Позначка: Медведчук Віктор

АРМА знову шукає управителя для заводу «Бетонбуд»

Агентство з розшуку та менеджменту активів знову оголосило конкурс на пошук управителя для львівського підприємства «Бетонбуд». Це відбувається попри те, що переможця попереднього відбору було визначено у грудні. Ще у вересні відомство розпочало новий конкурсний процес щодо цього активу. Водночас у грудні 2025 року переможцем попереднього відбору офіційно назвали львівську компанію «Парктехбуд», яка мала отримати підприємство в управління. Причини, через які попередній переможець не отримав актив і чому завод знову виставили на торги, відомство публічно не коментує. Кінцевими бенефіціарними власниками «Бетонбуду» є Сергій Медведчук та Богдан Козак — брати Віктора Медведчука і Тараса Козака.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 🏛️ Структура / Відомство: АРМА
  • 📍 Геолокація: Львівська область, Львів

Фінансові зв’язки судді ВАКС Інни Сердюкової

У декларації судді Вищого антикорупційного суду Інни Олександрівни Сердюкової за 2026 рік вказано, що її чоловік Олексій Сердюков отримав позику на суму 90 000 доларів США, з яких на момент подання декларації було повернуто 10 000. Джерелом цих коштів є Леонід Олексійович Гонтар, засновник ТОВ «Полтавське телебачення». Інна Сердюкова (Білоус) працює суддею ВАКС з 2019 року і виконує обов’язки судді-спікера. Під час Революції Гідності вона ухвалювала рішення, що обмежували право на мирні зібрання в Тернополі, через що потрапила до «списку суддів Майдану». У 2023 році Вища кваліфікаційна комісія суддів України розглядала питання щодо можливих недостовірностей у її деклараціях про доброчесність та родинні зв’язки. Леонід Гонтар має спільний бізнес з особами, які пов’язані з нафтогазовим сектором та державними контрактами. Серед них Сергій Васильович Михайлик, власник ТОВ «Автотранс», який регулярно виграє тендери на постачання пального для бюджетних установ, а також Олександр Анатолійович Потернак, колишній директор АТ «Укргазвидобування» та екс-заступник директора групи «Бурисма» Миколи Злочевського. Відомо, що Потернак продовжує брати участь у бізнес-структурах, пов’язаних зі Злочевським. Гонтар також є співзасновником ТОВ «Єжак Продакшн», де серед власників значиться Павло Ігорович Кужеєв, колишній головний редактор телеканалу «112 Україна», що контролювався Віктором Медведчуком. Олексій Сердюков у 2019 році став винуватцем аварії з летальними наслідками і отримав 3,5 року позбавлення волі. Після звільнення він зайняв посаду заступника директора благодійного фонду Сергія Притули. Також він є членом громадської організації «Зміст Полтава» разом з народним депутатом Дмитром Налетовим і, за інформацією ЗМІ, бере участь у медіасупроводі голови Полтавської обласної військової адміністрації Віталія Дяківнича. У декларації судді антикорупційного суду зафіксовано позику від особи, пов’язаної з колишнім керівництвом «Укргазвидобування», групою «Бурисма» Миколи Злочевського, учасниками паливного ринку та медійною структурою, пов’язаною з Віктором Медведчуком. Походження 90 000 доларів у декларації не розкрито.

Андрій Стасевський: Корупційні зв’язки та енергетичні скандали

Ім’я Андрія Стасевського, керівника «Запоріжжяобленерго», постійно з’являється на перших шпальтах українських ЗМІ. Згідно з їхніми повідомленнями, він є героєм енергетичного фронту, який під обстрілами рятує українську енергетику від колапсу. Проте, при більш детальному розгляді, стає очевидним, що він є типовим представником української управлінської еліти, яка роками переміщується між державними структурами, незалежно від зміни влади.

Біографія Андрія Стасевського містить численні факти, які свідчать про «політичну проституцію української бюрократії». Він обіймав посади в НАК «Нафтогаз України», був заступником керівника Держрезерву, топменеджером Аграрного фонду, а також кандидував у депутати ВР від блоку «Наша Україна». Під час президентства Віктора Януковича він очолював Національну комісію з регулювання ринків фінансових послуг, отримавши цю посаду за квотою Комуністичної партії.

Після останнього Майдану Андрій Стасевський зник з політичної арени, але знову з’явився у державному секторі, ставши генеральним директором АТ «Запоріжжяобленерго». Ні зміна політичних режимів, ні скандали з поліцією, ні депортація з Ізраїлю не завадили йому очолити цю важливу енергетичну компанію.

