ткаченко. Ринкова вартість подібних об’єктів у цьому районі може перевищувати 4,5–5,7 млн грн.

Власну нерухомість прокурор задекларував лише у 2025 році — це квартира у Чернігові площею 106,9 кв. м, отримана у спадок. Також він отримав 1,28 млн грн спадщини від батька, Олександра Яся, колишнього заступника прокурора Чернігівщини.

Інвестиції та автопарк

Дружина прокурора Анна Ясь, яка працює в ДБР, у березні 2025 року інвестувала у будівництво двох квартир та паркомісця у Софіївській Борщагівці, уклавши договір із ТОВ «Веймут Таун Білдінг» на суму близько 1,46 млн грн. У липні того ж року вона придбала автомобіль BMW X4 xDrive20i 2025 року випуску за 2,35 млн грн, вказавши дохід від продажу іншого майна у розмірі 2,2 млн грн. Сам Артем Ясь володіє автомобілем Toyota Land Cruiser 150 (2023), оціненим у 2,02 млн грн.

Готівкові кошти та доходи

Сукупний офіційний дохід подружжя за рік склав близько 2,95 млн грн (зарплати прокурора та працівниці ДБР, а також допомога на переїзд). Попри це, родина зберігає значні суми готівкою: 24 тис. євро та 87 тис. доларів. На банківських рахунках при цьому знаходиться менше ніж 150 тис. грн. Також прокурор задекларував портфель іноземних акцій (Amazon, Uber, BlackRock), дивіденди від яких склали близько 2,5 тис. грн.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Ясь Артем, Ясь Анна
  • 🏛️ Структура / Відомство: Прокуратура Чернівецької області, ДБР
  • 📍 Геолокація: Чернівецька область, Київська область, Бучанський район, Чернівці, Київ, Білогородка, Софіївська Борщагівка
  • 🚗 Автомобілі: BMW X4 xDrive20i, Toyota Land Cruiser 150
  • 💰 Фігуруюча сума: 87 тисяч доларів

Кадрові зміни на Волині: Олег Сліпчук приєднався до бригади «Лють»

Контекст та передісторія

У межах розслідування справи «Карфаген», яку веде НАБУ, виникли питання щодо діяльності Данила Сліпчука, який обіймає посаду головного спеціаліста Департаменту інформаційних технологій Офісу генпрокурора. Згадка сина посадовця у матеріалах провадження стала резонансною подією, що привернула увагу громадськості до діяльності керівництва поліції Волинської області.

Як повідомляють джерела, начальник ГУ Нацполіції у Волинській області Олег Сліпчук прийняв рішення про перехід до штурмової бригади «Лють». За словами самого Олега Сліпчука, ініціатива зміни місця служби належить йому особисто. Такий крок він пояснює прагненням уникнути будь-яких припущень щодо впливу на об’єктивність внутрішніх перевірок, які можуть проводитися у зв’язку з фігуруванням його сина у справі «Карфаген». Починаючи з 22 вересня, виконання обов’язків начальника поліції області покладено на першого заступника Віталія Кондратюка.

Експертна оцінка та наслідки

Перехід керівника регіонального рівня до бойового підрозділу на тлі корупційного скандалу є нестандартним кроком, що має на меті мінімізацію репутаційних ризиків для правоохоронного органу. Практичне значення цього рішення полягає у спробі забезпечити автономність внутрішнього розслідування. Довгострокові наслідки залежатимуть від результатів роботи НАБУ у справі «Карфаген», оскільки будь-який розвиток подій навколо фігурантів справи безпосередньо впливатиме на довіру до кадрових рішень у системі Нацполіції.

Зарплата Руслана Кравченка: чому сума зросла після відставки

Контекст та передісторія

Питання оплати праці високопосадовців Офісу Генерального прокурора неодноразово ставали предметом суспільного обговорення. Попередні рівні заробітних плат керівництва відомства коливалися в межах 124–127 тисяч гривень на місяць.

Як повідомляє видання NV із посиланням на офіційну відповідь Офісу Генерального прокурора, колишньому генпрокурору Руслану Кравченку за вересень було нараховано близько 340 тисяч гривень. Ця сума суттєво перевищує його звичні виплати, які в попередні місяці становили від 124 до 127 тисяч гривень.

Згідно з оприлюдненими даними, структура заробітної плати у 2026 році передбачала посадовий оклад у розмірі 116,1 тисячі гривень. До цієї суми додавалися надбавка за вислугу років у розмірі 25% та доплата за роботу в умовах режимних обмежень, що становила 15%.

