Елітний будинок у Козині ексгенпрокурора Кравченка: чиї майно та зв’язки

Новозбудований будинок на доволі великій земельній ділянці в Козині біля води, куди нещодавно заїхав генпрокурор Руслан Кравченко з новою дружиною, записаний на пенсіонерку Олександру Лукашкову. Як стало відомо з матеріалів розслідувань, журналісти виявили цей будинок у Козині. Власницею нерухомості зазначена Лукашкова Олександра Іванівна, 1953 року народження, з Чернігова. Лукашкова та її донька Бакаліна Ярослава Володимирівна, 1976 року народження, володіють більш ніж десятьма дорогими земельними ділянками в Козині — і не тільки. Цікаво, що зять пенсіонерки — Бакаліна Олександр Миколайович, 1968 року народження — керував Головним управлінням контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ (ГУ БКОЗ). На Бакаліну також записані ще декілька земельних ділянок та пара преміальних автомобілів. Серед них — Mercedes та Audi. При цьому Бакаліна судиться із СБУ через кілька тисяч гривень.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Кравченко Руслан
  • 🏛️ Структура / Відомство: СБУ
  • 📍 Геолокація: Київська область, Обухівський район, Козин
  • 🚗 Автомобілі: Mercedes, Audi

Понад тисяча осіб потрапили до прокуратури без конкурсів

За даними Лабораторії законодавчих ініціатив, понад 1000 осіб влаштувалися до органів прокуратури без проходження конкурсного добору та попередньої перевірки на професійність і доброчесність після запровадження нових правил у 2025 році. Закон №4555-IX на період дії воєнного стану надав право призначати до Офісу Генерального прокурора та обласних прокуратур фахівців, які раніше не обіймали посади прокурорів, оминаючи стандартну конкурсну процедуру. Як зазначають у ЛЗІ, саме на основі цих норм Руслан Кравченко активно здійснював реорганізацію кадрової структури відомства. У Лабораторії законодавчих ініціатив підкреслюють: тепер простого відновлення конкурсів буде замало, оскільки окремої уваги та оцінки потребують усі кадрові рішення, ухвалені протягом останнього року.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Руслан Кравченко
  • 🏛️ Структура / Відомство: Офіс генпрокурора

27 секунд у суді: як скасували підозру Болоховцю

21 липня 2025 року Генпрокурор Руслан Кравченко на тлі масових обшуків у детективів НАБУ у своїх соцмережах заявляв про викриття гендиректора ДП “Ліси України” Юрія Болоховця у незаконному збагаченні на 7,9 млн грн.

Однак через 8 місяців Апеляційна палата ВАКС скасувала цю підозру. Причиною стало те, що в Печерському суді Києва не забезпечили аудіофіксацію засідання, на якому суддя Сергій Вовк легалізував невідкладний обшук, проведений ДБР.

Щоб з’ясувати, що саме сталося, варто звернути увагу на перебіг справи. Захисники Болоховця оскаржили ухвалу, якою суддя Вовк узаконив цей обшук.

У підсумку судді Апеляційної палати ВАКС встановили, що засідання у Вовка тривало лише 27 секунд. Очевидно, що за такий час неможливо виконати всі необхідні процесуальні дії. До того ж фіксацію засідання тоді також не забезпечили.

За таких обставин суд скасував рішення Вовка. Унаслідок цього докази, покладені в основу підозри Болоховцю, визнали недопустимими, а саму підозру довелося скасувати.

Ця ситуація залишає чимало запитань. Зокрема, у чому полягала невідкладність цього обшуку, якщо справу розслідували з 2023 року. Також незрозуміло, що завадило ДБР звернутися до слідчого судді ще до проведення обшуку.

Окремо постає питання, чи не заклав суддя Вовк свідомо таку проблему в цю справу.

На нашу думку, у діях Вовка можуть бути ознаки серйозних порушень. За таких обставин виникає питання, чи спроможний Кравченко звернутися до Вищої ради правосуддя зі скаргою на Вовка. Чи, поки “зручний” суддя ухвалює потрібні рішення, підстав для реагування немає?

У будь-якому разі ця історія стала показовим прикладом того, чим завершуються гучні заяви Генпрокурора Кравченка та ДБР.

Суд розгляне справу екскерівників УАФ щодо 40 млн грн

Офіс генерального прокурора скерував до суду справу проти колишнього президента Української асоціації футболу Андрія Павелка та ексгенерального секретаря УАФ Юрія Запісоцького.

За версією слідства, у 2016–2017 роках під час реалізації проєкту будівництва заводу з виробництва штучного покриття для футбольних полів було організовано схему привласнення коштів, повідомляє Bastion.

Матеріали справи свідчать, що обладнання закуповували з порушеннями та за завищеними цінами. Як вважає слідство, через це УАФ зазнала збитків на 26,5 млн грн. Ще близько 15 млн грн, за цими даними, вивели на рахунки підконтрольної компанії, зареєстрованої за кордоном.

