Позначка: АО НАЭК Энергоатом

Нові розшифровки «плівок Міндіча» про виплати і бронежилети

Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький оприлюднив нібито нові розшифровки так званих «плівок Міндіча» — телефонних розмов українського бізнесмена Тимура Міндіча. Саме завдяки цим записам НАБУ та САП провели спільне розслідування, відоме як «операція «Мідас». За словами експрокурора САП, матеріали він отримав від джерел у силових структурах.

Йдеться про нібито розмови Міндіча з тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим і головою Агенції оборонних закупівель Арсеном Жумаділовим. Датовані вони початком липня 2025 року.

У цих записах згадуються нібито виплати з бюджету Міноборони волонтерці Марії Берлінській, а також спроби впливу на закупівлю бронежилетів.

Зокрема, у розмові Міндіч каже: «Давай за Машу домовимось… ти їй платитимеш». У відповідь Умєров запитує: «Я не знаю … просто вона там живе. Зарплату їй платимо?». Після цього Міндіч повторює: «Ти їй платитимеш».

Із записів випливає, що «Маша» отримує 20, однак чого саме — не уточнюється; ймовірно, йдеться про тисячі доларів. У цьому ж контексті Міндіч просить Умєрова працевлаштувати якогось «Миколу», який «попросить всього три».

Також Міндіч говорить Умєрову, що інвестував 300 мільйонів доларів у бронежилети. Після цього міністр оборони зв’язався з головою Агенції оборонних закупівель Жумаділовим.

Раніше вже з’являлася інформація, що Умєров фігурує в «плівках Міндіча» НАБУ у справі про закупівлі бронежилетів. Водночас офіційно жодних звинувачень ексміністру не висували.

Марія Берлінська — українська громадська діячка, керівниця проєкту Victory Drones, співзасновниця благодійного фонду Dignitas і засновниця ГО «Центр підтримки аеророзвідки». Вона також є ініціаторкою адвокаційного правозахисного проєкту «Невидимий батальйон» та Жіночого ветеранського руху.

Броневицький називає Берлінську «антикорупціонеркою», хоча вона ніколи не працювала ні в НАБУ, ні в САП. До початку волонтерської діяльності вона була на війні.

Саме за сприяння Берлінської в Україні скасували гарантійні листи, мито та ПДВ на дрони, а митна служба перестала вважати БПЛА товарами подвійного призначення.

Арсен Жумаділов — кримськотатарський громадський і політичний діяч. У політику він прийшов у 2014 році саме за сприяння тодішнього функціонера Меджлісу кримськотатарського народу Умєрова. До окупації Криму Жумаділов працював у корпоративному секторі в Україні та за кордоном.

У різні роки він працював на доволі різних і несподіваних напрямах: був головою райдержадміністрації на Одещині, клерком в апараті Уповноваженого президента України у справах кримськотатарського народу, а також викладачем у Києво-Могилянській академії.

З 2023 року Жумаділов очолив «Державного оператора тилу», а вже у 2025 році перейшов із ДОТ до АОЗ — «Агенції оборонних закупівель», де також був директором.

Умєров у Раді не став деталізувати справу «Мідас»

Секретар Ради нацбезпеки і оборони Рустем Умєров, виступаючи з трибуни Верховної Ради, заявив, що вже надав усі пояснення щодо своєї появи у справі про корупцію в енергетиці під назвою “Мідас” відповідним правоохоронним органам. Додатково звітувати про це в парламенті він не збирається.

Про це стало відомо з трансляції засідання ВР в соцмережах.

Депутати запросили Умєрова, щоб він прокоментував повідомлення у ЗМІ про можливий вплив на нього фігуранта справи “Мідас” Тимура Міндіча. Окремо секретаря РНБО запитали, як саме він голосував, коли Рада запроваджувала санкції проти Міндіча.

У відповідь Умєров подякував народним депутатам за запитання і наголосив, що всі необхідні рішення ухвалювалися для того, щоб працювали відповідні органи. За його словами, на всі запитання цих органів він уже відповів і не хоче політизувати цю тему. Також він зазначив, що якби в уповноважених органів залишалися питання, вони б його запрошували. Умєров додав, що майже всім органам, які зверталися до нього, відповіді були надані.

