Троїцька громада витратить 2,7 млн грн на систему оповіщення

Деталі тендеру

Виконком Троїцької сільської ради, що на Дніпропетровщині, уклав договір на будівництво місцевої автоматизованої системи централізованого оповіщення (МАСЦО). Згідно з даними системи Prozorro, переможцем тендеру стало ТОВ «Укрзалізничавтоматика», яке оцінило свої послуги у 2 760 000 гривень.

Участь у торгах також брали ТОВ «Будпроектцентр» та ПП «Будівельно-монтажна фірма «Бар’єр», проте їхні цінові пропозиції були вищими — 3 239 998 гривень та 3 776 986 гривень відповідно.

Обсяг робіт та обладнання

Система має охопити сім сіл громади: Троїцьке, Новоіларіонівське, Писарівку, Мар’ївку, Привовчанське, Вербове, Пристень, Малоолександрівку, Зелений Гай та Левадки. Роботи розбиті на сім черг і мають бути завершені до 1 липня 2027 року. МАСЦО інтегрують із територіальною системою оповіщення Дніпропетровської області.

На закупівлю матеріалів виділено майже 1,5 млн гривень. Вартість однієї станції оповіщення LS-400 становить 133 929,60 грн. Примітно, що для Підгородненської громади той самий підрядник постачав аналогічні станції за вищою ціною — 158 365 грн за одиницю, додатково нараховуючи 8 400 грн за монтажний комплект.

Про підрядника

ТОВ «Укрзалізничавтоматика» зареєстроване у 2010 році, його власником є Олексій Колесник, а директором — Олексій Невінгловський. Колесник також є співзасновником ТОВ «Трансзалізничсервіс», бенефіціаром якого виступає Зуріко Магамедов. Останній раніше керував російською компанією «Нью перспектив системс», пов’язаною з Миколою Самбожуком — помічником народного депутата Сергія Шахова. Самбожук також володів російською фірмою, що займалася системами оповіщення в РФ до 2016 року. Нагадаємо, що Сергій Шахов перебуває у розшуку ВАКС у справі про недостовірне декларування.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Колесник Олексій Васильович, Невінгловський Олексій Геннадійович, Магамедов Зуріко Валентинович, Самбожук Микола, Шахов Сергій
  • 🏛️ Структура / Відомство: ТОВ «Укрзалізничавтоматика», Виконком Троїцької сільської ради, Вищий антикорупційний суд
  • 📍 Геолокація: Дніпропетровська область, Павлоградський район, Троїцьке
  • 💰 Фігуруюча сума: 2,76 млн гривень

106 мільйонів на тендерах: фігурантка кримінальної справи постачає товари держкомпаніям

Антоніна Кручина, яка наразі є обвинуваченою у справі щодо привласнення коштів під час закупівлі генераторів для київських шкіл, виявилася пов’язаною з компанією ТОВ «АДМ Енерджі». Як з’ясувалося, вона обіймала посади засновниці, бенефіціарки та директорки цього підприємства, яке активно співпрацює з державними замовниками. Попри наявність кримінального провадження, фінансові показники компанії на тендерному ринку демонстрували стрімке зростання. Якщо у 2023 році обсяг продажів становив 5,6 млн грн, то у 2024 році він зріс до 47 млн грн, а у 2025 році перевищив 59 млн грн. Загальна сума тендерних продажів за два роки склала понад 106 млн грн. До переліку ключових клієнтів «АДМ Енерджі» увійшли такі великі державні структури, як «Укрзалізниця», «Енергоатом», «Укргазвидобування», «Укртрансгаз» та «Укрнафта». Зокрема, компанія реалізувала товарів для «Укрзалізниці» на суму понад 20,5 млн грн, а для Хмельницької АЕС — на суму понад 12 млн грн. У серпні 2025 року відбулися зміни у структурі власності бізнесу: 13 серпня Антоніну Кручину виключили зі складу засновників, а 16 серпня — зі списку бенефіціарів. При цьому вона продовжувала виконувати обов’язки директорки компанії до 3 грудня.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Кручина Антоніна
  • 🏛️ Структура / Відомство: ТОВ «АДМ Енерджі», Укрзалізниця, Енергоатом, Укргазвидобування, Укртрансгаз, Укрнафта, Хмельницька АЕС
  • 📍 Геолокація: Київ
  • 💰 Фігуруюча сума: 106 млн грн

