Позначка: ГБР

Мільйонні схеми та справи: деталі навколо держпідприємства

За інформацією правоохоронців, усередині лісової вертикалі нібито обговорювався неофіційний план у 50 мільйонів доларів готівкою щомісяця. Ще від 5 до 10 мільйонів доларів мали отримувати представники команди. Варто зазначити, що слідство ще не встановило цей факт як доведений, проте деякі фігуранти вже проходять у реальних кримінальних провадженнях. У липні 2025 року правоохоронні органи затримали колишнього очільника ДП «Ліси України» Юрія Болоховця через підозру в незаконному збагаченні в рамках провадження №62023000000001002. За даними розслідування, у нього виявили майно на 10,4 мільйона гривень, причому різницю між офіційними доходами та активи на суму щонайменше 7,9 мільйона гривень він пояснити не зміг. Серед цього майна значилися квартира в Києві вартістю понад 9 мільйонів гривень, а також 8 земельних ділянок. Крім того, раніше повідомлялося про заміський комплекс в Івангороді площею понад 80 гектарів, який пов’язували з родичами та знайомими Болоховця. На території об’єкта розташовувалися озера й стайня. Спочатку суд призначив заставу майже у 91 мільйон гривень, проте згодом суму зменшили. У 2026 році підозру анулювали через процесуальні труднощі із фіксацією судового засідання, хоча саме кримінальне розслідування не закрили. Надалі державну структуру очолив колишній заступник міністра економіки Ігор Зубович. За відомостями джерел, новому керівнику теж озвучували аналогічні фінансові орієнтири, хоча реальні збори виявилися меншими від очікуваних. За перший повноцінний місяць роботи Зубовичу нарахували 732 тисячі гривень офіційної зарплати. Ще однією помітною фігурою в цій ситуації є колишній очільник Харківської облдержадміністрації та керівник Державної регуляторної служби Олексій Кучер. У квітні 2025 року він очолив наглядову раду «Лісів України», а вже в лютому 2026 року залишив цю посаду. Одночасно триває розслідування можливих неправомірних виплат членам наглядової ради на суму понад 6 мільйонів гривень у межах провадження №42025000000001058 за ч. 5 ст. 191 КК України. Сам Кучер відкидав звинувачення у порушеннях і називав розслідування тиском, а його суміщення посад викликало питання через антикорупційні обмеження. У цьому ж контексті згадується Тарас Висоцький, чию справу щодо державних закупівель продуктів харчування НАБУ та САП скерували до суду. За версією слідства, через посередників застосовувалися завищені ціни, а загальні збитки оцінюються приблизно в 64 мільйони гривень. Зокрема, в одному з епізодів вартість кілограма продукції зросла з 30 до 75 гривень. На регіональному рівні також згадують керівника Слобожанського лісового офісу Олександра Лисенка у зв’язку з можливими операціями з готівкою та промисловою деревиною, хоча відкритих даних щодо конкретного номера провадження у цій частині наразі немає. Таким чином, ситуація поділяється на дві складові: неофіційні дані джерел про мільйонні плани та цілком конкретні кримінальні провадження щодо зловживань у лісовій галузі.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Болоховець Юрій
  • 🏛️ Структура / Відомство: ДП «Ліси України»
  • 📍 Геолокація: Київська область, Київ
  • 💰 Фігуруюча сума: 50 млн доларів

Схеми дезертирства у Запоріжжі та на Львівщині

ДБР викрило дві схеми дезертирства в Запоріжжі та Львівській області. У Запоріжжі організатор вербував клієнтів через інтернет під виглядом «Таксі для військових 24/7», обіцяючи за плату безперешкодні поїздки Україною. До схеми долучився посадовець військової частини, який під час перевірок представляв поїздки як «рекрутинг». Обох затримали після отримання $4 тис. за втечу бійця. На Львівщині колишній військовий організував подібний сервіс, пропонуючи обхідний маршрут повз блокпости за $4 тис., але згодом підняв ціну до $6 тис. Він керував втечею та вивіз клієнта до Самбора, де його затримали після передачі коштів. Обидва підозрювані отримали повідомлення про підозру.

