Незважаючи на те, що підсанкційний олігарх Костянтин Жеваго переховується за кордоном, він продовжує систематично вигравати судові справи, пов’язані з його бізнес-інтересами. За інформацією медіа, більшість таких засідань протягом років проходили за участю суддів Олени Кібенко та Марини Доманської. Журналісти видання ThePublic зазначають, що обидві судді неодноразово піддавалися критиці з боку медіа та активістів через сумнівні рішення у справах, що стосуються Білоцерківської ТЕЦ та найбільшого українського виробника шин «Росава». Жеваго намагається повернути контроль над цими активами через судові рішення. Судова тяганина тривала майже 5 років, і суди всіх інстанцій визнали спроби рейдерського захоплення Білоцерківської ТЕЦ. Проте Верховний суд несподівано вирішив переглянути справу, зокрема через «окрему думку», висловлену Кібенко. Олександр Лємєнов, засновник StateWatch, прокоментував, що судді та реєстратори ігнорують судову заборону на зміну керівників ТЕЦ та підроблені довіреності ліквідованих «жевагівських» акціонерів. Корпоративна палата Верховного суду планує знову розглянути справу, щоб визначити, чи дійсно мало місце рейдерство, яке раніше підтвердив цей же суд. Це фактично відкриває можливість скасувати всі невигідні для Жеваго рішення. Крім того, за день до автоматичного розподілу суддів в іншій справі про борги Білоцерківської ТЕЦ перед «Нафтогазом», навантаження судді Кібенко стало значно меншим, що підвищує ймовірність розгляду справи, цікавої для Жеваго. Інший судовий процес, що стосується інтересів олігарха-втікача, пов’язаний з єдиним виробником шин в Україні. Після банкрутства заводу «Росава», його потужності орендувало ТОВ «Преміорі», яке раніше виступало дилером шинного заводу. Власником товариства була британська компанія РREMIORRI LTD, що належала Олександру Мерзлякову. Підприємство залучило інвесторів і вирішило виготовляти шини самостійно на потужностях «Росави». Однак, після ухвалення цього рішення, Жеваго, через британську компанію зі статутним капіталом 100 фунтів, розпочав атаку на бізнесмена Леоніда Глиняного, який вже інвестував у виробництво. У компанії змінився директор, і почалася судова тяганина. Господарський суд Київської області став на сторону Костянтина Жеваго, але Апеляційний суд двічі підтримав обманутих інвесторів, тоді як Верховний Суд у складі Кібенко, Студенець, Бакуліної та Баранця скасовував ці рішення. Згодом Верховний Суд виніс остаточне рішення, визнавши Premiorri LTD власником 100% корпоративних прав української компанії. 1 квітня 2026 року суддя Марина Доманська розглядала ряд апеляційних скарг у справі про санацію «Преміорі». Товариство перебуває в процедурі відновлення платоспроможності, але замість підтримки санаційного процесу, Premiorri LTD, яку контролює Жеваго, подає серію однотипних скарг, щоб скасувати процедуру банкрутства. У результаті Доманська скасовує як процедуру банкрутства ТОВ «Преміорі», так і процедуру санації, хоча цей процес міг би відновити роботу компанії та повернути інвестора, який вже вклав 20 млн грн у бізнес. За словами Олександра Лємєнова, у всіх зазначених судових справах Костянтин Жеваго намагається встановити контроль над підприємствами: у справі N911/266/22 – шляхом «виключення» зі складу учасників товариства мажоритарного акціонера, який не підконтрольний олігарху, а в інших випадках – шляхом узаконення зміни керівника.
Позначка: НАК Нафтогаз
Нафтогаз замовив будівництво когенераційних установок за 1,78 млрд грн
АТ «Криворізька теплоцентраль» АТ «НАК «Нафтогаз України» 25 березня уклало угоду з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Енерго-Плюс» на будівництво когенераційних установок вартістю 1,78 млрд грн. Інформація про це з’явилася в системі «Прозорро». У цьому році планується реалізація проекту з будівництва когенераційних газопоршневих установок загальною електричною потужністю 75,2 МВт. Проектування входить до підряду, тому ціни на будівельні матеріали наразі невідомі. Згідно з технічним завданням, передбачено встановлення та підключення восьми газопоршневих установок виробництва «Bergen» з двигунами B3540V20A, потужністю 9,4 МВт кожна, а також котлів-утилізаторів тепла. Частину обладнання та систем поставить замовник, а іншу частину має надати підрядник. Для участі в тендері необхідно було підтвердити наявність досвіду будівництва газотурбінних або газопоршневих установок з загальною потужністю не менше 10 МВт, а також досвід пусконалагоджувальних робіт і введення в експлуатацію зазначених потужностей. Анонімні компанії висловлювали занепокоєння щодо підтвердження досвіду через введення потужностей в експлуатацію, стверджуючи, що це не передбачено законом і залежить від замовника. Після цього замовник змінив формулювання на «внутрішнього