Генерал СБУ Вітюк знову намагається змінити суд у своїй справі

Вищий антикорупційний суд оголосив перерву у підготовчому засіданні у справі колишнього очільника Департаменту кіберзахисту СБУ Іллі Вітюка через клопотання захисту про направлення справи до іншого суду. Про це повідомляє Центр протидії корупції. Суддя частково задовольнив клопотання захисту та заслухав лише прокурора САП. Захист просив відкласти засідання не лише у зв’язку з вирішенням питання підсудності, а й через тривогу в Києві, якої вже на той час не було. Крім того, у захисту виникали проблеми з підписанням документів про ознайомлення прав та обов’язків онлайн, що іронічно, адже Вітюк є колишнім головою Департаменту кіберзахисту спецслужби. Сам Вітюк не прийшов до суду, а приєднався онлайн, оскільки нібито перебуває у відрядженні. Складається враження, що генерал СБУ уникає фізичної присутності в залі суду через суспільний інтерес до провадження. Раніше, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, він та його захист уже наполягали на передачі справи до іншого суду, але слідчий суддя відмовив, визнавши Вітюка суб’єктом НАБУ. САП і НАБУ обвинувачують посадовця СБУ в незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації. За даними слідства, він придбав квартиру в Києві за 21,6 млн грн і оформив її на дружину, хоча за договором її вартість становить 12,8 млн грн.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Вітюк Ілля
  • 🏛️ Структура / Відомство: СБУ
  • 📍 Геолокація: Київська область, Київ
  • 💰 Фігуруюча сума: 21,6 млн грн

Справа на 160 млн грн: обвинувальний акт проти Тетяни Крупи та її родини

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) скерувала до суду обвинувальний акт стосовно колишньої очільниці Хмельницької МСЕК та ексдепутатки Хмельницької обласної ради Тетяни Крупи, а також її чоловіка та сина, який очолював обласне управління Пенсійного фонду. Фігурантам інкримінують незаконне збагачення на суму 160 млн грн. Згідно з матеріалами слідства, у період з 2020 по 2024 рік посадовиця за допомогою членів своєї родини незаконно набула активи на вказану суму. Частину цих коштів було легалізовано через фіктивні угоди з нерухомістю, після чого гроші вивезли за кордон та розмістили на банківських рахунках. Дії обвинувачених кваліфіковано за ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 та ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України. Раніше Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомляло про виявлення в кабінеті керівниці МСЕК 100 тис. доларів США, підроблених медичних документів та списків осіб, які намагалися уникнути мобілізації, із зазначенням фіктивних діагнозів. Під час обшуків за місцем проживання посадовців слідчі знайшли майже 5 млн 244 тис. доларів США, 300 тис. євро та понад 5 млн грн, а також брендові коштовності. Готівку було приховано у шафах, шухлядах та нішах помешкання. Під час проведення слідчих дій посадовиця намагалася позбутися частини коштів, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно. Крім того, правоохоронці виявили, що родина володіє значними активами: 30 об’єктами нерухомості у Хмельницькому, Львові та Києві, 9 елітними автомобілями, корпоративними правами на 48 млн грн та готельно-ресторанним комплексом площею майже 3 тис. м² у Хмельницькому. За кордоном у власності родини перебуває нерухомість в Австрії, Іспанії та Туреччині, а на закордонних рахунках розміщено майже 2,3 млн доларів США.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Тетяна Крупа
  • 🏛️ Структура / Відомство: Хмельницька МСЕК, Хмельницька обласна рада, Пенсійний фонд
  • 📍 Геолокація: Хмельницька область, Хмельницький
  • 🚗 Автомобілі: 9 елітних автівок
  • 💰 Фігуруюча сума: 160 млн грн

Розслідування щодо Васькевичів і майна на 50 мільйонів

Державне бюро розслідувань перевіряє діяльність колишнього військкома Овідіопольського РТЦК та СП Аркадія Васькевича, який, за версією слідства, міг збагатитися на сприянні ухиленню від мобілізації. Окремо слідчі аналізують дії його сина Богдана Васькевича, який також тривалий час працював в одеських військкоматах і, як вважають правоохоронці, міг внести недостовірні дані до декларації.

Як зазначається у матеріалі «Слідства.Інфо» «ТЦК — справа сімейна», розслідування ДБР триває з лютого 2025 року. Водночас, якщо судити з судових ухвал, з серпня минулого року у справі не видно руху.