Ремонт парку за 88 мільйонів: хто отримав підряд від «Київзеленбуду»

Комунальне підприємство «Київзеленбуд» 11 вересня уклало договір з ТОВ «СК Стройінвест» на проведення капітального ремонту парку біля Будинку культури ДВРЗ у Дніпровському районі столиці. Вартість робіт становить 88,56 млн грн, а термін виконання розрахований до кінця 2027 року. Проєкт передбачає масштабне оновлення території: облаштування свердловини, системи зрошення, сухого фонтану, спортивних та дитячих майданчиків, зокрема інклюзивних, а також зони для вигулу собак. Також заплановано будівництво господарської споруди, встановлення відеоспостереження та благоустрій доріжок. Фінансування здійснюється з місцевого бюджету: 14,40 млн грн виділено на поточний рік, решта 74,16 млн грн — на 2027 рік. Тендер пройшов без конкуренції, оскільки ТОВ «СК Стройінвест» виявилося єдиним учасником торгів. Вимоги замовника включали наявність аналогічного досвіду та згоду на відтермінування платежів під час воєнного стану. Аналіз кошторису показав, що ціни на деякі матеріали відповідають ринковим, проте низка ключових позицій, таких як ігрове обладнання та фонтан, наведені без детальних технічних характеристик. Це ускладнює перевірку обґрунтованості витрат. Зокрема, на сухий фонтан виділено 10,72 млн грн, а на ігрові комплекси — понад 5,7 млн грн. Також виникли питання щодо вимог до гумового покриття майданчиків, де замовник відмовився надавати додаткові уточнення, посилаючись на вже затверджену проєктну документацію. Власником ТОВ «СК Стройінвест» через інвестиційний фонд «Терранорд Капітал» є Денис Островський. Фірма відома тим, що з 2016 року отримала державних підрядів на суму 11,9 млрд грн, переважно на Дніпропетровщині. Раніше журналісти оприлюднювали листування Юрія Голика з Денисом Островським, у якому обговорювалося отримання бюджетних коштів на ремонтні роботи в межах програми «Велике будівництво».

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Денис Островський, Юрій Голик, Ольга Манько, Ярослава Канівченко, Павло Іванов
  • 🏛️ Структура / Відомство: КП «Київзеленбуд», ТОВ «СК Стройінвест», Департамент екології КМДА
  • 📍 Геолокація: Київська область, Дніпровський район, Київ
  • 💰 Фігуруюча сума: 88,56 млн грн

Ремонт гуртожитку за 66 мільйонів: медуніверситет обрав підрядника без торгів

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця за результатами тендеру уклав угоду з ТОВ «Грін Трейдінг» на капітальний ремонт гуртожитку №5, розташованого у Києві на вулиці Грушецька, 14б. Вартість робіт становить 66,73 млн грн, а завершити їх планують до кінця поточного року. Проєкт передбачає термомодернізацію фасадів та горищного перекриття, заміну 269 вікон, ремонт входу до підвалу, ганків, а також відновлення парапетів, карнизів та водостоків. Фінансування здійснюється з державного бюджету. У договірну ціну включено 813 тис. грн на покриття ризиків та 2,39 млн грн на інфляційні витрати. Аналіз кошторису виявив суттєве завищення цін на будівельні матеріали. Зокрема, металопластикові вікна Steko Ideal 7000 враховані за ціною 9 420 грн/кв. м, що у 2,5 раза дорожче за ринкові пропозиції. Аналогічна ситуація з мінеральною ватою Izovat: ціни на неї завищені на 18–42% порівняно з іншими постачальниками. Також виявлено переплату за суміш Ceresit CT 190 Pro. Загальна сума ймовірної переплати на цих позиціях перевищує 5 млн грн. Тендер відбувся без конкуренції, оскільки ТОВ «Грін Трейдінг» стало єдиним учасником. Замовник встановив жорсткі кваліфікаційні вимоги, зокрема щодо наявності інженера-проектувальника та фінансової спроможності учасника (чистий дохід за 2025 рік мав становити не менше 100% очікуваної вартості). Попри зауваження потенційних учасників про дискримінаційний характер вимог, університет залишив їх без змін. Компанія «Грін Трейдінг» належить Миколі Руденку. Раніше правоохоронці розслідували причетність Руденка до схем розкрадання коштів у Дарницькій РДА, проте у 2021 році провадження було закрито. З 2016 року фірма отримала державних підрядів на суму 1,78 млрд грн. Відповідальними особами в університеті є ректор Юрій Кучин та уповноважена особа з питань закупівель Ольга Сулима.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Кучин Юрій, Руденко Микола, Сулима Ольга, Довбиш Євген, Король Марина, Сироватка Сергій
  • 🏛️ Структура / Відомство: Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, ТОВ «Грін Трейдінг», ТОВ «Укр Тетріс Буд», ТОВ «Ойл Технолоджіс», Дарницька РДА
  • 📍 Геолокація: Київська область, Дарницький район, Київ
  • 💰 Фігуруюча сума: 66,73 млн грн

