Дорожні мільярди в Prozorro залишаються лише в планах

Із 19 по 25 квітня в системі «Прозорро» оприлюднили 58 тис повідомлень про закупівлі на 36,47 млрд грн. Найбільші тендери тижня стосувалися асфальтування доріг: понад 20 підрядів оцінили приблизно у 9 млрд грн. Тобто фактично кожна четверта гривня у закупівлях в «Прозорро» за минулий тиждень припала на дороги. Втім, це лише на папері, адже реальні витрати за цими контрактами будуть значно меншими.

Половину всіх цих «паперових» коштів запланували на експлуатаційне утримання доріг у Кіровоградській області. Місцева Служба відновлення розіграла цей підряд з «Ростдороєм» на 3,40 млрд грн. Сума виглядає величезною, але контракти розраховані на чотири роки. У 2026 році за ними передбачили мізерне фінансування — менше 1 відсотка від загальної вартості, тобто 30 млн грн віддали «Ростдорстрою». Отже, мільярди перенесли на наступні роки, коли ще невідомо, де пролягатиме лінія фронту і які кошти закладатимуть у держбюджеті.

Схожа ситуація і з великими контрактами на утримання доріг в Івано-Франківській області. Місцева Служба відновлення уклала з фірмою «ПБС» угоди загалом на 0,68 млрд грн. Але на цей рік передбачено лише 95 млн грн, а понад півмільярда гривень запланували на 2027 рік. Навіть у випадках, коли йдеться про ремонт великих трас, якими рухаються вантажі з-за кордону, ситуація не змінюється.

Наприклад, Служба відновлення у Закарпатській області замовила ремонт окремих ділянок траси М-06 Київ – Чоп км 740+000 – км 755+000 за 0,32 млрд грн. Через поганий стан дороги відкриті торги не проводили і уклали пряму угоду з «Техно-буд-центром». Однак уряд зміг знайти в Резервному фонді держбюджету на цей та інші ремонти державних трас після руйнівної зими лише 3 млрд грн. Тому основну частину ремонту Київ–Чопу в контракті запланували на наступний рік.

Автор: Юрій Ніколов, «Наші гроші»

Як Іван Шимон пов’язує вплив, землю і власну нерухомість

Іван Шимон, якого нещодавно призначили першим заступником прокурора Закарпатської області, вже став однією з найскандальніших постатей регіону.

Ключовим інструментом його впливу називають кадрові призначення. Зокрема, Шимон намагається просунути свого «підлеглого» Анатолія Ковальського на посаду керівника департаменту міського господарства Ужгорода. Ковальський, маючи зв’язки в АМКУ, повинен забезпечити «правильну» роботу тендерного комітету — тобто розподіл підрядів на косіння вулиць між фірмами, підконтрольними певним особам. Цю схему, як зазначається, просувають міський голова Богдан Андріїв та депутати від «Рідного Закарпаття», пов’язані з Валерієм Пересоляком — фігурантом свіжих антиконтрабандних санкцій РНБО.

Окремі питання виникають і щодо операцій із міською землею. Іван Шимон планує облаштувати парковку для нової будівлі на території зеленого парку на вулиці Собранецькій. Проти цього виступав директор стадіону «Авангард» Вадим Борець, який відстоював право громади на збереження парку. Після конфлікту Шимон домігся звільнення Борця з посади.

За даними редакції, у цій новобудові три квартири через підставних осіб належать самому прокурору. Навпроти, через дорогу, розташована його чотириповерхова офісна споруда площею понад 1000 кв.м, яка не має власної парковки. Тому знищення скверу одночасно вирішує для посадовця дві проблеми: створює паркомісця для його нерухомості та підвищує її ринкову вартість.

Також згадується його родич — Василь Шимон (1987), який обіймає посаду начальника відділення УЗЕ ГУНП у Тячівському районі. У мережі з’явилося відео, де цей «родич-силовик» у сільському барі залякував відвідувачів, називаючи себе «царьком». У матеріалі стверджується, що така зухвалість можлива завдяки заступнику прокурора, який покриває свого родича.

