Позначка: АО НАЭК Энергоатом

Скандали навколо Павла Павлишина та претензії на Енергоатом

Конкурсний відбір на керівну посаду в Енергоатомі вимагає кандидатів із бездоганною репутацією та управлінським досвідом. Чи відповідає цим критеріям Павло Павлишин, колишній очільник Рівненської АЕС, тимчасовий виконувач обов’язків голови компанії та перший заступник міського голови Вараша? У червні 2022 року його перевели з керівної посади на РАЕС до Атомремонтсервісу. Тоді керівництво пояснювало це рішення необхідністю гарантувати неупереджене розслідування кримінальної справи стосовно його сина Євгена. Згодом Павло Павлишин намагався оскаржити це переміщення через суд, проте його позов залишили без розгляду. Крім того, з’ясувалася інформація про працевлаштування його молодшого сина Антона до реакторного цеху станції, що, за даними журналістів, робилося задля отримання броні від мобілізації. Окремим проблемним питанням залишався допуск Павлишина до ядерних установок: профільний регулятор свого часу анулював дію відповідної ліцензії через систематичні порушення. Восени 2023 року Міністерство освіти і науки позбавило посадовця наукового ступеня кандидата технічних наук через доведений академічний плагіат, хоча він і намагався оскаржити цей вердикт. Згодом, обійнявши посаду першого заступника мера Вараша, він знову опинився в епіцентрі скандалів. Місцеві активісти висували звинувачення щодо можливих корупційних схем у сфері держзакупівель, медицини, благоустрою та ЖКГ із залученням пов’язаних ФОПів і підприємств, зокрема фірми «Варашрембуд». Тим часом син посадовця Євген Павлишин після апеляційного розгляду отримав умовний термін тривалістю 2 роки за побиття пенсіонерки та її доньки. Після інциденту з п’яним чоловіком 64-річна жінка зазнала тяжких травм, включно зі струсом мозку, та згодом померла в медичному закладі. Проте судово-медична експертиза не знайшла прямих доказів зв’язку смерті з побиттям, тому нападника судили за хуліганство. Конфлікт стався влітку 2022 року на території приватної бази відпочинку «Холодок» у Вараському районі. Потерпіла Тамара Володимирівна зробила зауваження Євгену Павлишину, який справляв природні потреби біля входу в будиночок. У відповідь на зауваження він ударив жінку кулаком у голову, від чого вона впала всередину приміщення, після чого продовжив бити її ногами. Донька Наталія, намагаючись захистити матір, також отримала удар кулаком в обличчя. Постраждалу пенсіонерку госпіталізували до Вараської багатопрофільної лікарні з численними синцями та переломами ребер, де вона невдовзі померла. Батько засудженого називав звинувачення вигадками, проте його син визнав провину в суді. Згідно з матеріалами справи, судово-медичні експерти встановили, що жінка нібито отримала додаткову травму голови внаслідок падіння в лікарні, яка і стала фатальною. У 2025 році Володимирецький районний суд визнав Євгена Павлишина винним за частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України, призначивши 1 рік обмеження волі, але звільнив від покарання через закінчення строків давності. Водночас за частиною 1 статті 122 КК України його засудили до 2 років позбавлення волі з випробувальним строком на 2 роки за статтею 75 КК України. Суд частково задовольнив цивільні позови потерпілих, стягнувши по 50 000 грн моральної компенсації на користь кожної. Апеляційна інстанція залишила в силі кваліфікацію та міру покарання, проте скасувала рішення щодо відшкодування моральної шкоди, направивши цю частину на новий розгляд до першої інстанції.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Павлишин Павло
  • 🏛️ Структура / Відомство: Енергоатом
  • 📍 Геолокація: Рівненська область, Вараський район, Вараш
  • 💰 Фігуруюча сума: 50 000 грн

106 мільйонів на тендерах: фігурантка кримінальної справи постачає товари держкомпаніям