Обвинувачення висунуто за ч. 5 ст. 191 КК України — заволодіння майном в особливо великих розмірах, а також за ч. 3 ст. 209 — легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом.

Підозру Андрію Павелку оголосили в жовтні минулого року. Окрім цього, йому закидають службове підроблення документів. У 2015–2024 роках він очолював Українську асоціацію футболу та контролював ключові рішення в організації, зокрема інфраструктурні проєкти і фінансові потоки.

Проєкт заводу штучних покриттів уже неодноразово фігурував у розслідуваннях. Йшлося про закупівлі за завищеною вартістю, використання посередницьких структур і співпрацю з компаніями, пов’язаними з офшорною юрисдикцією.

У 2022–2023 роках у парламенті та всередині футбольної спільноти ставили питання про його відставку. Серед основних претензій називали концентрацію управління в одних руках і непрозорість фінансових рішень. Попри це, Павелко залишався на посаді до 2024 року та надалі представляв Україну в міжнародних футбольних структурах, зокрема УЄФА.

Слідство стверджує, що схема ґрунтувалася на контролі закупівель, виборі постачальників і подальшому перерозподілі коштів через афілійовані компанії. Наслідком, за цією версією, стали прямі збитки для організації та виведення частини коштів за межі України.

Наразі справу передано до суду. Якщо вину фігурантів доведуть, їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Справу Павелка і Запісоцького скерували до суду

Офіс генерального прокурора передав до суду справу проти колишнього президента Української асоціації футболу Андрія Павелка та ексгенерального секретаря УАФ Юрія Запісоцького.

За версією слідства, у 2016–2017 роках під час реалізації проекту будівництва заводу з виробництва штучного покриття для футбольних полів була організована схема привласнення коштів, повідомляє Bastion.

Матеріали справи вказують, що закупівлі обладнання проводилися з порушеннями та за завищеними цінами. Унаслідок цього УАФ, за даними слідства, зазнала збитків на 26,5 млн грн. Ще близько 15 млн грн, за інформацією слідства, було виведено на рахунки підконтрольної компанії, зареєстрованої за кордоном.

Обвинувачення кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України — заволодіння майном в особливо великих розмірах, а також за ч. 3 ст. 209 — легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом.

Підозру Андрію Павелку оголосили в жовтні минулого року. Окрім цього, йому інкримінують службове підроблення документів. У період з 2015 по 2024 рік він очолював Українську асоціацію футболу та контролював ключові рішення в організації, зокрема інфраструктурні проекти та фінансові потоки.

Проект заводу штучних покриттів неодноразово ставав предметом розслідувань. Йшлося про закупівлі за завищеною вартістю, використання посередницьких структур і співпрацю з компаніями, пов’язаними з офшорною юрисдикцією.

У 2022–2023 роках у парламенті та всередині футбольної спільноти порушувалося питання про його відставку. Серед претензій називали концентрацію управління в одних руках і непрозорість фінансових рішень. Попри це, Павелко залишався на посаді до 2024 року та продовжував представляти Україну в міжнародних футбольних структурах, зокрема в УЄФА.

Слідство стверджує, що схема будувалася на контролі закупівель, виборі постачальників і подальшому перерозподілі коштів через афілійовані компанії. Її фінансовим результатом стали прямі збитки організації та виведення частини коштів за межі України.

Справу передано до суду. Якщо вину фігурантів буде доведено, їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Суд над депутатом Ужгородської міськради за недекларування активів

Депутата Ужгородської міськради постануть перед судом за приховування активів, вартість яких перевищує 13,8 мільйона гривень. Також під арешт потрапили його майно та активи дружини, до яких належать дві квартири в історичній частині Ужгорода, п’ять земельних ділянок, корпоративні права, елітні автомобілі та колекція з дев’яти картин, повідомляє Офіс Генпрокурора. Закарпатська обласна прокуратура подала до суду обвинувальний акт проти чинного депутата Ужгородської міської ради VIII скликання. Його звинувачують у внесенні недостовірних даних до декларації та легалізації незаконних доходів (ч. 2 ст. 209 та ч. 2 ст. 366-2 КК України). За результатами повної перевірки декларації за 2022 рік, проведеної НАЗК, було встановлено, що депутат свідомо не задекларував значну частину свого майна та фінансових зобов’язань. Зокрема, він не вказав будинок в Ужгороді площею близько 360 квадратних метрів, нерухомість у Києві, понад 315 тисяч доларів США готівкою, більше 1,3 мільйона гривень на рахунках, близько 800 тисяч гривень боргів та частину доходів. За версією слідства, готівкові кошти він передав третій особі під виглядом позики, намагаючись надати їм легального вигляду. Загальна сума незадекларованих активів становить 13,8 мільйона гривень, а легалізовані кошти складають ще 11,5 мільйона гривень. Депутату обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 11,5 мільйона гривень, яку вже внесено. Також під арешт потрапили його майно та активи дружини: дві квартири в історичній частині Ужгорода, п’ять земельних ділянок, корпоративні права, елітні автомобілі та колекція з дев’яти картин. Загальна вартість арештованого майна становить близько 69,4 мільйона гривень.

