Корупція в ТЦК: Лубінець розкрив схеми «відкупу» від мобілізації

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про системну кризу у сфері мобілізації. За неповні десять місяців 2026 року до Офісу омбудсмана надійшло понад 6 тисяч скарг на роботу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, що перевищує показники за весь 2025 рік. За словами посадовця, проблеми включають корупційні схеми, незаконні затримання та призов осіб, які мають право на відстрочку.

Корупційні розцінки та схеми

Омбудсман наголосив, що корупція проникла на різні етапи мобілізаційного процесу. Зокрема, за його словами, існують «тарифні» домовленості: 15 тисяч доларів за звільнення з транспортного засобу під час затримання та 20 тисяч доларів за отримання необхідного висновку військово-лікарської комісії. Хоча конкретних кримінальних проваджень із цими сумами в інтерв’ю не наведено, Лубінець підкреслив, що це відомі суспільству практики.

Реакція правоохоронців та проблемні регіони

У 2026 році правоохоронні органи активізували роботу, провівши сотні обшуків. В Одесі було засуджено дев’ятьох працівників ТЦК, один із яких отримав вирок за катування. На Закарпатті четверо співробітників ТЦК перебувають під вартою. Найбільш проблемними регіонами омбудсман назвав Дніпропетровську, Одеську, Львівську та Закарпатську області.

Окремо Лубінець згадав ситуацію на Закарпатті, де колишнього керівника обласного ТЦК, у якого під час обшуків СБУ виявили значні суми валюти, було звільнено, проте він продовжує виконувати обов’язки на посаді протягом десяти місяців, попри численні запити омбудсмана.

Порушення прав та шляхи вирішення

Серед інших порушень Лубінець виділив використання працівниками ТЦК балаклав, що унеможливлює їх ідентифікацію. Він наполягає на обов’язковому використанні бодікамер та встановленні відеоспостереження у приміщеннях центрів. Також омбудсман розповів про випадок на Закарпатті, де мати, ймовірно, продала чотирьох дітей сторонньому чоловікові, щоб той оформив статус багатодітного батька для виїзду за кордон.

На думку Лубінця, для подолання кризи необхідна повна прозорість, цифровізація процедур та невідворотність покарання за корупційні злочини, при цьому мобілізація має відбуватися виключно в межах закону.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Дмитро Лубінець
  • 🏛️ Структура / Відомство: Офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини, ТЦК та СП
  • 📍 Геолокація: Одеська область, Закарпатська область, Дніпропетровська область, Львівська область, Одеса
  • 💰 Фігуруюча сума: $15 тисяч, $20 тисяч

На Прикарпатті ексглава ТЦК попався на хабарях та паперовій «мобілізації»

Правоохоронці Служби безпеки та Національної поліції викрили протиправну схему уникнення військової служби в Івано-Франківській області. Організатором незаконної діяльності виявився тимчасовий виконувач обов’язків очільника Калуського районного ТЦК та СП.

Зловмисник вимагав фінансову винагороду з військовозобов’язаних громадян за вилучення їхніх даних із розшуку в інформаційній системі «Оберіг». Вартість однієї такої послуги оцінювалася у 1000 доларів США. Оперативники СБУ зафіксували випадок, коли до підполковника звернулася посередниця з проханням легалізувати зняття з розшуку двох чоловіків. Посадовець погодився допомогти за 2 тисячі доларів, пообіцявши вирішити питання дистанційно — без особистої присутності громадян у військкоматі та без їхнього подальшого призову.

Силовики задокументували факт передачі першої частини хабаря та затримали фігуранта на гарячому під час отримання другої частини коштів. Йому оголосили підозру згідно з ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, яка стосується одержання неправомірної вигоди службовою особою. Затримання відбулося 12 березня 2026 року на площі Героїв у Калуші. На момент проведення операції 36-річний підполковник уже був усунутий від виконання обов’язків керівника Калуського районного ТЦК та СП, про що інформував Івано-Франківський районний ТЦК та СП.

Згідно з матеріалами судового реєстру, а саме ухвалою слідчого судді Калуського міськрайонного суду від 28 вересня, 11 серпня 2026 року стосовно колишнього керівника ТЦК відкрили ще одне кримінальне провадження. Його підозрюють за ч. 1 та ч. 3 ст. 362, а також за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України через складання завідомо недостовірних офіційних паперів та внесення неправдивих даних до документації в умовах воєнного стану. Судова інстанція розглядала клопотання слідчого райвідділу поліції щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання.