Журналісти посилаються на судову ухвалу з Єдиного держреєстру судових рішень, у якій ідеться, що Головне слідче управління Державного бюро розслідувань з 9 січня 2025 року проводить досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 426-1, статтею 368-5, частиною 1 статті 366-2 та частиною 3 статті 209 КК України. За версією слідчих ДБР, Аркадій Васькевич «налагодив механізм отримання коштів за сприяння в ухиленні від призову за мобілізацією, після чого ним особисто та за його вказівкою придбано ряд нерухомого майна та транспортних засобів, які в подальшому зареєстровані на членів сім’ї та близьких осіб».

У матеріалах справи щодо Богдана Васькевича сказано, що він, «будучи заступником начальника — начальником відділу рекрутингу та комплектування, умисно вніс завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування». Слідчі вважають, що він не вказав у декларації майно, яким користується.

Журналісти «Слідства.Інфо» виявили майно, яким користується або донедавна користувалася родина одеського ексвійськкома. Йдеться про 3 квартири, 6 автівок, 2 паркомісця та котедж біля моря. За їхніми підрахунками, загальна вартість цього майна може сягати 50 мільйонів гривень. Житло та більшість автомобілів також фігурують у розслідуванні ДБР.

Аркадій Васькевич є багаторічним військовослужбовцем і до минулого року очолював Овідіопольський рТЦК та СП. Його син Богдан Васькевич раніше працював у районних територіальних центрах та соціальної підтримки Одеси й області. Щонайменше 8 років він служив у різних військкоматах регіону. Зокрема, у жовтні 2023 року на офіційних одеських сайтах його згадували як заступника військового комісара одного з одеських районних ТЦК та СП. Того ж року кар’єра Васькевичів у системі ТЦК завершилася: старший звільнився зі Збройних Сил України, а молодший, якщо судити з його декларацій, перейшов на службу до Командування Військово-морських сил ЗСУ. Не виключено, що ці зміни пов’язані з розслідуванням ДБР, яке стартувало на початку 2025 року і в якому вони обидва фігурують.

Журналісти «Слідства.Інфо» направили запит до Державного бюро розслідувань щодо перебігу кримінального провадження, де фігурують Аркадій та Богдан Васькевичі, але на момент публікації відповіді не отримали. Також вони звернулися до Командування Військово-морських сил ЗСУ з запитом щодо військовослужбовця Богдана Васькевича. У відповіді зазначено: «У разі наявності у Вас інформації щодо порушення Васькевичем Богданом Аркадійовичем, як військовослужбовцем, антикорупційного законодавства, підтвердженої належними та допустимими доказами, прошу надати її до Командування для вжиття відповідних заходів реагування».

Раніше у ЗМІ повідомляли, що Instagram блогерки Аліни з Одеси допоміг виявити розкішну квартиру родини ексвійськкома. За даними журналістів, наречена Богдана Аліна часто фотографувалася у ліфті певного житлового комплексу в Одесі. Із реєстру речових прав на нерухоме майно ЗМІ з’ясували, що квартирою площею 145 квадратних метрів і паркомісцем у цьому житловому комплексі преміумкласу володіє Ігор Рожко — рідний дядько Богдана Васькевича. Сам Богдан Васькевич також з’являється на фото нареченої у цьому ліфті.

За підрахунками журналістів, вартість цієї квартири разом із ремонтом могла становити 21 мільйон гривень, або пів мільйона доларів США.

Майно родини Васькевичів у центрі розслідування ДБР

ДБР розслідує діяльність колишнього військкома Овідіопольського рТЦК та СП Аркадія Васькевича, який, за версією слідства, міг збагатитися на сприянні ухиленню від мобілізації. Його син Богдан Васькевич, який також тривалий час працював в одеських військкоматах, фігурує у справі щодо недостовірного декларування.

Як ідеться у матеріалі «Слідства.Інфо» «ТЦК — справа сімейна», розслідування ДБР триває з лютого 2025 року, однак, судячи з судових ухвал, із серпня минулого року руху у справі немає.

У судовій ухвалі з Єдиного держреєстру судових рішень, яку згадують журналісти, зазначено, що Головне слідче управління Державного бюро розслідувань від 9 січня 2025 року здійснює досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 426-1, статтею 368-5, частиною 1 статті 366-2, частиною 3 статті 209 КК України. Згідно з ухвалою, Аркадій Васькевич «налагодив механізм отримання коштів за сприяння в ухиленні від призову за мобілізацією, після чого ним особисто та за його вказівкою придбано ряд нерухомого майна та транспортних засобів, які в подальшому зареєстровані на членів сім’ї та близьких осіб». Саме таку версію викладають слідчі ДБР.