Експертна оцінка та наслідки

Різке зростання виплат після звільнення викликає запитання щодо прозорості нарахувань у державних структурах. Практичне значення цієї події полягає у посиленні вимог громадськості до деталізації бюджетних витрат на утримання апарату прокуратури. Довгостроковими наслідками можуть стати посилення контролю з боку антикорупційних органів, таких як НАБУ, та перегляд внутрішніх положень про виплати при звільненні, що мінімізує ризики необґрунтованого використання державних коштів.

ОГП спростував версію Сергія Кропиви щодо відрядження до Львова

Контекст та передісторія

Сергій Кропива є фігурантом резонансної справи «Карфаген», що стосується діяльності незаконних кол-центрів. Раніше правоохоронні органи розпочали розслідування щодо причетності посадовця до протиправних схем, що призвело до його затримання детективами НАБУ у вересні 2026 року.

Як повідомляє Офіс генерального прокурора, інформація про те, що заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП Сергій Кропива (відомий у справі під псевдонімом «Канцлер») перебував у Львові у службових справах, не відповідає дійсності. У відповіді відомства наголошується, що в період з 3 по 4 вересня 2026 року Кропива не був у відрядженні. Це підтверджується відсутністю відповідного наказу та даними табеля обліку робочого часу.

Нагадаємо, що під час судового засідання Сергій Кропива намагався виправдати своє перебування у Львові, де його затримало НАБУ 4 вересня, виконанням службових обов’язків. Проте, за версією слідства, посадовець насправді перебував у місті з метою відпочинку разом зі своєю цивільною дружиною Єлизаветою Івахненко, яка фігурує у справі під псевдонімом «Муза».

Експертна оцінка та наслідки

Спростування офіційної версії про відрядження суттєво послаблює позицію захисту Сергія Кропиви у суді. Використання службового статусу для прикриття приватних поїздок може бути кваліфіковано як спроба введення суду в оману, що негативно впливає на репутацію фігуранта та хід розслідування. У довгостроковій перспективі цей факт може стати вагомим аргументом для слідства щодо обрання суворішого запобіжного заходу та посилення доказової бази у справі «Карфаген».

Руслан Кравченко не повернувся на роботу після відрядження

Колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко, чиє закордонне відрядження завершилося 18 вересня, станом на 14:00 21 вересня досі не вийшов на роботу. Про це поінформувала речниця Офісу генерального прокурора Мар’яна Гайовська. За словами представниці відомства, офіційною датою закінчення службового відрядження Руслана Кравченка було 18 вересня. Проте станом на 14:00 21 вересня він так і не з’явився на своєму робочому місці в Офісі генерального прокурора. Мар’яна Гайовська уточнила, що Кравченко втратив лише адміністративну посаду генерального прокурора, проте й надалі залишається прокурором Офісу генерального прокурора. На запитання щодо того, чи перетнув він кордон України та де саме перебуває на даний момент, речниця ОГП відповіла, що не має подібної інформації.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Кравченко Руслан
  • 🏛️ Структура / Відомство: Офіс генерального прокурора

Новий очільник ОГП Ковальський: статки родини та питання від ЦПК

Володимир Зеленський призначив Антона Ковальського виконувачем обов’язків керівника Офісу генерального прокурора України. Відповідний указ було підписано 17 вересня після звільнення Руслана Кравченка. 42-річний Антон Ковальський народився у Вінниці, де й починав свій шлях у прокуратурі, зокрема працював начальником відділу нагляду за дотриманням законів органами фіскальної служби та заступником прокурора області. У 2011 році він здобув профільну освіту в Національній академії прокуратури за спеціальністю «Правознавство». Протягом листопада 2021 — липня 2025 років Ковальський очолював Чернівецьку обласну прокуратуру, а з липня 2025 року став керівником Хмельницької обласної прокуратури. На Хмельниччину він перейшов після гучного скандалу, коли наприкінці 2024 року з’ясувалося, що близько 20-25% штату місцевої прокуратури (понад 60 працівників) мали оформлену інвалідності переважно II групи. Тодішній керівник Олексій Олійник також мав такий статус і згодом був звільнений. Після перевірок МОЗ частині прокурорів скасували або змінили групи інвалідності, а десятки втратили адміністративні посади. Водночас щонайменше 18 прокурорів через суд повернули собі статус інвалідності, а деяким колишнім керівникам правоохоронці вручили підозри за незаконне оформлення пенсій і виплат. Цей скандал також призвів до звільнення восени 2024 року тодішнього генпрокурора Андрія Костіна. Новий очільник відомства одружений, виховує сина Володимира та доньку Олександру. Згідно з деклараціями на сайті НАЗК, дружина Оксана має дозвіл на роботу в Канаді та право на тимчасове проживання й захист у Румунії. Діти також мають документи для навчання в Канаді та право на тимчасове проживання і захист у Румунії. Центр протидії корупції вже оприлюднив низку зауважень щодо нового керівника ОГП. Зокрема, у період з 2011 до 2022 року прокурор користувався автомобілем, оформленим на його брата. Крім того, з 2018 року родина Ковальського користувалася квартирою у Вінниці площею 79 квадратних метрів, яка була оформлена на його матір одразу після купівлі, що, на думку розслідувачів, свідчить про її придбання саме для потреб сім’ї прокурора. Питання викликають і доходи матері, яка працювала в психоневрологічній лікарні: у 2019 році її неоподатковані доходи становили 51 тисячу грн, у 2020 році — 72 тисячі грн, а у 2021 році — 122,5 тисячі грн. За даними експертів, жодних заощаджень за той період задекларовано не було. У березні 2023 року дружина Оксана зареєструвалася як ФОП і за неповний рік задекларувала дохід у 5,2 мільйона гривень від продажу спортивного харчування, що відповідає понад 500 тисячам грн на місяць.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Антон Ковальський
  • 🏛️ Структура / Відомство: Офіс генерального прокурора
  • 📍 Геолокація: Хмельницька область, Вінниця
  • 💰 Фігуруюча сума: 5,2 мільйона гривень