Фінансові загадки голови ВЛК Закарпаття Володимира Паука

Володимир Паук, голова ВЛК у Закарпатті, стверджує, що його єдиним джерелом доходу є зарплата в розмірі 26 тисяч гривень на місяць. Минулого року він отримав 320 тисяч гривень зарплати в Берегівській лікарні, і жодних інших доходів у нього не зафіксовано. Його дружина Едіна також працює в цій лікарні. У 2025 році голова ВЛК мав готівкою 400 тисяч гривень. Крім того, Паук, який працює лікарем-дерматологом, повідомив про наявність мотоцикла та автомобіля ВАЗ 2107. Його дружина володіє автомобілем SKODA FABIA ELEGANCE. Він зазначив, що проживає разом із тещею. За даними слідства, Паук організував схему отримання коштів від військовозобов’язаних за видачу документів, що дозволяли уникнути призову. Правоохоронці вилучили значну суму готівки — близько пів мільйона доларів. Походження цих грошей наразі встановлюється в рамках кримінального провадження.

Фінансові успіхи прокурора: декларація Івана Лендєла

Іван Лендєл, заступник керівника Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області, задекларував доходи своєї дружини, які становлять майже 4,5 мільйона гривень від підприємницької діяльності, а також преміум автомобіль BMW X4 M вартістю понад мільйон гривень. Як прокурор, Лендєл отримав 1,5 мільйона гривень заробітної плати. Його дружина, Галина Лендєл, задекларувала 4,5 мільйона гривень доходу від бізнесу, що є одним з найвищих показників серед родин прокурорів Закарпаття. Раніше, за даними попередніх декларацій, її дохід від підприємницької діяльності перевищував 3,8 мільйона гривень. Додатково, вона отримала 5,25 мільйона гривень у вигляді страхових виплат. Сім’я володіє кількома об’єктами нерухомості. Іван Лендєл має земельну ділянку площею 967 квадратних метрів у Виноградові, яку придбав у 2012 році, а також ще одну ділянку площею 800 квадратних метрів у Мукачеві з правом користування. У 2024 році він придбав велику земельну ділянку площею 10,8 тисячі квадратних метрів у селі Чорний Потік на Іршавщині. Дружина Галина є власницею нежитлового приміщення комерційного призначення площею 71,2 квадратних метра в Мукачеві, яке вона отримала в оренду з правом власності через іншу особу — Олександра Грицюка. Сім’я також користується житловим будинком площею 232,3 квадратних метра в Мукачеві, частина якого є власністю матері дружини. У розділі цінного рухомого майна задекларовано ультразвукову систему Philips ClearVue 550 вартістю 457 тисяч гривень, що належить дружині (набута у 2019 році). Щодо транспортних засобів, у власності дружини знаходиться BMW X4 M (2015 року випуску) вартістю 1 мільйон гривень, а Іван Лендєл користується Volkswagen Passat (2020 року), власником якого є Світлана Горицька. Грошові активи у сім’ї скромніші: Іван Лендєл має 10 тисяч євро та 30 тисяч доларів готівкою, а дружина — 30 тисяч євро та 45 тисяч доларів готівкою. На банківських рахунках у ПриватБанку та інших установах зберігаються невеликі суми в гривнях (від кількох гривень до 15 тисяч). Придбання BMW X4 M та ультразвукового апарату потребує пояснення джерел фінансування, особливо враховуючи, що офіційні доходи сім’ї до 2025 року не завжди виглядали достатніми для таких витрат без додаткових пояснень. Крім того, значна земельна ділянка, придбана у 2024 році, з’явилася в декларації без зазначення вартості набуття чи джерела фінансування. Окремо НАЗК варто з’ясувати, чому дружина прокурора Галина Лендєл вказує на наявність медичного центру. Вона зареєстрована як ФОП у Мукачеві, основний вид діяльності — загальна медична практика (КВЕД 86.21), а також пов’язані медичні послуги (УЗД, консультації спеціалістів). Однак її центр надає послуги ультразвукової діагностики, консультації гастроентеролога, невропатолога, терапевта тощо. Це може бути ознакою ухилення від сплати податків.

