Позначка: Хищения

ВАКС зменшив заставу ексначальнику бази Нацгвардії у справі на 150 млн

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про зменшення розміру застави для колишнього начальника Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України Володимира Федоровського. Згідно з постановою від 11 вересня, сума застави була знижена з 23,29 млн грн до 20 млн грн. Раніше, у межах розгляду справи про розкрадання понад 150 млн грн коштів Нацгвардії, суд обрав для Федоровського запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 29,95 млн грн. Згодом Апеляційна палата ВАКС зменшила цю суму до 23,29 млн грн, а після подання клопотання захистом підозрюваного суд ухвалив рішення про чергове зниження до 20 млн грн. За даними слідства, яке ведуть НАБУ та САП, у 2024 році група з восьми осіб організувала схему розкрадання коштів НГУ. За версією правоохоронців, посадовці планували придбати нерухомість для зберігання продовольства, проте замість прямої купівлі за ринковою ціною залучили підконтрольних підприємців. Об’єкт було перепродано Нацгвардії за ціною, завищеною на понад 143 млн грн. До звітів про оцінку майна було внесено заздалегідь визначену неправдиву вартість. Крім того, учасникам схеми інкримінують заволодіння ще понад 7 млн грн під час закупівель сонячних електростанцій та автомобільних шин. Як з’ясувалося, отримані кошти були використані для придбання елітного майна: автомобілів Mercedes-Benz AMG GLE, Toyota Land Cruiser 300 та Audi Q8, земельних ділянок поблизу Києва, квартири у Києві площею понад 130 кв. м, а також апартаментів у Буковелі вартістю понад 300 тис. доларів.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Федоровський Володимир
  • 🏛️ Структура / Відомство: Національна гвардія України
  • 📍 Геолокація: Київська область, Київ
  • 🚗 Автомобілі: Mercedes-Benz AMG GLE, Toyota Land Cruiser 300, Audi Q8
  • 💰 Фігуруюча сума: 150 млн грн

Розкрадання 5 млн грн на тендерах: затримано посадовців Луганської ОВА

Співробітники Служби безпеки України викрили корупційну схему, до організації якої причетні керівник одного з департаментів Луганської обласної військової адміністрації та його заступник. За даними слідства, посадовці планували заволодіти п’ятьма мільйонами гривень із державного бюджету через регулярні «відкати» від підконтрольних компаній. Як з’ясувало розслідування, незаконна діяльність реалізовувалася через махінації з державними закупівлями. Фігуранти забезпечували перемогу на тендерах наперед визначеним комерційним структурам, штучно створюючи імітацію конкурентної боротьби. З метою конспірації та приховування джерел надходження хабарів, зловмисники уникали передачі готівки з рук у руки. Натомість кошти надсилалися поштовими відправленнями з Кропивницького та Закарпатської області. Правоохоронці затримали трьох осіб: очільника департаменту ОВА, його заступника, а також власника афілійованого підприємства. Під час проведення обшуків у фігурантів виявлено та вилучено мобільні телефони, комп’ютери, готівку та чорнові записи з детальними розрахунками неправомірної вигоди. На підставі зібраних доказів затриманим оголошено про підозру згідно з ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за заволодіння чужим майном через зловживання службовим становищем у великих розмірах під час воєнного стану. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років. Спецоперацію виконували працівники СБУ в Донецькій та Луганській областях за процесуального нагляду Луганської обласної прокуратури, слідчі дії тривають. Офіційні прізвища підозрюваних спецслужба не оприлюднювала, проте на офіційному порталі Луганської ОВА вказано, що департамент інформаційної політики очолює Альбіна Кушелева, а її заступником є Андрій Зайцев.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Альбіна Кушелева, Андрій Зайцев
  • 🏛️ Структура / Відомство: Луганська ОВА
  • 📍 Геолокація: Луганська область
  • 💰 Фігуруюча сума: 5 мільйонів гривень

Державні землі НААН і коло людей, близьких до Гадзала

Ярослав Гадзало очолює Національну академію аграрних наук України з 2014 року. Саме через цю посаду він має контроль над сотнями тисяч гектарів державної землі. Про це пише «Викривач».