Ексгенпрокурор Кравченко втечив до Відня та шукає притулок

Колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко перебував у Відні, де провів переговори з місцевими адвокатськими фірмами щодо потенційної юридичної допомоги для облаштування за кордоном. Про це стало відомо з інформації від джерел у юридичних колах. Згідно з цими даними, серед інших опцій Кравченко розглядає можливість подання запиту про надання політичного притулку. Як відомо, Кравченко виїхав з України в ніч на понеділок, перед цим оголосивши підозру керівнику НАБУ Кривоносу. Декілька народних обранців заявляють, що НАБУ найближчим часом планує висунути Кравченку підозру в рамках справи «Карфаген». У разі реалізації такого сценарію колишній очільник відомства потенційно може сприйняти ці дії як політично вмотивоване переслідування чи помсту з боку керівництва НАБУ, використавши це як підставу для звернення щодо політичного притулку.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Руслан Кравченко
  • 🏛️ Структура / Відомство: НАБУ
  • 📍 Геолокація: Відень

Колишній генеральний прокурор Кравченко виїхав до Відня

Колишній очільник Офісу генерального прокурора України Руслан Кравченко на даний момент перебуває в австрійській столиці — Відні. Про це стало відомо з інформації, яку оприлюднило Radio NV. Раніше сам Кравченко пояснював свій виїзд за кордон службовим відрядженням. За його словами, поїздка спрямована на поінформування закордонних партнерів про поточний стан справ у галузі боротьби з корупцією.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Кравченко Руслан
  • 🏛️ Структура / Відомство: Офіс Генерального прокурора
  • 📍 Геолокація: Відень

Справа про «паперові» дрони: екскомандира судитимуть за розкрадання 47 млн

Завершено досудове розслідування у справі про масштабне розкрадання бюджетних коштів, виділених на потреби оборони. До суду скеровано обвинувальний акт стосовно членів злочинної організації, які привласнили понад 47 мільйонів гривень, призначених для закупівлі FPV-дронів та оптичного обладнання для військової частини. За даними слідства, злочинну схему у 2024 році організував тодішній командир військової частини. До протиправної діяльності він залучив трьох підлеглих військовослужбовців, відповідальних за планування закупівель, приймання майна та ведення документації, а також цивільну особу — власника фіктивних компаній, через які здійснювалися фінансові операції. Протягом квітня–грудня 2024 року фігуранти уклали 37 договорів на постачання безпілотників та оптики. Фактично ж техніка до військової частини не надходила, а частину прицілів замінювали на значно дешевші аналоги. Попри це, у службових документах зазначалося, що контракти виконані в повному обсязі, що дозволяло безперешкодно перераховувати бюджетні кошти на рахунки постачальників. Відсутність обладнання або його невідповідність заявленим характеристикам приховували шляхом фальсифікації офіційної документації. Загальна сума збитків, завданих державному бюджету, перевищила 47 мільйонів гривень. Колишньому командиру та його спільникам інкримінують створення та участь у злочинній організації, заволодіння майном в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану, а також службове підроблення. У разі доведення вини обвинуваченим загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 🏛️ Структура / Відомство: Військова частина
  • 💰 Фігуруюча сума: 47 млн грн