У Конотопі на ремонт укриття за кошти ЄС витрачають мільйони

Державний професійно-технічний навчальний заклад «Конотопське вище професійне училище» уклав угоду з фірмою «Коста-проект» на суму 38,90 млн грн щодо реконструкції підвалу під укриття. Відповідні дані з’явилися в системі Prozorro після завершення тендеру 7 вересня. Проєкт підготувало товариство «Крокус інжиниринг» ще у 2024 році. Самі будівельні роботи як споруди подвійного призначення стартували у 2025 році, і на момент коригування проєкту вже було виконано п’яту частину запланованого обсягу. Поточного року документація пройшла оновлення та отримала схвальний експертний висновок від компанії «УК Експертиза». Планується створити захисну споруду розрахунком на 300 осіб, укріпивши стінові перекриття, занизивши рівень підлоги та встановивши необхідні двері й аварійний тунель. Також кошторис передбачає оновлення систем опалення, електропостачання, вентиляції, водопроводу, каналізації, протипожежної сигналізації та монтаж підйомника для маломобільних груп населення. Фінансування здійснюється європейськими партнерами за допомогою програми Ukraine Facility, а ціна в договорі зафіксована як тверда. Під час перевірки кошторисної документації виявлено суттєві переплати на будівельних матеріалах. Зокрема, вогнезахисна суміш Defens M вписана по 797 грн за кілограм, тоді як інші постачальники пропонують її значно дешевше: «Пожежний захист України» та «Пожежна безпека України» реалізують її по 615 грн, а «Пожсервіс» — по 624 грн, що нижче приблизно на п’яту частину. Одинарна повнотіла цегла М75 оцінена в 20,4 грн за штуку, в той час як компанія «Альтана буд» продає її по 8,5 грн, «Київбуд» — по 12 грн, а «Вікібуд» — по 14,5 грн, що дешевше на чверть. Арматурна сталь періодичного профілю класу А-III діаметром 12 мм коштує в кошторисі 55 999 грн за тонну. Водночас «Ironworld» пропонує її по 43 323 грн, «Метінвест СМЦ» — по 43 600 грн, а сумське підприємство «Гера» — по 40 699 грн, що забезпечило б економію у 20 відсотків. Двотаврові балки IPE 300 заклали за ціною 67 378 грн за тонну, хоча ринкові пропозиції від «Метінвест СМЦ», «Блізард Метал» та «Стальміра» становлять відповідно 51 090 грн, 42 550 грн та 39 232 грн, що щонайменше на п’яту частину дешевше. Вологостійкий гіпсокартон порахували по 267 грн за квадратний метр, тоді як будівельна база «Куб» у Сумах продає його по 145–155 грн, а місцевий гіпермаркет «Епіцентр» — по 157–197 грн, що дешевше мінімум на чверть. Сукупна переплата лише на зазначених позиціях може перевищувати один мільйон гривень. До участі в закупівлі долучалися інші претенденти, зокрема «Приватбудсервіс», «Тірада» та «Сумбуд», проте замовник відхилив усі їхні пропозиції через виявлені документальні невідповідності. Щодо компанії «Сумбуд», яка починала початкові ремонтні роботи, додатковою причиною відмови стало те, що влітку 2026 року її притягнули до відповідальності за узгоджені антиконкурентні дії. Замовник вимагав від учасників підтвердити кваліфікацію інженерно-технічних працівників та надати виконані аналогічні договори з класом наслідків СС2 за період 2024–2026 років. Потенційні підрядники звертали увагу на вкрай стислі терміни виконання робіт — до 25 серпня 2026 року при кінцевій даті подачі пропозицій до 20 липня 2026 року. Представники училища пояснили це вимогами урядової постанови щодо виділення коштів, зазначивши, що строки можуть коригуватися. У підписаній 7 вересня угоді зазначено, що підрядник повинен виконати роботи «Впродовж серпня 2026 року», тобто формальний термін завершення робіт передує даті укладення самого контракту. При цьому в графіку фінансування передбачено виплату всієї суми протягом вересня-грудня. Очолює навчальний заклад Ганна Фатюшина. Столична компанія «Коста-проект», створена у 2007 році, перебуває під керівництвом та володінням Валентина Цвілюка і використовує спільний номер телефону з іншою фірмою — «Проектно-інжинірингова компанія «Генезіс». Загальна сума державних контрактів підприємства з 2016 року сягнула 1,05 млрд грн.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Ганна Фатюшина
  • 🏛️ Структура / Відомство: Державний професійно-технічний навчальний заклад «Конотопське вище професійне училище»
  • 📍 Геолокація: Сумська область, Конотопський район, Конотоп
  • 💰 Фігуруюча сума: 38,90 млн грн

