Позначка: Минобороны

АОЗ замовила 14 125 дронів на 2,46 млрд грн

ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» 20-24 квітня за підсумками торгів замовило дрони на 2,46 млрд грн. Про це йдеться в «Прозорро» (1, 2, 3, 4).

Закупівлі відбувалися за рамковими угодами, тому переможців і строки поставки не розкривають. Наразі сукупна економія на торгах становить 103,84 млн грн, при цьому частина лотів усе ще перебуває на етапі підписання контрактів.

Загалом законтрактували 14 125 безпілотників. Із них 5 800 комплектів Matrice 4T придбали за 1,14 млрд грн по 192 485–202 822 грн за комплект. За даними майданчика Hotline.ua станом на 26 квітня, ринкова ціна становить 183 308 грн. Середня ціна у «Прозорро» в 2026 році — 186 736.

Ще 5 500 комплектів Matrice 4Е замовили на 825,06 млн грн по 143 000–152 900 грн за комплект. Ринкова ціна — 148 496 грн, а середня ціна у «Прозорро» цьогоріч — 144 488.

Також придбали 1 825 комплектів Autel Evo Max 4T на 274,64 млн грн по 147 380–152 000 грн за комплект. Їхня ринкова ціна становить 161 754 грн, а середня ціна у «Прозорро» — 153 469.

Крім того, 1 000 комплектів Autel Evo Max 4N законтрактували на 219 млн грн по 219 000 грн за комплект. Ринкова ціна цієї моделі — 246 685 грн, а середня ціна у «Прозорро» — 239 319.

Раніше «Наші гроші» писали, що Департамент забезпечення Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України замовляв безпілотні комплекси DJI Matrice 4T за рекордно низькими цінами — 168 300 грн та 168 900 грн за комплект.

Водночас у контрактах Агенції оборонних закупівель ціни на цю модель виявилися вищими, ніж у ДССЗЗІ та інших замовників. Це може пояснюватися відмінностями у комплектації: для дронів Matrice 4T та 4Е в АОЗ передбачили захист підвісу та мобільний ключ DJI Cellular Dongle 2. У комплектації ДССЗЗІ цих позицій немає.

Щодо інших моделей, їхні ціни близькі до цьогорічних у «Прозорро», а вартість Autel Evo Max 4N стала рекордно низькою.

Для порівняння, у березні ДССЗЗІ купувало їх по 249 000 грн, при цьому комплектація АОЗу більша і включає дві додаткових пари пропелерів та викрутку. У квітні в «Прозорро» ціни на цю модель коливалися в межах 220 000–275 000 грн і вперше цього року знизилися до 219 000 грн за комплект.

Автор: Оксана Цокур, «Наші гроші»

Нові транскрипти розмов Міндіча про виплати і бронежилети

Колишній прокурор САП Станіслав Броневицький, як стверджується, оприлюднив нові розшифровки розмов бізнесмена Міндіча, якого називають близьким до Зеленського. За словами Броневицького, ці матеріали він отримав від джерел у силових структурах.

Ідеться про нібито розмови Міндіча з тодішнім міністром оборони Умєровим і головою агенції оборонних закупівель Жумадиловим. Розмови датовані 8 липня 2025 року.

У транскриптах згадуються виплати з бюджету Міноборони волонтерці Марії Берлінській, а також дії, пов’язані з впливом на закупівлі бронежилетів.

«Давай по Маше договорим… ты ей платишь», — каже Міндіч. «Я не знаю… просто она там живет. Зарплату ей платим?» — відповідає Умєров. «Ты ей платишь», — знову заявляє Міндіч.

Із розмов випливає, що «Маша» отримує 20. Валюта не уточнюється, але, ймовірно, йдеться про тисячі доларів. У зв’язку з цим Міндіч просить Умєрова працевлаштувати «Миколу», якому, за його словами, потрібно лише три.

Також Міндіч повідомляє Умєрову, що інвестував 300 мільйонів доларів у бронежилети. Після цього міністр оборони зв’язався з головою Агенції оборонних закупівель Жумадиловим.

