Вячеславу Савицькому, колишньому керівнику КП «Плесо», загрожує до дванадцяти років позбавлення волі через ймовірне службове підроблення та розтрату бюджетних коштів на суму 1,7 мільйона гривень. Національна поліція встановила, що він, ймовірно, незаконно перерахував кошти на рахунок ТОВ «Гео-Макс» за надання послуг з організації та встановлення меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг для трьох пляжів на островах Труханів та Венеціанський. Відповідно до законодавства, для цих островів така документація не потрібна, оскільки вони автоматично є територіями з обмеженою господарською діяльністю. Правоохоронці також мають претензії до організації тендеру та укладання договору на ці роботи, оскільки торги, ймовірно, були проведені з порушеннями, а термін дії угоди на сумнівних підставах було продовжено. Провадження щодо Савицького наразі передано до суду. Можливо, відповідальність понесе і директор компанії-підрядника, якому минулого року було повідомлено про підозру у вчиненні тих же злочинів. Як стало відомо, найближчим часом ексочільник КП «Плесо» може отримати вирок у справі щодо можливих бюджетних розтрат при розробці проєктів землеустрою. Слідство щодо Савицького проводилося в рамках кримінального провадження, відкритого 28 жовтня 2025 року. Ця справа була виділена з іншого провадження, яке розслідував той же орган. 15 серпня 2025 року Савицькому було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України. За ці правопорушення посадовцю загрожує до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. У справі також вивчаються факти службової недбалості з боку можливих фігурантів. 20 серпня Печерський районний суд Києва обрав Савицькому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Підозрюваний не мав права залишати межі Києва без погодження з правоохоронцями. 10 жовтня відносно Савицького було обрано новий запобіжний захід – особисте зобов’язання. 4 листопада 2025 року Нацполіція завершила розслідування і надала захисту доступ до матеріалів справи. 19 лютого 2026 року до суду надійшов обвинувальний акт. 25 березня 2026 року суд обрав Савицькому черговий запобіжний захід – особисте зобов’язання. Найближче засідання заплановане на 30 квітня 2026 року. 12 листопада 2025 року Офіс Генерального прокурора повідомив про підозру неназваному директору приватної компанії, ймовірно, йдеться про Максима Кулаковського, ексдиректора ТОВ «Гео-Макс». Слідство встановило, що у 2021 році Савицький мав умисел на розтрату коштів бюджету, виділених на створення водоохоронних зон. Савицький залучив Кулаковського для реалізації цього плану. Вони уклали договір на виконання послуг, після чого Кулаковський подав документи про нібито виконані роботи, а Савицький забезпечив прийняття робіт та перерахування коштів. 29 жовтня 2021 року КП «Плесо» оголосило тендер на розроблення проєктів землеустрою, але фактично торги не були проведені. 12 листопада 2021 року КП «Плесо» оголосило новий тендер, що, за словами правоохоронців, було незаконно. 17 грудня 2021 року між КП «Плесо» і ТОВ «Гео-Макс» укладено договір на 3,2 мільйона гривень. Згідно з умовами, компанія мала розробити проекти землеустрою для кількох пляжів. Після цього КП «Плесо» затвердило проєкти землеустрою, які, на думку слідчих, не відповідали законодавству. Внаслідок цього було розтрачено 1,7 мільйона гривень. Генеральна прокуратура успішно оскаржила цю угоду в суді. КП «Плесо» виконує заходи щодо охорони та утримання водойм столиці, але часто фігурує в скандалах щодо використання бюджетних коштів. Обов’язки директора КП «Плесо» з березня 2026 року виконує Андрій Вагін. До цього підприємство очолював Вячеслав Савицький.
