Позначка: Держзакупівлі

Аудіозаписи Міндіча: вплив на оборонні закупівлі та будівництво

Видання «Українська правда» оприлюднило нові аудіозаписи, що стосуються кримінальної справи НАБУ та САП в межах операції «Мідас». На записах фігурують бізнесмен Тимур Міндіч, колишній радник президента Сергій Шефір, ексміністр оборони Рустем Умєров та інші. Згадуються також президент Володимир Зеленський, екскерівник ОП Андрій Єрмак та інші особи.

Міндіч та Шефір обговорювали ексвіцепрем’єра Чернишова, якому висунули підозру у зловживанні службовим становищем. Він допоміг незаконно віддати землю в Києві під забудову за заниженою ціною, отримуючи натомість квартири за низькими цінами. Міндіч і Шефір критикували Чернишова за те, що він не поділився прибутком, називаючи це «кармою» за ситуацію з квартирами.

Також Міндіч обговорював із жінкою на ім’я Наталя будівництво в кооперативі «Династія», де згадувалися маєтки для Зеленського, Єрмака, Чернишова та самого Міндіча. Йшлося про закупівлю матеріалів та можливу «консервацію» будівництва через загрозу розслідувань.

У липні 2025 року Міндіч із Умєровим обговорювали закупівлю продукції Fire Point, бронежилетів та можливе призначення Умєрова послом у США. Обговорювався продаж 33% компанії іноземним інвесторам за 600 млн доларів, з яких 300 млн мали піти на розвиток, а 300 млн — як виплата акціонерам. Міндіч висловлював побоювання щодо можливого припинення державних контрактів.

Міндіч також скаржився на ситуацію з бронежилетами, які вже три місяці лежать на складі. Він просив Умєрова наказати підлеглим підписати приймання.

Журналіст Михайло Ткач зазначив, що Міндіч і Умєров обговорювали якусь «Машу», яка отримувала фінансування від них. Ймовірно, йшлося про радницю Марію Доценко.

Пресслужба Умєрова відмовилася коментувати записи, а Міндіч заявив, що готовий дати пояснення після допиту в НАБУ.

Дорожні мільярди в Prozorro залишаються лише в планах

Із 19 по 25 квітня в системі «Прозорро» оприлюднили 58 тис повідомлень про закупівлі на 36,47 млрд грн. Найбільші тендери тижня стосувалися асфальтування доріг: понад 20 підрядів оцінили приблизно у 9 млрд грн. Тобто фактично кожна четверта гривня у закупівлях в «Прозорро» за минулий тиждень припала на дороги. Втім, це лише на папері, адже реальні витрати за цими контрактами будуть значно меншими.

Половину всіх цих «паперових» коштів запланували на експлуатаційне утримання доріг у Кіровоградській області. Місцева Служба відновлення розіграла цей підряд з «Ростдороєм» на 3,40 млрд грн. Сума виглядає величезною, але контракти розраховані на чотири роки. У 2026 році за ними передбачили мізерне фінансування — менше 1 відсотка від загальної вартості, тобто 30 млн грн віддали «Ростдорстрою». Отже, мільярди перенесли на наступні роки, коли ще невідомо, де пролягатиме лінія фронту і які кошти закладатимуть у держбюджеті.

Схожа ситуація і з великими контрактами на утримання доріг в Івано-Франківській області. Місцева Служба відновлення уклала з фірмою «ПБС» угоди загалом на 0,68 млрд грн. Але на цей рік передбачено лише 95 млн грн, а понад півмільярда гривень запланували на 2027 рік. Навіть у випадках, коли йдеться про ремонт великих трас, якими рухаються вантажі з-за кордону, ситуація не змінюється.

Наприклад, Служба відновлення у Закарпатській області замовила ремонт окремих ділянок траси М-06 Київ – Чоп км 740+000 – км 755+000 за 0,32 млрд грн. Через поганий стан дороги відкриті торги не проводили і уклали пряму угоду з «Техно-буд-центром». Однак уряд зміг знайти в Резервному фонді держбюджету на цей та інші ремонти державних трас після руйнівної зими лише 3 млрд грн. Тому основну частину ремонту Київ–Чопу в контракті запланували на наступний рік.

