Уряд Свириденко заважає проведенню конкурсів на керівництво Національною поліцією та Державним бюро розслідувань в рамках Антикорупційної стратегії. У розпорядження МЕЖІ потрапив протокол засідання Урядового комітету з питань євроінтеграції, що під головуванням Віцепремʼєра Качки. Документ підтверджує, що Уряд виключає пункт 2.2.7.1, який стосується прозорої, меритократичної та передбачуваної процедури відбору керівництва Національної поліції та ДБР з проєкту Антикорстратегії на 2026-2030 роки. Це рішення було прийнято за пропозицією заступника міністра МВС Сергєєва. Очікувано, що правоохоронна система сама чинитиме опір перезавантаженню. Наступним небезпечним кроком Уряду є виключення з Антикорстратегії пункту, що стосується конкурсу на Генерального прокурора. Представник Секретаріату КМУ вже зазначив, що в Україні законодавчо визначено підстави для звільнення Генпрокурора. Такі дії виглядають як консолідована позиція Уряду проти прозорого відбору та очищення правоохоронного сектору. Раніше Уряд також блокував призначення переможців конкурсів на керівників БЕБ та митниці. Нагадаємо, що у грудні Україна підписала документ, що містить 10 найважливіших пунктів для вступу в Європейський Союз, серед яких реформування правоохоронного блоку.
Позначка: Свириденко Юлия
Корупційні схеми в Україні: нові виклики та старі обличчя
Зловживання владою в умовах воєнного стану призвели наприкінці минулого року до політичної кризи, яка стала найбільшою з початку повномасштабного вторгнення та необмеженої каденції президента Володимира Зеленського. Попри численні застереження з боку політиків, журналістів та небайдужих громадян, система управління, побудована на особистих зв’язках, призвела до корупції. На найдорожчій українській землі, у столичному Козині, під час війни виросли чотири маєтки, кожен площею близько 1000 квадратних метрів. Це стало предметом обговорень, але НАБУ і САП досі не можуть довести справу до кінця. Тим часом, отримувач найбільшого з будинків може користуватися фактичним імунітетом від антикорупційного переслідування, поки залишається на посаді.
Атака на незалежність НАБУ і САП почалася з емоційної фрази президента: “Вони полізли у сім’ю”. Невдовзі троє найближчих друзів президента опинилися в центрі корупційних історій. Президент публічно дистанціювався, заявивши, що під час війни “друзів не існує”. Проте питання залишилося: чи дійсно це так, чи просто змінився спосіб їхнього захисту.
Надмірна жадібність політичного центру, який концентрував владу не з необхідності, а за інерцією, призвела до створення “Міністерства національної єдності” для кума президента Олексія Чернишова. Парламент, принижений липневим голосуванням, не спробував взяти реванш. Напередодні нового року, після обшуків у керівника ОП Андрія Єрмака, НАБУ і САП завітали до парламенту. Юрій Кісєль та інші депутати отримали підозри в участі у злочинній організації, що роздавала хабарі за дисципліну.
Таким чином, українська парламентсько-президентська республіка увійшла в 2026 рік не лише з відключеннями світла, а й з підозрами в корумпованості обох центрів влади. Політичний шок від роботи НАБУ не призвів до переосмислення, відповідальності чи реформ, на яких наполягали європейські партнери. Спікери влади звинуватили в корупції тих, хто її викрив.
Хоча проведення виборів під час війни неможливе, президент і народні депутати залишаються єдиними громадянами України, які мають простір для вибору. Проте реформи, які мали б обмежити концентрацію влади, не відбуваються. Операція НАБУ і САП під назвою “Мідас” може виявитися не лише про корупцію, а й про збереження старих облич.
Коли Діоніс мандрував світом, його супутник Сілен заснув у саду. Мідас, прийнявши його, попросив, щоб усе, до чого він торкається, ставало золотом. Але згодом зрозумів, що це прокляття. Найвпливовіші учасники українського політичного життя можуть вловити паралелі з сьогоденням. Тимур Міндіч, який був більше, ніж просто співвласником “Кварталу 95”, та Олексій Чернишов, що став віцепрем’єр-міністром, можуть бути фігурантами нових корупційних схем.