Позначка: КГГА
Суд над ексочільником КП “Плесо” за розтрату бюджетних коштів
Вячеслав Савицький, колишній керівник КП “Плесо”, може отримати до дванадцяти років позбавлення волі через підозри у службовому підробленні та розтраті 1,7 мільйона гривень бюджетних коштів. Національна поліція виявила, що він, ймовірно, незаконно перерахував гроші на рахунок ТОВ “Гео-Макс” за послуги з організації меж водоохоронних зон трьох пляжів на Труханівському та Венеціанському островах. Законодавство не вимагає розробки такої документації для цих територій, оскільки вони автоматично підпадають під обмеження господарської діяльності. Правоохоронці також мають питання до організації тендеру та укладання договору на ці роботи, оскільки торги, ймовірно, були проведені з порушеннями, а термін дії угоди продовжено на сумнівних підставах. Справа Савицького вже передана до суду, і, можливо, відповідальність понесе й директор компанії-підрядника, якому минулого року було висунуто підозру у тих же злочинах. Наразі Савицький може отримати вирок у справі про можливі зловживання при розробці проектів землеустрою. Розслідування проводиться в рамках кримінального провадження, відкритого 28 жовтня 2025 року. Справа була виділена з іншого провадження, яке розслідувалося з січня 2023 року. 15 серпня 2025 року Савицькому було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України. За ці правопорушення йому загрожує до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Правоохоронці також перевіряють факти службової недбалості з боку інших осіб, які можуть бути причетні до справи. 20 серпня Печерський районний суд Києва обрав Савицькому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а 10 жовтня його змінили на особисте зобов’язання. 4 листопада 2025 року розслідування було завершено, і 19 лютого 2026 року до суду надійшов обвинувальний акт. 25 березня 2026 року суд знову обрав Савицькому запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Наступне засідання заплановане на 30 квітня 2026 року. 12 листопада 2025 року Офіс Генерального прокурора повідомив про підозру ще одному директору приватної компанії, ймовірно, йдеться про Максима Кулаковського, ексдиректора ТОВ “Гео-Макс”. Слідство вважає, що Савицький та Кулаковський розробили злочинний план, за яким мали укласти договір на виконання послуг. КП “Плесо” оголосило тендер на розроблення проектів землеустрою, але фактично торги не відбулися. 9 листопада 2021 року Кулаковський подав скаргу на тендер до Антимонопольного комітету, вказуючи на порушення з боку КП “Плесо”. Поки розглядалася скарга, КП “Плесо” оголосило новий тендер, що, за словами правоохоронців, було неправомірно. 17 грудня 2021 року між КП “Плесо” і ТОВ “Гео-Макс” уклали договір на 3,2 мільйона гривень. Правоохоронці вважають, що КП “Плесо” не мало права розплачуватися за послуги, оскільки роботи не були необхідні. В результаті слідства було встановлено, що незаконно розтрачено 1,7 мільйона гривень, з яких 1,55 мільйона – збитки бюджету Києва. Генеральна прокуратура успішно оскаржила угоду в суді. КП “Плесо” виконує заходи щодо охорони водойм столиці, але часто фігурує в скандалах щодо використання бюджетних коштів. Наразі директором КП “Плесо” є Андрій Вагін, який змінив Савицького. Дане підприємство підпорядковане Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА.
Перевірка статків Дмитра Ликова: корупційні підозри
Дмитро Ликов, виконуючий обов’язки начальника Інституту генерального плану Києва (КО «Київгенплан» КМДА), став підозрюваним у справі про незаконне збагачення. Ця інформація міститься в кримінальному провадженні, що стосується статті 368-5 КК. Справа стосується можливого незаконного збагачення працівників комунального підприємства «Інститут генерального плану м. Києва». За даними досудового розслідування, Ликов обіймає посаду виконуючого обов’язки керівника «Київгенплану» з грудня 2021 року. Перевірка його декларацій виявила суттєву різницю між задекларованими доходами та фактичним майном. У 2021 році його дохід становив близько 2 млн грн, активи — приблизно 1,4 млн грн та 2 тис. доларів. У 2022 році дохід зменшився до 270 тис. грн, активи склали близько 70 тис. грн та 3 тис. доларів. У 2023 році дохід становив близько 300 тис. грн, а у 2024 році — близько 500 тис. грн. Водночас Ликов та його співмешканка, ймовірно Юлія Коваленко, володіють значною кількістю нерухомості, чия вартість значно перевищує задекларовані доходи. Зокрема, за даними слідства, співмешканка Ликова має 92 об’єкти нерухомості, серед яких 76 — земельні ділянки. Прокуратура вважає, що Ликов навмисно переоформлює частину активів на свою співмешканку, щоб приховати реальну структуру власності, подати недостовірні дані в деклараціях та уникнути сплати податків.
