Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про послаблення запобіжного заходу для колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. Судова інстанція дозволила ексчиновнику зняти електронний засіб контролю — електронний браслет.
Водночас ВАКС продовжив дію процесуальних обов’язків, покладених на Галущенка, терміном на два місяці. Попри скасування вимоги про носіння браслета, фігурант справи залишається під дією інших обмежень, встановлених судом.
Директор департаменту матеріально-технічного забезпечення та управління майном Державної митної служби України Валерій Жалдак роками вказував у деклараціях будинок під Києвом як об’єкт незавершеного будівництва. При цьому, як зазначають журналісти, ще у 2015 році будівля мала вигляд цілком придатної для проживання. Офіційне право власності на цей об’єкт посадовець оформив лише у 2025 році.
За даними видання МЕЖА, майно, яким користується родина державного службовця, записане на його близьких. Зокрема, у червні 2025 року апартаменти у житловому комплексі Glacier Premium Apartments, розташованому в Буковелі, вартістю приблизно 110 тисяч доларів оформили на Надію Титомир — сестру тестя Жалдака. Звідки у цієї жінки з’явилися кошти на подібну покупку, з’ясувати не вдалося.
Крім цього, у 2025 році 73-річний тесть посадовця став власником двох квартир у новобудові Києва на вулиці Зарічній, 6, корпус 5. Їхня площа становить 34,1 та 33,8 квадратного метра. За оцінками розслідувачів, їхня загальна ринкова вартість перевищує 2 мільйони гривень. У своїй декларації за 2025 рік Жалдак вказав, що саме він зареєстрований у цих помешканнях та здійснює догляд за ними. Раніше сім’я посадовця також користувалася кросовером Skoda Kodiaq, який належав тестю, і жила у його квартирі в Києві площею 38,5 квадратного метра.
Увагу представників медіа привернули й активи дружини топ-чиновника. Вона придбала 15 соток землі в селі Романків за 688 тисяч гривень, хоча видання МЕЖА оцінює реальну ринкову вартість цієї ділянки у понад 2,2 мільйона гривень. Окрім цього, жінка користується електромобілем Volkswagen ID.4 Crozz, оформленим на її сестру, а у 2026 році на неї зареєстрували новий кросовер BMW X1.
Видання нагадує про інцидент 2021 року, коли суд встановив факт внесення Валерієм Жалдаком недостовірних даних до декларації на суму майже 392 тисячі гривень. Тоді посадовець приховав наявність у дружини автомобіля Toyota RAV4 вартістю понад 353 тисячі гривень, справжню вартість земельної ділянки площею 711 квадратних метрів у Підгірцях, а також частину доходів із банківських рахунків. Проте судову справу закрили через завершення строків давності притягнення до відповідальності.
Директор Департаменту профілювання митних ризиків Державної митної служби Сергій Корчака задекларував орендований автомобіль Jaguar F-Pace, вартість якого оцінюється приблизно в 1,27 мільйона гривень. Підрозділ, яким керує посадовець, відповідає за визначення того, які саме товари та в яких обсягах підлягають перевірці на митниці.
До 2022 року службовець користувався легковиком Volkswagen Passat, що належав його матері. Починаючи з 2022 року, він декларує оренду Jaguar F-Pace. Транспортний засіб записаний на Юрія Клопота, котрий купив його за чотири місяці до того, як почалася оренда. Будь-яких інших активів або підприємницької діяльності на ім’я власника виявлено не було. Такі обставини породжують питання відносно того, хто саме реально використовує машину та на яких умовах, хоча самі по собі ці факти не є прямим доказом номінального володіння.
Протягом 2023 року теща Сергія Корчаки стала власницею квартири площею 100 квадратних метрів у Києві. Ринкова вартість цього житла складає близько 5 мільйонів гривень, а походження фінансових ресурсів для його придбання вимагає ретельної перевірки.