Раніше ЗМІ повідомляли, що Умєров згадується в «плівках Міндіча» НАБУ у справі про закупівлі бронежилетів. Водночас офіційних звинувачень ексміністру не висували.

Самих аудіозаписів Броневицький не оприлюднив, опублікувавши лише текстові транскрипти.

Тендер Міноборони на бодікамери: чому відхилили дешевші заявки

17 квітня Міністерство оборони України за результатами тендеру замовило у ТОВ «Доля і Ко.Лтд» відеокамери на 290,91 млн грн. Про це повідомляється в системі «Прозорро».

До 31 липня 2026 року до Києва мають поставити 5 525 нагрудних відеокамер Motorola із супутнім обладнанням. Оплата передбачена протягом 30 робочих днів після поставки, гарантійний строк — 1 рік.

Гривневі ціни залишилися такими самими, як і під час першої закупівлі 100 камер узимку. Нині VB400 коштує 41 820 грн (або $958 за комплект), а V500KF із LTE — 65 328 грн (або $1 497 за комплект). У грудні 2025 року Міноборони замовляло ці моделі в цієї ж компанії за тими самими гривневими цінами, що тоді відповідало $988 і $1 543.

У травні 2025 року поліція купувала в іншого постачальника, ТОВ «Тес.Ла», камери Motorola VB-400 по 26 976 грн (або $647) і V500 по 49 800 грн (або $1 194). Ціни були нижчими, але комплектація відрізнялася: кріплення KF-DOCKCLAMP замість KF-DOCKCROCCLAT і без урахування ліцензій.

Найдешевшу пропозицію на торгах Міноборони подало ТОВ «Спектр-8» — 106,80 млн грн, що майже втричі менше за 290,91 млн грн «Доля і Ко.Лтд». Компанія пропонувала BlackEYE виробництва ФОП Кириченко Антон Володимирович, але її відхилили через відсутність забезпечення тендерної пропозиції у формі банківської гарантії та документів про ступінь захисту не нижче IP67 і стійкість до падінь ударів.

ТОВ «Смарт Діфенс» у лоті камер із LTE пропонувало «Audax» (Велика Британія) за 7,57 млн грн, що на 9% дешевше за 8,31 млн грн у «Доля і Ко.Лтд». Цю пропозицію також відхилили через відсутність документів про IP67 і стійкість до падінь ударів. Додатково в запропонованих камерах було вдвічі менше пам’яті, ніж вимагалося (64 ГБ замість 128 ГБ), і менше портів док-станцій (4 замість 8).

Раніше анонімні фірми зверталися до замовника щодо вимоги надавати протоколи або звіти випробувань про захист не нижче IP67 і стійкість до падінь ударів. Частина просила перенести це на етап поставки, частина вважала ці документи конфіденційними, однак замовник не погодився.

Також аноніми вимагали вилучити з тендерної документації вимогу, що запропоноване обладнання має бути повністю сумісним із наявними у замовника Motorola V500KF і VB400. Замовник відповів, що не вимагає від учасників підтвердження сумісності еквівалентів з обладнанням чи ПЗ Motorola. Після цього аноніми вказали на суперечність і запитали, як перевірятиметься сумісність та чи відповідатиме вимогам пропозиція з бодікамерою іншого виробника, яка формально відповідає технічним параметрам, але не інтегрується з софтом та інфраструктурою Motorola.

Замовник пояснив, що сумісність зумовлена специфікою роботи ТЦК та СП: учасник декларує її під час подання пропозиції, а якщо під час поставки виявиться несумісність, до постачальника застосують штрафні санкції та стягнення договірного забезпечення (5%). Окремо замовник зазначив, що виробники, зацікавлені у довготривалій співпраці з державними замовниками, інтегрують свої товари в системи, якими ті вже користуються.

Держаудитслужба перевіряє торги на предмет порушень закону під час розкриття, розгляду та оцінки тендерних пропозицій. ДАСУ запитала, як визначали очікувану вартість.

