Голова НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький задекларував доходи за 2025 рік, які склали 28,7 млн грн, що в середньому дорівнює 2,4 млн грн щомісяця. У своїй декларації, опублікованій на сайті НАЗК, він вказав зарплатні надходження з чотирьох компаній: 14,4 млн грн від «Нафтогазу», 8,5 млн грн від «Укрнафти», 5,7 млн грн від «Укртатнафти» (за сумісництвом) та 6 тис. грн від ОСББ «Замок на Паньківській». Корецький очолює «Нафтогаз» з 14 травня 2025 року, тому його зарплата за 7,5 місяців становила 14,4 млн грн, що в середньому дорівнює 1,9 млн грн на місяць. Протягом цього ж періоду він отримав роялті від двох компаній групи «Санеко» на загальну суму 2,3 млн грн. Ці компанії пов’язані з його дружиною Іриною, яка заробила в «Санеко Трейд» 272,4 тис. грн минулого року та отримала 3,2 млн грн від підприємницької діяльності. Ірина Корецька є власницею або співвласницею трьох українських компаній: ТОВ «Фортекс Енерджи», ТОВ «Молпром-Резерв» та ТОВ «Нова кавова культура». Сергій Корецький також володіє двома компаніями на Кіпрі: Unigo Holdings Limited та Sungroup Invest Ltd. У його декларації вказано понад два десятки вкладів в українських банках на загальну суму: 6 млн грн, 485,3 тис. доларів, 31,6 тис. євро та 838 фунтів стерлінгів. Крім того, він має три рахунки в європейських банках: у швейцарському Cite Gestion — $157,7 тис., в іспанському Banco Santander — €467 тис. та в CaixaBank — €29,3 тис. У готівці у Сергія Корецького є €1,1 млн та $275 тис. Він також задекларував 10 пар елітних годинників (Breguet, Rolex, Patek Philippe, Ulysse Nardin, Opus), 12 ювелірних виробів (Cartier, Tiffany, Van Cleef and Arpels) та 6 сумок (Chanel, Hermes, Chopard). Подружжя Корецьких володіє 17 земельними ділянками, але житловий будинок у селі Козин (Київська область) орендує, так само як два нежитлові приміщення в Києві та квартиру в столиці площею 233,9 кв. м вартістю 2,5 млн грн. Варто зазначити, що останнім часом українські чиновники стали частіше декларувати іноземні вклади. Це пов’язано з тим, що у 2022 році Україна приєдналася до міжнародного обміну фінансовою інформацією за програмою CRS, і з 2024 року Державна податкова служба почала отримувати дані про закордонні активи українців, включаючи банківські рахунки. Тепер чиновникам важче приховувати таку інформацію, і вони активніше вказують закордонні рахунки у своїх деклараціях.