Кабмин – ТОП-Корупціонер

Уряд блокує прозорість у відборі керівництва правоохоронних органів

Уряд Свириденко заважає проведенню конкурсів на керівництво Національною поліцією та Державним бюро розслідувань в рамках Антикорупційної стратегії. У розпорядження МЕЖІ потрапив протокол засідання Урядового комітету з питань євроінтеграції, що під головуванням Віцепремʼєра Качки. Документ підтверджує, що Уряд виключає пункт 2.2.7.1, який стосується прозорої, меритократичної та передбачуваної процедури відбору керівництва Національної поліції та ДБР з проєкту Антикорстратегії на 2026-2030 роки. Це рішення було прийнято за пропозицією заступника міністра МВС Сергєєва. Очікувано, що правоохоронна система сама чинитиме опір перезавантаженню. Наступним небезпечним кроком Уряду є виключення з Антикорстратегії пункту, що стосується конкурсу на Генерального прокурора. Представник Секретаріату КМУ вже зазначив, що в Україні законодавчо визначено підстави для звільнення Генпрокурора. Такі дії виглядають як консолідована позиція Уряду проти прозорого відбору та очищення правоохоронного сектору. Раніше Уряд також блокував призначення переможців конкурсів на керівників БЕБ та митниці. Нагадаємо, що у грудні Україна підписала документ, що містить 10 найважливіших пунктів для вступу в Європейський Союз, серед яких реформування правоохоронного блоку.

Схеми виведення коштів через фіктивні компанії в Україні

Хто ж вивів 100 мільйонів гривень через Урядову гарячу лінію? Існує три фіктивні ТОВ, які надають послуги програмно-технічного забезпечення для урядової гарячої лінії «15-45». Протягом останніх п’яти років на ці компанії було виведено близько 100 мільйонів гривень. Ці ТОВ пов’язані між собою: вони почергово змінюють одна одну, використовують однакові шаблони документів, мають ту ж адресу реєстрації, а також одного й того ж директора та засновника. Знайомтеся, Олег Олефір та Юлія Шапошникова — підставні директори фіктивних ТОВ «Найс-Айті» та «ВП-Айті». Поки їхні компанії отримують мільйони від держави, Олефір не сплачує комунальні послуги за воду, а Шапошникова неодноразово крала котячий корм та засоби особистої гігієни з Епіцентру. Детальніше про схему виведення коштів через «15-45» та людей, які в ній задіяні, можна дізнатися в новому розслідуванні МЕЖІ.

Схема на 100 мільйонів: як підставні фірми «освоюють» бюджет

Згідно з інформацією, наданою Антикорупційним центром “МЕЖА”, підставні компанії роками отримують державні контракти для обслуговування урядової гарячої лінії “15-45”. Ці фірми, які мають фіктивних директорів і зареєстровані на осіб із судимостями, змогли вивести з бюджету майже 100 мільйонів гривень через три пов’язані між собою товариства з обмеженою відповідальністю. Вони використовують технічні послуги, які важко перевірити.