Підозра ДБР Михайлу Пшику у справі пожеж на Луганщині

Батько заступника прокурора Запорізької області Михайло Пшик, як з’ясувалося, мав підозру від ДБР.

У січні 2022 року ДБР у справі про масштабні пожежі на Луганщині повідомило про підозру начальнику обласного управління лісомисливського господарства та начальнику управління ДСНС. Службову недбалість цих посадовців слідство оцінило як таку, що завдала державі збитків на суму понад 5 млрд гривень. Як писала «УП», ішлося саме про Михайла Пшика. Вироку він досі не отримав.

За даними слідства, на початку липня 2020 року посадові особи ДСНС і управління лісомисливського господарства вже знали про велику лісову пожежу в Новоайдарському районі Луганської області. Однак їхня бездіяльність призвела до того, що вогонь знищив 8 тис. га лісових насаджень на території лісомисливських господарств Луганської області. Через це державі було завдано шкоди на 5,2 млрд гривень. Пожежа також знищила або пошкодила приватні домоволодіння, завдавши шкоди громадянам.

У листопаді 2020 року в Головному управлінні та інших структурних підрозділах ДСНС у Луганській області відбулися обшуки в межах справи про службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки під час масштабних пожеж.

Слідство встановило, що однією з головних причин пожеж стало системне розкрадання пального під керівництвом обласного управління ДСНС. Також ДБР викрило махінації працівників ДСНС на Луганщині: масштабні пожежі вони гасили лише на папері.

Корупційні схеми у військово-лікарняній комісії Берегова

У Берегові виявили черговий випадок корупції в медичній сфері, де діагнози ставилися не на основі аналізів, а за грошову винагороду. Працівники ДБР спільно з СБУ та Нацполіцією затримали голову ВЛК Володимира Паука під час отримання чергового платежу. За суму в $6000 призовник отримував статус «обмежено придатний» без необхідності проходження черг, лікарів та зайвих запитань. Діагнози або виготовлялися на місці, або бралися з архівів чужих медичних карток. Інші члени комісії, згідно зі слідством, також не помічали здорових клієнтів. Під час обшуків у лікаря виявили значну суму готівки в різних валютах, яка перевищувала 11 млн грн, що еквівалентно близько пів мільйона доларів. Це виглядає як дуже успішна практика для людини з офіційною зарплатою лікаря. Наразі Пауку оголосили підозру в отриманні хабаря у великому розмірі, і готують запобіжний захід. Паралельно перевіряють джерела його доходів. У зв’язку з цим в ОК «Захід» створили окрему комісію після подібних випадків в Ужгородському ТЦК. Схоже, що «медичні довідки від служби» стали занадто прибутковими, щоб залишитися непоміченими.

Уряд блокує прозорість у відборі керівництва правоохоронних органів

Уряд Свириденко заважає проведенню конкурсів на керівництво Національною поліцією та Державним бюро розслідувань в рамках Антикорупційної стратегії. У розпорядження МЕЖІ потрапив протокол засідання Урядового комітету з питань євроінтеграції, що під головуванням Віцепремʼєра Качки. Документ підтверджує, що Уряд виключає пункт 2.2.7.1, який стосується прозорої, меритократичної та передбачуваної процедури відбору керівництва Національної поліції та ДБР з проєкту Антикорстратегії на 2026-2030 роки. Це рішення було прийнято за пропозицією заступника міністра МВС Сергєєва. Очікувано, що правоохоронна система сама чинитиме опір перезавантаженню. Наступним небезпечним кроком Уряду є виключення з Антикорстратегії пункту, що стосується конкурсу на Генерального прокурора. Представник Секретаріату КМУ вже зазначив, що в Україні законодавчо визначено підстави для звільнення Генпрокурора. Такі дії виглядають як консолідована позиція Уряду проти прозорого відбору та очищення правоохоронного сектору. Раніше Уряд також блокував призначення переможців конкурсів на керівників БЕБ та митниці. Нагадаємо, що у грудні Україна підписала документ, що містить 10 найважливіших пунктів для вступу в Європейський Союз, серед яких реформування правоохоронного блоку.

