Позначка: САП

Мільйонні схеми та справи: деталі навколо держпідприємства

За інформацією правоохоронців, усередині лісової вертикалі нібито обговорювався неофіційний план у 50 мільйонів доларів готівкою щомісяця. Ще від 5 до 10 мільйонів доларів мали отримувати представники команди. Варто зазначити, що слідство ще не встановило цей факт як доведений, проте деякі фігуранти вже проходять у реальних кримінальних провадженнях. У липні 2025 року правоохоронні органи затримали колишнього очільника ДП «Ліси України» Юрія Болоховця через підозру в незаконному збагаченні в рамках провадження №62023000000001002. За даними розслідування, у нього виявили майно на 10,4 мільйона гривень, причому різницю між офіційними доходами та активи на суму щонайменше 7,9 мільйона гривень він пояснити не зміг. Серед цього майна значилися квартира в Києві вартістю понад 9 мільйонів гривень, а також 8 земельних ділянок. Крім того, раніше повідомлялося про заміський комплекс в Івангороді площею понад 80 гектарів, який пов’язували з родичами та знайомими Болоховця. На території об’єкта розташовувалися озера й стайня. Спочатку суд призначив заставу майже у 91 мільйон гривень, проте згодом суму зменшили. У 2026 році підозру анулювали через процесуальні труднощі із фіксацією судового засідання, хоча саме кримінальне розслідування не закрили. Надалі державну структуру очолив колишній заступник міністра економіки Ігор Зубович. За відомостями джерел, новому керівнику теж озвучували аналогічні фінансові орієнтири, хоча реальні збори виявилися меншими від очікуваних. За перший повноцінний місяць роботи Зубовичу нарахували 732 тисячі гривень офіційної зарплати. Ще однією помітною фігурою в цій ситуації є колишній очільник Харківської облдержадміністрації та керівник Державної регуляторної служби Олексій Кучер. У квітні 2025 року він очолив наглядову раду «Лісів України», а вже в лютому 2026 року залишив цю посаду. Одночасно триває розслідування можливих неправомірних виплат членам наглядової ради на суму понад 6 мільйонів гривень у межах провадження №42025000000001058 за ч. 5 ст. 191 КК України. Сам Кучер відкидав звинувачення у порушеннях і називав розслідування тиском, а його суміщення посад викликало питання через антикорупційні обмеження. У цьому ж контексті згадується Тарас Висоцький, чию справу щодо державних закупівель продуктів харчування НАБУ та САП скерували до суду. За версією слідства, через посередників застосовувалися завищені ціни, а загальні збитки оцінюються приблизно в 64 мільйони гривень. Зокрема, в одному з епізодів вартість кілограма продукції зросла з 30 до 75 гривень. На регіональному рівні також згадують керівника Слобожанського лісового офісу Олександра Лисенка у зв’язку з можливими операціями з готівкою та промисловою деревиною, хоча відкритих даних щодо конкретного номера провадження у цій частині наразі немає. Таким чином, ситуація поділяється на дві складові: неофіційні дані джерел про мільйонні плани та цілком конкретні кримінальні провадження щодо зловживань у лісовій галузі.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Болоховець Юрій
  • 🏛️ Структура / Відомство: ДП «Ліси України»
  • 📍 Геолокація: Київська область, Київ
  • 💰 Фігуруюча сума: 50 млн доларів

Експрокурора з Дніпропетровщини судитимуть за хабар у $80 тисяч

НАБУ та САП скеровували до суду обвинувальний акт стосовно колишнього прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області через вимагання 80 тисяч доларів США неправомірної вигоди. Згідно з матеріалами слідства, у період із січня по квітень 2026 року посадовець неодноразово контактував з адвокатом, вимагаючи кошти за вплив на розслідування справи щодо підробки документів при реєстрації прав власності на землю. Фігурант обіцяв повідомити підозрюваній — особі, що працює нотаріусом, — про підозру за менш тяжкою статтею, проігнорувати частину епізодів та забезпечити укладення угоди про визнання винуватості з мінімальним покаранням. У разі відмови надати хабар прокурор погрожував інкримінувати підозру за 15 епізодами та додатковою статтею, що могло призвести до реального ув’язнення та заборони на професійну діяльність. Початкову суму у 50 тисяч доларів США згодом було збільшено до 80 тисяч доларів США, які планувалося передавати траншами через визначений обмінний пункт. У травні 2026 року фігуранту оголосили підозру за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України, а в липні досудове розслідування було завершено.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 🏛️ Структура / Відомство: Слобожанська окружна прокуратура Дніпропетровської області
  • 📍 Геолокація: Дніпропетровська область
  • 💰 Фігуруюча сума: 80 тис. дол. США