Монополізація ринку систем оповіщення в Україні: виклики та наслідки

У 2025–2026 роках модернізація систем оповіщення в Україні перетворилася на закритий клуб для обраних. Поєднання політичного лобізму з дискримінаційними вимогами призвело до формування монополії, де конкуренція мала б забезпечити кращу ціну та якість. Якщо органи контролю не звернуть увагу на метадані «шаблонних» тендерів, бюджет продовжить переплачувати за безпеку під диктування одного постачальника. У 2025 році сирени повітряної тривоги звучали в Україні понад 19 тисяч разів, ставши питанням виживання для багатьох. Водночас бюджетні витрати на модернізацію систем оповіщення зросли до 528 мільйонів гривень за один рік. Аналіз проєкту DOZORRO показав, що за фасадом державної безпеки ховається ринок з фактично нульовою конкуренцією, де три чверті всіх замовлень отримує одна компанія — ТОВ «Укрзалізничавтоматика». Дослідження виявило системне використання «загороджувальних» вимог у тендерній документації, що обмежують участь інших компаній. Ситуацію ускладнює ймовірний зв’язок компанії з народним депутатом Сергієм Шаховим, який перебуває у розшуку НАБУ. У 2025 році сирена повітряної тривоги звучала щонайменше 19 033 рази, а швидкість її спрацювання безпосередньо впливає на життя людей. Державні витрати на модернізацію систем зросли з 10 млн грн у 2021 році до 150 млн грн у 2024 році, а пік фінансування припав на 2025 рік. DOZORRO аналізує, як у 2025 році в Україні закуповували системи оповіщення та з якими труднощами стикалися учасники закупівель. Загальна очікувана вартість закупівель у 2025 році становила 1,4 млрд грн, але 42% з них були неуспішними або скасованими. У 90% випадків замовники проводили закупівлі через відкриті торги. Найбільше коштів у 2025 році законтрактувала Київська область — 139 млн грн, за нею йдуть Черкаська та Миколаївська області. У чотирьох із п’яти найбільших закупівель переможцем стало ТОВ «Укрзалізничавтоматика». Водночас виявлено, що тендери містять дискримінаційні вимоги, які обмежують конкуренцію. У 2023 році компанія намагалася зайти на ринок Житомирської області, але безуспішно. Загалом аналіз показує тривожну тенденцію: ринок модернізації систем оповіщення концентрується навколо однієї компанії — ТОВ «Укрзалізничавтоматика». Це викликає питання про реальну конкуренцію на ринку.

Монополізація ринку систем оповіщення в Україні: виклики та наслідки

Аудит НАБУ: плани Кабміну та медійні маніпуляції

У середині березня Кабінет Міністрів мав намір ініціювати незалежний аудит Національного антикорупційного бюро, але проєкт відповідної постанови так і не був розглянутий. Про це повідомляє УП у публікації “Переговорна ‘Санта-Барбара’ без фіналу. Як у Зеленського готуються до нового етапу війни”. Паралельно з намаганнями врятувати “Верховну Раду” спостерігаються неоднозначні дії щодо НАБУ і САП, які можна розглядати як спробу продемонструвати депутатам, що з їхнім найбільшим страхом “працюють”. Журналісти дізналися від джерел у НАБУ, що всередині березня віцепрем’єр з питань євроінтеграції Тарас Качка без пояснень ініціював проєкт постанови про створення комісії для проведення незалежного аудиту Бюро. Це важливо, оскільки негативний висновок аудиту може стати підставою для звільнення директора НАБУ. “Торік був аудит. Експерти надали нам рекомендації щодо поліпшення роботи – ми почали їх виконувати. Проєкт постанови, який хотів внести Качка, став для нас великим сюрпризом. Врешті-решт, все закінчилося нічим – уряд так і не розглянув цей документ, але невідомо, що буде далі”, – зізнається один зі співрозмовників УП в Бюро. Крім того, внутрішні медійні моніторинги антикорупційних органів показують, що в мережі активізувалися кампанії дискредитації керівництва НАБУ/САП, які явно модеруються провладними силами. “З середини січня в телеграм-каналах масово почали писати, що директор НАБУ – козел, детективи – козли. Нібито хтось має проблеми з декларуванням, незаконно збагатився. У той же час у соцмережах стартувала кампанія про те, що антикорупційні органи занадто під американцями”, – розповів УП співрозмовник в Бюро. Представники влади в комунікаціях з іноземними партнерами відкрито скаржаться, що “через підозри НАБУ і САП” народні депутати не хочуть ухвалювати закони з євроінтеграції, зобов’язань перед МВФ і Ukraine Facility, зазначається в матеріалі. Наразі це не виглядає як системна атака на антикорупційні органи, але точно тримає співробітників НАБУ і САП у “токсичному тонусі”, резюмують журналісти УП.

Колісник отримав ключову роль в «Нафтогазі»

Після звільнення з посади заступника міністра енергетики, Микола Колісник зайняв стратегічну позицію в НАК «Нафтогаз Україна». У «Нафтогазі» Колісник відповідає за розвиток проєктів у сфері теплової та відновлюваної енергетики. Колісник, який протягом шести років обіймав посаду заступника міністра енергетики, є частиною команди Германа Галущенка. Раніше було заплановано просування Колісника на посаду голови ОГТСУ, а згодом – його призначення міністром енергетики.

