Позначка: Арахамия Давид

Скандальні плівки: Вемір Давітян та лобіювання суддів

Контекст та передісторія

Питання впливу неформальних кураторів на кадрові рішення в судовій системі України тривалий час залишається предметом суспільної дискусії. Події, що стали об’єктом обговорення, розгорталися навколо конкурсних процедур до апеляційних господарських судів у 2025-2026 роках.

Як повідомляє джерело, у розпорядженні опинився фрагмент розмови між Іриною Мудрою та Максимом Микитасем, що відбулася 10 червня 2026 року о 21:49 у Києві на проспекті Голосіївському. У центрі обговорення опинився Вемір Давітян, якого в медіа називають «смотрящим» за Запоріжжям.

Згідно із записом, Ірина Мудра розповіла про тривалі спроби Давітяна пролобіювати призначення конкретної судді із Запоріжжя, яка пройшла конкурс до апеляційного господарського суду під керівництвом Хрипуна. Мудра стверджує, що протягом восьми місяців відмовляла у цьому проханні, попри наполегливість Давітяна. У розмові також згадується Давид Арахамія, до якого, за словами співрозмовників, Давітян міг звертатися за підтримкою.

Хоча прізвище судді прямо не озвучується, обставини вказують на Оксану Ярешко, яка перемогла у конкурсі до Центрального апеляційного господарського суду. Вища рада правосуддя внесла подання щодо її призначення 30 жовтня 2025 року, а указ президента був оприлюднений 30 липня 2026 року.

Експертна оцінка та наслідки

Оприлюднені записи демонструють механізми неформального впливу на судові призначення, що створює серйозні ризики для незалежності правосуддя. Практичне значення цієї події полягає у викритті каналів комунікації між представниками бізнесу, політичними фігурами та посадовцями, відповідальними за кадрову політику. Довгостроковими наслідками можуть стати посилення вимог до прозорості конкурсів та підвищення уваги антикорупційних органів до подібних «лобістських» практик, що безпосередньо впливає на довіру суспільства до судової гілки влади.

Втеча генпрокурора: як Кравченко залишив країну після підозри Кривоносу

Генеральний прокурор Руслан Кравченко вніс до ЄРДР відомості про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу о 23:19 13 вересня. Вже за три години, о 2:30 ночі 14 вересня, Кравченко перетнув кордон через пункт пропуску «Шегині» на службовому автомобілі. За даними розслідувачів, перед виїздом посадовець відмовився від державної охорони, а його дружина виїхала з України ще 12 вересня через Молдову, прямуючи до Румунії. Заяву про відмову від охорони Кравченко подав о першій годині ночі 14 вересня, що може свідчити про усвідомлення неможливості повернення в межах звичайного відрядження. Хоча сам Кравченко стверджував, що перебуває у п’ятиденному службовому відрядженні у Франції, журналісти з’ясували, що захід у Парижі, на який він нібито мав їхати, був запланований на 16 вересня, а виступ посадовця не передбачався. Керівниця комунікацій ОГП також повідомляла, що не володіє інформацією про цю поїздку. Серед причин втечі розглядають три версії. Перша пов’язана з головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією, який, за даними джерел, побоювався розслідувань НАБУ і САП щодо «зарплат у конвертах». Друга версія — операція «Імператор» та можлива підготовка підозри самому Кравченку через причетність до «дахування» кол-центрів. Третя версія стосується встановлення спеціального «маячка» в базі прикордонників щодо Кравченка, про що він дізнався 13 вересня. Олександр Клименко, очільник САП, заявив, що Кравченку міг допомагати юрист Дмитро Борзих, який є фігурантом справи «адвокатів-хакерів». 14 вересня заступник генпрокурора Максим Крим скасував підозру Кривоносу, назвавши її помилковою. Того ж дня президент Володимир Зеленський ініціював звільнення Кравченка, яке Верховна Рада підтримала 15 вересня 317 голосами.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Кравченко Руслан, Кривонос Семен, Арахамія Давид, Клименко Олександр, Крим Максим, Борзих Дмитро, Зеленський Володимир
  • 🏛️ Структура / Відомство: Офіс генерального прокурора, НАБУ, САП, Верховна Рада, СБУ
  • 📍 Геолокація: Львівська область, Шегині