Антоніна Кручина, яка наразі є обвинуваченою у справі щодо привласнення коштів під час закупівлі генераторів для київських шкіл, виявилася пов’язаною з компанією ТОВ «АДМ Енерджі». Як з’ясувалося, вона обіймала посади засновниці, бенефіціарки та директорки цього підприємства, яке активно співпрацює з державними замовниками. Попри наявність кримінального провадження, фінансові показники компанії на тендерному ринку демонстрували стрімке зростання. Якщо у 2023 році обсяг продажів становив 5,6 млн грн, то у 2024 році він зріс до 47 млн грн, а у 2025 році перевищив 59 млн грн. Загальна сума тендерних продажів за два роки склала понад 106 млн грн. До переліку ключових клієнтів «АДМ Енерджі» увійшли такі великі державні структури, як «Укрзалізниця», «Енергоатом», «Укргазвидобування», «Укртрансгаз» та «Укрнафта». Зокрема, компанія реалізувала товарів для «Укрзалізниці» на суму понад 20,5 млн грн, а для Хмельницької АЕС — на суму понад 12 млн грн. У серпні 2025 року відбулися зміни у структурі власності бізнесу: 13 серпня Антоніну Кручину виключили зі складу засновників, а 16 серпня — зі списку бенефіціарів. При цьому вона продовжувала виконувати обов’язки директорки компанії до 3 грудня.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Кручина Антоніна
  • 🏛️ Структура / Відомство: ТОВ «АДМ Енерджі», Укрзалізниця, Енергоатом, Укргазвидобування, Укртрансгаз, Укрнафта, Хмельницька АЕС
  • 📍 Геолокація: Київ
  • 💰 Фігуруюча сума: 106 млн грн

Нові розшифровки «плівок Міндіча» про виплати і бронежилети

Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький оприлюднив нібито нові розшифровки так званих «плівок Міндіча» — телефонних розмов українського бізнесмена Тимура Міндіча. Саме завдяки цим записам НАБУ та САП провели спільне розслідування, відоме як «операція «Мідас». За словами експрокурора САП, матеріали він отримав від джерел у силових структурах.

Йдеться про нібито розмови Міндіча з тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим і головою Агенції оборонних закупівель Арсеном Жумаділовим. Датовані вони початком липня 2025 року.

У цих записах згадуються нібито виплати з бюджету Міноборони волонтерці Марії Берлінській, а також спроби впливу на закупівлю бронежилетів.

Зокрема, у розмові Міндіч каже: «Давай за Машу домовимось… ти їй платитимеш». У відповідь Умєров запитує: «Я не знаю … просто вона там живе. Зарплату їй платимо?». Після цього Міндіч повторює: «Ти їй платитимеш».

Із записів випливає, що «Маша» отримує 20, однак чого саме — не уточнюється; ймовірно, йдеться про тисячі доларів. У цьому ж контексті Міндіч просить Умєрова працевлаштувати якогось «Миколу», який «попросить всього три».

Також Міндіч говорить Умєрову, що інвестував 300 мільйонів доларів у бронежилети. Після цього міністр оборони зв’язався з головою Агенції оборонних закупівель Жумаділовим.

Раніше вже з’являлася інформація, що Умєров фігурує в «плівках Міндіча» НАБУ у справі про закупівлі бронежилетів. Водночас офіційно жодних звинувачень ексміністру не висували.

Марія Берлінська — українська громадська діячка, керівниця проєкту Victory Drones, співзасновниця благодійного фонду Dignitas і засновниця ГО «Центр підтримки аеророзвідки». Вона також є ініціаторкою адвокаційного правозахисного проєкту «Невидимий батальйон» та Жіночого ветеранського руху.

Броневицький називає Берлінську «антикорупціонеркою», хоча вона ніколи не працювала ні в НАБУ, ні в САП. До початку волонтерської діяльності вона була на війні.

Саме за сприяння Берлінської в Україні скасували гарантійні листи, мито та ПДВ на дрони, а митна служба перестала вважати БПЛА товарами подвійного призначення.

Арсен Жумаділов — кримськотатарський громадський і політичний діяч. У політику він прийшов у 2014 році саме за сприяння тодішнього функціонера Меджлісу кримськотатарського народу Умєрова. До окупації Криму Жумаділов працював у корпоративному секторі в Україні та за кордоном.

У різні роки він працював на доволі різних і несподіваних напрямах: був головою райдержадміністрації на Одещині, клерком в апараті Уповноваженого президента України у справах кримськотатарського народу, а також викладачем у Києво-Могилянській академії.

З 2023 року Жумаділов очолив «Державного оператора тилу», а вже у 2025 році перейшов із ДОТ до АОЗ — «Агенції оборонних закупівель», де також був директором.