Як з’ясувалося під час судового засідання, підполковник, прагнучи штучно покращити показники виконання мобілізаційного завдання, використав свій доступ до системи «Оберіг». 17 грудня 2025 року він без будь-яких правових підстав сфальсифікував дані в обліковій картці військовозобов’язаного, внісши несанкціоновані зміни про його призов на військову службу, виключення з обліку та відправку до військової частини. На практиці цей чоловік не мобілізовувався, до лав армії не направлявся і в наказах про зарахування до особового складу не фігурував, служби не проносить і донині.

Крім того, у період із 18 грудня 2025 року по 24 січня 2026 року аналогічні неправдиві відомості були внесені до системи «Оберіг» стосовно облікових карток іще 27 громадян. Усі вони віртуально «мобілізувалися», знімалися з обліку та направлялися до конкретних військових частин, хоча насправді ніхто з них на службу не прибував і її не проходить.

Окрім маніпуляцій з електронною базою, в той же період із 17 грудня 2025 року по 24 січня 2026 року підозрюваний сформував фальшиві іменні списки військовозобов’язаних та підписав накази про їхній призов під час мобілізації в особливий період.

Суд констатував, що прокурору вдалося довести обґрунтованість підозри стосовно колишнього керівника військкомату, оскільки вона підтверджується зібраними доказами. Суд задовольнив клопотання правоохоронних органів та призначив підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання терміном на 60 днів — до 26 листопада.

Протягом цього часу фігурант зобов’язаний з’являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду, не залишати межі населеного пункту за місцем реєстрації та проживання без дозволу, інформувати про зміну місця проживання чи роботи, а також здати закордонні паспорти на зберігання до відповідних державних органів.

У Ковелі Середюка оштрафували за махінації з «Оберігом»

Колишній радник Ковельського міського голови Андрій Середюк має сплатити понад 100 тисяч гривень штрафу у справі про незаконне оформлення відстрочки від мобілізації. Про це йдеться у вироку Ковельського міськрайонного суду.

Як повідомляли у Спецпрокуратурі Західного регіону, 47-річний чоловік організував групу з чотирьох осіб, яка за грошову винагороду надавала «послуги» військовозобов’язаним. Вартість становила 2500 доларів. Раніше Середюк працював на керівних посадах у районних відділах Територіального центру комплектування та соцпідтримки, а до 2019-го був заступником військового комісара Ковельського міського ТЦК та СП.

Використовуючи свої зв’язки, він обіцяв «клієнтам» внести неправдиві відомості до електронної системи «Оберіг» і зняти їх з розшуку. До цієї діяльності Середюк залучив двох працівниць одного з управлінь міської ради, одна з яких — його дружина.

Правоохоронці оголосили йому підозру у підробленні офіційних документів та у впливі на посадових осіб за хабар. Обвинувачений уклав угоду про визнання винуватості та перерахував 250 тисяч гривень на потреби ЗСУ.

На початку вересня минулого року подружжя Середюків звільнили з Ковельської міськради.

Суд оштрафував Андрія Середюка на 103 700 гривень, а також стягнув із нього майже 42 тисячі гривень за проведення експертиз. Це рішення можна оскаржити в апеляції впродовж 30 днів. Інших учасників групи судитимуть окремо.

Як ТЦК стали осередком тіньових грошей і активів

За два роки війни ТЦК в Україні стали місцем, де сходяться страх, влада і гроші. Тут вирішують не формальності на папері, а подальшу долю людини. Саме в цій точці, як свідчать десятки справ, і сформувався стійкий ринок.

Найгучніша історія пов’язана з Одесою. Колишній голова обласного ТЦК Євген Борисов, за даними слідства та перевірок НАЗК, фігурує в оточенні активів на десятки і сотні мільйонів гривень. Серед них — нерухомість за кордоном, оформлена на родичів. Після цього кейсу тема ТЦК вийшла за межі вузького обговорення і стала загальнонаціональним скандалом.

Його заступник Денис Галушко — ще один окремий епізод із конкретними сумами. За версією слідства, йдеться про незаконне збагачення на 37,7 млн грн. У матеріалах справи зазначені BMW X7, Mercedes-Benz, Toyota RAV4 Hybrid, Mazda CX-5, а також три будинки з ділянками в Одеській області. Частину майна оформили на дружину, матір, тещу і бабусю дружини. Окремо задокументовані великі готівкові поповнення через термінали.