Недбалість посадовців КМДА: незаконна приватизація в Солом’янському районі
Солом’янська окружна прокуратура Києва висунула підозру керівнику Департаменту комунальної власності столиці у зв’язку з його службовою недбалістю. Це вже не перший випадок серед ряду підозр, що стосуються посадовців КМДА, які не забезпечили належний контроль за комунальним майном. Внаслідок бездіяльності цього посадовця, орендар незаконно приватизував приміщення на вулиці Пост-Волинській у Солом’янському районі, вартість якого становить приблизно 7,4 млн гривень. Через цю схему місто втратило близько 1,4 млн гривень орендних платежів. Солом’янська окружна прокуратура надала деталі кримінального провадження. Приміщення з 2011 року були на балансі КП “Київжитлоспецексплуатація” і тривалий час використовувалися в оренді. Згідно з умовами договору, орендар зобов’язувався проводити поточний ремонт за власний рахунок, без права на компенсацію або зарахування таких робіт як невід’ємних поліпшень об’єкта. Використовуючи підроблені документи, орендар здійснив приватизацію приміщення, не маючи на це жодних законних підстав. Ця ситуація стала можливою через те, що директор Департаменту не забезпечив належний контроль за збереженням та цільовим використанням комунальної нерухомості. Бездіяльність посадовця дозволила орендарю незаконно заволодіти майном, яке належало міській громаді. Крім того, слідчі з’ясували, що чиновник не перевірив реальну вартість ремонту, виконаного в приміщеннях. Це дало можливість орендарю фальсифікувати документи та обґрунтувати свої неправомірні претензії на нерухомість нібито витраченими коштами. Таким чином, дві суттєві прогалини в контролі – відсутність нагляду за використанням майна та перевірки вартості ремонту – були використані для вчинення злочину. Дії директора Департаменту комунальної власності кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України – неналежне виконання службовцем своїх обов’язків, що призвело до тяжких наслідків. Ця кваліфікація передбачає суворіше покарання, ніж базова, через значні майнові втрати для міської громади внаслідок бездіяльності посадовця. Місто втратило не лише право власності на нерухомість вартістю близько 7,4 млн гривень, але й понад 1,4 млн гривень недоотриманих орендних платежів. Досудове розслідування проводить слідчий відділ Солом’янського УП ГУНП у місті Києві за оперативного супроводу Головного управління СБУ у Києві та Київській області. Слідчі з’ясовують усі деталі справи та коло причетних осіб. Згідно зі ст. 62 Конституції України, кожна особа вважається невинуватою, поки її вину не доведено в законному порядку та не підтверджено вироком суду.
Фінансові активи та нерухомість Володимира Прокопіва
Володимир Прокопів, заступник голови Київської міської державної адміністрації, задекларував будинок площею 598,6 м² у Києві, який був придбаний у 2018 році за 8,445 млн грн. Окрім того, він володіє ділянкою площею 1370 м², що розташована поряд з будинком. Разом із дружиною, Віра Прокопів, вони мають половину житлового будинку з господарськими будівлями та земельною ділянкою в Івано-Франківську, які були набуті у 2015 році. У спільній частковій власності також є офіс в Івано-Франківську. Дружина Володимира є власницею групи нежитлових приміщень у Києві площею 593,1 м², вартість яких на момент придбання становила 13 млн грн. У декларації також згадується квартира в Німеччині, якою сім’я користується безкоштовно, а також об’єкт незавершеного будівництва квартири в Києві. Серед цінного рухомого майна зазначено чоловічий годинник Vacheron Constantin. Сім’я володіє потужними автомобілями: дружина Володимира має 100% ТОВ «ВП Груп» (вартість частки — 7,374 млн грн) та 33,34% ТОВ «Афени», а сам Прокопів є кінцевим бенефіціаром цих компаній. Загальний дохід сім’ї за 2025 рік є значним. Основні джерела доходу включають: зарплату Володимира в апараті КМДА — 180,6 тис. грн, зарплату дружини в ТОВ «ВП Груп» — 192 тис. грн, дохід дружини від підприємницької діяльності — понад 3 млн грн, зарплату дружини в німецькій компанії DAP GmbH Deutscher Ambulanter Pflegedienst — понад 2,15 млн грн, допомогу біженцям від німецького Федерального агентства з працевлаштування — близько 95 тис. грн, дохід від продажу рухомого майна — 1,99 млн грн, дивіденди від ТОВ «Афени» — 542 тис. грн, а також значні надходження від військових облігацій внутрішніх державних позик (ОВДП): виплати номіналу та купонів на кілька мільйонів гривень. Прокопів також отримав спадщину на суму 849 тис. грн. На банківських рахунках сім’ї зберігаються кошти в гривнях, доларах та євро (в українських і німецьких банках), загальна сума яких сягає кількох мільйонів гривень. Крім того, задекларовано готівку: 4 тис. доларів, 10 тис. євро та 278 тис. грн у Володимира, а також значні суми готівки у дружини. Прокопів має кредит у ПриватБанку на суму близько 1,96 млн грн. Він також займає посаду голови територіальної організації партії «Європейська солідарність» у Києві (неоплачувана). Родина має посвідки на тимчасове проживання в Німеччині для дружини та дітей.
