Мільйон за відбір наглядової ради АОЗ: тендер виграла фірма ексчиновниці ОП

Державне підприємство «Агенція оборонних закупівель» Міністерства оборони України підписало контракт на суму один мільйон гривень із компанією «Фріісберг енд Партнерз Інтернешнл». Метою закупівлі є надання послуг із відбору кандидатів до складу нової наглядової ради відомства. Як зазначають журналісти, до майбутнього органу висуваються високі вимоги, адже через «Агенцію оборонних закупівель» проходять значні фінансові потоки, обсяги яких перевищують бюджети «Енергоатома». Раніше в «Енергоатомі» діяльність наглядових рад неодноразово піддавалася критиці через ігнорування корупційних ризиків. Процедура закупівлі викликала занепокоєння через відсутність конкуренції: компанія «Фріісберг енд Партнерз Інтернешнл» стала єдиним учасником торгів. Власницею фірми є Олена Майсюра, яка раніше обіймала посаду керівниці відділу організаційної діяльності Офісу президента під керівництвом Андрія Єрмака. Згідно з професійним досвідом, Олена Майсюра раніше працювала HR-директоркою в юридичній компанії «Меджістерс». Засновниками цієї структури були впливові особи, пов’язані з чинною владою, зокрема колишній міністр оборони Олексій Резніков, посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук, а також адвокати Ендрю Мак та Сергій Свириба, які мають тривалі професійні зв’язки з керівником Офісу президента.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Майсюра Олена, Єрмак Андрій, Резніков Олексій, Корнійчук Євген, Мак Ендрю, Свириба Сергій
  • 🏛️ Структура / Відомство: Агенція оборонних закупівель, Міністерство оборони України, Офіс президента, Енергоатом, Фріісберг енд Партнерз Інтернешнл, Меджістерс
  • 💰 Фігуруюча сума: 1 млн грн

Зеленський призначив «суддю Майдану» довічно

Президент призначив до Харківського окружного адміністративного суду суддею Олену Ізовітову-Вакім, яка раніше брала участь ухваленні рішень щодо подій на Майдані. Вона є донькою Лідії Ізовітової, що очолює НААУ та була соратницею Віктора Медведчука і Андрія Єрмака. Це призначення стало першим за останні сім років випадком, коли глава держави надав судді безстроковий статус. Таким чином, вона матиме право обіймати цю посаду без обмеження терміну аж до досягнення граничного віку у 65 років. В українському суспільстві Олена Ізовітова-Вакім запам’яталася двома одіозними рішеннями, винесеними у 2013 році, якими було заборонено проведення мирних зібрань у Харкові на підтримку Євромайдану.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Олена Ізовітова-Вакім
  • 🏛️ Структура / Відомство: Харківський окружний адміністративний суд
  • 📍 Геолокація: Харківська область, Харків