Майно на мільйони: розслідування щодо родини нардепа Арешонкова

Народний депутат Володимир Арешонков, представник групи «Довіра» та член комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, опинився в центрі уваги через статки своєї родини. Влітку 2025 року він підтримав законопроєкт №12414, що обмежував незалежність НАБУ та САП, проте після протестів зміни було скасовано. За даними «Чесно», у 2026 році депутат голосував у 78% випадків. Журналісти «Схем» виявили, що у липні 2022 року 88-річна мати депутата придбала нерухомість у Вишкові на березі Тиси: будинок, сім соток землі, літню кухню та гараж. Офіційна вартість угоди склала близько 800 тис. грн за будинок та 12 тис. грн за землю, хоча ринкова оцінка сягала $100–120 тис., а у квітні 2026 року Фонд держмайна оцінив об’єкт у майже 8,5 млн грн. При цьому офіційний дохід матері за 20 років становив лише 300 тис. грн, а дружини депутата — 350 тис. грн. Арешонков пояснив купівлю допомогою доньки зі США, проте точну ціну назвати не зміг. Згодом будинок продали Марині Криводубській — тещі сина депутата — за 2,8 млн грн. Угоду супроводжував нотаріус Станіслав Івчук, який є громадським помічником Арешонкова. Він же оформив дарування квартири в київському ЖК «Файна Таун» онуку депутата. На подвір’ї будинку у Вишкові помітили Lexus LX 450 2016 року, застрахований на Володимира Петренка, співвласника мережі АЗС UPG. Після запитань журналістів авто зникло, а згодом з’явилося у декларації Арешонкова за 2025 рік як транспорт, яким він користується за довіреністю. Син депутата, Віталій Арешонков, з 2022 року працює в Бюро економічної безпеки. За 2019–2023 роки його родина стала власником шести квартир у ЖК «Файна Таун». На дружину сина Олександру оформлено дві квартири та комору вартістю близько 3,5 млн грн при офіційному доході у 1,4 млн грн за 20 років. Ще дві квартири придбали батьки дружини, одну — донька депутата, а ще одну — бабуся, яка згодом подарувала її онуку. Наприкінці 2025 року онук отримав Skoda Kodiaq 2019 року, придбану бабусею за 1,2 млн грн. Загальна вартість столичної нерухомості та авто родини перевищує 12 млн грн.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Володимир Арешонков, Віталій Арешонков, Володимир Петренко, Марина Криводубська, Станіслав Івчук
  • 🏛️ Структура / Відомство: Верховна Рада, НАБУ, САП, Бюро економічної безпеки, UPG
  • 📍 Геолокація: Закарпатська область, Київська область, Вишково, Київ, Коростень
  • 🚗 Автомобілі: Lexus LX 450, Skoda Kodiaq
  • 💰 Фігуруюча сума: 12 млн грн

ВАКС дав захисту Тимошенко час до 24 травня

Вищий антикорупційний суд за клопотанням детективів Національного антикорупційного бюро визначив адвокатам лідерки фракції “Батьківщина” у Верховній Раді Юлії Тимошенко строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 24 травня включно. Після цього справу мають перейти до розгляду по суті.

Юлію Тимошенко підозрюють у пропонуванні хабаря колегам-депутатам в обмін на їхні голоси. Про рішення суду повідомила пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Прізвище народної депутатки там не назвали, однак у Центрі протидії корупції пояснили, що йдеться саме про Тимошенко.

У САП зазначили, що сторона обвинувачення просила скоротити строк ознайомлення з матеріалами справи до 6 травня, посилаючись на “затягування” з боку адвокатів. Водночас суд встановив інший термін — до 24 травня включно.

У відомстві уточнили, що після цього сторона захисту вважатиметься такою, що скористалася правом на доступ до матеріалів досудового розслідування.

Також у САП повідомили, що 7 квітня САП та НАБУ завершили розслідування у цій справі та надали матеріали для ознайомлення стороні захисту, яка відтоді мала “повний доступ”. Водночас, як стверджується, Тимошенко жодного разу не з’явилася для ознайомлення з ними.

У Центрі протидії корупції вважають, що така оперативність завершення досудового розслідування у справі Тимошенко свідчить про впевненість прокурорів у своїй позиції.

“Якби доказів було недостатньо або вони були сумнівними, сторона обвинувачення могла ще неодноразово продовжувати строки розслідування”, — зазначили там.