Обшуки НАБУ: нові деталі справи Єрмака та Арахамії

НАБУ провело нові обшуки, пов’язані з особами Єрмака та Арахамії. Як повідомляє УП, з посиланням на свої джерела, нещодавно відомство знову здійснило обшуки в квартирі на Грушевського, 9А, яка вже перевірялася в листопаді у справі Тимура Міндіча. У той же час Міндіч та Єрмак отримали повістки до ВАКС, але обидва не з’явилися на засідання. За інформацією видання, суд розглядав питання накладення арешту на майно, а під час обшуків на Грушевського були вилучені не звичні носії інформації, а пульти від побутової техніки, особисті речі, взуття та одяг. Це може свідчити про підготовку біологічних експертиз для визначення власників цих предметів. Щодо Арахамії, то 27 грудня НАБУ провело обшуки у його помічника, що збіглося з обшуками у ряді депутатів у справі про хабарі за голосування. Як вже повідомлялося раніше, корупційні розслідування НАБУ та САП проти оточення президента Зеленського використовуються так званою антизеленською коаліцією для тиску на президента з метою зміни уряду. Єрмак є найближчим соратником Зеленського, тому оголошення підозри ексглаві ОП може бути сприйнято як «остання спроба» для президента. Арахамія наразі є ключовою фігурою, що впливає на рішення в Раді, і без нього будь-які зміни в уряді є неможливими.

Галущенко скоротив фінансування електронних браслетів на 27 млн грн

Герман Галущенко, фігурант Міндічгейту, зменшив закупівлю електронних браслетів на 27 млн грн. Про це повідомляє Антикорупційний центр “МЕЖА”. У жовтні 2025 року, за ініціативи міністра юстиції Германа Галущенка, було скорочено фінансування проєкту електронних браслетів для пробаційного нагляду, який може бути призначений і для осіб, засуджених за деякі корупційні злочини. На початок 2025 року в Україні на балансі Національної поліції перебувало 300 електронних браслетів, з яких лише близько 135–150 були справними. Саме через відсутність справного електронного браслета нардеп Одарченко втік за кордон. Рішення про скорочення фінансування ухвалювалося в рамках нової моделі управління публічними інвестиціями, що функціонує під егідою Стратегічної інвестиційної ради. Склад цієї ради фактично дублює уряд, а її діяльність є закритою: оголошення про засідання не публікуються, громадськість не запрошується, а протоколи доступні лише частково. Герман Галущенко, ексміністр енергетики, є фігурантом справи щодо легалізації понад 9 млн доларів через схеми в державному Енергоатомі. Саме він пропонував скоротити фінансування інструменту контролю за засудженими. В Україні з 2023 року активно реалізується реформа управління публічними інвестиціями, метою якої є формування єдиної політики щодо планування та визначення пріоритетів. Для ефективного управління публічними інвестиціями необхідно забезпечити прозорий процес ухвалення рішень.

Власник Fire Point Денис Штілерман очищає інтернет від скандалів

Оборонний підрядник Fire Point, який отримав мільярдні державні контракти, після публікації “плівок Міндіча” перейшов до активних дій з інформаційної оборони. Власник компанії Денис Штілерман розпочав масштабну операцію із видалення інформації в інтернеті, зокрема розслідувань про сумнівні тендери та свої зв’язки з особами, згаданими у “плівках Міндіча”. Ми публікуємо розслідування, яке Штілерман та його спільники намагаються приховати від правоохоронців та суспільства. Фігуранти “плівок Міндіча” Ігор Фурсенко, Денис Штілерман та Ігор Хмельов мають безпосередній зв’язок із компанією Fire Point. Цей великий підрядник української армії відомий своїми безпілотниками та розробкою ракети “Фламінго”. Компанія уклала контракти з державою на суму $1 млрд, що становить близько 10% оборонних закупівель Сил оборони цього року. Про це повідомила прокурорка Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) під час засідання Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо запобіжних заходів для фігурантів. Подробиці роз’яснив народний депутат Ярослав Железняк на своєму YouTube-каналі. Згідно зі стенограмою розмови, записаної у березні 2025 року з підозрюваним Олександром Цукерманом, Фурсенко підтвердив, що працює на Fire Point. Прокурорка зазначила, що він займав посаду адміністратора у компанії. Фурсенко отримував особисту вигоду від роботи в оборонному підприємстві, зокрема можливість виїжджати за кордон під час воєнного стану. З 18 січня по 22 серпня 2025 року він виїжджав за межі України 26 разів. Також він висловлював бажання отримати бейджик з написом “Fire Point, провідний спеціаліст”. Фурсенко також згадував про труднощі з перенесенням коробки з $1,6 млн вулицями Києва. Денис Штілерман вважає себе мажоритарним акціонером і головним конструктором Fire Point, стверджуючи, що відмовився продати свою частку Міндічу. Однак у реєстрах офіційним власником значиться Єгор Скалига, який є другом дитинства Штілермана. На засіданні ВАКС прокурор навів стенограму переговорів Цукермана та Лесі Устименко, де згадувалася зустріч Штілермана, ексвіцепрем’єра Олексія Чернишова та інших осіб. Цукерман наказав “віддати 300 ‘Че Геварі'”, ймовірно, маючи на увазі $300 тис. для Чернишова. В іншій розмові Цукерман визначив Штілермана як одного з учасників корупційної схеми. Ярослав Железняк також вказує на Хмельова як на можливого співвласника Fire Point, зазначаючи, що він має тривалі зв’язки з Міндічем і веде з ним спільний бізнес. Зокрема, на Ігоря Хмельова зареєстровано бізнес дружини Міндіча з продажу брендового одягу. Незважаючи на це, Железняк підкреслює, що причетність фігурантів до корупційного скандалу не свідчить про зловживання у самій Fire Point, і критики щодо зброї, виробленої компанією, у медіапросторі не з’являлося.