Журналісти проєкту Радіо Свобода «Схеми» неодноразово показували, як державні землі НААН дивним чином переходять до людей, дуже близьких до самого Гадзала, зокрема до родичів. Формально власником ніби залишається держава, але фактично ситуація виглядає інакше.

Окремо згадується історія з елітною нерухомістю в Києві, яка не фігурує в деклараціях, оскільки записана на сина. Тобто актив існує, але юридично він не оформлений на самого фігуранта.

Підконтрольні НААН підприємства розпоряджаються землею так, що держава отримує копійки, тоді як приватні структури мають стабільний кешфлоу. Це більше схоже не на управління державним ресурсом, а на виведення прибутку на «своїх людей». У цій історії навіть водій, як стверджується, отримує зарплату одночасно в кількох державних структурах.

Згодом до справи долучається Державне бюро розслідувань: ідеться про обшуки, підозри у розтраті та судове відсторонення. Водночас головне питання залишається незмінним: як система, що керує величезним земельним банком країни, роками працює в режимі мінімального контролю та максимальної вигоди для вузького кола.

Якщо відкинути формальності, це виглядає як типовий випадок, коли державний актив використовується як приватний бізнес-інструмент. Різниця лише в масштабах: йдеться не про рівень райдержадміністрації, а про всю аграрну науку країни. І поки офіційно мова про дослідження та розвиток, неофіційно це більше нагадує агрохолдинг без слова «приватний» у вивісці.

То що — ера Гадзала підходить до кінця і переходить до рук Кубіва?

Суд розгляне справу екскерівників УАФ щодо 40 млн грн

Офіс генерального прокурора скерував до суду справу проти колишнього президента Української асоціації футболу Андрія Павелка та ексгенерального секретаря УАФ Юрія Запісоцького.

За версією слідства, у 2016–2017 роках під час реалізації проєкту будівництва заводу з виробництва штучного покриття для футбольних полів було організовано схему привласнення коштів, повідомляє Bastion.

Матеріали справи свідчать, що обладнання закуповували з порушеннями та за завищеними цінами. Як вважає слідство, через це УАФ зазнала збитків на 26,5 млн грн. Ще близько 15 млн грн, за цими даними, вивели на рахунки підконтрольної компанії, зареєстрованої за кордоном.

Обвинувачення висунуто за ч. 5 ст. 191 КК України — заволодіння майном в особливо великих розмірах, а також за ч. 3 ст. 209 — легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом.

Підозру Андрію Павелку оголосили в жовтні минулого року. Окрім цього, йому закидають службове підроблення документів. У 2015–2024 роках він очолював Українську асоціацію футболу та контролював ключові рішення в організації, зокрема інфраструктурні проєкти і фінансові потоки.

Проєкт заводу штучних покриттів уже неодноразово фігурував у розслідуваннях. Йшлося про закупівлі за завищеною вартістю, використання посередницьких структур і співпрацю з компаніями, пов’язаними з офшорною юрисдикцією.

У 2022–2023 роках у парламенті та всередині футбольної спільноти ставили питання про його відставку. Серед основних претензій називали концентрацію управління в одних руках і непрозорість фінансових рішень. Попри це, Павелко залишався на посаді до 2024 року та надалі представляв Україну в міжнародних футбольних структурах, зокрема УЄФА.

Слідство стверджує, що схема ґрунтувалася на контролі закупівель, виборі постачальників і подальшому перерозподілі коштів через афілійовані компанії. Наслідком, за цією версією, стали прямі збитки для організації та виведення частини коштів за межі України.

Наразі справу передано до суду. Якщо вину фігурантів доведуть, їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Справу Павелка і Запісоцького скерували до суду

Офіс генерального прокурора передав до суду справу проти колишнього президента Української асоціації футболу Андрія Павелка та ексгенерального секретаря УАФ Юрія Запісоцького.