Міноборони оприлюднило ціновий моніторинг на основі трьох торішніх тендерів із поправкою на курс долара та трьох комерційних пропозицій: «Доля і Ко.Лтд» — 290,91 млн грн, ТОВ «IT-Інтегратор» — 308,08 млн грн, ТОВ «Альфателеком» — 324,88 млн грн.

Київська «Доля і Ко.Лтд» належить Ярославу, Ларисі та Андрію Татарінцевим. Від заснування «Прозорро» у 2016 році з компанією уклали угоди на 938,14 млн грн. Найбільший замовник — Міноборони (409,24 млн грн). Відеокамери міністерство купує в неї з грудня, а раніше замовляло радіостанції Motorola, акумулятори до них, зарядні станції та інше.

Довідково: у вересні 2025 року Міноборони зобов’язало використовувати бодікамери представників ТЦК і СП у групах оповіщення, а в грудні 2025 року почало впровадження боді-камер під час процедур контролю якості при прийманні тилового майна ЗСУ.

Автор: Анна Сорока, «Наші гроші».

Контракт на 8 мільйонів: постачання окулярів та корупційні ризики

ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» 8 квітня уклала контракт з ТОВ «ТС Трейд Україна» на постачання захисних балістичних окулярів на суму 8 млн грн. Інформація про це з’явилася в системі «Прозорро». Підрядник зобов’язаний до 21 вересня 2026 року поставити 10 тисяч комплектів окулярів з діоптричною системою (вставкою з коригуючими лінзами для людей із порушенням зору) у зеленому кольорі. Конструкція окулярів передбачає наявність трьох світлофільтрів: прозорого, сонцезахисного та контрастного. Окуляри повинні забезпечувати повний захист очей від ультрафіолетового випромінювання, механічних та балістичних уражень. Світлофільтри мають витримувати влучання уламків зі швидкістю понад 200 м/с та бути стійкими до температур від -5°С до +55°С. Переможець тендеру постачатиме окуляри китайської компанії Guangdong Yijia Optical Technology Co., Limited за ціною 800 грн за комплект. Конкурентом на торгах було ТОВ «Еквіпторг», яке пропонувало окуляри німецької фірми Swiss Eye International GmbH. У минулому році ця компанія постачала окуляри з діоптріями за контрактом з ДП «Державний оператор тилу» за ціною 749 грн за комплект. Участь у тендері вимагала наявності досвіду виконання аналогічних контрактів з 2023 року на суму не менше ніж 30% від очікуваної вартості, а також підтвердження фінансової спроможності в такому ж обсязі. ТОВ «ТС Трейд Україна» підтвердило наявність аналогічного досвіду контрактом з «Держоператором тилу», що стало основою кримінального провадження Головного слідчого управління ДБР. Йдеться про договір на постачання 18 000 балістичних окулярів-масок загальною вартістю 25,74 млн грн (суму визначено як збиток, завданий МОУ). За даними слідства, окуляри не пройшли перевірку науково-випробувального відділу Національного університету оборони України на етапі перших випробувань у грудні 2024 року, оскільки не витримали ударів імітатором осколків. Директор фірми-постачальника заперечив результати перевірки. Замість того, щоб провести тестування в трьох незалежних лабораторіях, як того вимагали умови договору, він надав документи лише від однієї приватної компанії — ТОВ «Науково-інженерного центру випробувань виробів та матеріалів захисту». Ця експертиза була позитивною, що дозволило фірмі отримати бюджетні кошти. У рамках розслідування лабораторія Національного університету оборони та Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз СБУ провели нові дослідження, які підтвердили, що окуляри не відповідають вимогам балістичної стійкості та непридатні для використання. В результаті держава зазнала збитків на всю суму контракту. Директора підприємства підозрюють у привласненні бюджетних коштів в особливо великих розмірах, а колишньому керівнику Центрального управління контролю якості інкримінують службову недбалість (за даними медіа, йдеться про ексочільника ЦУКіЯ Ігоря Лещенка). Провадження щодо експосадовця МОУ виділили в окрему справу. ТОВ «ТС Трейд Україна» зареєстроване в липні 2020 року. Фірму володіє Світлана Федотова, а керує Сергій Бовкун. Федотова також має однойменний ФОП, що надає послуги перукарнями та салонами краси. Це другий контракт «ТС Трейд Україна» з АОЗ, що зробило агенцію найбільшим замовником фірми. У лютому 2026 року підприємство уклало договір на 61,20 млн грн на постачання окулярів захисних балістичних, вид 3. Дешевшим конкурентом «ТС Трейд Україна» на торгах було ТОВ «БСВ «Побратим логістикс», яке подало лише технічну специфікацію до тендеру. Аудитори виявили ряд порушень у документах «ТС Трейд», зокрема акт відповідності на окуляри іншого кольору, банківська гарантія, виписана на «ДОТ», а не на «АОЗ», а також неточна назва предмета закупівлі в документах на представництво від виробника. АОЗ не погодився з висновками та оскаржив їх у судовому порядку. Загалом з 2024 року фірма отримала підрядів на 126,67 млн грн.