Окрім цього, у період 2024–2025 років фізична особа-підприємець (ФОП) дружини митника заробила понад 10,4 мільйона гривень доходу. Дружина посадовця здійснює діяльність, зокрема, у сфері гуртової торгівлі меблями та орендує приміщення у компанії, яка також займається меблевою торгівлею та веде активний імпорт товарів. На думку авторів розслідування, подібні ділові зв’язки потребують додаткового контролю щодо можливого виникнення конфлікту інтересів.
У декларації родини колишнього очільника податкової служби Миколаївської області Романа Корнєва за 2023 рік зафіксовано понад 6 мільйонів гривень сукупних сімейних доходів, цінні ювелірні вироби та електромобіль Volkswagen ID.4 Crozz 2022 року випуску. Декларант оцінив транспортний засіб у 150 тисяч гривень. Про це повідомляє Викривач.
У грудні 2022 року дружина експосадовця Ірина Корнєва стала власницею коштовного кольє Cartier Juste un Clou, вартість якого склала 592 411 гривень. Крім того, згідно з оприлюдненими даними, вона володіє годинником Rolex Daytona.
Окрему увагу розслідувачі привернули до кросовера Volkswagen ID.4 Crozz 2022 року випуску, який Роман Корнєв внесено до декларації у квітні 2023 року за ціною 150 тисяч гривень.
У звітності за 2023 рік сім’я також задекларувала житловий будинок загальною площею 237 квадратних метрів та чималі заощадження в іноземній валюті. Головну джерело сімейних надходжень, судячи з документа, склали доходи дружини від ведення підприємницької діяльності.
Викривач звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції з вимогою звернути увагу на реальну вартість задекларованої автівки. Водночас сама по собі вказана сума не є прямим доказом порушень законодавства — для остаточної оцінки необхідне проведення додаткової перевірки.
Аллу Шлапак називають найближчою помічницею Дениса Комарницького, якого пов’язують із сумнівними «туалетними схемами». Наразі виникають питання щодо бездіяльності НАБУ стосовно екстрадиції Комарницького, якого, за даними джерел, співробітники ДСР та СБУ вивезли до Австрії.
Серед найближчого оточення Шлапак фігурує Михайло Терентьєв — голова земельної комісії, який є фігурантом справи НАБУ «Чисте місто». Через відсутність підозр щодо Шлапак у цій справі, у медіапросторі поширюються припущення про її можливу співпрацю з антикорупційними органами.
Як співголова фракції «Батьківщина», Алла Шлапак здійснює свою діяльність в офісі партії на вулиці Турівській. Після виявлення там засобів прослуховування та оголошення підозри Юлії Тимошенко з боку НАБУ, у політичних колах зміцнилося переконання про особливий статус Шлапак у відносинах із правоохоронцями.
Попри статус професорки, Алла Шлапак використовує для пересування елітні автомобілі, такі як Porsche Panamera та Mercedes CLS, які відсутні в її офіційних деклараціях. Водночас до Київради депутатка приїздить на вживаній Skoda. Такі розбіжності викликають додаткові питання, особливо на фоні того, що її невістка працює в НАЗК.
Окрім фінансових питань, до діяльності депутатки є претензії щодо академічної доброчесності: у її докторській дисертації було виявлено 14 фрагментів, що містять ознаки плагіату.
Артем Ясь, який у грудні минулого року очолив прокуратуру Чернівецької області, опинився в центрі уваги через аналіз своїх статків. До призначення на посаду прокурора області він обіймав посаду першого заступника керівника цього ж відомства. З огляду на специфіку прикордонного регіону, де прокуратура здійснює нагляд за справами про контрабанду та корупцію на митниці, питання прозорості доходів посадовця є критично важливим для довіри до системи правосуддя.
Варто нагадати, що ще у 2020 році активісти ВГО «Стоп корупції» звертали увагу на спосіб життя Артема Яся, коли він працював у Києві. Тоді йшлося про можливе проживання в незадекларованій квартирі вартістю близько 5 млн грн.