Викриття хабарництва в Держпродспоживслужбі Волині

Державне бюро розслідувань активно бореться з корупцією серед державних службовців, виявляючи систематичні порушення в державних установах. Нещодавно співробітники ДБР оголосили про підозру керівнику одного з відділів Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області за хабарництво. Водночас триває перевірка можливого залучення керівництва служби до цієї схеми. Чиновник вимагав гроші від підприємців за «позитивні результати перевірок» у сфері метрології та ринкового нагляду. Це включало моніторинг цін, перевірку товарів на відповідність стандартам, правильність маркування, наявність сертифікатів, а також точність ваги та об’єму. Слідчі встановили, що один із підозрюваних повідомив підприємцю про «успішну перевірку» і натякнув на необхідність «закріплення» результату. Щоб уникнути особистого отримання грошей, було запропоновано передати їх через посередника на автозаправній станції. Сума становила 100 тисяч гривень за одну довідку. Після передачі частини грошей посередника затримали. Керівнику відділу було вручено підозру в отриманні хабаря (ч. 3 ст. 368 КК України). Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави понад 120 тисяч гривень. Крім того, арештовано майно на суму понад 5 млн грн, зокрема 13 земельних ділянок у Волинській області та автомобіль Volkswagen. Наразі тривають слідчі дії щодо іншого представника керівництва. Досудове розслідування продовжується, і слідчі виявляють усі епізоди та інших учасників. За попередніми даними, загальна сума хабарів може перевищувати кілька сотень тисяч гривень. Процесуальне керівництво здійснює Волинська обласна прокуратура.