Нові розшифровки «плівок Міндіча» про виплати і бронежилети

Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький оприлюднив нібито нові розшифровки так званих «плівок Міндіча» — телефонних розмов українського бізнесмена Тимура Міндіча. Саме завдяки цим записам НАБУ та САП провели спільне розслідування, відоме як «операція «Мідас». За словами експрокурора САП, матеріали він отримав від джерел у силових структурах.

Йдеться про нібито розмови Міндіча з тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим і головою Агенції оборонних закупівель Арсеном Жумаділовим. Датовані вони початком липня 2025 року.

У цих записах згадуються нібито виплати з бюджету Міноборони волонтерці Марії Берлінській, а також спроби впливу на закупівлю бронежилетів.

Зокрема, у розмові Міндіч каже: «Давай за Машу домовимось… ти їй платитимеш». У відповідь Умєров запитує: «Я не знаю … просто вона там живе. Зарплату їй платимо?». Після цього Міндіч повторює: «Ти їй платитимеш».

Із записів випливає, що «Маша» отримує 20, однак чого саме — не уточнюється; ймовірно, йдеться про тисячі доларів. У цьому ж контексті Міндіч просить Умєрова працевлаштувати якогось «Миколу», який «попросить всього три».

Також Міндіч говорить Умєрову, що інвестував 300 мільйонів доларів у бронежилети. Після цього міністр оборони зв’язався з головою Агенції оборонних закупівель Жумаділовим.

Раніше вже з’являлася інформація, що Умєров фігурує в «плівках Міндіча» НАБУ у справі про закупівлі бронежилетів. Водночас офіційно жодних звинувачень ексміністру не висували.

Марія Берлінська — українська громадська діячка, керівниця проєкту Victory Drones, співзасновниця благодійного фонду Dignitas і засновниця ГО «Центр підтримки аеророзвідки». Вона також є ініціаторкою адвокаційного правозахисного проєкту «Невидимий батальйон» та Жіночого ветеранського руху.

Броневицький називає Берлінську «антикорупціонеркою», хоча вона ніколи не працювала ні в НАБУ, ні в САП. До початку волонтерської діяльності вона була на війні.

Саме за сприяння Берлінської в Україні скасували гарантійні листи, мито та ПДВ на дрони, а митна служба перестала вважати БПЛА товарами подвійного призначення.

Арсен Жумаділов — кримськотатарський громадський і політичний діяч. У політику він прийшов у 2014 році саме за сприяння тодішнього функціонера Меджлісу кримськотатарського народу Умєрова. До окупації Криму Жумаділов працював у корпоративному секторі в Україні та за кордоном.

У різні роки він працював на доволі різних і несподіваних напрямах: був головою райдержадміністрації на Одещині, клерком в апараті Уповноваженого президента України у справах кримськотатарського народу, а також викладачем у Києво-Могилянській академії.

З 2023 року Жумаділов очолив «Державного оператора тилу», а вже у 2025 році перейшов із ДОТ до АОЗ — «Агенції оборонних закупівель», де також був директором.

ВАКС затвердив угоду у справі ексдиректора ЖБТЗ

Колишній директор Житомирського бронетанкового заводу визнав провину у розтраті майна на мільйони гривень. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Як зазначається, 27 квітня 2026 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором САП та колишнім директором Житомирського бронетанкового заводу. Йдеться про справу щодо розтрати майна Державного агентства резерву України — 20 двигунів УТД-20 вартістю понад 5,766 млн грн. За даними САП, це сталося шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до умов затвердженої угоди суд визнав особу винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

На підставі угоди про визнання винуватості особі призначили узгоджене покарання: 8 років позбавлення волі, позбавлення права обіймати певні посади на підприємствах, у яких частка державної власності перевищує 50%, строком на 3 роки, а також конфіскацію частини майна.

Водночас ексдиректора заводу звільнили від відбування основного покарання на підставі ч. 2 ст. 75 КК України. Йому встановили іспитовий строк із покладенням обов’язків, передбачених п. п. 1 і 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

У межах угоди особа також зобов’язалася відшкодувати завдані збитки та перерахувати 12 млн грн на підтримку Збройних Сил України через БФ «Повернись живим».

Обвинуваченим у справі був колишній директор бронетанкового заводу Сергій Бутенко, який керував підприємством до лютого 2015 року.

САП просить взяти Юрченка під варту через неявки

Прокурор САП подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу для народного депутата Олександра Юрченка, якого обвинувачують в отриманні неправомірної вигоди та підбурюванні до її надання. Прокуратура наполягає на триманні обвинуваченого під вартою.

Про це повідомила пресслужба САП.

“21 квітня 2026 року прокурор САП звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу народному депутату України. Разом з іншою особою він обвинувачується у отриманні неправомірної вигоди та підбурюванні до її надання. Прокурор вимагає арешту обвинуваченого та стягнення в дохід держави 3 млн гривень застави”, — йдеться в повідомленні.