Операція “Мідас” вийшла в публічну площину, і вже тоді стало відомо про обговорення великих сум грошей між фігурантами справи. Проте походження коштів та власники маєтків залишаються загадкою. В політичних колах ходять чутки про те, що Чернишов будує маєтки для себе, Міндіча, Єрмака та президента Зеленського. Операція “Мідас” могла б просуватися швидше, якби були умови для співпраці з Державною службою фінансового моніторингу, наявність експертної установи та відсутність тиску на слідство.
У справі доплат депутатам у конвертах підозри отримали народні депутати від “Слуги народу”. Депутати бояться голосувати, оскільки можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності. Проте за чотири місяці після перших підозр жоден із нардепів не отримав нових звинувачень. Ситуація виглядає так, що ніхто з тих, хто на вершині влади, не готовий йти на угоду зі слідством. Вимоги європейських партнерів до реформ дедалі більше нагадують пропозицію владі “зробити” саму себе. Перемагати саму себе – не в українській політичній традиції.
Система паралельних доходів в українській владі
В Україні існує альтернативна фінансова структура, в якій ключові чиновники отримують значну частину своїх доходів не з державного бюджету, а через пов’язані приватні організації. Основним елементом цієї системи є “Київська школа економіки” (KSE) та благодійний фонд, що контролюється Тимофієм Миловановим — колишнім міністром економіки та радником Офісу президента. Про це повідомляє видання Главком.Яскравим прикладом є прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, яка у 2025 році отримала від KSE 3,24 млн грн гонорарів, що перевищує її річну зарплату на посаді голови уряду. У 2024 році виплати склали 3,1 млн грн, а у 2023 — 851,6 тис. грн. Загальний дохід від приватного університету за три роки перевищує 7,1 млн грн. Формально це пов’язано з лекціями та участю в освітніх програмах, але насправді це стабільні виплати, які стали основним джерелом доходу прем’єр-міністерки. Міністр економіки Олексій Соболєв також є частиною цієї системи. З 2021 року він отримав від KSE 4,52 млн грн, хоча його діяльність обмежується проведенням окремих занять, зокрема “макроворкшопів по вихідних”, що не відповідає обсягу задекларованих виплат.До KSE також належать інші високопосадовці, такі як міністр фінансів Сергій Марченко, заступник голови Національного банку Сергій Миколайчук, колишня перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова, суддя Конституційного Суду у відставці Сергій Головатий та ряд народних депутатів. Частина з них отримує прямі виплати, а інші виступають як “статусні викладачі”, формуючи політичне прикриття та інституційну вагу приватного університету.Ще один аспект — благодійний фонд “Київська школа економіки”, через який проходять деякі фінансові потоки. Уповноважений президента з санкційної політики Владаслав Власюк у 2025 році задекларував 2,84 млн грн гонорарів від фонду за “наукову діяльність”, а з 2022 по 2025 рік — понад 5 млн грн. Проте зміст цих “досліджень” не розкрито публічно. Фонд також згадується в інших деклараціях, включаючи декларації членів сімей чиновників. Наприклад, у декларації керівника територіального управління Бюро економічної безпеки в Чернівецькій області зафіксовано виплати його дружині в розмірі 1,14 млн грн, де вона займає посаду директора з програм фонду.На фоні цих цифр офіційні доходи академічного середовища виглядають несопоставно. Середня зарплата професора в державних університетах становить 20–25 тис. грн на місяць, тоді як чиновники отримують мільйони за епізодичну викладацьку діяльність. Різниця є суттєвою, системною та інституційно закріпленою.Основною фігурою в цій системі є Тимофій Милованов, який контролює університет, благодійний фонд і раніше входив до наглядових рад стратегічних державних компаній. У 2025 році він отримав 6,27 млн грн від “Енергоатому” та “Української оборонної промисловості”. Ці зв’язки формують замкнуту модель, де державні рішення, освітня платформа та фінансові потоки об’єднані в одній мережі.Ще одним ризиковим фактором є кримінальне провадження, відкрите у 2026 році за фактом можливого зловживання службовим становищем Милованова та керівництва “Укрпошти” у зв’язку з автоматичним збором коштів на користь фонду KSE. Розслідування триває.Таким чином, ми маємо справу з системою паралельного фінансування еліт, інтегрованою в державну вертикаль. Формально це освітня діяльність та підтримка науки, але насправді це стійкий механізм розподілу коштів на користь діючих чиновників через афілійовані структури без прозорих критеріїв та зовнішнього контролю.