Коригування проєкту мосту Метро: нові витрати та підрядники
Комунальна корпорація “Київавтодор” вирішила внести зміни до проєкту протиаварійних робіт на мосту Метро, що призвело до додаткових витрат у розмірі 10,7 млн гривень. У корпорації пояснили, що зміни викликані складністю та унікальністю робіт, які неможливо було передбачити заздалегідь. Коригування документації доручили ТОВ “Сінкс Плюс міжнародна інжинірингова і консалтингова компанія”, яка також розробляла первинний проєкт. Цю компанію заснував колишній керівник Служби автомобільних доріг Львівщини, а тепер вона належить громадянину Туреччини. Генпідрядником протиаварійних робіт на мосту Метро є компанія з бізнес-групи “Онур”, що свідчить про певну пов’язаність між цими підприємствами. Як стало відомо з оголошення в системі публічних закупівель Prozorro, 2 березня 2026 року “Київавтодор” уклав договір з ТОВ “Сінкс Плюс” на коригування проєктно-кошторисної документації з реставрації мосту. Вартість договору становить 10,72 млн гривень, а підрядник зобов’язується завершити коригування до вересня 2026 року. Важливо зазначити, що ця компанія також розробляла первинний проєкт за 22,5 млн гривень у 2023 році. Під час підготовки документації не вдалося врахувати всі особливості об’єкта, що стало причиною необхідності коригування. Зокрема, потрібно внести зміни до розташування пальового фундаменту та будмайданчика, а також забезпечити антикорозійний захист металоконструкцій. Протиаварійні роботи на мосту Метро, замовлені за 1,99 млрд гривень, були укладені у липні 2024 року з турецькою компанією “Onur Taahhut Tasimacilik İnsaat Ticaret Ve Sanayi Anonim Sirket”, яка делегувала більшість робіт вітчизняним субпідрядникам. Міст потребує капітального ремонту через дефекти у прогонових будовах. Роботи стартували у серпні 2024 року, а в листопаді 2025 року розпочалося встановлення підтримуючих конструкцій, що є унікальним для київського мостобудування. ТОВ “Сінкс Плюс” було зареєстровано у 2017 році, а на момент заснування компанія належала Ігорю Завійському. Наразі її власником є Ертан Матараджи, колишній керівник проєктних робіт компанії “Онур”. За даними Clarity Project, “Сінкс Плюс” підписала 111 договорів на загальну суму понад 245 млн гривень. Протиаварійні роботи на мосту Метро не є єдиним випадком, коли компанії з групи “Онур” отримували підряди після розробки документації “Сінкс Плюс”. Міст Метро, відкритий у 1965 році, має статус пам’ятки архітектури, але його стан викликає занепокоєння експертів. У 2021 році Київрада затвердила угоду про підготовку фінансування на капремонт мосту, але війна призупинила ці плани. Генеральним директором “Київавтодору” є Олександр Федоренко, а департаментом транспортної інфраструктури КМДА керує Сергій Підгайний.
50 млн грн з Трипільської ТЕС: Розслідування та Підозри
З’ясувалося, що щонайменше 50 мільйонів гривень могли бути вкрадені під час відновлення Трипільської ТЕС після російської атаки. Слідство, очолене Офісом генпрокурора, виявило схему, в якій підрядники закуповували матеріали у пов’язаних фірм з націнкою до 30%, а різницю виводили в готівку. Під час обшуків було вилучено понад 19 мільйонів гривень готівки.