Фінансові успіхи прокурора Лендєла та його дружини

Іван Лендєл, заступник керівника Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області, задекларував дохід своєї дружини, Галини Лендєл, у розмірі майже 4,5 мільйона гривень від підприємницької діяльності, а також преміум-автомобіль BMW X4 M вартістю понад мільйон гривень. Як прокурор, Лендєл отримав 1,5 мільйона гривень заробітної плати. Дохід його дружини є одним з найвищих серед родин прокурорів Закарпаття, а раніше, згідно з попередніми деклараціями, її бізнес приносив понад 3,8 мільйона гривень. Окрім цього, Галина отримала 5,25 мільйона гривень у вигляді страхових виплат.

Сім’я володіє кількома об’єктами нерухомості. Іван Лендєл має ділянку площею 967 кв. м у Виноградові, придбану у 2012 році, та ще одну ділянку площею 800 кв. м у Мукачеві з правом користування. У 2024 році він також придбав велику земельну ділянку площею 10,8 тисячі кв. м у селі Чорний Потік на Іршавщині. Галина є власницею нежитлового приміщення комерційного призначення площею 71,2 кв. м у Мукачеві, яке вона отримала в оренду у 2019 році, але з правом власності через іншу особу — Олександра Грицюка. Сім’я також користується житловим будинком площею 232,3 кв. м у Мукачеві, де проживають спільно, частина якого є власністю матері дружини.

У розділі цінного рухомого майна задекларована ультразвукова система Philips ClearVue 550 вартістю 457 тисяч гривень, що належить дружині (придбана у 2019 році). Щодо транспортних засобів, у власності дружини є BMW X4 M (2015) вартістю 1 мільйон гривень, а Іван Лендєл користується Volkswagen Passat (2020), власником якого є Світлана Горицька.

Грошові активи в сім’ї скромніші: Іван Лендєл має 10 тисяч євро та 30 тисяч доларів готівкою, тоді як його дружина володіє 30 тисячами євро та 45 тисячами доларів готівкою. На банківських рахунках у ПриватБанку та інших установах зберігаються невеликі суми в гривнях (від кількох гривень до 15 тисяч).

Придбання BMW X4 M та ультразвукового апарату викликає питання щодо джерел фінансування, особливо враховуючи, що офіційні доходи сім’ї до 2025 року не завжди виглядали достатніми для таких витрат без додаткових пояснень. Також, велика земельна ділянка, придбана у 2024 році, з’явилася в декларації без вказівки вартості набуття чи джерела фінансування.

Окрему увагу НАЗК слід звернути на те, чому Галина Лендєл вказує на наявність медичного центру. Вона зареєстрована як ФОП у Мукачеві, основний вид діяльності — загальна медична практика (КВЕД 86.21), а також пов’язані медичні послуги (УЗД, консультації спеціалістів). Проте її центр надає послуги ультразвукової діагностики, консультації гастроентеролога, невропатолога, терапевта та інші, що може свідчити про можливу схему ухилення від сплати податків.