Викриття схеми розкрадання дронів в ЗСУ: командир привласнив 343 БпЛА

Правоохоронні органи виявили міжрегіональну схему, що стосується розкрадання безпілотників, які були передані військовим у рамках державного проєкту “Армія дронів”. Про це повідомив Офіс Генерального прокурора. Згідно з даними розслідування, організатором цієї оборудки став командир підрозділу однієї з військових частин ЗСУ, який діяв спільно з двома цивільними особами. В період з листопада 2024 року по березень 2026 року він, як зазначено, організував систематичне незаконне списання дронів, що були на обліку та використовувалися на фронті. Безпілотники списувалися як нібито втрачені або знищені, після чого їх передавали цивільним особам для продажу через інтернет, використовуючи анонімні акаунти. Схема діяла в кількох регіонах, зокрема в Донецькій, Харківській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. “Загалом задокументовано привласнення понад 343 БпЛА різних типів на суму понад 15,2 млн грн”, – зазначили в ОГП. За версією слідства, отримані кошти витрачалися на придбання нерухомості, автомобілів та коштовностей. Окремо було встановлено, що у 2025 році командир незаконно набув активів на суму понад 10,7 млн грн, оформлюючи їх на своїх родичів. Під час обшуків правоохоронці вилучили дрони, комплектуючі, готівку, документи на майно, а також автомобілі преміум-класу. Підозрюваним інкримінують привласнення військового майна в особливо великих розмірах, а командиру додатково – незаконне збагачення. Наразі їм обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Досудове розслідування триває, і встановлюється повне коло причетних осіб.

Затримка екстрадиції Міндіча: коментарі детектива НАБУ

Генеральний прокурор Кравченко вже протягом двох тижнів не підписує клопотання НАБУ щодо екстрадиції Міндіча. Про це повідомив провідний детектив у справі Олександр Абакумов. Він не став звинувачувати прокуратуру у затримці процесу, зазначивши, що Ізраїль є «дуже складною» країною для екстрадиції, і може знадобитися додатковий час для вивчення документа. «Ми зібрали та переклали їхньою мовою значний обсяг доказів, щоб підтвердити обґрунтованість нашого підозріння. В офісі генпрокурора дійсно можуть бути процедури перевірки. Не можу сказати, чи виправдані ці два тижні, але сподіваюся, що найближчим часом генпрокурор все ж підпише», — заявив Абакумов.

Екстрадиція Тимура Міндіча: нові деталі від НАБУ

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) ініціювало процес екстрадиції Тимура Міндіча з Ізраїлю у справі, відомій як «Мідас». Про це повідомив блогер Ігор Лаченков. НАБУ вже направило до Офісу Генерального прокурора пакет документів, необхідних для екстрадиції. Хоча клопотання ще не підписане, документи знаходяться в ОГП протягом двох тижнів. В бюро сподіваються, що рішення буде ухвалене найближчим часом.

СБУ викрила хабарництво в Харківській області

Нещодавно в Харківській області була викрита масштабна схема хабарництва. Її організували керівник філії великого державного підприємства та голова місцевого осередку відомої політичної партії. Про це повідомили в Службі безпеки України (СБУ), співробітники якої діяли разом з Офісом Генпрокурора. Згідно з інформацією від джерел у СБУ, затриманим фігурантом справи є Сергій Пономаренко, керівник регіонального осередку “Батьківщини”. За даними слідства, політик діяв у співпраці з керівником міжрегіонального офісу ДП “Ліси України”, а також його підлеглим і посередником. Учасники схеми вимагали хабарі від бізнесменів, які вигравали біржові торги на закупівлю промислової сировини з державного лісгоспу. В обмін на це фігуранти продавали підприємцям елітні сорти лісосировини замість тих, що були зазначені в умовах торгів. Наразі є документальні підтвердження того, що зловмисники вимагали у підприємця 1,3 мільйона гривень за відвантаження майже 200 кубічних метрів цінних порід дерев. Щоб приховати свою діяльність, учасники підробляли звіти, вносячи до них недостовірну інформацію. Представники СБУ затримали зловмисників на гарячому після передачі останньої частини хабаря. Під час обшуків у фігурантів були знайдені мобільні телефони та документи, що підтверджували їхню протиправну діяльність. Затриманим повідомили про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України. Зловмисники перебувають під вартою і можуть отримати до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.