Умєров у Раді не став деталізувати справу «Мідас»

Секретар Ради нацбезпеки і оборони Рустем Умєров, виступаючи з трибуни Верховної Ради, заявив, що вже надав усі пояснення щодо своєї появи у справі про корупцію в енергетиці під назвою “Мідас” відповідним правоохоронним органам. Додатково звітувати про це в парламенті він не збирається.

Про це стало відомо з трансляції засідання ВР в соцмережах.

Депутати запросили Умєрова, щоб він прокоментував повідомлення у ЗМІ про можливий вплив на нього фігуранта справи “Мідас” Тимура Міндіча. Окремо секретаря РНБО запитали, як саме він голосував, коли Рада запроваджувала санкції проти Міндіча.

У відповідь Умєров подякував народним депутатам за запитання і наголосив, що всі необхідні рішення ухвалювалися для того, щоб працювали відповідні органи. За його словами, на всі запитання цих органів він уже відповів і не хоче політизувати цю тему. Також він зазначив, що якби в уповноважених органів залишалися питання, вони б його запрошували. Умєров додав, що майже всім органам, які зверталися до нього, відповіді були надані.

Обшуки НАБУ: нові деталі справи Єрмака та Арахамії

НАБУ провело нові обшуки, пов’язані з особами Єрмака та Арахамії. Як повідомляє УП, з посиланням на свої джерела, нещодавно відомство знову здійснило обшуки в квартирі на Грушевського, 9А, яка вже перевірялася в листопаді у справі Тимура Міндіча. У той же час Міндіч та Єрмак отримали повістки до ВАКС, але обидва не з’явилися на засідання. За інформацією видання, суд розглядав питання накладення арешту на майно, а під час обшуків на Грушевського були вилучені не звичні носії інформації, а пульти від побутової техніки, особисті речі, взуття та одяг. Це може свідчити про підготовку біологічних експертиз для визначення власників цих предметів. Щодо Арахамії, то 27 грудня НАБУ провело обшуки у його помічника, що збіглося з обшуками у ряді депутатів у справі про хабарі за голосування. Як вже повідомлялося раніше, корупційні розслідування НАБУ та САП проти оточення президента Зеленського використовуються так званою антизеленською коаліцією для тиску на президента з метою зміни уряду. Єрмак є найближчим соратником Зеленського, тому оголошення підозри ексглаві ОП може бути сприйнято як «остання спроба» для президента. Арахамія наразі є ключовою фігурою, що впливає на рішення в Раді, і без нього будь-які зміни в уряді є неможливими.

Галущенко скоротив фінансування електронних браслетів на 27 млн грн

Герман Галущенко, фігурант Міндічгейту, зменшив закупівлю електронних браслетів на 27 млн грн. Про це повідомляє Антикорупційний центр “МЕЖА”. У жовтні 2025 року, за ініціативи міністра юстиції Германа Галущенка, було скорочено фінансування проєкту електронних браслетів для пробаційного нагляду, який може бути призначений і для осіб, засуджених за деякі корупційні злочини. На початок 2025 року в Україні на балансі Національної поліції перебувало 300 електронних браслетів, з яких лише близько 135–150 були справними. Саме через відсутність справного електронного браслета нардеп Одарченко втік за кордон. Рішення про скорочення фінансування ухвалювалося в рамках нової моделі управління публічними інвестиціями, що функціонує під егідою Стратегічної інвестиційної ради. Склад цієї ради фактично дублює уряд, а її діяльність є закритою: оголошення про засідання не публікуються, громадськість не запрошується, а протоколи доступні лише частково. Герман Галущенко, ексміністр енергетики, є фігурантом справи щодо легалізації понад 9 млн доларів через схеми в державному Енергоатомі. Саме він пропонував скоротити фінансування інструменту контролю за засудженими. В Україні з 2023 року активно реалізується реформа управління публічними інвестиціями, метою якої є формування єдиної політики щодо планування та визначення пріоритетів. Для ефективного управління публічними інвестиціями необхідно забезпечити прозорий процес ухвалення рішень.