Сімейна вертикаль у податковій: історія Туренків

Призначення Сергія Туренка на посаду керівника Закарпатської податкової у 2025 році є більше, ніж просто кадровою зміною, як це намагалися подати. Це класичний випадок “переміщення активів”: перенесення перевірених кадрів старої донецької системи в прикордонний регіон з високими ставками. Туренок, уродженець Волновахи, з 90-х років працював у системі МВС, а з 2009 року — у податковій міліції. Перед початком повномасштабної війни він займав посаду заступника начальника ГУ ДФС у Луганській області. Після втрати контролю над регіоном, він швидко переїхав на Захід. Після короткого перебування в Держаудитслужбі Закарпаття, він став очільником обласної ДПС. Швидкість його кар’єрного зростання нагадує стартап з правильними інвесторами. Після того, як Туренок освоївся в регіоні, він починає формувати “сімейну вертикаль”. Його син, Артур Туренок (2000 р.н.), без жодного досвіду, одразу отримує посаду головного спеціаліста в БЕБ Закарпаття — структурі, яка має боротися з економічними злочинами. Для звичайного випускника це було б неймовірно, але для “правильного” прізвища — це стандартна практика. Цікаво, що сам керівник податкової офіційно в Ужгороді не має власного житла, але безкоштовно користується квартирою площею 105,2 м², яка оформлена на його сина. Активи молодого спеціаліста також вражають: квартира вартістю майже 1,4 млн грн (2022 рік) та MERCEDES-BENZ GLE 400 за 630 тис. грн (2021). Це непоганий старт для кар’єри. Тепер розглянемо бекенд, який вказує не лише на корупцію, а й на токсичні зв’язки. У Волновасі, що перебуває під окупацією, є Павло Васильович Туренок — особа з ідентичними ПІБ. У 2023 році він публічно звітував російським пропагандистам як представник окупаційної адміністрації. Питання родинних зв’язків залишається відкритим, але ризики очевидні. Ще один сигнал — мати посадовця, Марія Туренок. Незважаючи на евакуацію, вона активно користується забороненими “Однокласниками”, де поширює антиукраїнські наративи. Саме з її сторінки з’явилися неформальні фото Туренка — без краватки та з чаркою. Фінансові активи родини також зростають. За декларацією 2025 року, готівкові активи Туренка досягли 65 тисяч доларів, а його цивільна дружина конвертує гривневі заощадження в валюту, тепер маючи 27 тисяч доларів. Офіційні доходи складають 863 тис. грн зарплати та 282 тис. грн пенсії. При цьому родина не поспішає позбуватися активів на окупованих територіях: квартири в Донецьку та майно у Волновасі залишаються в їхньому портфелі. Головний податківець пересувається на MERCEDES-BENZ C 200, оформленому на партнерку. Це класична модель “мінімізації ризиків”. І найголовніше: такі історії ніколи не бувають про одного гравця.

Скандал з декларацією депутата Арсенія Богара: золото та готівка

Депутата Берегівської районної ради Закарпатської області підозрюють у поданні неправдивої декларації та легалізації злочинних доходів. Мова йде про Арсенія Богара, представника партії “Слуга народу”. За даними слідства, під час подачі декларації за 2022 рік посадовець навмисно приховав активи та доходи, що перевищують 8,3 млн грн. Зокрема, він не вказав автомобіль Ford Mustang, який є спільною власністю з дружиною, значний дохід, а також угоди з купівлі-продажу елітного Mercedes-Benz S-Class. Прокуратура повідомила, що “елітний автомобіль був придбаний у жовтні 2022 року за 3,75 млн грн, незважаючи на те, що за понад 20 років бізнесу його офіційні доходи склали менше ніж 227 тис. грн. Невдовзі автомобіль перепродали, а отримані кошти витратили на особисті потреби. Ці фінансові операції та дохід не були відображені в декларації”. У декларації за 2024 рік Арсеній Богар вказав лише автомобіль ВАЗ 2008 року. Дії підозрюваного кваліфікуються як свідоме внесення недостовірних даних до декларації та відмивання майна, здобутого злочинним шляхом (ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 366-2 КК України). Арсенію Богару 41 рік, він одружений і виховує 11 дітей. Депутат походить із села Підвиноградів, де компактно проживає ромська громада. Це село відоме розкішними садибами заможних ромів, включаючи помешкання Богара. Разом із братом Давидом Арсеній Богар є співвласником ТОВ “Севлюш Універ”, яка була заснована у 2019 році зі статутним капіталом 318 тис. грн та займається орендою нерухомості та продажем автозапчастин. Брати також керують “Фондом ромів Виноградівщини”. З 2016 року Арсеній Богар обіймав посаду радника голови Виноградівської РДА з питань ромської інтеграції. На місцевих виборах 2020 року його обрали депутатом Берегівської райради від “Слуги народу”. У декларації за 2024 рік Арсеній Богар вказав, що не має нерухомості та подорожує на ВАЗ 2008 року. Він задекларував 180 тис. доларів, 45 тис. євро та 1,3 млн грн готівкою. Дружина Оксана Богар має 4 земельні ділянки, будинок і квартиру, а також вказала наявність золотих ювелірних виробів вартістю 4,5 млн грн.