Ключовою фігурою у справі є Андрій Тесленко, заступник директора ТОВ “Інвентум Україна”, який, ймовірно, контролює декілька компаній, включно з “ЗТЕП” та “ДЕМЗ-інжиніринг”. З його будинку на ділянці з кадастровим номером 3222481200:04:002:0448 було арештовано майже 3 мільйони гривень та 100 тисяч доларів. Також було повернуто 120 тисяч доларів та 115 тисяч євро, які належали його співмешканці.
Слідство встановило, що Трипільська ТЕС була одним із головних клієнтів “ЗТЕП”, яка отримала від станції підряди на понад 488 мільйонів гривень, а також компаній “Інвентум Україна” та “Євро-Реконструкція”. Виявлено, що ціни на матеріали та обсяг робіт часто завищувалися, що стало підставою для обвинувачень у розкраданні.
Обшуки були проведені в офісі, який використовували “ЗТЕП” та “Інвентум Україна” на вул. Лейпцизька, 3-А, і там було вилучено та арештовано частину готівки.
Розслідування триває, і правоохоронці з’ясовують можливі зв’язки між підозрюваними та керівництвом Трипільської ТЕС та інших енергетичних підприємств. З’ясувалося, що ТОВ “ЗТЕП” вже багато років заробляє на державних тендерах, а “Інвентум Україна” вигравала підряди на ремонт та будівництво на Київщині.
Ремонт мосту Окружної: 32 мільйони гривень переплати
95 мільйонів гривень виділено на невідкладні роботи на шляхопроводі над трамвайними коліями на Окружній дорозі. Проєкт представила як забезпечення безпеки на дорогах. Замовником робіт виступило комунальне підприємство «Київавтошляхміст». У тендері взяла участь лише одна компанія, ТОВ «Д-ГРУП ІНЖИНІРИНГ». Рішення про фінансування ухвалює заступник голови КМДА Олег Куявський, а департамент транспортної інфраструктури очолює Сергій Подгайний. Контракт підписаний з керівником підрядної організації Кобернюком Б.П., який фігурант кримінальних справ, пов’язаних із привласненням майна та службовою недбалістю. Формально закупівля класифікується як протиаварійні заходи, але кошторис включає широкий спектр будівельно-монтажних робіт із застосуванням будматеріалів, металоконструкцій і спецтехніки. Договір підписаний із динамічною ціною. Ринкова вартість піску становить близько 400 гривень за кубічний метр, у кошторисі він вказаний за 979,50 гривні, з них понад 560 гривень – на транспортування. Асфальтобетонні та бетонні суміші враховані з націнками, а незначні відхилення призводять до додаткових витрат у десятки тисяч гривень. Загальна переплата становить близько 32 відсотків – понад 30 мільйонів гривень. У квітні 2025 року з числа засновників була виключена іноземна компанія «СОНБЕРГ ЛТД». Новим бенефіціаром стала Калініна Ірина Сергіївна. За короткий термін компанія змінила місце розташування з Одеси на Київ, потім на Дніпро. Основний вид діяльності змінився на будівництво мостів і тунелів. Фінансові показники ТОВ «Д-ГРУП ІНЖИНІРИНГ» за три квартали 2025 року: дохід – 17,8 мільйона гривень, збиток – 2,58 мільйона гривень. У штаті 10 співробітників, активи – майже 80 мільйонів гривень, власний капітал – від’ємний. Незважаючи на це, компанія отримала контракт на 95 мільйонів гривень із міського бюджету.