За матеріалами справи, Богдан Васькевич, «будучи заступником начальника — начальником відділу рекрутингу та комплектування, умисно вніс завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування». Слідчі вважають, що він не задекларував майно, яким користується.

Журналісти «Слідства.Інфо» виявили майно, яким користується або донедавна користувалася родина одеського ексвійськкома: 3 квартири, 6 автівок, 2 паркомісця та котедж біля моря. За їхніми підрахунками, загальна вартість цього майна може сягати 50 мільйонів гривень. Житло та більшість автівок також згадуються у розслідуванні ДБР.

Аркадій Васькевич є багаторічним військовослужбовцем і до минулого року очолював Овідіопольський рТЦК та СП. Богдан Васькевич працював у районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки Одеси та області. Щонайменше 8 років він прослужив у різних військкоматах регіону. Зокрема, у жовтні 2023 року на офіційних одеських сайтах його називали заступником військового комісара одного з одеських районних ТЦК та СП.

Того ж року кар’єра Васькевичів у системі ТЦК завершилася: старший звільнився зі Збройних Сил України, а молодший, судячи з його декларацій, перейшов на службу до Командування Військово-морських сил ЗСУ. Можливо, ці зміни пов’язані з розслідуванням ДБР, яке розпочалося на початку 2025 року і в якому вони обидва фігурують.

Журналісти «Слідства.Інфо» звернулися до Державного бюро розслідувань із запитом щодо перебігу кримінального провадження, де фігурантами є Аркадій та Богдан Васькевичі, однак на момент публікації відповіді не отримали. Також вони надіслали запит до Командування Військово-морських сил ЗСУ щодо Богдана Васькевича. У відповіді зазначено: «У разі наявності у Вас інформації щодо порушення Васькевичем Богданом Аркадійовичем, як військовослужбовцем, антикорупційного законодавства, підтвердженої належними та допустимими доказами, прошу надати її до Командування для вжиття відповідних заходів реагування».

Раніше в ЗМІ повідомляли, що Instagram блогерки Аліни з Одеси допоміг виявити розкішну квартиру родини ексвійськкома. Журналісти звернули увагу, що наречена Богдана Аліна часто фотографувалася у ліфті конкретного житлового комплексу в Одесі. Із реєстру речових прав на нерухоме майно ЗМІ дізналися, що квартирою площею 145 квадратних метрів та паркомісцем у цьому ЖК преміумкласу володіє Ігор Рожко — рідний дядько Богдана Васькевича. Сам Богдан Васькевич також з’являється на фото нареченої в цьому ліфті.

За підрахунками журналістів, вартість квартири разом із ремонтом могла становити 21 мільйон гривень або пів мільйона доларів США.

Депутат Полтавської міськради Калуцький підозрюється в шахрайстві

Олександру Калуцькому, депутату Полтавської міської ради, висунули підозру в незаконному збагаченні через спробу приховати незадекларовані 340 мільйонів гривень, використовуючи криптовалютні транзакції. Він є підприємцем і представляє партію “За майбутнє”. За допомогою підставних осіб депутат переводив кошти на свої криптогаманці, не відображаючи їх у податкових звітах та електронних деклараціях. Правоохоронці виявили, що ці активи мають невідоме походження і перевищують 340 мільйонів гривень. У жовтні 2025 року депутату вже оголошували підозру за надання недостовірних даних. Після проведення повної перевірки НАЗК змінило кваліфікацію підозри на частину 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України. Слідство встановило, що в деклараціях за 2022–2024 роки депутат не вказав віртуальні активи та операції з ними на суму понад 200 мільйонів гривень, включаючи ті, що оформлені на родичів.

Застава для екснардепа Качного: 3 мільйони гривень за підозрою

Вищий антикорупційний суд призначив заставу у розмірі 3 мільйонів гривень для колишнього нардепа Олександра Качного, який представляв ОПЗЖ. Його підозрюють у незаконному збагаченні. Національне антикорупційне бюро (НАБУ) виявило, що його доходи за 2020–2021 роки перевищують офіційні на 12,7 мільйона гривень. Серед активів, які стали предметом розслідування, є котедж і земельна ділянка в Коблевому, а також квартира площею 132,6 м² у Києві і ремонт на суму понад 5,5 мільйона гривень. Захист Качного заявив, що апеляцію подавати не будуть і заставу сплатять. Коли 12,7 мільйона гривень сприймається як звичайна частина біографії, а 3 мільйони застави — як незначна сума, система продовжує робити вигляд, що це виняток.

