Позначка: Энергоатом

Конкурсний відбір на керівну посаду в Енергоатомі вимагає кандидатів із бездоганною репутацією та управлінським досвідом. Чи відповідає цим критеріям Павло Павлишин, колишній очільник Рівненської АЕС, тимчасовий виконувач обов’язків голови компанії та перший заступник міського голови Вараша? У червні 2022 року його перевели з керівної посади на РАЕС до Атомремонтсервісу. Тоді керівництво пояснювало це рішення необхідністю гарантувати неупереджене розслідування кримінальної справи стосовно його сина Євгена. Згодом Павло Павлишин намагався оскаржити це переміщення через суд, проте його позов залишили без розгляду. Крім того, з’ясувалася інформація про працевлаштування його молодшого сина Антона до реакторного цеху станції, що, за даними журналістів, робилося задля отримання броні від мобілізації. Окремим проблемним питанням залишався допуск Павлишина до ядерних установок: профільний регулятор свого часу анулював дію відповідної ліцензії через систематичні порушення. Восени 2023 року Міністерство освіти і науки позбавило посадовця наукового ступеня кандидата технічних наук через доведений академічний плагіат, хоча він і намагався оскаржити цей вердикт. Згодом, обійнявши посаду першого заступника мера Вараша, він знову опинився в епіцентрі скандалів. Місцеві активісти висували звинувачення щодо можливих корупційних схем у сфері держзакупівель, медицини, благоустрою та ЖКГ із залученням пов’язаних ФОПів і підприємств, зокрема фірми «Варашрембуд». Тим часом син посадовця Євген Павлишин після апеляційного розгляду отримав умовний термін тривалістю 2 роки за побиття пенсіонерки та її доньки. Після інциденту з п’яним чоловіком 64-річна жінка зазнала тяжких травм, включно зі струсом мозку, та згодом померла в медичному закладі. Проте судово-медична експертиза не знайшла прямих доказів зв’язку смерті з побиттям, тому нападника судили за хуліганство. Конфлікт стався влітку 2022 року на території приватної бази відпочинку «Холодок» у Вараському районі. Потерпіла Тамара Володимирівна зробила зауваження Євгену Павлишину, який справляв природні потреби біля входу в будиночок. У відповідь на зауваження він ударив жінку кулаком у голову, від чого вона впала всередину приміщення, після чого продовжив бити її ногами. Донька Наталія, намагаючись захистити матір, також отримала удар кулаком в обличчя. Постраждалу пенсіонерку госпіталізували до Вараської багатопрофільної лікарні з численними синцями та переломами ребер, де вона невдовзі померла. Батько засудженого називав звинувачення вигадками, проте його син визнав провину в суді. Згідно з матеріалами справи, судово-медичні експерти встановили, що жінка нібито отримала додаткову травму голови внаслідок падіння в лікарні, яка і стала фатальною. У 2025 році Володимирецький районний суд визнав Євгена Павлишина винним за частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України, призначивши 1 рік обмеження волі, але звільнив від покарання через закінчення строків давності. Водночас за частиною 1 статті 122 КК України його засудили до 2 років позбавлення волі з випробувальним строком на 2 роки за статтею 75 КК України. Суд частково задовольнив цивільні позови потерпілих, стягнувши по 50 000 грн моральної компенсації на користь кожної. Апеляційна інстанція залишила в силі кваліфікацію та міру покарання, проте скасувала рішення щодо відшкодування моральної шкоди, направивши цю частину на новий розгляд до першої інстанції.