У Київській області мова вже йде не про декларації, а про готівку. Під час обшуків у співробітників Бучанського та Бориспільського ТЦК виявили близько 1,2 млн доларів. Кошти зберігали не в банках, а в схованках під підлогою і за стінами. За даними СБУ, «вирішення питання» з мобілізацією обходилося до 37 тис. доларів з людини. Після цього скандалу весь склад одного з ТЦК замінили.

Львівська область показує той самий механізм в іншому форматі. За даними ДБР, заступник начальника обласного ТЦК не вніс до декларації майно майже на 8 млн грн. Будинок і землю записали на тещу, а автомобілі Mercedes і Nissan — на батька і сестру. Офіційні доходи не відповідають вартості цих активів.

У Дніпрі ситуація повторюється. НАЗК виявило ознаки незаконного збагачення більш ніж на 8,8 млн грн. У матеріалах фігурують дві квартири, автомобілі Volkswagen Passat і Ford Ranger, а також 65 тис. доларів, які нібито подарував тесть. Його офіційні доходи не пояснюють таку суму.

У Запоріжжі справа дійшла до повернення активів державі. Вищий антикорупційний суд стягнув на доходи держави активи колишнього голови обласного ТЦК Геннадія Яременка на суму більш ніж 3,8 млн грн. Йшлося про будинок, землю і вартість автомобіля, які були визнані необґрунтованими.

Є і менш резонансні, але не менш показові історії. В Одесі офіцер ТЦК не задекларував активи та корпоративні права більш ніж на 3,8 млн грн. У Харківській області співробітник ТЦК не вказав майно та доходи на 4,6 млн грн. У Рівненській області поза декларацією залишилися будинок і ділянка на 1,6 млн грн.

НАЗК загалом зафіксувало порушення в деклараціях співробітників ТЦК на десятки мільйонів гривень. Ознаки недостовірних даних становлять більш ніж 28,5 млн грн, ознаки незаконного збагачення — понад 5,6 млн грн, ще мільйони припадають на необґрунтовані активи. Ідеться лише про те, що вже перевірили.

Якщо відкинути географію та прізвища, проступає одна й та сама схема. Гроші не тримають на рахунках — їх переводять у готівку. Майно не оформлюють на себе — його записують на родичів. Доходи існують на папері, але не пояснюють рівня життя. Усередині системи, де рішення впливає на долю людини, виникає паралельна економіка.

Держава реагує, але щоразу після того, як усе вже сталося. Спочатку з’являються гроші, потім проходять обшуки, далі оголошують підозри, а вже після цього справа доходить до суду. До того моменту люди роками залишаються всередині системи, яка дає їм доступ до найчутливішого ресурсу країни.

Схема вимагання в київському ТЦК: затримано двох осіб

Прокуратура повідомила про схему вимагання в одному з київських ТЦК: затриманим пропонували «свободу» за 20 тис. дол.

За даними слідства, до одного з мобілізованих у ТЦК підійшов незнайомець, ставив особисті запитання та детально його розпитував. Згодом із дружиною затриманого зв’язалася жінка й запропонувала звільнити її чоловіка з ТЦК за 20 тис. дол. Вона заявила, що знає всі «проблеми її чоловіка», і вимагала терміново передати гроші, поки його не відправили до частини.

Під час передачі коштів затримали 28-річну жінку та 31-річного чоловіка.

Як корупція і кумівство підривають роботу ТЦК

В українських ТЦК, за даними «УП» із посиланням на військкомів, поширена системна корупція. За гроші людину можуть «не помітити» під час перевірки, не внести до списку розшукуваних або навіть організувати втечу дорогою до частини. На цьому тлі кількість виданих повісток зменшується.

Один зі співрозмовників видання стверджує, що за «втраченого» мобілізованого можна отримати близько 2000 доларів, тоді як офіційний штраф становить 20 тисяч гривень. Також описують випадки, коли впливових людей «знімають з розшуку» за вказівкою згори, після чого вони оформлюють бронювання. Усередині ТЦК, за словами учасників, працює принцип кумівства: «цього не чіпай, він свій».

Для кожного ТЦК встановлюють добові, тижневі та місячні норми кількості людей, яких мають направити до війська. За невиконання цих норм на співробітників тиснуть: погрожують відправкою на фронт або змушують виходити на нічні шикування. Водночас, за словами військових, керівники нерідко самі уникають фронту через підроблені довідки.

Роботу груп оповіщення описують як вимушену та деморалізуючу. Один із військових каже: «ніхто не хоче цим займатися», але начальство вимагає «виконання плану». Результативність падає: якщо раніше за день вручали десятки повісток, то тепер інколи лише одну за 16 годин.