Втеча генпрокурора: нічний перетин кордону після підозри директору НАБУ

Генеральний прокурор Руслан Кравченко вніс до ЄРДР відомості про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу о 23:19 13 вересня. Вже за три години він перетнув державний кордон через пункт пропуску «Шегині», скориставшись службовим автомобілем. За інформацією журналістів, перед виїздом посадовець відмовився від державної охорони, а його дружина виїхала з України днем раніше через Молдову, після чого попрямувала до Румунії. Заяву про відмову від охорони Кравченко подав у першу годину ночі 14 вересня. Як стало відомо з матеріалів справи, вже о 2:30 він залишив країну. Того ж ранку він заявив, що перебуває у службовому відрядженні у Франції, яке мало тривати п’ять днів. Проте, за даними розслідувачів, поїздка до Парижа на слухання ПАРЄ щодо українських дітей була оформлена ним самостійно, а виступ у межах заходу не планувався. Ситуація навколо від’їзду Кравченка пов’язується з кількома версіями. Перша стосується голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, який, за даними джерел, побоювався розслідувань НАБУ та САП щодо виплат депутатам. Друга версія — операція «Імператор», у межах якої Кравченко міг дізнатися про підготовку підозри щодо себе через можливе «дахування» колцентрів. Третя версія стосується появи спеціального «маячка» у базі прикордонників, про який посадовець дізнався 13 вересня. Очільник САП Олександр Клименко заявив, що Кравченку міг допомагати юрист Дмитро Борзих, який є фігурантом справи «адвокатів-хакерів». 14 вересня заступник генпрокурора Максим Крим скасував підозру Кривоносу, назвавши її помилковою. Того ж дня президент Володимир Зеленський заявив про необхідність звільнення Кравченка. 15 вересня Верховна Рада підтримала відставку 317 голосами, після чого президент підписав відповідний указ.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Руслан Кравченко, Семен Кривонос, Давид Арахамія, Олександр Клименко, Дмитро Борзих, Максим Крим, Володимир Зеленський
  • 🏛️ Структура / Відомство: Офіс генерального прокурора, НАБУ, САП, Верховна Рада, СБУ
  • 📍 Геолокація: Львівська область, Мостиський район, Шегині

Податкові ініціативи уряду: що стоїть за змінами

Цього тижня в Україні основною внутрішньою політичною темою стане спроба парламенту проголосувати за три податкові законопроєкти, ініційовані урядом для виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами. Йдеться про оподаткування продажів на цифрових платформах (закон про OLX), закріплення ставки військового збору у 5% на три роки після завершення війни та скасування податкової пільги на посилки, які планується обкласти ПДВ з нуля євро.

Незважаючи на те, що останніми днями представники «Слуги народу» активно заявляють про неминучість прийняття цих законопроєктів, які, за їхніми словами, принесуть значні надходження до бюджету та відкриють доступ до міжнародного фінансування, ті ж самі нардепи, які сьогодні підтримують ці зміни, кілька тижнів тому провалили урядові ініціативи, не давши їм шансу на прийняття. Провал голосування супроводжувався заявами про те, що антисоціальні рішення, узгоджені Кабінетом Міністрів з Міжнародним валютним фондом, не пройдуть у парламенті.

Раптовий розворот у позиції депутатів викликає запитання: що змінилося за ці тижні, що вони тепер готові підтримати те, проти чого нещодавно виступали? Де поділася їхня принциповість у захисті інтересів українців? Відповідь на це запитання є.

Останні тижні були присвячені підготовці до важливого тижня голосування. Міністерство фінансів розділило один великий податковий законопроєкт на три окремі частини, що дозволяє уникнути загального провалу. Найбільший ризик пов’язаний із законопроєктом про посилки, адже експерти вказують на неможливість адміністрування цього податку в разі його прийняття. Нардепи говорять про потенційний колапс митниці та відмову китайських маркетплейсів співпрацювати з Україною.

Ярослав Железняк на комітеті намагався отримати фінансування для митниці, але поки що безрезультатно. Приклад Європейського Союзу показує, що навіть вони не можуть ефективно адмініструвати податок на посилки. Тому з цього року вони перейшли на фіксований податок у 3 євро за посилку, що не враховує її вартість.

Щодо законопроєкту про ПДВ для ФОПів, Сергій Марченко поки що відклав його, плануючи внести в зал лише після успішного прийняття трьох попередніх. Основним кроком тижня стала робота з нардепами для збору голосів на підтримку урядових ініціатив.

