Позначка: Клименко Александр

Втеча генпрокурора: як Кравченко залишив країну після підозри Кривоносу

Генеральний прокурор Руслан Кравченко вніс до ЄРДР відомості про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу о 23:19 13 вересня. Вже за три години, о 2:30 ночі 14 вересня, Кравченко перетнув кордон через пункт пропуску «Шегині» на службовому автомобілі. За даними розслідувачів, перед виїздом посадовець відмовився від державної охорони, а його дружина виїхала з України ще 12 вересня через Молдову, прямуючи до Румунії. Заяву про відмову від охорони Кравченко подав о першій годині ночі 14 вересня, що може свідчити про усвідомлення неможливості повернення в межах звичайного відрядження. Хоча сам Кравченко стверджував, що перебуває у п’ятиденному службовому відрядженні у Франції, журналісти з’ясували, що захід у Парижі, на який він нібито мав їхати, був запланований на 16 вересня, а виступ посадовця не передбачався. Керівниця комунікацій ОГП також повідомляла, що не володіє інформацією про цю поїздку. Серед причин втечі розглядають три версії. Перша пов’язана з головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією, який, за даними джерел, побоювався розслідувань НАБУ і САП щодо «зарплат у конвертах». Друга версія — операція «Імператор» та можлива підготовка підозри самому Кравченку через причетність до «дахування» кол-центрів. Третя версія стосується встановлення спеціального «маячка» в базі прикордонників щодо Кравченка, про що він дізнався 13 вересня. Олександр Клименко, очільник САП, заявив, що Кравченку міг допомагати юрист Дмитро Борзих, який є фігурантом справи «адвокатів-хакерів». 14 вересня заступник генпрокурора Максим Крим скасував підозру Кривоносу, назвавши її помилковою. Того ж дня президент Володимир Зеленський ініціював звільнення Кравченка, яке Верховна Рада підтримала 15 вересня 317 голосами.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Кравченко Руслан, Кривонос Семен, Арахамія Давид, Клименко Олександр, Крим Максим, Борзих Дмитро, Зеленський Володимир
  • 🏛️ Структура / Відомство: Офіс генерального прокурора, НАБУ, САП, Верховна Рада, СБУ
  • 📍 Геолокація: Львівська область, Шегині

Втеча генпрокурора: нічний перетин кордону після підозри директору НАБУ

Генеральний прокурор Руслан Кравченко вніс до ЄРДР відомості про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу о 23:19 13 вересня. Вже за три години він перетнув державний кордон через пункт пропуску «Шегині», скориставшись службовим автомобілем. За інформацією журналістів, перед виїздом посадовець відмовився від державної охорони, а його дружина виїхала з України днем раніше через Молдову, після чого попрямувала до Румунії. Заяву про відмову від охорони Кравченко подав у першу годину ночі 14 вересня. Як стало відомо з матеріалів справи, вже о 2:30 він залишив країну. Того ж ранку він заявив, що перебуває у службовому відрядженні у Франції, яке мало тривати п’ять днів. Проте, за даними розслідувачів, поїздка до Парижа на слухання ПАРЄ щодо українських дітей була оформлена ним самостійно, а виступ у межах заходу не планувався. Ситуація навколо від’їзду Кравченка пов’язується з кількома версіями. Перша стосується голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, який, за даними джерел, побоювався розслідувань НАБУ та САП щодо виплат депутатам. Друга версія — операція «Імператор», у межах якої Кравченко міг дізнатися про підготовку підозри щодо себе через можливе «дахування» колцентрів. Третя версія стосується появи спеціального «маячка» у базі прикордонників, про який посадовець дізнався 13 вересня. Очільник САП Олександр Клименко заявив, що Кравченку міг допомагати юрист Дмитро Борзих, який є фігурантом справи «адвокатів-хакерів». 14 вересня заступник генпрокурора Максим Крим скасував підозру Кривоносу, назвавши її помилковою. Того ж дня президент Володимир Зеленський заявив про необхідність звільнення Кравченка. 15 вересня Верховна Рада підтримала відставку 317 голосами, після чого президент підписав відповідний указ.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Руслан Кравченко, Семен Кривонос, Давид Арахамія, Олександр Клименко, Дмитро Борзих, Максим Крим, Володимир Зеленський
  • 🏛️ Структура / Відомство: Офіс генерального прокурора, НАБУ, САП, Верховна Рада, СБУ
  • 📍 Геолокація: Львівська область, Мостиський район, Шегині