встановлення (неконтейнерного виконання) на одному об’єкті будівництва та досвід пусконалагоджувальних робіт». У відповідь на це аноніми почали скаржитися на вимогу щодо неконтейнерного об’єкта, вказуючи, що компанії з досвідом реалізації кількох аналогічних об’єктів контейнерного типу фактично позбавляються можливості участі, хоча мають необхідну кваліфікацію. Проте замовник зазначив, що визначення аналогічного договору базується на принципі підтвердження учасниками відповідності схожого за типом і принципом будівництва об’єкта, що відповідає предмету закупівлі та є конкурентним. У відповідь на вимоги потенційних учасників замовник розширив перелік документів, якими можна підтвердити факт виконання аналогічного договору. Спочатку це були акти виконаних робіт або акт готовності об’єкта до експлуатації, а пізніше додали ще один варіант – звіт про позитивне проведення комплексних випробувань. Три учасники пропонували ціни на 5-12% нижчі, але їх відхилили. ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Котлогаз» і консорціум «Магістраль Плюс» були відхилені за неусунення виявлених недоліків у документах протягом доби, а ТОВ «ЕДС-Інжиніринг» – за те ж саме, а також за надання недостовірної інформації. «ВКП «Котлогаз» повернулося на торги через АМКУ, але згодом його знову відхилили за рішенням по скарзі «ЕДС-Інжиніринг». Дорожчими конкурентами були ТОВ «Газ Гранд» і ТОВ «Віссманн». Економія склала 5%. Держаудитслужба проводить перевірку тендеру на основі даних автоматичних індикаторів ризиків. Кременчуцькою «НВП «Енерго-Плюс» володіє та керує Євген Корф – місцевий бізнесмен, який у 2020 році обрався до Полтавської облради від «Опозиційної платформи – За життя». З моменту створення «Прозорро» у 2016 році переможець отримав держпідрядів на 4,55 млрд грн.
Декларація голови «Нафтогазу»: зарплата, годинники та рахунки
Голова НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький задекларував доходи за 2025 рік, які склали 28,7 млн грн, що в середньому дорівнює 2,4 млн грн щомісяця. У своїй декларації, опублікованій на сайті НАЗК, він вказав зарплатні надходження з чотирьох компаній: 14,4 млн грн від «Нафтогазу», 8,5 млн грн від «Укрнафти», 5,7 млн грн від «Укртатнафти» (за сумісництвом) та 6 тис. грн від ОСББ «Замок на Паньківській». Корецький очолює «Нафтогаз» з 14 травня 2025 року, тому його зарплата за 7,5 місяців становила 14,4 млн грн, що в середньому дорівнює 1,9 млн грн на місяць. Протягом цього ж періоду він отримав роялті від двох компаній групи «Санеко» на загальну суму 2,3 млн грн. Ці компанії пов’язані з його дружиною Іриною, яка заробила в «Санеко Трейд» 272,4 тис. грн минулого року та отримала 3,2 млн грн від підприємницької діяльності. Ірина Корецька є власницею або співвласницею трьох українських компаній: ТОВ «Фортекс Енерджи», ТОВ «Молпром-Резерв» та ТОВ «Нова кавова культура». Сергій Корецький також володіє двома компаніями на Кіпрі: Unigo Holdings Limited та Sungroup Invest Ltd. У його декларації вказано понад два десятки вкладів в українських банках на загальну суму: 6 млн грн, 485,3 тис. доларів, 31,6 тис. євро та 838 фунтів стерлінгів. Крім того, він має три рахунки в європейських банках: у швейцарському Cite Gestion — $157,7 тис., в іспанському Banco Santander — €467 тис. та в CaixaBank — €29,3 тис. У готівці у Сергія Корецького є €1,1 млн та $275 тис. Він також задекларував 10 пар елітних годинників (Breguet, Rolex, Patek Philippe, Ulysse Nardin, Opus), 12 ювелірних виробів (Cartier, Tiffany, Van Cleef and Arpels) та 6 сумок (Chanel, Hermes, Chopard). Подружжя Корецьких володіє 17 земельними ділянками, але житловий будинок у селі Козин (Київська область) орендує, так само як два нежитлові приміщення в Києві та квартиру в столиці площею 233,9 кв. м вартістю 2,5 млн грн. Варто зазначити, що останнім часом українські чиновники стали частіше декларувати іноземні вклади. Це пов’язано з тим, що у 2022 році Україна приєдналася до міжнародного обміну фінансовою інформацією за програмою CRS, і з 2024 року Державна податкова служба почала отримувати дані про закордонні активи українців, включаючи банківські рахунки. Тепер чиновникам важче приховувати таку інформацію, і вони активніше вказують закордонні рахунки у своїх деклараціях.
Колісник отримав ключову роль в «Нафтогазі»
Після звільнення з посади заступника міністра енергетики, Микола Колісник зайняв стратегічну позицію в НАК «Нафтогаз Україна». У «Нафтогазі» Колісник відповідає за розвиток проєктів у сфері теплової та відновлюваної енергетики. Колісник, який протягом шести років обіймав посаду заступника міністра енергетики, є частиною команди Германа Галущенка. Раніше було заплановано просування Колісника на посаду голови ОГТСУ, а згодом – його призначення міністром енергетики.