У САП пояснили, що підставою для такого клопотання стали систематичні неявки депутата. Зокрема, на останнє судове засідання він не прибув через службове відрядження, яке організував сам, хоча завчасно знав дату розгляду.

“Через неявки обвинувачених судові засідання переносилися два місяці поспіль. Розгляд клопотання заплановано на 28 квітня 2026 року”, — додали в САП.

Судді Олегу Матущаку оголосили підозру

НАБУ та САП повідомили про підозру судді одного з апеляційних господарських судів у незаконному збагаченні та недекларуванні майна майже на 17 млн грн. За версією слідства, активи були оформлені на родичку, щоб приховати їхнє походження.

Як повідомила пресслужба САП, йдеться про Олега Матущака, суддю Західного апеляційного господарського суду.

Слідство вказує, що дії судді кваліфіковано за ст. 368-5 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення) та ч. 1 ст. 366-2 КК України (декларування недостовірної інформації).

За даними розслідування, у 2020–2023 роках суддя набув у Львові елітну нерухомість — квартиру та паркомісце загальною вартістю 16,7 млн грн. Для приховування активів це майно оформили на тещу.

Правоохоронці зазначають, що офіційні доходи та заощадження судді не давали змоги здійснити таку покупку. Також у деклараціях за 2022–2023 роки він не зазначив відомості про користування орендованим житлом.

Досудове розслідування триває. Його ведуть детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП.

Нові транскрипти розмов Міндіча про виплати і бронежилети

Колишній прокурор САП Станіслав Броневицький, як стверджується, оприлюднив нові розшифровки розмов бізнесмена Міндіча, якого називають близьким до Зеленського. За словами Броневицького, ці матеріали він отримав від джерел у силових структурах.

Ідеться про нібито розмови Міндіча з тодішнім міністром оборони Умєровим і головою агенції оборонних закупівель Жумадиловим. Розмови датовані 8 липня 2025 року.

У транскриптах згадуються виплати з бюджету Міноборони волонтерці Марії Берлінській, а також дії, пов’язані з впливом на закупівлі бронежилетів.

«Давай по Маше договорим… ты ей платишь», — каже Міндіч. «Я не знаю… просто она там живет. Зарплату ей платим?» — відповідає Умєров. «Ты ей платишь», — знову заявляє Міндіч.

Із розмов випливає, що «Маша» отримує 20. Валюта не уточнюється, але, ймовірно, йдеться про тисячі доларів. У зв’язку з цим Міндіч просить Умєрова працевлаштувати «Миколу», якому, за його словами, потрібно лише три.

Також Міндіч повідомляє Умєрову, що інвестував 300 мільйонів доларів у бронежилети. Після цього міністр оборони зв’язався з головою Агенції оборонних закупівель Жумадиловим.

Раніше ЗМІ повідомляли, що Умєров згадується в «плівках Міндіча» НАБУ у справі про закупівлі бронежилетів. Водночас офіційних звинувачень ексміністру не висували.

Самих аудіозаписів Броневицький не оприлюднив, опублікувавши лише текстові транскрипти.

Необхідність залізобетонних доказів у справі Єрмака

Голова САП Олександр Клименко заявив, що для висунення підозри Андрію Єрмаку потрібна максимально аргументована позиція, підтверджена доказами. Керівники НАБУ і САП попередили президента про підготовлену підозру щодо колишнього голови ОП. Джерела уточнили, що це пов’язано з його інтересом до одного з будинків кооперативу “Династія” в Козині, за яким раніше вже отримав підозру екс-міністр Олексій Чернишов. Розслідувачі у справі “Мідас” виявили, що в будівництво цього об’єкта були вкладені кошти, отримані у вигляді відкатів від підрядників “Енергоатома”. Минуло вже більше чотирьох місяців, але справа не просувається. У коментарі для УП Клименко пояснив, чому підозра ще не висунута, зазначивши, що прокуратура не анонсує процесуальні дії, щоб не підірвати презумпцію невинуватості. Він підкреслив, що позиція обвинувачення для вручення підозри повинна бути максимально обґрунтованою і підкріпленою доказами, а громадська думка не має значення. “95% обшуків, які ми проводимо, не закінчуються підозрами. У справах такої категорії позиція повинна бути максимально аргументованою і підкріпленою максимальною кількістю доказів”, — зазначив Клименко. Він також додав, що САП не порушить закон і не підриває свою незалежність, адже “ми не можемо ігнорувати закони і потім програвати справи з цієї причини”.