Автор: Юрій Ніколов, «Наші гроші»

Закупівля кабелів сумським водоканалом: ціни та тендерні нюанси

КП «Міськводоканал» Сумської міської ради 17 квітня уклало угоду з ТОВ «Виробничо-комерційна компанія «Електрифікатор» на закупівлю кабелів, проводів та супутньої продукції на суму 5,30 млн грн із ПДВ. Інформація про це розміщена у системі «Прозорро». Цього року до Сум поставлять кабелі та проводи, перелік яких наведено в таблиці, а також кабельні гільзи, наконечники, стяжки і канали. Хоча виробники кабелів і проводів у договорі не зазначені, частина позицій має позначку «КУ», що, ймовірно, вказує на ТОВ «Каблекс-Україна». Оплата товару відбуватиметься протягом 60 робочих днів після поставки.

Половина суми угоди витрачається на трижильні високовольтні силові кабелі ААШв, ціни яких майже вдвічі перевищують березневий прайс-лист великого постачальника «Укрпровід». Наприклад, кабель ААШв 3×150 у угоді коштує 3 910 грн/м, тоді як у прайсі – 2 198 грн/м, що на 44% дешевше. Біля цих позицій немає позначки «КУ», але на сайті «Каблекс-Україна» такого типу кабелів не виявлено.

Ще чверть мільйона гривень витрачається на мідний силовий кабель ВВГ нгд 4×95 з позначкою «КУ» по 5 048 грн/м. На сайті «Каблекс-Україна» цей перетин не знайдено, оскільки асортимент обмежений до 4х16. «Укрпровід» пропонує такий кабель за 2 705 грн/м, що на 46% дешевше.

Ціни кабелів з позначкою «КУ», які вдалося знайти на сайті виробника «Каблекс-Україна», в півтора раза вищі від прайсу «Укрпроводу». Наприклад, мідний силовий кабель ВВГ нгд 3×2,5 у угоді коштує 97 грн/м, у «Каблекс-Україна» – 94 грн/м, а в «Укрпроводу» – 66 грн/м, що на 32% дешевше.

Закупівлю провели без торгів, оскільки в березні відкриті торги двічі відміняли через відсутність учасників. Очікувана вартість першого відміненого тендеру становила 4,76 млн грн, а при другій спробі її підняли до 6,42 млн грн. Для участі потрібно було надати повністю виконаний аналогічний договір не раніше 2023 року щодо постачання кабелів та супутньої продукції.

Відсутність бажаючих взяти участь у відкритих торгах могла бути зумовлена дуже короткими термінами підготовки тендерних пропозицій – всього сім днів. За цей час потрібно було отримати гарантійні листи від виробників/імпортерів про справжність продукції, а також сертифікати відповідності на товар та технічну документацію. Включення різних кабелів і проводів в один тендер вимагало, щоб потенційний учасник міг швидко зібрати всі необхідні документи.

Місцевою «ВКК «Електрифікатор» володіє та керує сумчанин Олександр Чемолосов.

Розслідування закупівлі енергообладнання у Дніпровській політехніці

Слідчий суддя Чечелівського районного суду в Дніпрі надав правоохоронцям дозвіл на тимчасовий доступ до документів та інформації, необхідних для розслідування справи про можливе привласнення коштів під час закупівлі системи накопичення електричної енергії, здійсненої «Дніпровською політехнікою». Відповідна ухвала була опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет» був перейменований на Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 20.12.2017 № 1636. Поліція проводить розслідування кримінального провадження № 42026042000000046 від 30 березня 2026 року, яке стосується можливого привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем (ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України). Слідчий повідомив судді, що Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» уклав угоду з ТОВ «ЕДС-Пауер» на постачання системи накопичення електричної енергії контейнерного типу потужністю 100 кВА та ємністю 200 кВт∙год за 4.623.000 гривень. Договір був підписаний 5 жовтня 2023 року. За результатами моніторингу в інтернеті було встановлено, що середня ціна на аналогічний товар становить 2.266.121 грн. Аналіз показав, що вартість товару завищена на 43%, що призвело до можливих збитків бюджету приблизно на 2.356.879 гривень, як зазначив представник слідства в суді. Для з’ясування всіх обставин справи правоохоронці звернулися до суду за доступом до ряду документів, включаючи банківські рахунки, податкові накладні та інформацію про керівників і учасників фірми-постачальника. Слідчий суддя задовольнив клопотання і надав дозвіл на доступ до документів. Що відомо про постачальника? Власником дніпровського ТОВ «ЕДС-Пауер» (код: 43869987) є Запишний Олександр Олександрович, зареєстрований у Нікополі, а керівником – Власенко Григорій Володимирович. Основний напрямок діяльності компанії – виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів. У ТОВ «ЕДС-Пауер» налічується 41 вид діяльності. Компанія була зареєстрована восени 2020 року. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, компанія входить до корпоративної групи EDS. У лютому 2026 року «Наші гроші» повідомляли, що «Полтаваобленерго» замовило трансформатор за 22 млн гривень за завищеною ціною, постачальником якого стало ТОВ «ЕДС-Пауер». Також у Кам’янському підозрюють 100% переплату Кам’янським енергетичним фаховим коледжем за обладнання для сонячних станцій.