Мільярдні закупівлі Міноборони: як розслідують тендери Мітрохіна

У період повномасштабної війни, коли держава гостро потребує озброєння та військового спорядження, значні кошти з оборонного бюджету спрямовувалися на контракти з ознаками обмеженої конкуренції. Зокрема, йдеться про угоди на загальну суму 1,277 мільярда гривень, пов’язані з діяльністю підприємств, котрі відносять до сфери впливу Мітрохіна. За наявними відомостями, під час воєнного стану була сформована мережа з 11 фірм, які залучалися до державних оборонних тендерів. Одне з таких підприємств — МІК — лише протягом 2024 року задекларувало 3,7 мільярда гривень чистого доходу. Серед фігурантів, яких пов’язують із цією системою, також згадуються Євтушенко, Плєхов та Дангадзе. Показовим прикладом є тендер на придбання зимових курток. У торгах брали участь шість претендентів, проте ціну під час аукціону ніхто не знижував. Чотири компанії запропонували суми, максимально близькі до очікуваної вартості у 122 мільйони гривень, при цьому різниця між їхніми пропозиціями становила всього 3 214 гривні. Найнижчу ціну виставив «ПАКОПТТОРГ», але 7 січня його заявку відхилили через відсутність гарантії, а вже на наступний день переможцем затвердили МІК. Антимонопольний комітет України виявив низку збігів між МІК та «ПАКОПТТОРГ»: учасники виходили в модуль аукціону з однієї IP-адреси, користувалися послугами одного банку «Кредит Дніпро» та залучали однакових інтернет-провайдерів — «ТЕЛЗА», «К-ЛІНК» та «ТВОПТИМУМ». Крім того, в іншій процедурі «ПАКОПТТОРГ» подав пропозицію, яка перевищувала ціну лідера рівно на 10 гривень. Попри те, що 14 січня закупівлю скасували через порушення, 17 січня з МІК підписали договір на майже 122 мільйони гривень. Переплата порівняно з найнижчою початковою пропозицією склала 12,2 мільйона гривень. Аналогічні питання виникли під час придбання 126 екскаваторів моделі JCB 3CX. Дешевші альтернативи від марок Bobcat орієнтовно за 403 мільйони гривень та Caterpillar приблизно за 470 мільйонів гривень були відхилені, оскільки замовнику знадобилася виключно техніка бренду JCB. У результаті компанія «Констракшн Машинері» отримала контракт на 477,54 мільйона гривень на поставку всієї партії машин протягом п’яти місяців без розбивки на лоти. Ще 280,4 мільйона гривень спрямували на закупівлю автопаливозаправників для «Торгового дому Техкомплект». Тендерна документація містила велику кількість детальних технічних вимог до шасі, цистерн, насосів, систем роздачі пального та сервісу. Формально наявність еквівалента допускалася, проте він повинен був одночасно відповідати кожному з численних критеріїв, що, на думку скаржників, обмежувало коло потенційних виробників. Крім того, закупівля універсальних польових тентів для компанії «ЕКВІПТОРГ» на суму 74,97 мільйона гривень супроводжувалася умовами, які також могли створити переваги для конкретного переможця та звузити конкуренцію. Згадані фірми — «ЕКВІПТОРГ», «Констракшн Машинері», «Торговий дім Техкомплект», «ТОП-ТЕКС» і «ТС Трейд Україна» — фігурують у перевірках щодо можливих антиконкурентних узгоджених дій. Загальна сума за всіма цими контрактами сягає 1,277 мільярда гривень. Ситуація набула подальшого розвитку після звернення до судових інстанцій. Згідно з ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12 серпня 2026 року, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру зобов’язали відкрити досудове розслідування за поданою скаргою. Водночас ініціатори звернень зазначають, що фігуранти продовжують отримувати фінансування з оборонного бюджету через нові тендери. За їхніми словами, на численні запити до контролюючих органів та державних структур, зокрема до ДП «Агенція оборонних закупівель» та Міністерства оборони, надходили відповіді про те, що необхідною інформацією вони нібито не володіють. Усі наведені факти потребують ретельної перевірки правоохоронними органами, а остаточний висновок щодо винуватості конкретних осіб може ухвалити виключно суд.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Мітрохін Олег
  • 🏛️ Структура / Відомство: Міністерство оборони України
  • 🚗 Автомобілі: JCB 3CX, Bobcat, Caterpillar
  • 💰 Фігуруюча сума: 1,277 млрд грн