Корупція в Україні: нові реалії та виклики

Вкрасти менше 9 мільйонів гривень за рік вже не вважається кримінальним злочином. У січні 2025 року NGL.media опублікувало розслідування про статки головного лісника країни, Юрія Болоховця, під заголовком: «Як гендиректор ДП “Ліси України” Юрій Болоховець облаштував приватний хутір площею понад 80 га?» У листопаді 2023 року Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило кримінальне провадження за чотирма статтями, пов’язаними із захопленням землі та незаконним збагаченням. Слідчі ДБР запідозрили, що Юрій Болоховець отримує неофіційні доходи, які інвестує в нерухомість, зокрема у своєму рідному селі Івангород. За даними податкової інспекції, за чотири роки сім’я Болоховця набула активів на 22,8 млн грн при офіційному доході 10,4 млн грн. У цій же справі згадується хутір в Івангороді, де побували і ми, і слідчі ДБР. Територія комплексу огороджена суцільним парканом, складається з 14 приватизованих земельних ділянок і захоплює частину комунального лісу, а також зону, що перебуває у користуванні ДП “Ліси України”, яке очолює Болоховець. 21 липня Болоховець отримав підозру у незаконному збагаченні та був затриманий. Однак через два місяці він вийшов із СІЗО під заставу 9,8 млн грн. Паралельно ДБР оприлюднило статистику про розслідування 587 кримінальних справ у сфері лісового господарства. У 2023–2025 роках до суду було передано 178 обвинувальних актів стосовно 298 осіб. Директор ДБР Олексій Сухачов зазначив, що характер правопорушень свідчить про централізовану систему зловживань. Цю статистику підтверджує кумедний факт: заступник керівника ОП Віктор Микита заявив, що два ресторани McDonald’s на Закарпатті сплачують стільки ж податків, як і лісова галузь області. У 2024 році Закарпаття отримало 17 млн грн від вирубки лісу, а два «МакДональдзи» сплатили 16 млн грн. Це свідчить про масштаб корупції. Але найцікавіше сталося через 10 днів після вручення підозри Болоховцю: 31 липня 2025 року прокурор передав його справу до НАБУ, а судовий розгляд перемістився до ВАКС, куди адвокати подали скарги на незаконність підозри. Один із аргументів полягав у тому, що Болоховець набув майна на суму, що перевищила його доходи на 7 925 082 грн, але відповідно до змін у КК України, мінімальний поріг для кримінальної відповідальності становить 9 084 000 грн. Оскільки різниця між доходами та видатками Болоховця становить 7 925 082 грн, що не досягає 9 084 000 грн, його дії не містять ознак злочину. Перша спроба адвокатів визнати підозру незаконною провалилася: 17 лютого слідчий суддя ВАКС відмовив у задоволенні скарги. Проте 10 березня апеляційна палата ВАКС задовольнила скаргу адвокатів Болоховця та скасувала підозру ДБР. Підставою для цього рішення став факт неповного аудіозапису судового засідання від 6 березня 2025 року, тривалість якого становила 22 секунди, що не відповідало повному обсягу рішення слідчого судді. Оскільки це вже було рішення апеляційної палати ВАКС, воно стало остаточним, і підозра Болоховця була скасована. Таким чином, у лісовій галузі корупції не виявлено, а збагачення до 9 млн грн не вважається злочином. Проте ВАКС не дав відповіді на питання, що робити, коли два «Макдональдси» сплачують стільки ж податків, як і лісники Закарпаття. Тривалість запису судового засідання виявилася важливішою. Цікаво, чи почне хтось аналізувати тривалість аудіозаписів інших справ після такого рішення ВАКС.

Затримання посадовиці за вимагання хабаря у Дніпропетровській області

Співробітники Державного бюро розслідувань спільно з Службою безпеки України затримали працівницю правоохоронного органу в Дніпропетровській області під час отримання хабаря. За інформацією ДБР, вона вимагала 3 тисячі доларів за організацію фіктивного проходження служби в одному з штурмових батальйонів для військовослужбовця, який самовільно залишив свою частину. Підозрювана дізналася про чоловіка, що перебуває у розшуку за злочин, і через знайомих запропонувала йому свою «допомогу». Вона запевнила, що має зв’язки серед військових і може домовитися про оформлення служби без фактичного виконання обов’язків. За її планом, чоловіка мали формально зарахувати до підрозділу, а гроші, які нараховувалися б як грошове забезпечення, отримували б інші особи. Передача грошей відбулася під час патрулювання на одній із доріг Кривого Рогу. Підозрювана відійшла від свого напарника нібито для розмови і в цей момент отримала 3 тисячі доларів. Одразу після цього її затримали. Жінці висунули обвинувачення в отриманні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення службовою особою, що поєднується з вимаганням (ч. 3 ст. 369-2 КК). За цією статтею їй загрожує до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Слідчі подали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Елітна нерухомість дружини посадовця ДБР: бізнес-успіхи Анни Пекар

Представляємо вам Анну Пекар, дружину високопосадовця ДБР, якого ми ідентифікували. За інформацією Bihus.Info, вона є успішною бізнесвумен з вражаючим інвестиційним портфелем. Анна інвестувала в квартиру в елітному житловому комплексі «А52» у центрі столиці, офіс площею 160 квадратних метрів, земельну ділянку під Києвом та будинок у престижному котеджному містечку «Золоче». Звісно, ви можете подумати, що успішний бізнес дозволяє їй такі витрати. Але є один нюанс: активний розвиток бізнесу та інвестиції в нерухомість почалися з 2017 року, коли вперше з’явилася інформація про неї у декларації Пекаря. Тоді він займав посаду начальника оперативного управління податкової інспекції Київського району. Більше того, коли Пекар почав працювати в ДБР, Анна запустила свій власний бренд косметики, що також є досить витратним заходом.