Схема крадіжки 800 млн грн: деталі розслідування

Співробітники правоохоронних органів виявили схему крадіжки 800 млн грн під час закупівлі дронів. За інформацією Держфінмоніторингу, в ході слідства було встановлено, що кошти виводилися через численні підставні фірми, карти дропів та фіктивний імпорт. Крім того, ці кошти витрачалися на одяг, взуття та парфумерію. На рахунки учасників схеми накладено арешт.

Системне ігнорування тендерів в Івано-Франківській ОВА

В Івано-Франківській обласній військовій адміністрації виявлено серйозну схему обходу тендерних процедур. За інформацією РБК-Україна, аналіз закупівельної діяльності показав, що багато підрозділів ОВА фактично уникали проведення конкурентних торгів. У ряді випадків закупівлі здійснювалися безпосередньо, що дозволяло обирати підрядників без проведення тендерів. Як свідчить розслідування, така практика охоплює різні сфери — від культурних ініціатив до великих інфраструктурних проектів. Журналісти зазначають, що закупівлі часто розбиваються на менші суми, щоб уникнути обов’язкових відкритих торгів. Зокрема, в управлінні культури зафіксовані випадки, коли замовлення розподілялися на кілька договорів, укладених з невеликим часовим інтервалом. Додатково, деякі послуги реєструвалися під різними кодами класифікатора, що ускладнювало їх відстеження в системі Prozorro. Розслідувачі звертають увагу на можливу концентрацію контрактів навколо певних підрядників. Один з підприємців, згідно з публікацією, укладав десятки прямих договорів і брав участь у тендерах з обмежувальними умовами, які могли знижувати рівень конкуренції. Найбільші контракти, як повідомляють журналісти, стосувалися будівельних проектів, де один підрядник отримував мільярдні замовлення за умов мінімальної конкуренції. У деяких випадках тендери містили специфічні технічні вимоги, що фактично обмежували коло учасників. Розслідування також вказує на можливі завищення вартості матеріалів у певних проектах, зокрема під час будівництва об’єктів соціальної інфраструктури. За оцінками експертів, переплати за окремими позиціями сягали десятків мільйонів гривень. Журналісти роблять висновок, що в регіоні існує стійка система розподілу бюджетних коштів, де формально дотримуються процедури Prozorro, але реальна конкуренція залишається обмеженою. Загальний обсяг неконкурентних закупівель, за результатами аналізу, перевищує 92% від усіх контрактів. На думку авторів розслідування, це створює ризики неефективного використання бюджетних коштів і можливих зловживань. На момент публікації матеріалу офіційних коментарів від керівництва Івано-Франківської ОВА не надходило.

Криза у сфері протезування: корупційні ризики та їх наслідки

Сфера протезування в Україні, яка в умовах повномасштабної війни повинна функціонувати як безперебійний механізм відновлення людської мобільності, фактично опинилася в стані штучного колапсу. В основі цієї кризи лежать управлінські рішення голови Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, які, хоча й виглядають як адміністративні новації, насправді містять ознаки системного втручання в ринок з потенційно корупційною мотивацією. Це не просто технічні затримки чи бюрократична інерція, а ланцюг дій, що створює штучні бар’єри, дефіцит фінансування та змінює правила гри поза межами законодавства.

Формально механізм фінансування протезування в Україні регламентується наказами Міністерства соціальної політики України. Протезні підприємства подають пакет документів, що включає калькуляцію витрат, і, якщо ціна не перевищує встановлений державою максимум, Фонд зобов’язаний профінансувати послугу. Ключовий момент полягає в тому, що держава вже встановила верхню межу ціни. Це означає, що будь-яке додаткове втручання в ціноутворення з боку Фонду є виходом за межі повноважень. Проте саме тут і відбувається злам системи. Замість виконання функції платника, Фонд під керівництвом Музиченка починає виконувати роль неформального регулятора ринку закупівель комплектуючих без жодної законної підстави.

