Позначка: подозрение

Борисенку оголосили нову підозру у справі полігону

Директору ужгородського КАТП і депутату Олександру Борисенку повідомили про підозру за ч. 2 ст. 364 ККУ.

Йдеться про обставини навколо ужгородського полігону твердих побутових відходів поблизу села Барвінок. За версією слідства, з травня 2025 року на полігон фактично допустили сторонню фірму, яка без належних договорів займалася сортуванням, забиранням і вивезенням вторинної сировини.

У матеріалах підозри згадуються ТОВ «Вторма-Ужгород», його директор Олександр Тітка та бенефіціарка Наталія Блага. Слідство вважає, що з полігону вивезли та реалізували значну кількість вторинної сировини на суму 663 тис. гривень.

Також у підозрі зазначено, що частину коштів за цією схемою Борисенку переказували на картку ПриватБанку:
– 20 тис. грн — від Наталії Благи (березень)
– 10 тис. грн — від Олександра Тітки (березень)
– 20 тис. грн — від Олександра Тітки (квітень)

Слідство розцінює ці перекази як відкати за доступ до полігону, а також за безперешкодне сортування і вивезення вторинної сировини.

Нагадаємо, у березні 2025 року директору комунального підприємства КАТП-072801 повідомили першу підозру за ч. 2 ст. 367 ККУ через засмічення земельних ділянок Баранинської громади.

Підозра ДБР Михайлу Пшику у справі пожеж на Луганщині

Батько заступника прокурора Запорізької області Михайло Пшик, як з’ясувалося, мав підозру від ДБР.

У січні 2022 року ДБР у справі про масштабні пожежі на Луганщині повідомило про підозру начальнику обласного управління лісомисливського господарства та начальнику управління ДСНС. Службову недбалість цих посадовців слідство оцінило як таку, що завдала державі збитків на суму понад 5 млрд гривень. Як писала «УП», ішлося саме про Михайла Пшика. Вироку він досі не отримав.

За даними слідства, на початку липня 2020 року посадові особи ДСНС і управління лісомисливського господарства вже знали про велику лісову пожежу в Новоайдарському районі Луганської області. Однак їхня бездіяльність призвела до того, що вогонь знищив 8 тис. га лісових насаджень на території лісомисливських господарств Луганської області. Через це державі було завдано шкоди на 5,2 млрд гривень. Пожежа також знищила або пошкодила приватні домоволодіння, завдавши шкоди громадянам.

У листопаді 2020 року в Головному управлінні та інших структурних підрозділах ДСНС у Луганській області відбулися обшуки в межах справи про службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки під час масштабних пожеж.

Слідство встановило, що однією з головних причин пожеж стало системне розкрадання пального під керівництвом обласного управління ДСНС. Також ДБР викрило махінації працівників ДСНС на Луганщині: масштабні пожежі вони гасили лише на папері.

Судді Олегу Матущаку оголосили підозру

НАБУ та САП повідомили про підозру судді одного з апеляційних господарських судів у незаконному збагаченні та недекларуванні майна майже на 17 млн грн. За версією слідства, активи були оформлені на родичку, щоб приховати їхнє походження.

Як повідомила пресслужба САП, йдеться про Олега Матущака, суддю Західного апеляційного господарського суду.

Слідство вказує, що дії судді кваліфіковано за ст. 368-5 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення) та ч. 1 ст. 366-2 КК України (декларування недостовірної інформації).

За даними розслідування, у 2020–2023 роках суддя набув у Львові елітну нерухомість — квартиру та паркомісце загальною вартістю 16,7 млн грн. Для приховування активів це майно оформили на тещу.

Правоохоронці зазначають, що офіційні доходи та заощадження судді не давали змоги здійснити таку покупку. Також у деклараціях за 2022–2023 роки він не зазначив відомості про користування орендованим житлом.

Досудове розслідування триває. Його ведуть детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП.