Одеські схеми: як родичі та друзі комунальників заробляють на відбудові

В Одесі бюджетні кошти, виділені на ремонт та відновлення будинків, пошкоджених внаслідок російських атак, опинилися в руках підприємців, пов’язаних із керівництвом міських комунальних підприємств. Як з’ясувалося, серед отримувачів підрядів опинилися флористи, родичі чиновників та їхні знайомі. Більшість угод укладалися на суми до півтора мільйона гривень, що дозволяло замовникам, зокрема Департаменту міського господарства Одеської міської ради, уникати електронних торгів та обирати виконавців напряму. Однією з таких фігуранток є Олена Козирєва, яка за документами займається будівництвом, хоча в соцмережах позиціонує себе як флористка. Вона уклала 18 договорів на суму близько 9,7 мільйона гривень. Як стало відомо, її рідний брат — Денис Косьмін, керівник КП «ЖКС “Чорноморський”». Крім того, під час реєстрації ФОП Козирєва вказувала номер телефону, що належить Ользі Косьміній — матері дружини Дениса Косьміна. Сам Косьмін підтвердив родинний зв’язок, проте заперечив будь-який вплив на отримання контрактів. Інша історія пов’язана з Олександром Сайчуком, колишнім керівником КП «ЖКС “Порто-Франківський”». Він є кумом Дениса Косьміна. Підприємці, пов’язані з Сайчуком, отримували підряди від установ, де він працював. Зокрема, Сергій Ткачук, який товаришує з Сайчуком, отримав дев’ять договорів на 10,5 мільйона гривень, причому чотири з них — в один день. Ще одна фігурантка, Ніна Мазурок, з якою Сайчук був зареєстрований в одній квартирі, отримала контрактів на понад 24 мільйони гривень. Також у справі фігурує Микола Пивовар, дядько Сайчука, який отримав підрядів на 22 мільйони гривень. За даними розслідувачів, у серпні 2025 року поліція розпочала кримінальне провадження щодо привласнення бюджетних коштів. Слідство встановило, що роботи, за які отримували гроші ФОПи, фактично виконували працівники комунальних підприємств, а в документах штучно завищували обсяги та вартість матеріалів. Загальна сума договорів, укладених за цією схемою у 2024-2025 роках, перевищує 80 мільйонів гривень.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Денис Косьмін, Олександр Сайчук, Олена Козирєва, Ольга Косьміна, Сергій Ткачук, Ніна Мазурок, Микола Пивовар, Віта Чарковська, Вікторія Ландіна
  • 🏛️ Структура / Відомство: Департамент міського господарства Одеської міської ради, КП ЖКС Чорноморський, КП ЖКС Порто-Франківський, КП ЖКС Фонтанський, КП Міське капітальне будівництво
  • 📍 Геолокація: Одеська область, Пересипський район, Одеса
  • 🚗 Автомобілі: Toyota Land Cruiser
  • 💰 Фігуруюча сума: 80 млн грн