Згідно з декларацією за 2025 рік, Артем Ясь користується квартирою у Києві площею 100,2 кв. м, що належить його тещі. Крім того, з 11 жовтня 2025 року дружина прокурора разом із двома синами отримали право безоплатного користування будинком площею 200 кв. м та земельною ділянкою 786 кв. м у Білогородці Бучанського району. Власником цього майна є тесть прокурора Андрій Ткаченко. Ринкова вартість подібних об’єктів у цьому районі може перевищувати 4,5–5,7 млн грн.
Власну нерухомість прокурор задекларував лише у 2025 році — це квартира у Чернігові площею 106,9 кв. м, отримана у спадок. Також він отримав 1,28 млн грн спадщини від батька, Олександра Яся, колишнього заступника прокурора Чернігівщини.
Дружина прокурора Анна Ясь, яка працює в ДБР, у березні 2025 року інвестувала у будівництво двох квартир та паркомісця у Софіївській Борщагівці, уклавши договір із ТОВ «Веймут Таун Білдінг» на суму близько 1,46 млн грн. У липні того ж року вона придбала автомобіль BMW X4 xDrive20i 2025 року випуску за 2,35 млн грн, вказавши дохід від продажу іншого майна у розмірі 2,2 млн грн. Сам Артем Ясь володіє автомобілем Toyota Land Cruiser 150 (2023), оціненим у 2,02 млн грн.
Сукупний офіційний дохід подружжя за рік склав близько 2,95 млн грн (зарплати прокурора та працівниці ДБР, а також допомога на переїзд). Попри це, родина зберігає значні суми готівкою: 24 тис. євро та 87 тис. доларів. На банківських рахунках при цьому знаходиться менше ніж 150 тис. грн. Також прокурор задекларував портфель іноземних акцій (Amazon, Uber, BlackRock), дивіденди від яких склали близько 2,5 тис. грн.
Питання впливу неформальних кураторів на кадрові рішення в судовій системі України тривалий час залишається предметом суспільної дискусії. Події, що стали об’єктом обговорення, розгорталися навколо конкурсних процедур до апеляційних господарських судів у 2025-2026 роках.
Як повідомляє джерело, у розпорядженні опинився фрагмент розмови між Іриною Мудрою та Максимом Микитасем, що відбулася 10 червня 2026 року о 21:49 у Києві на проспекті Голосіївському. У центрі обговорення опинився Вемір Давітян, якого в медіа називають «смотрящим» за Запоріжжям.
Згідно із записом, Ірина Мудра розповіла про тривалі спроби Давітяна пролобіювати призначення конкретної судді із Запоріжжя, яка пройшла конкурс до апеляційного господарського суду під керівництвом Хрипуна. Мудра стверджує, що протягом восьми місяців відмовляла у цьому проханні, попри наполегливість Давітяна. У розмові також згадується Давид Арахамія, до якого, за словами співрозмовників, Давітян міг звертатися за підтримкою.
Хоча прізвище судді прямо не озвучується, обставини вказують на Оксану Ярешко, яка перемогла у конкурсі до Центрального апеляційного господарського суду. Вища рада правосуддя внесла подання щодо її призначення 30 жовтня 2025 року, а указ президента був оприлюднений 30 липня 2026 року.
Оприлюднені записи демонструють механізми неформального впливу на судові призначення, що створює серйозні ризики для незалежності правосуддя. Практичне значення цієї події полягає у викритті каналів комунікації між представниками бізнесу, політичними фігурами та посадовцями, відповідальними за кадрову політику. Довгостроковими наслідками можуть стати посилення вимог до прозорості конкурсів та підвищення уваги антикорупційних органів до подібних «лобістських» практик, що безпосередньо впливає на довіру суспільства до судової гілки влади.