Операція «Мідас»: нові етапи розслідування НАБУ

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило про перехід розслідування операції «Мідас» у відкриту фазу. Раніше бюро не могло використовувати всі доступні механізми через прихований характер операції. Це ускладнювало отримання документації з «Енергоатому», банківських установ та інформації про переміщення телефонів. Тепер, коли розслідування стало відкритим, НАБУ направило велику кількість запитів про міжнародну правову допомогу в інші юрисдикції. Більше деталей наразі не розголошується. Як зазначив Кліменко, справа є досить складною і включає велику кількість фінансових операцій. Очікується, що розслідування займе максимальний термін, передбачений законом – до 12 місяців.

Екстрадиція Тимура Міндіча: нові деталі від НАБУ

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) ініціювало процес екстрадиції Тимура Міндіча з Ізраїлю у справі, відомій як «Мідас». Про це повідомив блогер Ігор Лаченков. НАБУ вже направило до Офісу Генерального прокурора пакет документів, необхідних для екстрадиції. Хоча клопотання ще не підписане, документи знаходяться в ОГП протягом двох тижнів. В бюро сподіваються, що рішення буде ухвалене найближчим часом.

Підрядники “Енергоатому” можуть уникнути відповідальності, якщо повідомлять про хабар до НАБУ

Підрядники “Енергоатому”, які брали участь у схемі Міндіча, отримали пропозицію уникнути кримінальної відповідальності. Це можливо лише за умови попереднього звернення до НАБУ зі зізнанням, до того, як слідство виявить факт надання хабаря. Про це заявив директор НАБУ Семен Кривонос в інтерв’ю. Кривонос пояснив, що таке звернення буде розглядатися як співпраця зі слідством. Зазначимо, що головна умова – зробити це до встановлення епізоду та оголошення про підозру.

Енергоатом заказал борную кислоту у Химимпекс на 6,47 млн грн

АТ «НАЕК «Энергоатом» 9 декабря 2025 года по результатам тендера заказало ООО «Объединенное украинско-латвийское предприятие «Химимпекс» борную кислоту на 6,47 млн грн. Об этом сообщает в системе «Прозорро».До октября 2026 года планируют поставить около 42 тонн борной кислоты марки «А», производства «Eti Maden» (Турция) за 155 400 грн, или $3 694 за тонну. Содержание основного вещества должно быть не менее 99,9%. Товар будет оплачиваться в течение 180 дней после поставки. В августе 2025 года «Энергоатом» заказывал у «Химимпекса» турецкую борную кислоту за 153 180 грн, или $3 697 за тонну, то есть почти столько же. А в декабре 2024 года тендер выиграл ООО «Укртранзит» с продукцией Черкасского ТОВ «Кемикал Элементс Юкрейн» по 153 191 грн, или $3 654 за тонну. До вторжения, в сентябре 2021 года «Химимпекс» продавал «Энергоатому» борную кислоту производства банкротившегося Черкасского государственного завода химреактивов по 49 055 грн, или $1 846 за тонну. Как писали «Наши деньги», с начала большой войны цена в долларах выросла в 2,5 раза. В 2022-2024 годах ее покупали по цене от $4 630 – 4 758 за тонну. Цена упала на четверть полугодия только с появлением «Укртранзита» с украинской кислоты. Что до срока послеоплаты 180 дней, то он появился на тендерах «Энергоатома» осенью 2024 года. До того сроки были разные – 30-90 рабочих дней и так далее, а где-то вовсе неизвестны, ведь на начало полномасштабной войны закупки проводились без торгов.Ныне анонимная фирма подала жалобу заказчику по поводу остаточного срока годности 80% от общего, так как «марка «А» изготавливается по специальному заказу для атомных станций и не имеет широкой сферы применения». Заказчик согласился уменьшить этот срок до 50%.Также аноним подал жалобу на срок годности пять лет с даты изготовления. По его словам, он установлен по советскому ГОСТ 18704-78 и не распространяется на импортную ультрачистую борную кислоту с низким содержанием сульфатов. Как будто бы «с учетом опыта использования борной кислоты европейского производства (SCL Italia SpA) атомными станциями Франции, Чехии и Болгарии, срок ее годности гарантирован на уровне менее 3 лет». Заказчик отказался изменить требование, сославшись на нормативную документацию. Столичный «Химимпекс» принадлежит Сергею Сокирке и Ирине Должиковой. С момента создания «Прозорро» в 2016 году фирма получила государственных заказов на 1,36 млрд грн. Когда-то конкуренты говорили про нее, что ее деятельность опекаются несколько представителей СБУ.Фирма фигурировала в уголовном производстве полиции по поводу возможного присвоения денег «Энергоатома» и «Центренерго». Следствие считало, что в 2018-2019 годах какие-то служащие этих компаний заложили в финансовые планы на 2019-2020 годы завышенные цены некоторых товаров. Идет речь о закупках на десятки миллионов гривен за этот период. Однако никаких судебных решений, кроме того за 2021 год, по этому производству в судебном реестре больше не было.