Мільйонні підряди на відбудову в Одесі віддавали «своїм» ФОПам

В Одесі бюджетні кошти на відновлення житла, пошкодженого через російські обстріли, спрямовували підприємцям, пов’язаним із керівництвом комунальних підприємств міста. Серед бенефіціарів контрактів виявилися флористи, знайомі, родичі чиновників та сусіди по гуртожитку. Згідно з розслідуванням, більшість угод на ремонти укладали на суми до півтора мільйона гривень. Це дозволяло замовникам обходити систему електронних закупівель Prozorro і проводити договори напряму. Головним замовником виступав Департамент міського господарства Одеської міської ради, який роками обирав виконавців без конкуренції та публікації кошторисів. Напряму відомство уклало угоди з 15 фізичними особами-підприємцями. Серед них — Олена Козирєва, яка у соцмережах позиціонує себе як флористка, але за документами отримала 18 договорів на загальну суму близько 9,7 мільйона гривень. Її замовниками стали профільний департамент, КП «ЖКС “Порто-Франківський”» та комунальна установа Пересипського району. У 2025 році вона підписала контракти на ремонт будинків на площі Михайлівській, 12/14 та вулиці Торговій, 45 вартістю понад 2,5 мільйона гривень. Як з’ясувалося, її рідним братом є Денис Косьмін, очільник комунального підприємства «ЖКС “Чорноморський”», який раніше мав прізвище Сосков. Крім того, телефон Козирєвої збігається з контактами Ольги Косьміної — матері дружини Косьміна. Сам Косьмін підтвердив родинні зв’язки з Козирєвою, проте запевнив, що вони не спілкуються і він не впливав на її підприємницьку діяльність. Окрім цього, Денис Косьмін є кумом колишнього керівника КП «ЖКС “Порто-Франківський”» Олександра Сайчука. 44-річний Сайчук працював на різних посадах у комунальній сфері Одеси, а наприкінці 2025 року залишив посаду через статус підозрюваного у справі про фіктивне працевлаштування чоловіків для бронювання через «Дю». Підприємці, пов’язані з Сайчуком, також отримували контракти від установ, де він працював. Зокрема, Сергій Ткачук, зареєстрований ФОПом у жовтні 2024 року, менш ніж за два тижні уклав дев’ять угод із «ЖКС “Порто-Франківський”», отримавши загалом 10,5 мільйона гривень, зокрема 1,3 мільйона за ремонт будинку на вулиці Ніжинській, 12. Ще одна фігурантка, Ніна Мазурок, була співвласницею квартири із Сайчуком і отримала підрядів на понад 24 мільйони гривень після реєстрації ФОПом у 2021 році. Офіційною адресою Мазурок була кімната в комунальному гуртожитку на вулиці Радісній, де також була зареєстрована кімната Олександра Сайчука та ще одного підприємця — 77-летнего Миколи Пивовара. Пивовар отримав контракти на 22 мільйони гривень, зокрема 1,2 мільйона за відбудову будинку на вулиці Новосельського, 50 у квітні 2025 року. У серпні 2025 року поліція Одещини розпочала розслідування щодо привласнення бюджетних коштів посадовцями департаменту та комунальних підприємств через завищення обсягів робіт і вартості матеріалів. За даними слідства, загальна сума таких договорів на капремонти у 2024-2025 роках перевищила 80 мільйонів гривень, а частину робіт фактично виконували штатні працівники комунальних підприємств «ЖКС “Порто-Франківський”» та «ЖКС “Чорноморський”».

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Денис Косьмін
  • 🏛️ Структура / Відомство: Департамент міського господарства Одеської міської ради
  • 📍 Геолокація: Одеська область, Одеса
  • 🚗 Автомобілі: Toyota Land Cruiser
  • 💰 Фігуруюча сума: 80 млн грн

АОЗ замовила 14 125 дронів на 2,46 млрд грн

ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» 20-24 квітня за підсумками торгів замовило дрони на 2,46 млрд грн. Про це йдеться в «Прозорро» (1, 2, 3, 4).

Закупівлі відбувалися за рамковими угодами, тому переможців і строки поставки не розкривають. Наразі сукупна економія на торгах становить 103,84 млн грн, при цьому частина лотів усе ще перебуває на етапі підписання контрактів.