«Київводоканал»: Як Приватна Фірма З Орбіти Колишнього Керівника Отримала Підряди на 129 Мільйонів
ТОВ «Дорожньо-будівельне управління – 208» (код ЄДРПОУ: 36051023) щороку отримує значний обсяг підрядів на відновлення покриттів після аварій у ПАТ «АК “Київводоканал”» (код ЄДРПОУ: 03327664). З’явившись серед підрядників столичного водоканалу напередодні повномасштабного вторгнення, ця фірма швидко випередила всі районні комунальні дорожні підприємства та нарощує темпи. Один зі співвласників «ДБУ-208» веде спільний бізнес з екскерівником комунального дорожнього підприємства Шевченківського району Києва Володимиром Рибалкою. Інша співзасновниця – також співпрацювала з Рибалкою в рамках кримінальної справи. Бюро економічної безпеки перевіряє можливу причетність «ДБУ-208» до схеми з розтрати коштів під час ліквідації розриттів у КП «Київтеплоенерго». З початку 2026 року ПАТ “АК “Київводоканал” уклало 16 договорів на відновлення покриттів після ліквідації пошкоджень на водопровідних мережах, загальна вартість яких становить 38,2 млн гривень. З 2024 року тенденція зростання підрядів збільшилася, досягнувши 43,8 млн гривень у 2025 році. За часів керівництва Ігоря Паламара, а до цього Олега Лисюка, «ДБУ-208» стало головним підрядником, уклавши 71 договір на майже 129 мільйонів гривень.
Співвласниками «ДБУ-208» є Олександр Панченко та Тетяна Янішен. Панченко також володіє ТОВ «Сварог», а Янішен фігурує в декларації Юрія Рибалки. За даними аналітичної системи Youcontrol, «ДБУ-208» зареєстровано у 2008 році і підписала 284 договори на суму 572,8 млн гривень, найбільшими замовниками були КП «Київтеплоенерго», ПрАТ “АК “Київводоканал” та КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району Києва». Слідчі перевіряють версію, згідно з якою «ДБУ-208» замовлені відновлення покриттів у КП «ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району Києва» на суму 1,331 млн гривень. ПрАТ “АК “Київводоканал” очолює Ігор Паламар. КП «ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району Києва» підпорядковано КК «Київавтодор».
Розслідування в “Київзеленбуді”: Нові підозри та фінансові зловживання
Столична Нацполіція продовжує розслідування випадків можливих «бюджетних розхилень» в комунальному об’єднанні “Київзеленбуд” та його підрядниках. Наразі встановлено ще чотири кримінальних справи, в рамках яких вручено 6 підозр. В центрі уваги правоохоронців – екскерівник цього об’єднання Юрій Бахмат. За версією слідства, він та його спільники завдали бюджету збитків на суму 4,9 млн гривень під час проведення робіт з «боротьби з амброзією». Спочатку, підрядник обробив меншу площу території, ніж було необхідно. Бахмат вже є обвинуваченим у попередній справі про отримання відкатів.
Також виявлено втрату столицею майже 1,5 млн гривень при капремонтових роботах парку «Позняки» та парку у районі затоки Берковщина. Слідчі вважають, що до цих робіт було включено «зайві» витрати.
Столичні правоохоронці фіксують ймовірні корупційні правопорушення з боку посадовців “Київзеленбуду”. Відповідні обставини розслідуються в рамках кримінальних проваджень №42023100000000391 від 9 серпня 2023 року, №12024100030002376 від 13 вересня 2024 року, №12025100030003092 від 10 листопада 2025 року і №12026100000000028 від 7 січня 2026 року.
У провадженні №42023100000000391 розслідується можливе порушення договору щодо капітального ремонту благоустрою парку на Дніпровській набережній. Вартість робіт була завищена на 551,3 тис. гривень.
У справах про втрату скарбниці у парках підозрюються декілька фігурантів. Так, директору ТОВ «Гудпрайс» інкримінується пособництво у заволодінні майном. Заступнику начальника управління екскапітальних вкладень «Київзеленбуду» було повідомлено про службову недбалість.
У справі про капремонт підпірної стінки в парку «Позняки» підозрюються двоє посадовців “Київзеленбуду”. Під час розслідування встановлено, що до актів виконаних робіт було включено роботи, які насправді не виконувалися.
Аналітична система Youcontrol виявила, що певні компанії (ТОВ «Альфа Індастріал Констракшн», ТОВ «Гудпрайс», ТОВ «ДСЗ») часто беруть участь у тендерах, що проводять державні та комунальні структури. Відповідно до даних, у ТОВ «ДСЗ» найбільше угод з “Київзеленбудом”.
Аудитори Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА встановили, що керівництво “Київзеленбуду” допустило порушень на суму 984,7 млн гривень. Розслідування веде Павло Іванов, який виконує обов’язки генерального директора. Раніше за екологію в Києві відповідали Петро Пантелеєв та Віталій Кличко.