Корупційні схеми: як колишній чиновник Міноборони продовжує заробляти

Історія Володимира Гулєвича є прикладом того, як гучна справа може затягуватися, а її фігурант продовжує жити звичайним життям. Колишній начальник закупівель Міноборони вже сьомий рік перебуває у справі про розкрадання 58 млн грн на паливі. Судовий процес триває, але результату досі немає. Після звільнення Гулєвич швидко адаптувався до приватного сектора, зареєструвавши ФОП і за кілька років отримавши близько 9 млн грн доходу. Ці кошти надходили від компаній, що працюють у сфері постачання та мають зв’язки з оборонними контрактами. Формально це виглядає як консультації, але фактично це забезпечує доступ до важливої інформації та процесів. Згодом він починає спільний бізнес. Партнерство з компаніями, які отримують замовлення від Міноборони, дозволяє йому замкнути цикл: тендер, виробництво, виконання. Після освоєння коштів Гулєвич виходить зі складу засновників. У цей процес також залучена його родина. Донька отримує мільйонні надходження від компанії, яка активно співпрацювала з Міноборони під час роботи батька. Іноді вона навіть виступає конкурентом на торгах, створюючи видимість боротьби. Майно оформлюється дуже обережно. Перед купівлею будинку за кілька мільйонів гривень оформлюється розлучення, хоча фактичні стосунки, згідно з відкритими даними, залишаються незмінними. Такий підхід дозволяє зменшити ризики у разі можливих судових рішень. Отже, як справа на десятки мільйонів роками не доходить до вироку, а її фігурант продовжує працювати і заробляти у тій самій сфері?

Продаж бракованих дронів Міністерству оборони України

У 2023 році Державне бюро розслідувань (ДБР) розпочало розслідування щодо постачання Міністерству оборони України безпілотників, які виявилися непридатними для використання. Ці дрони були надані словацькою компанією aMartini s.r.o., що має зв’язки з родиною екснардепа Борислава Розенблата. Телеграм-канал “Сходка в сейфе” опублікував ексклюзивний договір між aMartini s.r.o. та німецькою компанією Lemontronix GmbH, яка, в свою чергу, пов’язана з Жанною Розенблат. Договір стосується продажу компонентів для дронів, зокрема 33 зарядних станцій і 5000 акумуляторів на загальну суму 26 561 євро. Відзначається, що аналогічне обладнання в відкритому доступі коштує близько 18 тисяч євро, що свідчить про різницю в ціні приблизно 8 тисяч євро або близько 45% націнки. Відомо, що ця продукція з додатковою маржею була перепродана Міністерству оборони України у складі безпілотників, які не виконували свої функції.