Секрети впливу: бізнес-середовище Андрія Пишного

Нещодавно в мережі з’явилося розслідування, яке висвітлює бізнес-середовище, що оточує голову Національного банку України Андрія Пишного та його дружину Людмилу. Журналіст одного з центральних телеканалів підготував матеріал, однак сюжет не був показаний в ефірі — автор вирішив опублікувати його анонімно на сторонньому YouTube-каналі. Цей факт сам по собі свідчить про умови, в яких працюють українські медіа, коли йдеться про діяльність керівництва НБУ. Відомо, що лише за минулий рік бізнеси дружини голови НБУ принесли родині приблизно 215 млн грн доходу. Ключовим елементом цієї інфраструктури є артгалерея в ТЦ «Домосфера», співзасновницею якої виступала Людмила Пишна. Формально цей простір позиціонувався як благодійний проєкт на підтримку «Охматдиту», але, згідно з матеріалом та свідченнями колишньої партнерки Пишної, Наталії Заболотної, галерея насправді слугувала закритою платформою для неформальних зустрічей з головою регулятора. Серед відвідувачів «тихих» аукціонів можна знайти співвласника Monobank Олега Гороховського, Томаша Фіалу (Dragon Capital), В’ячеслава Мішалова, Сергія Тігіпка та Олексія Зозулю (Foxtrot). Сам Андрій Пишний також присутній на фотографіях з цих заходів. Особливу увагу привертає фінансова сторона справи. Зі зібраних на аукціонах 4,5 млн грн на реабілітаційні кабінети «Охматдиту» було направлено 3,5 млн грн; доля ще 1 млн грн, за словами Заболотної, не була документально підтверджена. На рахунки благодійного фонду «Відчуй», співзасновниками якого є сам Пишний та колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак, у 2024 році надійшло 162 млн грн, а в 2023-му — 68 млн грн. Активне зростання надходжень збіглося з призначенням Пишного головою НБУ. Не менш показовим є розрив у декларуванні активів. За даними публічних реєстрів, внесок Людмили Пишної до статутного капіталу ТОВ «Фіднова» становить 14,3 млн грн, тоді як у декларації її чоловіка вказано 40 млн грн. Різниця у 25,5 млн грн не усувається вже три роки, що відповідно до антикорупційного законодавства є підставою для кримінального провадження. Бізнес-оточення Людмили Пишної включає сім компаній з численними непростими зв’язками. ТОВ «Планета РС Київ» пов’язане з Олегом Гладковським, якому інкримінується завдання державі збитків понад 17 млн грн у сфері оборонних закупівель і який у 2025 році був затриманий в Іспанії. ТОВ «Фіднова» закуповує матеріали у постачальників з російськими афіліаціями, незважаючи на публічні заяви голови НБУ про токсичність російського ринку; серед засновників цієї ж компанії є кіпрський офшор. Сукупність викладених фактів — недостовірне декларування, системний конфлікт інтересів, зв’язки з фігурантами кримінальних проваджень та непрозорий рух сотень мільйонів гривень через благодійні структури — формує підстави для реакції НАБУ, НАЗК та САП.

Обшуки в Києві: НАБУ досліджує зв’язки Єрмака та Міндіча

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура нещодавно провели повторні обшуки в житловому комплексі в Києві, неподалік від Маріїнського парку, за адресою Грушевського, 9-А. У кількох квартирах цього комплексу зареєстрований Тімур Міндіч, підозрюваний у справі «Мідaс» про корупцію в енергетичній сфері. Як повідомляє “Українська правда” з посиланням на свої джерела, під час обшуків детективи конфіскували особисті речі. Особливу увагу привертає незвичайний перелік вилученого: пульти від побутової техніки, засоби особистої гігієни, взуття та одяг. Цей вибір може вказувати на підготовку до біологічних експертиз для визначення, кому належать ці речі. Це лише одна з можливих інтерпретацій подій. Тим часом повістки до Вищого антикорупційного суду отримали Тімур Міндіч та екс-глава Офісу президента Андрій Єрмак. Жоден із них не з’явився на засідання. Суд планував розглянути питання про арешт майна в рамках справи про масштабну корупцію. Видання наголошує, що це перший публічний епізод, коли екс-глава ОП згадується разом із Міндічем у справі «Мідaс». Журналісти припускають, що повістка Єрмаку може бути пов’язана з намаганням слідства підтвердити, чи належать вилучені речі колишньому керівнику Офісу президента. Ще більшого значення заслуговує питання: навіщо антикорупціонерам встановлювати, чиї саме речі перебували в об’єкті Тімура Міндіча? Чи можуть такі кроки правоохоронців натякати на те, що Міндіч міг надати або подарувати Єрмаку одну зі своїх квартир? Видання вважає, що результати цих обшуків можуть стати ключовими для отримання чи неотримання Андрієм Єрмаком.

Необхідність залізобетонних доказів у справі Єрмака

Голова САП Олександр Клименко заявив, що для висунення підозри Андрію Єрмаку потрібна максимально аргументована позиція, підтверджена доказами. Керівники НАБУ і САП попередили президента про підготовлену підозру щодо колишнього голови ОП. Джерела уточнили, що це пов’язано з його інтересом до одного з будинків кооперативу “Династія” в Козині, за яким раніше вже отримав підозру екс-міністр Олексій Чернишов. Розслідувачі у справі “Мідас” виявили, що в будівництво цього об’єкта були вкладені кошти, отримані у вигляді відкатів від підрядників “Енергоатома”. Минуло вже більше чотирьох місяців, але справа не просувається. У коментарі для УП Клименко пояснив, чому підозра ще не висунута, зазначивши, що прокуратура не анонсує процесуальні дії, щоб не підірвати презумпцію невинуватості. Він підкреслив, що позиція обвинувачення для вручення підозри повинна бути максимально обґрунтованою і підкріпленою доказами, а громадська думка не має значення. “95% обшуків, які ми проводимо, не закінчуються підозрами. У справах такої категорії позиція повинна бути максимально аргументованою і підкріпленою максимальною кількістю доказів”, — зазначив Клименко. Він також додав, що САП не порушить закон і не підриває свою незалежність, адже “ми не можемо ігнорувати закони і потім програвати справи з цієї причини”.