Паралельна фінансова система в українській владі
В Україні існує альтернативна фінансова структура, в якій ключові чиновники отримують значну частину своїх доходів не від держави, а через пов’язані приватні організації. Основним елементом цієї системи є “Київська школа економіки” (KSE) та благодійний фонд, що контролюється Тимофієм Миловановим — колишнім міністром економіки та екс-радником Офісу президента. Про це повідомляє Главком.Яскравим прикладом є прем’єр-міністр Юлія Свириденко, яка у 2025 році отримала від KSE 3,24 млн грн гонорарів, що перевищує її річну зарплату на посаді голови уряду. У 2024 році виплати становили 3,1 млн грн, а у 2023 — 851,6 тис. грн. Загалом, за три роки, її дохід від приватного університету перевищив 7,1 млн грн. Формально це пов’язано з лекціями та участю в освітніх програмах, але насправді ці виплати стали основним джерелом доходу прем’єр-міністра. Міністр економіки Олексій Соболєв також залучений до подібної системи. З 2021 року він отримав від KSE 4,52 млн грн, причому його діяльність обмежується проведенням окремих занять, зокрема “макроворкшопів по вихідним”, що не відповідає обсягу задекларованих виплат.До KSE також належать інші високопосадовці: міністр фінансів Сергій Марченко, заступник голови Національного банку Сергій Миколайчук, колишня перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова, суддя Конституційного суду у відставці Сергій Головатий та ряд народних депутатів. Деякі з них отримують прямі виплати, інші виступають як “статусні викладачі”, формуючи політичне прикриття та інституційну вагу для приватного університету.Ще один важливий елемент — благодійний фонд “Київська школа економіки”, через який проходять окремі фінансові потоки. Уповноважений президента з санкційної політики Владаслав Власюк у 2025 році задекларував 2,84 млн грн гонорарів від фонду за “наукову діяльність”. З 2022 по 2025 рік сума перевищила 5 млн грн, але зміст цих “досліджень” залишається невідомим.Фонд також згадується в інших деклараціях, включаючи декларації членів сімей чиновників. Наприклад, у декларації керівника територіального управління Бюро економічної безпеки в Чернівецькій області зафіксовано виплати його дружині в розмірі 1,14 млн грн, де вона займає посаду директора з програм фонду.На фоні цих цифр офіційні доходи академічного співтовариства виглядають несопоставно. Середня зарплата професора в державних університетах становить 20–25 тис. грн на місяць, тоді як чиновники отримують мільйони за епізодичну викладацьку діяльність. Різниця є суттєвою, системною та інституційно закріпленою.Основною фігурою в цій системі є Тимофій Милованов, який контролює університет, благодійний фонд і раніше входив до наглядових рад стратегічних державних компаній. У 2025 році він отримав 6,27 млн грн від “Енергоатома” та “Української оборонної промисловості”. Ці зв’язки формують замкнуту модель, де державні рішення, освітня платформа та фінансові потоки об’єднані в одній мережі.Ще одним ризиковим фактором є кримінальне провадження, відкрите у 2026 році за можливе зловживання службовим становищем Милованова та керівництва “Укрпошти” у зв’язку з автоматичним збором коштів на користь фонду KSE. Розслідування триває.Таким чином, ми маємо справу з системою паралельного фінансування еліт, інтегрованою в державну вертикаль. Формально це освітня діяльність та підтримка науки, але насправді це стійкий механізм розподілу коштів на користь чинних чиновників через афілійовані структури без прозорих критеріїв та зовнішнього контролю.