05 березня 2026 року з’являється лист №960/10-2026, у якому вперше озвучується вимога надавати комерційні пропозиції від різних постачальників комплектуючих. Цей документ є юридично нікчемним, оскільки не містить посилання на жодну норму права. 15 квітня 2026 року виходить наступний лист — №1761/10-2026, де вимога конкретизується: не менш як три постачальники, один з яких — обов’язково виробник або його офіційний представник в Україні. Цифра «три» не має жодного нормативного підґрунтя і з’являється виключно як адміністративна фантазія конкретної посадової особи. Фактично створюється новий, неформальний стандарт допуску до фінансування, який ускладнює процес і робить його технічно нездійсненним.

Ринок протезування не працює за принципом миттєвих закупівель. Комплектуючі замовляються заздалегідь, з горизонтом поставки від кількох місяців до пів року. Вимога надати альтернативні комерційні пропозиції на вже закуплений товар виглядає не лише абсурдною, а й є завідомо нездійсненною. Це означає, що кожна відмова у фінансуванні на підставі невиконання цієї вимоги є штучною і контрольованою. Система переходить із площини некомпетентності у площину навмисного блокування.

Найбільш показовим елементом цієї схеми є згадка про «офіційних представників в Україні», що відкриває двері для вибіркового просування конкретних гравців ринку. За свідченнями учасників галузі, на рівні територіальних відділень неофіційно озвучується конкретний постачальник, з яким «рекомендується» співпрацювати. Це класичний патерн корупційної поведінки: формально нейтральна вимога, яка на практиці звужує ринок до одного або кількох «правильних» контрагентів. У цій моделі Фонд створює бар’єр, підприємства не можуть його подолати, з’являється «єдиний правильний шлях», що веде до конкретного постачальника. Це не ринок, а адміністративно сконструйована монополія.

Офіційна риторика може апелювати до економії бюджетних коштів, але реальна економіка процесу говорить протилежне. Дешевші комплектуючі часто означають довші строки виробництва, нижчу якість і більші витрати в довгостроковій перспективі. У випадку протезування це означає не лише гроші, а й функціональність людського тіла. Фактично відбувається підміна пріоритетів: швидкість і якість протезування замінюються на формальний пошук «найдешевшого» варіанту, що може виявитися найдорожчим у часі, здоров’ї та соціальних наслідках.

Станом на квітень 2026 року ситуація має чіткі, вимірювані наслідки. Протезні підприємства масово отримують відмови у фінансуванні, навіть маючи повністю укомплектовані склади. Це означає заморожені обігові кошти, зупинку виробництва та ризик банкрутств. Люди з інвалідністю опиняються в чергах без визначених строків, що для багатьох є повною втратою автономності. Військовослужбовці, які планували повернення до служби після протезування, фізично не можуть цього зробити, що має прямий вплив на обороноздатність. Репутаційний удар отримують підприємства, хоча джерело проблеми – на рівні державного управління.

Дії Віталія Музиченка демонструють не випадкову помилку, а цілісну модель поведінки. Кожен елемент цієї моделі має логічне завершення: запровадження незаконних вимог, створення технічної неможливості їх виконання, масові відмови, неформальні «рекомендації», концентрація ринку. Це класична схема адміністративного тиску з потенційною метою перерозподілу фінансових потоків. У правовій державі подібні дії мають оцінюватися не на рівні публіцистики, а в межах кримінального провадження з аналізом зловживання владою, перевищення повноважень та створення штучних перешкод у наданні життєво важливих послуг. У ситуації, коли кожне затягування процедури протезування вимірюється не лише гривнями, а й місяцями людського життя без повноцінної мобільності, будь-яке «ручне управління» цією сферою стає фактором прямої шкоди.

Корупційні схеми у закупівлях дронів для Нацгвардії

Завершено розслідування у справі корупції, пов’язаної із закупівлею безпілотних літальних апаратів та засобів радіоелектронної боротьби для Національної гвардії. Про це повідомила пресслужба НАБУ. Сторонам захисту надано доступ до матеріалів справи для ознайомлення. За даними НАБУ та САП, у 2025 році організована група систематично заволодівала бюджетними коштами, які органи місцевого самоврядування виділяли на потреби Сил оборони. Антикорупційним органам під час розслідування вдалося зафіксувати кілька епізодів. Серед підозрюваних: 2 серпня 2025 року президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь директора НАБУ Семена Кривоноса та очільника САП Олександра Клименка. Було зазначено, що на хабарі викрито одного з народних депутатів України, а також керівників районних та міських адміністрацій, військовослужбовців Національної гвардії України. Крім того, у НАБУ повідомили про виявлення масштабної корупції при закупівлі БПЛА та засобів РЕБ за завищеними цінами, серед фігурантів – чинний нардеп. У Центрі протидії корупції зазначили, що одним із фігурантів справи є нардеп від «Слуги народу» Олексій Кузнєцов. Раніше повідомлялося, що серед осіб, яких НАБУ і САП викрили в корупційній схемі на закупівлях дронів для військових, є Сергій Гайдай – колишній голова Луганської ОВА, а згодом – голова Мукачівської райдержадміністрації. 2 серпня на засіданні уряду було запропоновано звільнити Сергія Гайдая з посади голови Мукачівської районної державної адміністрації. Того ж дня президент Володимир Зеленський звільнив начальника Рубіжанської міської військової адміністрації Луганської області Андрія Юрченка та голову Мукачівської районної державної адміністрації Сергія Гайдая. 2 вересня Апеляційна палата ВАКС залишила без задоволення скаргу захисту колишнього голови Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області Сергія Гайдая та прокурора на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 10 млн грн застави.