Власник Fire Point Денис Штілерман очищає інтернет від скандалів

Оборонний підрядник Fire Point, який отримав мільярдні державні контракти, після публікації “плівок Міндіча” перейшов до активних дій з інформаційної оборони. Власник компанії Денис Штілерман розпочав масштабну операцію із видалення інформації в інтернеті, зокрема розслідувань про сумнівні тендери та свої зв’язки з особами, згаданими у “плівках Міндіча”. Ми публікуємо розслідування, яке Штілерман та його спільники намагаються приховати від правоохоронців та суспільства. Фігуранти “плівок Міндіча” Ігор Фурсенко, Денис Штілерман та Ігор Хмельов мають безпосередній зв’язок із компанією Fire Point. Цей великий підрядник української армії відомий своїми безпілотниками та розробкою ракети “Фламінго”. Компанія уклала контракти з державою на суму $1 млрд, що становить близько 10% оборонних закупівель Сил оборони цього року. Про це повідомила прокурорка Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) під час засідання Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо запобіжних заходів для фігурантів. Подробиці роз’яснив народний депутат Ярослав Железняк на своєму YouTube-каналі. Згідно зі стенограмою розмови, записаної у березні 2025 року з підозрюваним Олександром Цукерманом, Фурсенко підтвердив, що працює на Fire Point. Прокурорка зазначила, що він займав посаду адміністратора у компанії. Фурсенко отримував особисту вигоду від роботи в оборонному підприємстві, зокрема можливість виїжджати за кордон під час воєнного стану. З 18 січня по 22 серпня 2025 року він виїжджав за межі України 26 разів. Також він висловлював бажання отримати бейджик з написом “Fire Point, провідний спеціаліст”. Фурсенко також згадував про труднощі з перенесенням коробки з $1,6 млн вулицями Києва. Денис Штілерман вважає себе мажоритарним акціонером і головним конструктором Fire Point, стверджуючи, що відмовився продати свою частку Міндічу. Однак у реєстрах офіційним власником значиться Єгор Скалига, який є другом дитинства Штілермана. На засіданні ВАКС прокурор навів стенограму переговорів Цукермана та Лесі Устименко, де згадувалася зустріч Штілермана, ексвіцепрем’єра Олексія Чернишова та інших осіб. Цукерман наказав “віддати 300 ‘Че Геварі'”, ймовірно, маючи на увазі $300 тис. для Чернишова. В іншій розмові Цукерман визначив Штілермана як одного з учасників корупційної схеми. Ярослав Железняк також вказує на Хмельова як на можливого співвласника Fire Point, зазначаючи, що він має тривалі зв’язки з Міндічем і веде з ним спільний бізнес. Зокрема, на Ігоря Хмельова зареєстровано бізнес дружини Міндіча з продажу брендового одягу. Незважаючи на це, Железняк підкреслює, що причетність фігурантів до корупційного скандалу не свідчить про зловживання у самій Fire Point, і критики щодо зброї, виробленої компанією, у медіапросторі не з’являлося.

Операція «Мідас»: нові етапи розслідування НАБУ

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило про перехід розслідування операції «Мідас» у відкриту фазу. Раніше бюро не могло використовувати всі доступні механізми через прихований характер операції. Це ускладнювало отримання документації з «Енергоатому», банківських установ та інформації про переміщення телефонів. Тепер, коли розслідування стало відкритим, НАБУ направило велику кількість запитів про міжнародну правову допомогу в інші юрисдикції. Більше деталей наразі не розголошується. Як зазначив Кліменко, справа є досить складною і включає велику кількість фінансових операцій. Очікується, що розслідування займе максимальний термін, передбачений законом – до 12 місяців.

Екстрадиція Тимура Міндіча: нові деталі від НАБУ

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) ініціювало процес екстрадиції Тимура Міндіча з Ізраїлю у справі, відомій як «Мідас». Про це повідомив блогер Ігор Лаченков. НАБУ вже направило до Офісу Генерального прокурора пакет документів, необхідних для екстрадиції. Хоча клопотання ще не підписане, документи знаходяться в ОГП протягом двох тижнів. В бюро сподіваються, що рішення буде ухвалене найближчим часом.

Підрядники “Енергоатому” можуть уникнути відповідальності, якщо повідомлять про хабар до НАБУ

Підрядники “Енергоатому”, які брали участь у схемі Міндіча, отримали пропозицію уникнути кримінальної відповідальності. Це можливо лише за умови попереднього звернення до НАБУ зі зізнанням, до того, як слідство виявить факт надання хабаря. Про це заявив директор НАБУ Семен Кривонос в інтерв’ю. Кривонос пояснив, що таке звернення буде розглядатися як співпраця зі слідством. Зазначимо, що головна умова – зробити це до встановлення епізоду та оголошення про підозру.