Проблеми з будівництвом укриттів для шкіл в Україні
У 2026 році державна субвенція на облаштування укриттів досягла рекордних 6 мільярдів гривень, але кількість побудованих об’єктів не завжди відповідає вимогам безпеки. Деякі громади звітують про відкриття сучасних «підземних шкіл», проте освітній омбудсмен та батьківські організації висловлюють занепокоєння: нові норми Санітарного регламенту виявилися фактично нездійсненними для більшості закладів. Поспіх із введенням об’єктів в експлуатацію призводить до будівництва «бетонних коробок» без вентиляції та автономного живлення. Питання відповідальності за недостатню кількість питної води або зупинку генератора під час тривалого відключення світла залишається відкритим. В окремих регіонах урочисті відкриття проводять на ще сирому бетоні. Досвід організації навчального процесу в укриттях в Україні розширюється завдяки донорській допомозі та державній субвенції. Від простих сховищ, які обладнали нашвидкуруч, багато областей переходять до будівництва спеціальних протирадіаційних приміщень, які почали називати “підземні школи”. Це дозволяє планувати офлайн чи змішане навчання в різних регіонах. Проте ситуація з облаштуванням укриттів для освітніх закладів, що фінансуються з різних джерел, неоднорідна. Десь все працює чітко, а десь – ні. Але це не заважає розпочати навчальний процес у недобудовах.
У 2025 році запрацювала програма державної субвенції “Школа офлайн”. Обсяг субвенції на укриття у закладах загальної середньої освіти на 2026 рік становить 5 млрд гривень. Вперше в Державному бюджеті на 2026 рік передбачено окрему субвенцію на облаштування укриттів для закладів дошкільної освіти обсягом 1 млрд гривень. З 12 по 22 січня МОН приймало заявки на фінансування укриттів у ЗЗСО, з 20 по 26 січня – для дошкільних закладів. Першочергово планують профінансувати військові ліцеї та проєкти, що фінансувалися у 2023-2025 роках з рівнем готовності не менше ніж 60%. Уряд ухвалив рішення перерозподілити 231 млн грн субвенції на завершення робіт з облаштування шкільних укриттів у 11 областях. Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко повідомила, що це дозволить завершити будівництво та забезпечити безпечні умови навчання для 10 тисяч дітей.
Освітній омбудсмен Надія Лещик повідомила про численні звернення щодо умов перебування в укриттях: низька температура, вологість, пліснява. З 1 січня 2026 року набрали чинності зміни до Санітарного регламенту. Директор може прийняти рішення про організацію освітнього процесу в укритті, за умови дотримання вимог регламенту. Зокрема, укриття мають забезпечуватися питною водою, місцем для вживання їжі, а також резервуарами з водою об’ємом не менше 5 літрів на особу.
Депутатка Запорізької міської ради Катерина Звєрєва розповіла про проблеми з введенням в експлуатацію укриттів у Запоріжжі. Станом на грудень 2025 року з 22 укриттів по області введено в експлуатацію лише 7. Вона зазначила, що укриття часто відкривають для показу, а не після завершення будівництва. В цих захисних спорудах вже впроваджують освітній процес, що викликає занепокоєння щодо безпеки дітей. Начальник Запорізької ОВА Іван Федоров повідомив про старт навчання у “підземній” школі Біленьківського ліцею. Проте депутатка зазначила, що укриття не мають достатньої автономності під час довгострокових відключень світла.
Вона підкреслила, що процес будівництва та введення в експлуатацію укриттів непрозорий, що викликає суспільну напругу. Батьки школярів також висловлюють занепокоєння щодо тривалих будівництв укриттів, які не завершуються вчасно. Відповідальність за безпеку дітей залишається на директорах закладів, що викликає дискусії серед освітян. Вони вважають, що нові вимоги не можуть застосовуватися до вже побудованих приміщень. Висока ймовірність, що недоліки в будівництві можуть призвести до небезпеки для дітей, якщо не буде належного контролю.