Кодові імена в розслідуванні НАБУ: Єрмак та ОП

Андрій Єрмак згадується під псевдонімом «Хірург», а Офіс президента отримав назву «хірургічне відділення» у матеріалах, пов’язаних з «плівками Міндіча». Олександр Абакумов, керівник підрозділу детективів НАБУ, зазначив, що не коментує, чи має справа «Мідас» пряме відношення до Єрмака, але підтвердив існування окремих псевдонімів, які можуть бути пов’язані з цією особою.

Тендери на електроенергію для харківського метро: деталі угоди

З 15 по 20 березня в системі «Прозорро» було опубліковано 70 тисяч повідомлень про закупівлі на загальну суму 21,29 млрд грн. Найзначнішими закупівлями цього тижня стали тендери в Харкові на електроенергію для метрополітену на 1,11 млрд грн. На два тендери подала заявку лише одна компанія — ТОВ «Ел-енерго». Власниками цієї фірми є Олександр Хандрига та Олексій Кірющенко, який відомий як режисер і сценарист серіалу «Слуга народу». Олексій Кірющенко народився в Україні, довгий час жив і працював у Росії. В Україні він співпрацював з проектами студії «Квартал 95», зокрема, з серіалами «Свати», «Папік» та «Слуга народу». Після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах у 2019 році Кірющенко долучився до розробки концепції нового телеканалу для окупованих територій «Дім», був членом наглядової ради Українського культурного фонду, а також, за даними журналістів, входив до складу комісії, що обирала кінопроекти для державного фінансування. Згідно з інформацією «Bihus.info», у вересні 2023 року разом з продюсером Артемом Колюбаєвим, який є колишнім бізнес-партнером Андрія Єрмака, Кірющенко став співвласником компанії-виробника БПЛА «Culver». У контрактах на постачання електроенергії для харківського метрополітену зазначено, що «Ел-енерго» отримуватиме 28 копійок за кожну кіловат-годину, незалежно від ринкової ціни електроенергії та інших тарифів. За двома контрактами у 2026 році передбачено постачання 84 млн кВт*год, що може принести фірмі прибуток у розмірі майже 24 млн грн (без ПДВ). Компанія «Ел-енерго» почала брати участь у публічних закупівлях у 2023 році і з того часу отримала підряди на 3,96 млрд грн. Найбільшими з них були замовлення від «Дніпроводоканалу» на 1,65 млрд грн, а друге місце займають замовлення для «Харківського метрополітену» на 1,11 млрд грн. У контрактах, укладених 18 березня, вказано, що фінансування здійснюється за рахунок Європейського банку розвитку та реконструкції. Наступного дня були укладені додаткові угоди, в яких джерелом фінансування визначено кошти бюджету Харкова та власні кошти метрополітену. Попередні контракти на електроенергію для Харківського метрополітену, укладені у грудні 2025 року, передбачали ще більший дохід для постачальників, з торговельною надбавкою 42 і 50 копійок на кВт*год, що майже вдвічі більше, ніж 28 копійок для «Ел-енерго». Запорізьке комунальне підприємство «Запоріжелектротранс» замовило електроенергію з надбавкою 32 копійки. Однак це все ще не є дорогим у порівнянні з закупівлею електроенергії державною установою «Українські гідромеліоративні системи» для її об’єктів у Полтавській області на 101 млн грн, де маржа постачальника ТОВ «Укргазтрейдинг» становила 1,89 гривень на кожну кіловат-годину. Загалом передбачалася поставка 6,6 млн кіловат-годин, що може принести фірмі Віктора Денисовича прибуток, що перевищує 12 млн грн. ДУ «Українські гідромеліоративні системи» очолює Андрій Мишкін, а відповідальним за цю закупівлю був Ігор Жак.