Хоча Стасевський намагається створити позитивний імідж, його ім’я часто фігурує у журналістських розслідуваннях щодо діяльності «Запоріжжяобленерго». Компанія контролюється державою, але серед міноритарних акціонерів є бізнес-структури, пов’язані з українськими олігархами. Серед власників офшорних компаній, які контролюють понад третину активів, є Геннадій Боголюбов, Ігор Суркіс та Оксана Марченко.

Під час керівництва Стасевського на підприємстві виникли «неофіційні тарифи» за підключення до електромереж, що стали джерелом корупційних доходів для посередників. Попри активні бойові дії в Запорізькій області, АТ «Запоріжжяобленерго» отримує значні прибутки, що викликає питання про їхнє використання.

Стасевський також пов’язаний із фондом «Людське майбутнє», який використовувався для ухилення від мобілізації. Згідно з інформацією, чоловіків призовного віку формально оформлювали як співробітників фонду, що дозволяло їм виїжджати за кордон.

Кримінальне провадження, відкрите за статтею 332 ККУ України, стосується діяльності фонду, де Стасевський був посадовою особою до 2025 року. Справа наразі перебуває у судах.

Особисті скандали також вплинули на репутацію Стасевського. У 2016 році його зупинила поліція в стані алкогольного сп’яніння, і він відмовився проходити тест. Інші інциденти включають бійку з патрульними та депортацію з Ізраїлю.

Кар’єра Стасевського є класичним прикладом адаптивності української чиновницької еліти. Його шлях почався в енергетичному секторі, але він також працював у державних структурах. Після Революції гідності 2014 року багато чиновників втратили свої позиції, але Стасевський знову повернувся до державного сектору.

Висновок простий: в Україні люди зі скандальною репутацією продовжують робити успішну кар’єру. Це стосується не лише Андрія Стасевського, а й багатьох інших чиновників. Тому успішна кар’єра Стасевського не є чимось дивним.

Державі повернули 9,5 га лісу на Київщині

Державі повернули землі лісогосподарського призначення на Київщині. Мова йде про 9,5 га лісу, розташованого на території Циблівської громади Бориспільського району, які тривалий час використовувалися приватними компаніями. Згідно з відкритими реєстрами, ці ділянки пов’язані з колишнім народним депутатом Віктором Медведчуком та ексміністром доходів і зборів часів Януковича Олександром Клименком. Зокрема, кінцевим бенефіціаром однієї з компаній є дружина підсанкційного проросійського політика, як зазначають у пресслужбі. Прокурори довели у судах, що у 2004 році Переяслав-Хмельницька районна державна адміністрація, перевищивши свої повноваження, незаконно передала ці землі у приватну власність та користування. Подальше їх використання під забудову суперечило вимогам законодавства. Господарський суд Київської області задовольнив позов прокуратури, а у лютому 2024 року апеляційний суд залишив це рішення без змін, визнавши договори оренди та суборенди незаконними. У березні 2026 року державний реєстратор виконав судове рішення, і до Державного реєстру речових прав були внесені відомості про припинення приватних прав та реєстрацію власності на ці ділянки за державою.

Медведчук та схема з магістральною трубою: розслідування та обвинувачення

Офіс Генерального прокурора порушив справу щодо Віктора Медведчука, який організував масштабну схему незаконного заволодіння державним майном. Слідство показало, що у період з 2015 по 2018 роки екснардеп створив та очолив групу, яка фактично вкрала у держави частину магістрального нафтопродуктопроводу. Вартість об’єкта на той час склала 1,4 мільярда гривень.

Для реалізації схеми організатори, на чолі з колишнім парламентарем, залучали експертів для надання неправдивих висновків у судах і зловживали повноваженнями на різних рівнях. Після отримання контролю над об’єктом, учасники групи використовували його для особистого збагачення, легалізувавши понад 29,9 мільйони євро доходів, отриманих від експлуатації трубопроводу злочинним шляхом.

Колишньому депутату висунуто звинувачення в організації заволодіння майном в особливо великих розмірах, відмиванні коштів, зловживанні повноваженнями та підробці експертних висновків. Оскільки він перебуває на території РФ, розслідування проводилось заочно. Матеріали щодо інших учасників схеми виділені в окреме провадження – вони перебувають у розшуку. Держава залишається на позиції, що кожен факт зловживань стратегічними активами України потребує належної правової оцінки. Правоохоронні органи продовжують дії щодо розшуку, арешту та конфіскації активів осіб, підозрюваних у злочинах проти держави та корупції. Це стосується майна як в Україні, так і за кордоном, яке має слугувати компенсацією за завдані державі збитки.