Ексбухгалтерка освіти на Франківщині підозрюється у службовій недбалості

Слідчі з Коломийського районного відділу поліції, зокрема відділення поліції №2 в місті Городенка, висунули підозру колишній головній бухгалтерці відділу освіти Городенківської міської ради. Інформацію про це надали в поліції області. Правоохоронці з’ясували, що підозрювана не забезпечила належний контроль за нарахуванням зарплати, премій, надбавок та матеріальної допомоги керівнику відділу освіти. Під час досудового розслідування було встановлено, що 54-річна посадовиця неналежно виконувала свої обов’язки з 2021 по 2025 рік. Протягом тривалого часу до платіжних документів вносили дані про нарахування премій, надбавок, матеріальної допомоги та інших виплат керівнику відділу освіти без належних правових підстав або у завищених розмірах. Незважаючи на свої службові обов’язки перевіряти такі документи, жінка не здійснила необхідний контроль, не виявила порушень і підписала платіжні інструкції. Додатково, слідчі виявили, що деякі нарахування виконувала особа, яка не мала відповідних повноважень. Головна бухгалтерка не зупинила ці дії та не забезпечила дотримання законодавства. Внаслідок її службової недбалості начальнику відділу освіти безпідставно нарахували більше 347 тисяч гривень. Слідчі повідомили експосадовиці про підозру за частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що завдала значної шкоди державним інтересам. Суд обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Наразі триває досудове розслідування, і правоохоронці встановлюють усі обставини правопорушення. Процесуальне керівництво у справі здійснює Коломийська окружна прокуратура.

Необхідність залізобетонних доказів у справі Єрмака

Голова САП Олександр Клименко заявив, що для висунення підозри Андрію Єрмаку потрібна максимально аргументована позиція, підтверджена доказами. Керівники НАБУ і САП попередили президента про підготовлену підозру щодо колишнього голови ОП. Джерела уточнили, що це пов’язано з його інтересом до одного з будинків кооперативу “Династія” в Козині, за яким раніше вже отримав підозру екс-міністр Олексій Чернишов. Розслідувачі у справі “Мідас” виявили, що в будівництво цього об’єкта були вкладені кошти, отримані у вигляді відкатів від підрядників “Енергоатома”. Минуло вже більше чотирьох місяців, але справа не просувається. У коментарі для УП Клименко пояснив, чому підозра ще не висунута, зазначивши, що прокуратура не анонсує процесуальні дії, щоб не підірвати презумпцію невинуватості. Він підкреслив, що позиція обвинувачення для вручення підозри повинна бути максимально обґрунтованою і підкріпленою доказами, а громадська думка не має значення. “95% обшуків, які ми проводимо, не закінчуються підозрами. У справах такої категорії позиція повинна бути максимально аргументованою і підкріпленою максимальною кількістю доказів”, — зазначив Клименко. Він також додав, що САП не порушить закон і не підриває свою незалежність, адже “ми не можемо ігнорувати закони і потім програвати справи з цієї причини”.

ВАКС відмовив у дистанційному засіданні для Міндіча

Вищий антикорупційний суд відмовив у клопотанні про скасування підозри Міндічу, який не з’явився на засідання, посилаючись на загрозу обстрілів в Україні. Захист просив дозволити участь підозрюваного в засіданні в онлайн-форматі, аргументуючи його відсутність постійними обстрілами та ризиками для безпеки. Суд не задовольнив це прохання, підкресливши, що Міндіч оголошений у розшук, і немає жодних обставин, які б унеможливлювали його присутність у суді. Крім того, не вдалося адекватно підтвердити його особу під час онлайн-з’єднання.