Скарби в гаражі: Як т.в.о. голови Держекоінспекції Субботенко пояснив НАЗК походження 653 тисяч доларів

Викритий на недостовірному декларуванні на 26,19 млн грн т.в.о. голови Державної екологічної інспекції України Олександр Субботенко досі перебуває на посаді. В Кабміні ж не коментують, чому попри численні порушення чиновник досі очолює один з органів центральної влади.У зв’язку з цим OBOZ.UA офіційно звернувся до Кабінету міністрів і Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства щодо роз’яснень підстав продовження перебування Субботенка на займаній посаді. Крім того, ми просимо повідомити:

Також ми звернулися до самого Субботенка із запитанням, чи планує від добровільно написати заяву про звільнення за власним бажанням – оскільки сума, яку НАЗК вважає недостовірною, майже в сотні разів перевищує поріг кримінальної відповідальності.

На момент виходу матеріалу відповідей від зазначених структур і самого Субботенка не надійшло. Втім після того, як вони надійдуть, ми обов’язково їх опублікуємо. Тож стежте за наступними публікаціями OBOZ.UA.

Знайшов понад 600 тис. доларів у гаражі померлої бабусі

Скандал із Субботенком розгорівся минулого тижня – коли в медіа з’явилась інформація, що посадовець, пояснюючи НАЗК походження своїх статків, розповів, що знайшов в гаражі померлої бабусі 653 тис. доларів.
“Ці пояснення повторювалися ще в спеціальній перевірці декларації за 2022 рік. Він заявив, що кошти бабуся отримала законно”, – йшлося в матеріалі.

Сама ж бабуся – разом з дідусем, – за його словами, заробили ці гроші, зокрема, за кордоном. Причому, пояснював посадовець, в його родині нібито було “сімейне правило” – зберігати коштовності саме у вигляді готівки, саме у доларах.

У самому ж НАЗК вважають, що бабуся Субботенка не мала можливості заробити чи якось інакше отримати таку суму. Адже хоча вона й працювала виключно на держпосадах – проте низової ланки: техсекретаря Харківського РК ЛКСМУ, завідувача обліку Харківського політехнічного інституту, завідувача обліку Харківського райкому комсомолу й інструктора сектору обліку. Тобто отримувати такі гроші не могла.

Крім того, підкреслювалось, до 1991 року в СРСР обіг іноземної валюти серед громадян був прямо заборонений. А тому якщо бабуся Субботенка й справді переводила заробітки в долари, їх було отримано незаконно.

Субботенко заявив, що частину коштів отримано з продажу квартири, але це всього лише 11 тис. доларів. Жінка також не здійснювала підприємницької діяльності, а також не була засновником та/або бенефіціаром жодних юридичних осіб”, – резюмували автори матеріалу.

Відтак НАЗК зробило висновок про наявність ознак кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 366-2 ККУ – декларування недостовірної інформації.

За справу “взявся” Офіс генпрокурора

Зі свого боку, в Офісі генпрокурора повідомили про реєстрацію кримінального провадження проти Субботенка – за тією ж ст. 366-2 ККУ.
“У межах провадження перевіряються обставини набуття та декларування активів, а також відповідність наданих пояснень встановленим фактичним даним. Досудове розслідування доручено проводити ДБР”, – ідеться в повідомленні.

Розслідування НАБУ: Корупційна схема Міндіча – Галущенка отримала підтримку від вищих органів влади

У новому відео НАБУ натякає, що корупційна схема Міндіча – Галущенка знаходила підтримку на найвищих рівнях української влади.«Карлсон (тобто Міндіч – Ред.) завдяки зв’язкам у вищих ешелонах державної влади забезпечував збереження ключової ролі Сигізмунда (Галущенка) та інших підконтрольних йому осіб у Кабінеті Міністрів України, а також зовнішню стабільність злочинного угруповання», – йдеться у повідомленні НАБУ.