Таємничі записи екснардепа Розенблата: нові деталі скандалу

Телеграм-канал “Сходка в сейфе” опублікував фотографії сторінок особистого блокнота екснардепа Борислава Розенблата. На цих сторінках містяться списки імен та чисел, призначення яких залишається невідомим. Раніше журналісти повідомляли, що компанія, пов’язана з Розенблатом, отримала близько 650 млн грн авансу за дрони HAWK. Ці дрони не пройшли належних випробувань, мали проблеми з падіннями та перегріванням, а військові отримали лише частину замовлення.

Скандал з криптовалютою: нові деталі справи Задирієнка

Дмитро Задирієнко, колишній прокурор Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області, виявився в епіцентрі криптовалютного скандалу. Він отримав посаду офіцера адміністративного відділу в Міноборони, ймовірно, в ТЦК. Задирієнко був залучений до дисциплінарного провадження КДКП через порушення антикорупційного законодавства, зокрема, за неподання в декларації за 2023 рік доходів дружини Аліни від торгівлі криптовалютою на біржі Binance (P2P-операції). Справа була закрита через сплив строку давності, проте Задирієнко вирішив звільнитися. Незабаром після цього він почав працювати в Міноборони. У його родині є дружина Аліна та донька Єва. Серед доходів родини — 1,25 млн грн від продажу рухомого майна, отриманого дружиною. Нерухомість включає житловий будинок (право проживання для родини та ще однієї особи — Зої Задирієнко), дві земельні ділянки в селі Погреби Градизької громади (13 тис. м² та 20,4 тис. м², набуті 2018 року), ділянку на 1000 м² у Кременчуці (право користування, 2024 рік) та гараж на 18 м² у кооперативі «Горизонт» (2020 рік). На дружину зареєстрована Toyota Camry Hybrid (2021), куплена у 2024 році за 1,1 млн грн. Грошові активи включають незначні суми на рахунках у «Універсал Банку» та «ПриватБанку», а також спільні готівкові кошти в розмірі 30 тис. доларів. Найбільш помітною частиною декларації є криптоактиви. Задекларовано десятки тисяч гривень у різних монетах: Tether (USDT) ≈ 448 535 грн, Bitcoin ≈ 10 345 грн, Ethereum, Dogecoin, NEAR, Solana, BNB, XLM, pGALA, ONE, Dot та інші. Деякі з них належать Дмитру, інші — дружині та доньці. Використовувалися платформи Binance, WhiteBIT, Ledger Nano X.

Посадовця ЗСУ обвинувачують у хабарному піханні за житло для військових

Перед судом постане посадовець Збройних Сил України, якого обвинувачують у пособництві в одержанні неправомірної вигоди від одного зі столичних забудовників. Керівник одного з Центральних територіальних управлінь Мінобороны запропонував забудовнику забезпечити перемогу в конкурсі на зведення будинку для військових у Святошинському районі Києва. Для реалізації плану та уникнення прямого спілкування із забудовником залучив двох пособників, зокрема, одного з посадовців ЗСУ, а «послуги» оцінив у $1,3 мільйона. У червні минулого року після надання забудовником першого траншу у розмірі $100 тис. пособники викрили на гарячому. Один з них вже постав перед судом, отримав обвинувальний вирок та покарання у вигляді реального позбавлення волі. Колишній керівник Центрального управління Міноборони наразі перебуває під вартою у статусі обвинуваченого.

Корупційний скандал: Суд у Києві розглядатиме справу посадовця Міноборони

У Києві судитимуть посадовця Міноборони за підозрою у причетності до схеми ухилення від мобілізації. За 10 тисяч доларів США він забезпечував бронювання призовників на стратегічно важликому підприємстві. Про це повідомили в пресслужбі столичної поліції. Зловмисника затримали під час отримання суми коштів від клієнта.

Правоохоронці встановили, що працівник Міністерства оборони пропонував чоловікам призовного віку винагороду у розмірі 10 тисяч доларів за працевлаштування на підприємстві, яке має право надавати бронювання від мобілізації.

Слідчі затримали фігуранта у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України під час отримання зазначеної суми коштів від “клієнта”. Посадовцю було повідомлено про підозру, слідство за цим фактом завершено, а обвинувальний акт слідчі скерували до суду для розгляду по суті справи.