Ставлення до ТЦК, за словами співрозмовників, різко негативне навіть у війську. Один із військових говорить: «Коли ти тцк-шник, тебе ненавидять і військові, і цивільні, і твоє начальство». Цивільні сприймають працівників ТЦК як загрозу, а фронтовики — як тих, хто залишився в тилу.

Окремо виділяють ситуацію в сільській місцевості. Учасники кажуть, що з появою патрулів багато сіл ніби завмирають: чоловіки ховаються або тікають. Один із військових порівнює такі населені пункти з «мертвим містечком», де при появі машини люди миттєво зникають. У підсумку патрулі інколи просто їздять безрезультатно, бо «некого ловити».

Скандал із статками інструктора Бучанського РТЦК

Старший інструктор відділення рекрутингу й комплектування 1 відділу Бучанського РТЦК та СП Олег Коломієць заявив, що володіє 1 кілограмом 120 грамами золота вищої проби в злитках. Під час засідання слідчої комісії військовослужбовець висловив незрозумілість щодо свого статусу та зазначив, що зіткнувся з хвилею негативних коментарів стосовно своїх статків.

Суддя ВАКС оформила розлучення для уникнення мобілізації

Суддя ВАКС Катерина Сікора застосувала механізм розлучення, щоб запобігти мобілізації чоловіка – Сікори Олександра Михайловича. У кінці лютого 2025 року Сікора звернулася до Ленінського (Новокадацького) районного суду Дніпра з проханням про розірвання шлюбу. Адвокат Анетта Сергієвська підкреслила, що з 2019 року кожен із подружжя проживав окремим життям, а шлюбні відносини припинились у липні 2024 року. Мати повідомила, що малолітній син проживає з батьком з 2019 року, що підтверджено адвокатами під час судового засідання. З приводу поділу майна між подружжям немає суперечок. Далі спільне проживання та збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам подружжя та дитини. Тому вона вважає необхідним розірвати шлюб. Подача позову була пов’язана з можливістю мобілізації чоловіка, що стало б неможливим для одинокого батька. Суддя Г.В. Дорошенко задовольнив позов. Після цього він може безперешкодно виїжджати за кордон.

Корупційний скандал: Суд у Києві розглядатиме справу посадовця Міноборони

У Києві судитимуть посадовця Міноборони за підозрою у причетності до схеми ухилення від мобілізації. За 10 тисяч доларів США він забезпечував бронювання призовників на стратегічно важликому підприємстві. Про це повідомили в пресслужбі столичної поліції. Зловмисника затримали під час отримання суми коштів від клієнта.

Правоохоронці встановили, що працівник Міністерства оборони пропонував чоловікам призовного віку винагороду у розмірі 10 тисяч доларів за працевлаштування на підприємстві, яке має право надавати бронювання від мобілізації.

Слідчі затримали фігуранта у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України під час отримання зазначеної суми коштів від “клієнта”. Посадовцю було повідомлено про підозру, слідство за цим фактом завершено, а обвинувальний акт слідчі скерували до суду для розгляду по суті справи.

Дейнеко очолює Луганський прикордонний загін

Колишній голова Держприкордонслужби генерал-лейтенант Сергій Дейнеко, якого підозрюють у причетності до контрабанди сигарет, став керівником Третього прикордонного загону ім. Героя України полковника Євгенія Пікуса.Про це повідомив речник ДПСУ полковник Андрій Демченко у коментарі “Українській правді”. “На основі закону України “Про військовий обов’язок” генерал-лейтенант Сергій Дейнеко призваний для проходження служби за мобілізацією. Відповідно до Положення про проходження військової служби в ДПСУ він призначений на посаду начальника Луганського прикордонного загону”, – уточнив Демченко. Демченко уточнив: обставини його звільнення з військової служби на законодавчому рівні (за рішенням ВЛК -ред.) не перешкоджають подальшій можливості проходження служби в ДПСУ за мобілізацією. За словами речника, на посаду в бойову бригаду його призначено (наказ від 3 березня -ред.) з урахуванням набутого раніше військового досвіду із захисту країни та виконання завдань підрозділами прикордонного відомства.З-ій прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса (Луганський прикордонний загін-бригада “Помста”) (в/ч 9938) — бойовий підрозділ у складі Державної прикордонної служби України.Сергій Дейнеко очолював цей підрозділ з 2011 по 2014 рік.