Генпрокурор Кравченко відбув до Франції на тлі внутрішніх конфліктів

Генеральний прокурор Руслан Кравченко з 13 вересня перебуває у службовому відрядженні у Франції. Метою візиту є участь у слуханнях парламентської мережі Парламентської асамблеї Ради Європи, присвячених питанню українських дітей. Як стало відомо з матеріалів, що опинилися у розпорядженні журналістів, захід має назву «Парламентські заходи щодо українських дітей у контексті міжнародної відповідальності». Відрядження розраховане на п’ять діб. Згідно з наказом, витрати на перебування посадовця за кордоном покриває сторона, що організовує захід. Раніше сам Кравченко підтвердив факт виїзду, зазначивши, що перебуває у відрядженні для проведення зустрічей з міжнародними партнерами. Ситуація навколо поїздки виглядає неоднозначно, оскільки в Офісі генерального прокурора раніше заявляли про відсутність інформації щодо цього візиту. Зокрема, керівниця комунікацій ОГП Мар’яна Гайовська повідомляла, що їй нічого не відомо про виїзд генпрокурора. Поїздка відбувається на фоні заяви Кравченка про відставку та загострення стосунків з керівництвом антикорупційних органів. Зокрема, 14 вересня він оприлюднив підозру директору НАБУ Семену Кривоносу.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Кравченко Руслан, Кривонос Семен, Гайовська Мар’яна
  • 🏛️ Структура / Відомство: Офіс генерального прокурора, НАБУ, Парламентська асамблея Ради Європи

Операція «Імператор»: НАБУ готувало підозру генпрокурору Кравченку

На поточному тижні Національне антикорупційне бюро України планувало оголосити підозру Генеральному прокурору Руслану Кравченку. Окрім цього, відомство готувалося оприлюднити записи розмов за його участю. Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко. За наявною інформацією, відповідне розслідування отримало кодову назву «Імператор». Проте ситуація змінилася: Руслан Кравченко виїхав за кордон, офіційно пояснивши це службовим відрядженням. Після цього він оголосив підозру директору НАБУ Семену Кривоносу.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Кравченко Руслан, Гончаренко Олексій, Кривонос Семен
  • 🏛️ Структура / Відомство: НАБУ, Офіс Генерального прокурора

Справа проти очільника НАБУ: підозру готували в СБУ

Народний депутат Ярослав Железняк оприлюднив нові подробиці щодо кримінального провадження стосовно керівника НАБУ Семена Кривоноса. За словами парламентаря, підозру, яку підписав Генеральний прокурор Руслан Кравченко, було підготовлено безпосередньо в Службі безпеки України. Згідно з номером кримінального провадження, досудове розслідування здійснював слідчий відділ Головного управління СБУ у місті Києві та Київській області. Варто зазначити, що у політичних колах тривалий час обговорювали ймовірність того, що влада через спецслужби готує тиск на НАБУ та САП.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Кривонос Семен, Кравченко Руслан, Железняк Ярослав
  • 🏛️ Структура / Відомство: НАБУ, СБУ, Офіс Генпрокурора, САП
  • 📍 Геолокація: Київська область, Київ

Порушення процедури при врученні підозр: деталі від Ярослава Железняка

Народний депутат Ярослав Железняк звернув увагу на серйозні процесуальні порушення під час оформлення підозр, підписаних Русланом Кравченком. За словами парламентаря, відповідні документи не пройшли офіційну реєстрацію через канцелярію Офісу Генерального прокурора. Ключовим доказом порушення є номер вихідного документа. Замість офіційного реєстраційного номера ОГП, у документі вказано номер кримінального провадження. Така ситуація свідчить про те, що або канцелярія відмовилася реєструвати ці підозри, або посадовець здійснив усі дії самостійно, оминувши встановлені законом процедури.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Железняк Ярослав, Кравченко Руслан
  • 🏛️ Структура / Відомство: Офіс Генерального прокурора