Корупційна справа щодо закупівлі дронів для Нацгвардії

Розслідування у справі корупції, пов’язаній із закупівлею безпілотних літальних апаратів та засобів радіоелектронної боротьби для Національної гвардії, завершено. Про це повідомила пресслужба Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Матеріали справи були відкриті для ознайомлення сторонам захисту. За інформацією НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), у 2025 році організована група систематично привласнювала бюджетні кошти, які місцеві органи влади виділяли на потреби сил оборони. Під час розслідування антикорупційні органи виявили кілька епізодів. Серед підозрюваних: 2 серпня 2025 року президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь директора НАБУ Семена Кривоноса та очільника САП Олександра Клименка. Було зазначено, що один із народних депутатів України, а також керівники районних і міських адміністрацій та військовослужбовці Національної гвардії були викриті на хабарництві. Крім того, НАБУ повідомило про виявлення масштабної корупції під час закупівлі БПЛА та засобів РЕБ за завищеними цінами, серед фігурантів – діючий народний депутат. Центр протидії корупції вказав, що одним із фігурантів справи є народний депутат від «Слуги народу» Олексій Кузнєцов. Раніше стало відомо, що серед осіб, яких викрили НАБУ і САП у корупційній схемі закупівель дронів для військових, є Сергій Гайдай – колишній голова Луганської обласної державної адміністрації, а наразі – голова Мукачівської райдержадміністрації. 2 серпня на засіданні уряду було запропоновано звільнити Сергія Гайдая з посади голови Мукачівської районної державної адміністрації. Того ж дня президент Володимир Зеленський звільнив начальника Рубіжанської міської військової адміністрації Луганської області Андрія Юрченка та голову Мукачівської райдержадміністрації Сергія Гайдая. 2 вересня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без задоволення скаргу захисту колишнього голови Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області Сергія Гайдая та прокурора на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 10 мільйонів гривень.

Схема розкрадання в «Укргазвидобуванні»: 295 мільйонів гривень

У «Укргазвидобуванні» виявили схему, що призвела до розкрадання понад 295 мільйонів гривень під час закупівлі хімічних реагентів за завищеними цінами. Державна компанія здійснювала закупівлі через мережу фірм-прокладок, які перепродавали продукцію один одному, підвищуючи ціну в 2–3 рази. Загальна сума можливих збитків перевищує 295 мільйонів гривень. У цій схемі бере участь ТОВ «Дрилінг Едвайзер», яке купувало реагенти за нижчими цінами та перепродавало їх через контрольовані компанії: «Сіті Поінт», «Амілекс Про», «Амікорп», «Метакорп», «Грандтекс-Я», «Дельта Лекс», «Грандбуд-1», «НГ Технологія», «Олден». Наприклад, реагент купувався за 776 грн/кг, а після кількох перепродажів його вартість зростала до 1250 грн/кг. Деякі компанії не мали складів або реальної діяльності, а власник «Метакорп» на момент угод вже помер. Серед бенефіціарів «Дрилінг Едвайзер» можна назвати Олександра Веріженка, Дмитра Комарова, Юлію Мельник-Дєдович, Дмитра Поліщука, Олександра Новохатька та Тимура Тургунова. Також згадується Ігор Мохній, який очолював філію «УГВ-Сервіс». Загалом «Дрилінг Едвайзер» виграв тендери у структурах «Укргазвидобування» на суму близько 685 мільйонів гривень. Окремо варто зазначити будівництво на Західно-Хрестищенському родовищі: контракти перевищили 300 мільйонів гривень, а можливе завищення становить понад 15%. У цій схемі також фігурують «Промін буд сервіс», «Хозхімсервіс», «Преміум актив» та ПП «ІВЦ «Вектор». Через «Хозхімсервіс» пройшло понад 230 мільйонів гривень.