Завершення перевірки декларації Єрмака: коментар НАЗК

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) прокоментувало інформацію про нібито незаконне ненадання даних щодо початку та завершення повної перевірки декларації екскерівника Офісу президента Андрія Єрмака. Відомство повідомило, що перевірка декларації розпочалася 3 лютого 2025 року, і посадовець отримав відповідне повідомлення в той же день. Пізніше НАЗК отримало лист від державного органу з вимогою проводити перевірку з урахуванням обмежень на розповсюдження такої інформації, що стало причиною ненадання даних про початок перевірки на сайті НАЗК. 16 травня 2025 року НАЗК завершило перевірку на основі наявних даних, виявивши неточності в декларуванні. Матеріали від правоохоронців, які могли б стати підставою для повторної перевірки, до НАЗК не надходили, тому довідка не була опублікована через чинні обмеження. Після появи інформації в медіа про звільнення декларанта, НАЗК самостійно звернулося до згаданого державного органу, щоб дізнатися, чи діють вищезгадані обмеження. Отримавши підтвердження про їх скасування, НАЗК негайно оприлюднило на офіційному сайті інформацію про проведену перевірку декларації, розмістивши відповідну довідку. В агентстві також підкреслили, що закон не вимагає публікації даних про початок перевірки декларації, тоді як порядок оприлюднення результатів визначається спеціальним регламентом.

Завершення перевірки декларації Єрмака: коментар НАЗК

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) прокоментувало інформацію про нібито незаконну непублікацію даних щодо початку та завершення повної перевірки декларації екскерівника Офісу президента Андрія Єрмака. Відомство повідомило, що перевірку декларації розпочали 3 лютого 2025 року, і посадовець отримав відповідне повідомлення в той же день. Пізніше НАЗК отримало лист від державного органу з вимогою проводити перевірку з урахуванням обмежень на поширення такої інформації, що стало причиною непублікації даних про початок перевірки на сайті НАЗК. 16 травня 2025 року НАЗК завершило перевірку на основі наявних даних, виявивши неточності в декларуванні. Матеріали від правоохоронців, які могли б стати підставою для повторної перевірки, до НАЗК не надходили, а довідку не опублікували через чинні обмеження. Після появи в медіа повідомлень про звільнення декларанта НАЗК самостійно звернулося до згаданого державного органу, щоб дізнатися, чи діють вищезгадані обмеження. Отримавши підтвердження про їх скасування, НАЗК негайно оприлюднило на своєму офіційному сайті інформацію про проведену перевірку декларації, розмістивши відповідну довідку. НАЗК також підкреслило, що закон не вимагає публікації даних про початок перевірки декларації, тоді як порядок оприлюднення результатів визначається спеціальним регламентом.

Енергетична дипломатія: політичні схеми та бюджетні витрати

122 мільйони гривень на “енергетичну дипломатію”: як захист енергосистеми перетворюється на політичні схеми. Скандал, відомий як “Міндічгейт”, фактично не змінив ситуацію в енергетичному та дипломатичному блоці влади. Ті ж особи продовжують керувати процесами, а кадрові рішення систематично затримуються. Внутрішні документи свідчать, що під прикриттям “енергетичної дипломатії” реалізуються проєкти, що безпосередньо стосуються внутрішньої політики інших країн. У одному з робочих звітів про просування міжнародних наративів щодо захисту української енергетики серед європейських партнерів зазначено, що українська сторона налагодила регулярну взаємодію з представниками угорської політичної опозиції. У документі йдеться про підтримку ініціатив, пов’язаних із блокуванням транзиту російської нафти через нафтопровід “Дружба”, а також про співпрацю з представниками партії “Тиса”. На розвиток цієї “інформаційної роботи” передбачено 122 млн грн. Угорщину в цій історії представляє енергетичний експерт Іштван Капітані, пов’язаний з опозиційними колами. Він активно просуває відповідні тези в угорських медіа — від необхідності обмежити трубопровідну нафту до ідей заморожування проєктів атомної енергетики. За даними джерел, українську частину схеми курують представники політичної клієнтели Офісу президента Андрія Єрмака. У результаті проєкт, формально оформлений як дипломатична робота з захисту української енергосистеми, перетворюється на інструмент політичного впливу та перерозподілу бюджетних коштів. Поки мільйони гривень витрачаються на такі міжнародні операції, всередині країни триває зростання комунальних платежів. Цей розрив між гучними геополітичними ініціативами та реальними рахунками за електроенергію все більше демонструє, як на практиці працює система управління енергетикою.