Необхідність залізобетонних доказів у справі Єрмака

Голова САП Олександр Клименко заявив, що для висунення підозри Андрію Єрмаку потрібна максимально аргументована позиція, підтверджена доказами. Керівники НАБУ і САП попередили президента про підготовлену підозру щодо колишнього голови ОП. Джерела уточнили, що це пов’язано з його інтересом до одного з будинків кооперативу “Династія” в Козині, за яким раніше вже отримав підозру екс-міністр Олексій Чернишов. Розслідувачі у справі “Мідас” виявили, що в будівництво цього об’єкта були вкладені кошти, отримані у вигляді відкатів від підрядників “Енергоатома”. Минуло вже більше чотирьох місяців, але справа не просувається. У коментарі для УП Клименко пояснив, чому підозра ще не висунута, зазначивши, що прокуратура не анонсує процесуальні дії, щоб не підірвати презумпцію невинуватості. Він підкреслив, що позиція обвинувачення для вручення підозри повинна бути максимально обґрунтованою і підкріпленою доказами, а громадська думка не має значення. “95% обшуків, які ми проводимо, не закінчуються підозрами. У справах такої категорії позиція повинна бути максимально аргументованою і підкріпленою максимальною кількістю доказів”, — зазначив Клименко. Він також додав, що САП не порушить закон і не підриває свою незалежність, адже “ми не можемо ігнорувати закони і потім програвати справи з цієї причини”.

Операція «Мідас»: нові етапи розслідування НАБУ

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило про перехід розслідування операції «Мідас» у відкриту фазу. Раніше бюро не могло використовувати всі доступні механізми через прихований характер операції. Це ускладнювало отримання документації з «Енергоатому», банківських установ та інформації про переміщення телефонів. Тепер, коли розслідування стало відкритим, НАБУ направило велику кількість запитів про міжнародну правову допомогу в інші юрисдикції. Більше деталей наразі не розголошується. Як зазначив Кліменко, справа є досить складною і включає велику кількість фінансових операцій. Очікується, що розслідування займе максимальний термін, передбачений законом – до 12 місяців.

Державі повернули 9,5 га лісу на Київщині

Державі повернули землі лісогосподарського призначення на Київщині. Мова йде про 9,5 га лісу, розташованого на території Циблівської громади Бориспільського району, які тривалий час використовувалися приватними компаніями. Згідно з відкритими реєстрами, ці ділянки пов’язані з колишнім народним депутатом Віктором Медведчуком та ексміністром доходів і зборів часів Януковича Олександром Клименком. Зокрема, кінцевим бенефіціаром однієї з компаній є дружина підсанкційного проросійського політика, як зазначають у пресслужбі. Прокурори довели у судах, що у 2004 році Переяслав-Хмельницька районна державна адміністрація, перевищивши свої повноваження, незаконно передала ці землі у приватну власність та користування. Подальше їх використання під забудову суперечило вимогам законодавства. Господарський суд Київської області задовольнив позов прокуратури, а у лютому 2024 року апеляційний суд залишив це рішення без змін, визнавши договори оренди та суборенди незаконними. У березні 2026 року державний реєстратор виконав судове рішення, і до Державного реєстру речових прав були внесені відомості про припинення приватних прав та реєстрацію власності на ці ділянки за державою.

Прокурорка Миргородська переходить до Харкова: історія з ‘помилкою’

Перший заступник керівника прокуратури Дніпропетровської області Ольга Миргородська призначена на посаду заступника прокурора Харківської області. Миргородська здобула популярність після скандалу зі “зливом” справи “регіонала” Олександра Клименка. До роботи в Дніпрі протягом 2021-2024 років жінка обіймала посаду заступника керівника Обухівської окружної прокуратури. На цю посаду вона потрапила після скандальної історії. У 2017-2019 роках Миргородська працювала у Головній військовій прокуратурі ГПУ під керівництвом одіозного Анатолія Матіоса, де фактично сприяла інтересам ексміністра доходів і зборів Олександра Клименка. У кожній справі були встановлені свої терміни розслідування. Під час об’єднання кількох проваджень в одне прокурорка Головної військової прокуратури Миргородська неправильно підрахувала тривалість слідства, через що терміни закінчилися. Згодом справу Клименка передали до НАБУ та САП, але виявилося, що частина доказів, зібраних проти Клименка, була отримана вже після закінчення строків. Простіше кажучи, через “помилку” Миргородської частина доказів втратила юридичну силу для суду. Завдяки діям прокурорки раніше арештоване майно Клименка вартістю в десятки мільйонів доларів повернулося у власність його компаній та наближених осіб. Іронічно, що тодішній керівник Головної військової прокуратури регулярно хвалився успіхами у розслідуванні справи Клименка, яку саме ця прокуратура в особі Ольги Миргородської фактично “злила”. Сама Миргородська відмовилася коментувати свою “помилку”. Наприкінці 2019 року вона тихо подала декларацію про звільнення з посади заступника начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури. У 2020 році вже експрокурорка зареєструвала ФОП і надавала юридичні послуги як підприємець, але ненадовго – у 2021 році вона знову повернулася до прокурорської діяльності, отримавши посаду заступника керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області.