Загалом законтрактували 14 125 безпілотників. Із них 5 800 комплектів Matrice 4T придбали за 1,14 млрд грн по 192 485–202 822 грн за комплект. За даними майданчика Hotline.ua станом на 26 квітня, ринкова ціна становить 183 308 грн. Середня ціна у «Прозорро» в 2026 році — 186 736.

Ще 5 500 комплектів Matrice 4Е замовили на 825,06 млн грн по 143 000–152 900 грн за комплект. Ринкова ціна — 148 496 грн, а середня ціна у «Прозорро» цьогоріч — 144 488.

Також придбали 1 825 комплектів Autel Evo Max 4T на 274,64 млн грн по 147 380–152 000 грн за комплект. Їхня ринкова ціна становить 161 754 грн, а середня ціна у «Прозорро» — 153 469.

Крім того, 1 000 комплектів Autel Evo Max 4N законтрактували на 219 млн грн по 219 000 грн за комплект. Ринкова ціна цієї моделі — 246 685 грн, а середня ціна у «Прозорро» — 239 319.

Раніше «Наші гроші» писали, що Департамент забезпечення Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України замовляв безпілотні комплекси DJI Matrice 4T за рекордно низькими цінами — 168 300 грн та 168 900 грн за комплект.

Водночас у контрактах Агенції оборонних закупівель ціни на цю модель виявилися вищими, ніж у ДССЗЗІ та інших замовників. Це може пояснюватися відмінностями у комплектації: для дронів Matrice 4T та 4Е в АОЗ передбачили захист підвісу та мобільний ключ DJI Cellular Dongle 2. У комплектації ДССЗЗІ цих позицій немає.

Щодо інших моделей, їхні ціни близькі до цьогорічних у «Прозорро», а вартість Autel Evo Max 4N стала рекордно низькою.

Для порівняння, у березні ДССЗЗІ купувало їх по 249 000 грн, при цьому комплектація АОЗу більша і включає дві додаткових пари пропелерів та викрутку. У квітні в «Прозорро» ціни на цю модель коливалися в межах 220 000–275 000 грн і вперше цього року знизилися до 219 000 грн за комплект.

Автор: Оксана Цокур, «Наші гроші»

Дорожні мільярди в Prozorro залишаються лише в планах

Із 19 по 25 квітня в системі «Прозорро» оприлюднили 58 тис повідомлень про закупівлі на 36,47 млрд грн. Найбільші тендери тижня стосувалися асфальтування доріг: понад 20 підрядів оцінили приблизно у 9 млрд грн. Тобто фактично кожна четверта гривня у закупівлях в «Прозорро» за минулий тиждень припала на дороги. Втім, це лише на папері, адже реальні витрати за цими контрактами будуть значно меншими.

Половину всіх цих «паперових» коштів запланували на експлуатаційне утримання доріг у Кіровоградській області. Місцева Служба відновлення розіграла цей підряд з «Ростдороєм» на 3,40 млрд грн. Сума виглядає величезною, але контракти розраховані на чотири роки. У 2026 році за ними передбачили мізерне фінансування — менше 1 відсотка від загальної вартості, тобто 30 млн грн віддали «Ростдорстрою». Отже, мільярди перенесли на наступні роки, коли ще невідомо, де пролягатиме лінія фронту і які кошти закладатимуть у держбюджеті.

Схожа ситуація і з великими контрактами на утримання доріг в Івано-Франківській області. Місцева Служба відновлення уклала з фірмою «ПБС» угоди загалом на 0,68 млрд грн. Але на цей рік передбачено лише 95 млн грн, а понад півмільярда гривень запланували на 2027 рік. Навіть у випадках, коли йдеться про ремонт великих трас, якими рухаються вантажі з-за кордону, ситуація не змінюється.

Наприклад, Служба відновлення у Закарпатській області замовила ремонт окремих ділянок траси М-06 Київ – Чоп км 740+000 – км 755+000 за 0,32 млрд грн. Через поганий стан дороги відкриті торги не проводили і уклали пряму угоду з «Техно-буд-центром». Однак уряд зміг знайти в Резервному фонді держбюджету на цей та інші ремонти державних трас після руйнівної зими лише 3 млрд грн. Тому основну частину ремонту Київ–Чопу в контракті запланували на наступний рік.

Автор: Юрій Ніколов, «Наші гроші»