Давид Арахамія, як головний «збирач» голосів, працював з різними групами впливу серед «слуг», намагаючись зняти напругу між урядом і депутатами. Головним аргументом на зустрічах була пропозиція від уряду: «Ти — мені, я — тобі». Уряд готовий знайти ресурси на підтримку депутатів в обмін на їхню підтримку непопулярних законопроєктів.

Це стосується субвенцій на соціально-економічний розвиток громад, які нардепи розподіляють на своїх округах. Цей інструмент, відомий як «гречка», завжди був популярним серед депутатів. Однак у цьому скликанні з «соцекономом» виникли труднощі через пандемію та війну.

Тепер уряд готовий відновити фінансовий контакт депутатів з виборцями, плануючи виділити по 5 млн грн на «соцеконом» для кожного нардепа на 2026 рік. У разі успішного виконання зобов’язань, на 2027 рік обіцяють вже по 10 млн грн.

Нардепи мають проголосувати за податок на посилки, військовий збір та оподаткування цифрових платформ у квітні, а в травні уряд виділить два мільярди на «соцеконом» до кінця року. У разі успіху, уряд планує включити «соцеконом» до бюджету на 2027 рік.

Цей шлях порозуміння між урядом і Верховною Радою через фінансові вливання сподобався нардепам, які сприйняли його як визнання неможливості ефективної роботи без врахування їхніх інтересів. Обговорювалися також питання тиску НАБУ на депутатів, і було заявлено про досягнення компромісу щодо збереження парламентської незалежності.

Депутати висловлювали готовність підтримувати адекватні ініціативи уряду лише за умови врахування їхньої позиції. У рамках стратегії врахування позицій нардепів було проведено робочу групу, яка показала готовність Мінфіну внести поправки до законопроєктів.

Міністр фінансів погодився реалізувати концепцію надходження 5% військового збору на спецрахунки для цільового використання. Проте питання з посилками залишається складним, і багато проблем ще не вирішені.

Сергій Марченко знизив оцінку економічного ефекту від оподаткування посилок до 10 мільярдів. У масштабах війни це становить лише півтора дня військового протистояння. Тому законопроєкт про посилки отримав найменшу кількість голосів комітету.

Незважаючи на це, прем’єр-міністр також включилася в збір голосів, проводячи зустрічі з керівниками фракцій. Запропонована стратегія голосування виглядає як перерозподіл частини коштів, які уряд планує отримати від українців, на підтримку народних депутатів. Хоча це може виглядати підозріло, така стратегія може спрацювати. Проте системні проблеми, такі як контрабанда та дроблення бізнесу, залишаються невирішеними.

Можливе кримінальне переслідування Арахамії через зарплати в конвертах

ЗМІ, пов’язані з НАБУ і САП, вказують на можливе відкриття кримінальної справи проти Давида Арахамії, лідера фракції «Слуга народу», у зв’язку з виплатами зарплат у конвертах депутатам. Як повідомляє «Дзеркало тижня», громадська організація «Межа» звернулася до генерального прокурора з заявою, в якій стверджується, що Арахамія, як відповідальний за збір голосів, не міг не знати про механізми їх «стимулювання». Генпрокурор відмовився реєструвати правопорушення, але це не виключає можливості виклику Арахамії на допит у НАБУ у справі Киселя. У статті не йдеться про конкретні претензії до Арахамії, які могли б призвести до кримінальної справи, проте звернення «Межі» підкреслює його причетність до корупційних схем. За інформацією видання, НАБУ ще не встановило джерело «каси» для виплат зарплат у «конвертах». В окремих випадках фінансування здійснював Міндіч, але «гаманець» для розподілу коштів був явно не єдиним. Варто зазначити, що «Дзеркало тижня» є одним із видань, які підтримують так звану «антизеленську коаліцію», де ключову роль відіграють НАБУ і САП. Раніше повідомлялося, що у «коаліції» до Арахамії є дві вимоги: розблокувати роботу Ради для голосування за законопроекти, необхідні МВФ і ЄС, і схилити Арахамію до збору голосів за відставку уряду Свириденко з подальшим формуванням нового Кабміну, на який президент не зможе впливати. Можливо, натяки на потенційне кримінальне переслідування мають на меті спонукати Арахамію погодитися на ці пункти. При цьому, як видно з тієї ж статті, у НАБУ поки що немає достатньої доказової бази проти лідера фракції СН.