Недбалість посадовців КМДА: незаконна приватизація в Солом’янському районі

Солом’янська окружна прокуратура Києва висунула підозру керівнику Департаменту комунальної власності столиці у зв’язку з його службовою недбалістю. Це вже не перший випадок серед ряду підозр, що стосуються посадовців КМДА, які не забезпечили належний контроль за комунальним майном. Внаслідок бездіяльності цього посадовця, орендар незаконно приватизував приміщення на вулиці Пост-Волинській у Солом’янському районі, вартість якого становить приблизно 7,4 млн гривень. Через цю схему місто втратило близько 1,4 млн гривень орендних платежів. Солом’янська окружна прокуратура надала деталі кримінального провадження. Приміщення з 2011 року були на балансі КП “Київжитлоспецексплуатація” і тривалий час використовувалися в оренді. Згідно з умовами договору, орендар зобов’язувався проводити поточний ремонт за власний рахунок, без права на компенсацію або зарахування таких робіт як невід’ємних поліпшень об’єкта. Використовуючи підроблені документи, орендар здійснив приватизацію приміщення, не маючи на це жодних законних підстав. Ця ситуація стала можливою через те, що директор Департаменту не забезпечив належний контроль за збереженням та цільовим використанням комунальної нерухомості. Бездіяльність посадовця дозволила орендарю незаконно заволодіти майном, яке належало міській громаді. Крім того, слідчі з’ясували, що чиновник не перевірив реальну вартість ремонту, виконаного в приміщеннях. Це дало можливість орендарю фальсифікувати документи та обґрунтувати свої неправомірні претензії на нерухомість нібито витраченими коштами. Таким чином, дві суттєві прогалини в контролі – відсутність нагляду за використанням майна та перевірки вартості ремонту – були використані для вчинення злочину. Дії директора Департаменту комунальної власності кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України – неналежне виконання службовцем своїх обов’язків, що призвело до тяжких наслідків. Ця кваліфікація передбачає суворіше покарання, ніж базова, через значні майнові втрати для міської громади внаслідок бездіяльності посадовця. Місто втратило не лише право власності на нерухомість вартістю близько 7,4 млн гривень, але й понад 1,4 млн гривень недоотриманих орендних платежів. Досудове розслідування проводить слідчий відділ Солом’янського УП ГУНП у місті Києві за оперативного супроводу Головного управління СБУ у Києві та Київській області. Слідчі з’ясовують усі деталі справи та коло причетних осіб. Згідно зі ст. 62 Конституції України, кожна особа вважається невинуватою, поки її вину не доведено в законному порядку та не підтверджено вироком суду.

Підозра директору Департаменту комунальної власності Києва

Солом’янська окружна прокуратура Києва повідомила директору Департаменту комунальної власності міста Києва про підозру у службовій недбалості, що призвела до приватизації комунального приміщення вартістю близько 7,4 млн гривень. Департамент очолює Андрій Гудзь. За інформацією Київської міської прокуратури, досудове розслідування виявило, що приміщення, розташовані на вул. Пост-Волинська в Солом’янському районі, з 2011 року перебували на балансі КП «Київжитлоспецексплуатація» та тривалий час передавалися в оренду. Орендар зобов’язаний був здійснювати поточний ремонт за власний рахунок, без права на компенсацію або зарахування таких робіт як поліпшення. В результаті підробки ряду документів, орендар приватизував приміщення без законних підстав. Це призвело до недоотримання містом майже 1,4 млн гривень за оренду. Дії посадовця, який не забезпечив контроль за збереженням та використанням орендованого комунального майна, а також не проконтролював вартість ремонту, що дозволило орендарю приватизувати приміщення, кваліфіковані як неналежне виконання службових обов’язків (ч.2 ст. 367 КК України).

Підозра чиновникам «Укрзалізниці» за розтрату 4,4 млн грн

Двом посадовцям «Укрзалізниці» у Києві оголосили підозру у розтраті 4,4 млн грн, пов’язаній із закупівлею обладнання для локомотивів. У 2023 році ці чиновники уклали угоду з приватним товариством на постачання необхідного обладнання для залізничних локомотивів. Проте закупівлю було здійснено за значно завищеною вартістю. Згідно з даними слідства, сума завданих збитків перевищує 4,4 млн гривень.

Затримання митника у Львівській області за корупційні дії

У Львівській області правоохоронці затримали інспектора митного поста «Краковець» Львівської митниці. В ході розслідування з’ясувалося, що він організував схему для незаконного заробітку на вивезенні валюти за межі країни. Слідство встановило, що за певну плату цей інспектор забезпечував безперешкодний виїзд до Польщі без необхідності декларувати готівку та проходити митні процедури. Тариф за перевезення суми до 50 тисяч доларів становив 500 доларів, а за більшу суму — 1 тисячу доларів. За даними слідства, з лютого до початку квітня інспектор тричі пропустив через кордон 180 тисяч доларів без декларування, отримавши за це 2,5 тисячі доларів хабаря. Ця сума дорівнює майже 8 мільйонам гривень, які були вивезені з країни. Інспектора затримали відповідно до статті 208 КПК України під час отримання останнього траншу в розмірі 1 тисяча доларів США. Під процесуальним керівництвом Львівської обласної прокуратури йому було повідомлено про підозру за частиною 3 статті 368 КК України.