За версією слідства, у 2016–2017 роках під час реалізації проекту будівництва заводу з виробництва штучного покриття для футбольних полів була організована схема привласнення коштів, повідомляє Bastion.

Матеріали справи вказують, що закупівлі обладнання проводилися з порушеннями та за завищеними цінами. Унаслідок цього УАФ, за даними слідства, зазнала збитків на 26,5 млн грн. Ще близько 15 млн грн, за інформацією слідства, було виведено на рахунки підконтрольної компанії, зареєстрованої за кордоном.

Обвинувачення кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України — заволодіння майном в особливо великих розмірах, а також за ч. 3 ст. 209 — легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом.

Підозру Андрію Павелку оголосили в жовтні минулого року. Окрім цього, йому інкримінують службове підроблення документів. У період з 2015 по 2024 рік він очолював Українську асоціацію футболу та контролював ключові рішення в організації, зокрема інфраструктурні проекти та фінансові потоки.

Проект заводу штучних покриттів неодноразово ставав предметом розслідувань. Йшлося про закупівлі за завищеною вартістю, використання посередницьких структур і співпрацю з компаніями, пов’язаними з офшорною юрисдикцією.

У 2022–2023 роках у парламенті та всередині футбольної спільноти порушувалося питання про його відставку. Серед претензій називали концентрацію управління в одних руках і непрозорість фінансових рішень. Попри це, Павелко залишався на посаді до 2024 року та продовжував представляти Україну в міжнародних футбольних структурах, зокрема в УЄФА.

Слідство стверджує, що схема будувалася на контролі закупівель, виборі постачальників і подальшому перерозподілі коштів через афілійовані компанії. Її фінансовим результатом стали прямі збитки організації та виведення частини коштів за межі України.

Справу передано до суду. Якщо вину фігурантів буде доведено, їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Схема на 447 млн: як розкрадали кошти «Укренерго»

Правоохоронці викрили схему розкрадання коштів ПрАТ НЕК «Укренерго», яка діяла у 2022–2024 роках. П’ятьом учасникам повідомлено про підозру.

За даними слідства, організатором був засновник і фактичний контролер приватних енергопостачальних компаній, через які продавали електроенергію. До схеми він залучив ще чотирьох учасників ринку та створив мережу підконтрольних фірм.

Через ці компанії електроенергію постачали кінцевим споживачам і систематично маніпулювали прогнозами споживання: умисно занижували потреби, знаючи, що фактичне споживання буде значно вищим. На папері декларували мінімальні обсяги, а фактично продавали значно більше.

У результаті виникав дефіцит між заявленими та реальними обсягами, який держава автоматично покривала, щоб споживачі не залишилися без електрики. Водночас учасники схеми отримували від споживачів повну оплату за електроенергію, але замість погашення боргів перед державою виводили кошти через підконтрольні компанії та ФОПів і привласнювали їх.

Борг перед «Укренерго» не сплачували, а штучно накопичували, доводячи компанії до безнадійної заборгованості та ініціюючи банкрутство. Після цього схему повторювали з новими фірмами.

Загальні збитки становлять понад 447 мільйонів гривень. Усім п’ятьом учасникам повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України, а організатору додатково інкриміновано ч. 3 ст. 27 КК України. Наразі вирішується питання обрання запобіжних заходів.

Правоохоронці також перевіряють інші епізоди та можливі аналогічні збитки за 2025–2026 роки. Слідство триває, встановлюється коло всіх причетних.