Нові звинувачення депутату Полтавської міськради в незаконному збагаченні

Служба безпеки України та Національна поліція виявили нові правопорушення депутата Полтавської міської ради, якого було викрито в жовтні 2025 року за маніпуляції з декларуванням доходів. Нагадаємо, що тоді підозрюваний не вказав у своїх деклараціях про майновий стан криптовалюту та операції з віртуальними активами на суму 200 млн грн. Наразі стало відомо, що депутат намагався приховати ще 340 млн грн, походження яких залишається невідомим. За даними кіберфахівців СБУ, в період з 2022 по 2025 роки посадовець через підставних осіб переказував кошти на свої криптогаманці, не відображаючи їх у деклараціях та податковій звітності. На основі нових доказів незаконної діяльності депутату оголошено підозру за статтею 368-5 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення). Зловмиснику загрожує до 10 років позбавлення волі. Досудове розслідування триває, встановлюються джерела походження коштів та особи, причетні до фінансових схем. Оперативно-слідчі дії проводять співробітники СБУ в Полтавській області спільно з Національною поліцією під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора.

Застава у 3 мільйони гривень для нардепа Качного

Народному депутату Олександру Качному, підозрюваному в незаконному збагаченні на 13 млн грн, суд обрав запобіжний захід у вигляді застави в 3 мільйони гривень. Це рішення ухвалив Вищий антикорупційний суд. Застава повинна бути внесена протягом п’яти днів з моменту застосування запобіжного заходу. Хоча в офіційному повідомленні не зазначено ім’я фігуранта, за інформацією ЗМІ, мова йде про Качного. На нардепа також покладено ряд процесуальних обов’язків: він зобов’язаний прибувати до детективів НАБУ та прокурорів САП за кожним їх викликом для проведення слідчих дій; не залишати місто Київ без дозволу детективів НАБУ та прокурорів САП; повідомляти про зміну місця проживання та роботи; а також утримуватися від спілкування з особами, визначеними в ухвалі слідчого судді.

Перевірка статків Дмитра Ликова: корупційні підозри

Дмитро Ликов, виконуючий обов’язки начальника Інституту генерального плану Києва (КО «Київгенплан» КМДА), став підозрюваним у справі про незаконне збагачення. Ця інформація міститься в кримінальному провадженні, що стосується статті 368-5 КК. Справа стосується можливого незаконного збагачення працівників комунального підприємства «Інститут генерального плану м. Києва». За даними досудового розслідування, Ликов обіймає посаду виконуючого обов’язки керівника «Київгенплану» з грудня 2021 року. Перевірка його декларацій виявила суттєву різницю між задекларованими доходами та фактичним майном. У 2021 році його дохід становив близько 2 млн грн, активи — приблизно 1,4 млн грн та 2 тис. доларів. У 2022 році дохід зменшився до 270 тис. грн, активи склали близько 70 тис. грн та 3 тис. доларів. У 2023 році дохід становив близько 300 тис. грн, а у 2024 році — близько 500 тис. грн. Водночас Ликов та його співмешканка, ймовірно Юлія Коваленко, володіють значною кількістю нерухомості, чия вартість значно перевищує задекларовані доходи. Зокрема, за даними слідства, співмешканка Ликова має 92 об’єкти нерухомості, серед яких 76 — земельні ділянки. Прокуратура вважає, що Ликов навмисно переоформлює частину активів на свою співмешканку, щоб приховати реальну структуру власності, подати недостовірні дані в деклараціях та уникнути сплати податків.

Незаконне збагачення керівників ТЦК: нові дані від НАБУ

Під час війни один з десяти керівників обласних ТЦК в Україні підозрюється або вже засуджений за незаконне збагачення. За інформацією «Суспільне», мова йде про шість осіб з 62: Євген Борисов (екс-глава Одеського ОТЦК), Олександр Устименко (екс-глава Черкаського ОТЦК), Сергій Луцюк (екс-глава Рівненського ОТЦК), Геннадій Яременко (екс-глава Запорізького і Донецького ОТЦК), Артем Требесов (екс-глава Харківського, пізніше в.о. глави Чернігівського ОТЦК) та Андрій Савчук (екс-глава Закарпатського ОТЦК). З 2022 року НАБУ завершило 32 перевірки екс-глав ТЦК, у дев’яти з яких виявлено ознаки незаконного збагачення на загальну суму близько 368 мільйонів гривень. Більшість керівників ТЦК (29 осіб, або 47% від загальної кількості) за час війни придбали активи в межах своєї зарплати, тоді як 27 осіб (43%) не купили жодного майна.