Розслідування справи «Сигизмунд»: НАБУ виявило схему відмивання 12 мільйонів

Фігуранти справи «Мідас» відмили $12,9 млн корупційних коштів на користь колишнього міністра енергетики України Германа Галущенка (в матеріалах кодове ім’я «Сигизмунд»). Про це йдеться у новій частині розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).

«Йдеться про відкати, які контрагенти державного “Енергоатому” мали платити, аби з ними розрахуватися за виконаними контрактами. Ця схема отримала назву “Шлагбаум”, а ексміністр був в ній ключовим елементом», — сказано в повідомленні НАБУ.

В оприлюднених матеріалах справи зазначається, що кошти легалізовували за допомогою різних фінансових інструментів, зокрема й через операції з криптовалютами — ймовірно, стейблкоїном USDT — а також через «інвестування» у фонд.

Рух капіталу та витрати
Кошти здебільшого надходили на рахунки фонду у швейцарських банках, де їх розміщували на депозитах, що приносили родині «Сигизмунда» додатковий дохід.

За даними НАБУ, під час перебування на посаді міністра енергетики він отримав понад $7,4 млн на рахунки двох компаній на Маршаллових островах. Ще близько $4 млн було видано у Швейцарії готівкою. Частину цих грошей, як стверджується, спрямували на дороге навчання дітей у швейцарських закладах, а також на карткові рахунки колишньої дружини. Інші витрати включали медичні послуги та покупки брендового одягу за кордоном.

Як працювала схема
За даними розслідувачів, у лютому 2021 року на острові Ангілья зареєстрували фонд, який мав залучити близько $100 млн «інвестицій». Структуру очолив знайомий учасників схеми ― громадянин Сейшельських Островів та Сент-Кітс і Невіс, який, за версією НАБУ, професійно надавав послуги з відмивання коштів.

У відомстві стверджують, що серед «інвесторів» фонду була і родина підозрюваного. Для приховування участі посадовця на Маршаллових островах створили дві компанії. Їх інтегрували у структуру трасту, зареєстрованого у Сент-Кітс і Невіс. Бенефіціарами компаній, за даними НАБУ, оформили колишню дружину та чотирьох дітей високопосадовця.

Далі ці компанії стали інвесторами фонду шляхом купівлі його акцій. А кошти, як дізналося слідство, перераховували на рахунки організації, відкриті у трьох швейцарських банках.

Загалом, за час перебування «Сигизмунда» на посаді, тобто з 2021 по 2025 роки, через його довірену особу, відому як «Рокет», злочинна організація могла отримати понад $112 млн готівкою від протиправної діяльності в енергетичному секторі, свідчить розслідування.

За даними НАБУ, корупційний механізм передбачав отримання членами організації від 10% до 15% «комісійних» від суми державних контрактів «Енергоатому». Далі схема, відома як «Шлагбаум», діяла таким чином: підрядники могли розраховувати на розрахунок за виконані роботи лише після сплати «відкатів». За даними слідства, тодішній міністр енергетики сприяв цій діяльності, особисто просуваючи введення мораторію на погашення боргів підприємства. Отримані кошти передавалися готівкою в офіс на Софійській площі або через посередника під кодовим ім’ям «Рокет».

Корупційні надходження фіксувалися у так званій чорній бухгалтерії під назвою «Комплекс».

Ці гроші відмивалися декількома способами, зокрема, й через криптовалюти, сказано в розслідуванні.