Суддя Тарасевич підозрюється у шахрайстві з науковим ступенем

Петру Тарасевичу, судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області, висунули підозру у скоєнні шахрайства в особливо великих розмірах. Цей суддя протягом кількох років отримував додаткові виплати за так званий «науковий ступінь». Коли ця інформація стала відома, він повернув кошти до бюджету, але це не врятувало його від підозри. За даними ДБР, з 2017 по 2025 рік він отримав понад 642 тис. грн доплат за ступінь доктора філософії, який не відповідає вимогам українського законодавства. Йдеться про диплом МАУП, який не є документом державного зразка, а Міністерство освіти і науки не ухвалювало рішення про присвоєння наукового ступеня. Суддя усвідомлював, що не має законних підстав для отримання доплат, але свідомо подав відповідну заяву. В результаті йому була встановлена щомісячна надбавка в розмірі 15% до його вже значної заробітної плати. У жовтні минулого року, під час конкурсу до апеляційного суду, Громадська рада доброчесності зазначала, що цей диплом не є підставою для доплат. Тоді Тарасевич намагався «вирішити питання»: повернув гроші та надав підтвердження платежів до ВККС. Проте його зняли з конкурсу, і тепер його справою займаються правоохоронні органи. Подібні випадки з доплатами не є поодинокими. Наприклад, член ВККС Володимир Луганський також отримував виплати за диплом МАУП. Його справа вже розглядається в суді, але ВККС вже два роки не може ухвалити рішення про його звільнення. Звіт робочої групи залишається без розгляду з січня 2025 року, тому Луганський продовжує виконувати свої обов’язки. Такі «наукові ступені» давно стали схемою для збільшення суддівських виплат, незважаючи на сумніви щодо їхньої легітимності. Поки не буде створено чіткий механізм перевірки та припинення таких доплат, державний бюджет продовжуватиме фінансувати ці схеми, що обернеться сотнями мільйонів.

Схема шахрайства в Свалявській лікарні: фальшиві записи про ШВЛ

Сьогодні під час масштабних обшуків у медичних установах Свалявської лікарні Закарпатської області було виявлено фальшиву схему. Згідно з документами, пацієнтам нібито проводили штучну вентиляцію легень (ШВЛ) майже тисячу разів у приймальному відділенні, хоча насправді там ніколи не було апарата ШВЛ. Цей показник став найвищим в Україні. Про це повідомили джерела в правоохоронних органах.

Судова справа Олександра Пелиха: нові деталі та рішення

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) розпочав розгляд справи судді Воловецького районного суду Закарпатської області Олександра Пелиха. Раніше суд відмовив у поверненні обвинувального акта та не зменшив заставу в 4 млн грн. Пелих мобілізувався і повідомив про намір укласти угоду про визнання винуватості. Його звинувачують у вимаганні та отриманні $1300 за скасування арешту на лісоматеріали. За даними слідства, неправомірну вигоду вони називали «конфетками». На вчорашньому засіданні захист вимагав повернення обвинувального акта, посилаючись на неточності в анкетних даних, зокрема, ігнорування відставки з посади судді та служби у військовій частині, неправильну кваліфікацію статті та помилки в розшифровці розмов, оскільки викривач говорив русинською мовою. Адвокат також стверджував, що слово «конфетки» не є хабарем, а просто жувальною гумкою, якою викривач пригощав Пелиха. Пелих зазначив, що сам звертався до прокурора з пропозицією укласти угоду про визнання винуватості ще на початку розслідування, стверджуючи, що під час служби в ЗСУ у нього «переналаштувалось всьо». Він також зауважив, що його можуть передати на поруки військовій частині — це питання розглянуть пізніше. Суд відмовив у поверненні обвинувального акта. Далі захист просив знизити заставу з 4 млн грн, аргументуючи це належною поведінкою Пелиха, його службою та внесенням частини суми адвокатським об’єднанням. Останні не є родичами і мусять виплачувати зарплату працівникам. Дружина Пелиха, яка також виступила заставодавцем, потребує лікування. Захист наголошував, що гроші спочатку слід повернути об’єднанню, а не хворій дружині судді. Прокурорка вказала на суперечності з мобілізацією Пелиха: як суддя він не підлягає призову, а раніше визнавався непридатним до служби через серйозні проблеми зі здоров’ям. Пелих мобілізувався за кілька днів після викриття. Суд також відмовив у зміні запобіжного заходу.