Суд над менеджером медцентру за шахрайство з бюджетом

У Дніпрі відбувся судовий процес над менеджером медичного закладу «Ембі Медікал Центр», який створив схему для привласнення бюджетних коштів через електронну систему охорони здоров’я. Чечелівський районний суд виніс вирок у справі, що стосується корупційних дій. Обвинувачений, Зберовський Володимир Олександрович, працюючи менеджером, мав доступ до електронних кабінетів, логінів, паролів та кваліфікованих електронних підписів лікарів. Протягом 2024–2025 років він вносив до медичної інформаційної системи фальшиві дані про надану паліативну допомогу 38 пацієнтам, хоча насправді жодних послуг цим особам не надавали. На основі цих вигаданих звітів Національна служба здоров’я України (НСЗУ) безпідставно перерахувала медцентру сотні тисяч гривень. Загальна сума завданих збитків становила 450 885 гривень, з яких понад 145 тис. грн було привласнено у 2024 році, а майже 306 тис. грн — у 2025 році. Дії Зберовського кваліфіковано за ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство у великих розмірах з використанням електронно-обчислювальної техніки). Під час розгляду справи він служив у Збройних Силах України командиром взводу у званні лейтенанта. Зберовський визнав провину та уклав угоду про визнання винуватості з прокурором. Однією з умов пом’якшення покарання стало добровільне відшкодування шкоди: 10 квітня 2026 року він перерахував 450 000 гривень як благодійний внесок на потреби військової частини. 13 квітня 2026 року суд затвердив угоду, визнав Зберовського винним і призначив покарання: 3 роки позбавлення волі, з умовою звільнення від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Фінансові схеми на страхуванні пасажирів «Укрзалізниці»

На «Укрзалізниці» існують проблеми з крадіжками у сфері страхування. При купівлі квитків пасажири сплачують за обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків. Зазвичай це становить 0,12-0,17% від вартості квитка, але враховуючи, що пасажирські перевезення складають приблизно 24 млрд грн на рік, сума страхових зборів досягає 35-40 млн грн щорічно. Протягом року застраховано 112,75 млн осіб, а кількість страхових випадків становить 96, що є лише 0,00000085% від загальної кількості застрахованих. Хто ж отримує прибуток від цього? Укрзалізниця передала ці кошти страховій компанії «Інтер-поліс». Бенефіціарами є регіонал Єдін, Черняк (підконтрольний Добкіну) та Укрзалізниця (в особі Перцовського). Конкурс на вибір страховика проводився кулуарно, без використання системи Прозорро. Один з конкурентів подав скаргу, але АМКУ майже не відреагував, обмежившись лише зауваженням. У 2026 році держава вперше компенсує 16 млрд грн на пасажирські перевезення.

Справи про корупцію у Миколаєві: нові деталі розслідування

У 2020 році НАБУ розпочало розслідування щодо розкрадання коштів на реконструкції Соборної площі в Миколаєві. У 2021 році правоохоронці висунули підозри віцемеру Миколаєва Сергію Коренєву та його спільникам. Тоді ж антикорупційне бюро вилучило телефон у Коренєва. Наразі Вищий антикорупційний суд розглядає новий злочинний факт, виявлений під час аналізу інформації з телефону віцемера. У своїх «Нотатках» Коренєв розробив план дій для розорення житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Бриз», з метою заміни його на власні управляючі компанії, серед яких – «Бриз Про», ТОВ «Перша управляюча компанія», ТОВ «УК Ліски-М», ТОВ «УК Затишний дім». Наразі правоохоронці з’ясовують обставини так званого задвоєння сум робіт, оскільки всі згадані компанії тісно співпрацювали з Департаментом житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради. Всі роботи, виконані ЖКГ, були підконтрольні фірмам Коренєва – «Бриз Про», ТОВ «Перша управляюча компанія», ТОВ «УК Ліски-М», ТОВ «УК Затишний дім», які активували та списували кошти, отримані за оплату послуг квартплати від мешканців Миколаєва.

Схема крадіжки 800 млн грн: деталі розслідування

Співробітники правоохоронних органів виявили схему крадіжки 800 млн грн під час закупівлі дронів. За інформацією Держфінмоніторингу, в ході слідства було встановлено, що кошти виводилися через численні підставні фірми, карти дропів та фіктивний імпорт. Крім того, ці кошти витрачалися на одяг, взуття та парфумерію. На рахунки учасників схеми накладено арешт.