Зарплата та нерухомість: таємниці заступника ДБР Ростислава Пекаря

Журналісти виявили заступника керівника Державного бюро розслідувань, про якого раніше не було жодної публічної інформації. Ім’я Ростислава Пекаря не згадується на офіційному сайті ДБР, у реєстрі декларацій або в звітах Бюро. Це стало відомо завдяки розслідуванню Bihus.Info. Журналісти дослідили біографію цього “таємного” посадовця і виявили дорогий нерухомість на родину, бізнес дружини, що зростав разом з кар’єрою чоловіка, та можливі причини його “секретності”. За даними Bihus.Info, Ростислав Пекар став заступником директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова у 2025 році. Хоча призначення на таку посаду передбачає відкритий конкурс, інформації про його проведення немає. Більше того, немає згадок про Пекаря як заступника – ні в деклараціях, ні на сайті, ні в звітах Бюро, а також у Google. Ростислав Пекар отримує зарплату понад 3 мільйони гривень на рік та користується новим службовим Toyota Prado вартістю приблизно 60 тисяч доларів. До приходу Пекаря в ДБР у 2021 році, він служив 20 років у податковій міліції. За чотири роки в Бюро він, за даними Bihus.Info, з посади оперативного працівника піднявся до заступника директора. Журналістів насторожило не лише його швидке кар’єрне зростання, а й покращення майнового стану та бізнесу його родини, які відбувалися паралельно з його кар’єрою. Дохід компанії дружини Пекаря, Анни, почав стрімко зростати після того, як вона з’явилася в декларації посадовця у 2017 році, коли Пекар обіймав посаду начальника оперативного управління податкової інспекції Києва. Через кілька років після переходу Пекаря до ДБР, його дружина запустила виробництво власної лінійки доглядової косметики, а у 2024 році зареєструвала компанію в Польщі. З початком успіху в бізнесі, Анна Пекар почала активно інвестувати в нерухомість. У 2017 році вона придбала квартиру в елітному ЖК “А52” у центрі столиці та земельну ділянку під Києвом. Наступного року вона інвестувала в столичний офіс на 160 квадратів, а у 2019 році стала власницею будинку в дорогому котеджному містечку “Золоче”. Загалом, за кілька років спільного життя з Пекарем, вона інвестувала щонайменше 300 тисяч доларів. Не лише дружина Пекаря має дорогоцінну нерухомість; його батько та теща також зробили значні покупки. У 2017 році Нар’ян Пекар, батько ДБРівця, купив комерційне приміщення в Харкові за приблизно 180 тисяч доларів. Теща Пекаря у 2020 році стала власницею ста квадратів комерційної нерухомості в елітному столичному ЖК “Einstein Concept House” за приблизно 5 мільйонів гривень. Журналісти не змогли знайти пояснення походження коштів на ці дорогі покупки родини Пекаря. Сам Пекар відмовився коментувати джерела походження грошей на зазначену нерухомість. Окрім збігів між кар’єрним зростанням Пекаря, дорогими покупками нерухомості його родини та бізнесом дружини, журналісти виявили ще кілька обставин, які можуть пояснити, чому діяльність Пекаря в ДБР залишається такою “таємною”. За інформацією джерел Bihus.Info, після приходу Пекаря в ДБР до Бюро зайшов постачальник, який почав укладати з органом “таємні” договори на приблизно 50 мільйонів гривень. Відомо, що ця компанія спеціалізується на кібербезпеці. Також встановлено, що її директор, як і сам Пекар, раніше служив у податковій міліції. У відповіді на запит журналістів, Пекар зазначив, що не підтримує жодних позаслужбових чи дружніх стосунків із директором цієї компанії, і що його службові обов’язки не включають участь у процедурах закупівель.