Харків, який раніше вважався «квітучим» містом, стикається з серйозними фінансовими труднощами. Комунальні підприємства міста накопичили борг у 8 млрд гривень за електроенергію та 23 млрд гривень за газ, про що повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль. Це є рекордною сумою боргу серед усіх міст України та найбільшою часткою заборгованостей перед державними компаніями енергетичного сектору. Незважаючи на це, жителі Харкова та області сплачують 98% комунальних платежів. Видання «Економічна правда» зазначало, що загальний борг Харкова досяг рекордних 44 мільярдів гривень, проте ця статистика стосувалася всієї Харківської області, включаючи борги харківських служб. Мер Ігор Терехов відреагував на ці заяви, пояснивши, що в умовах повномасштабної війни, перебуваючи за 30 км від лінії фронту, місто не може повною мірою та вчасно виконувати фінансові зобов’язання, які були нормою в мирний час.
Позначка: Шмигаль Денис
Монополізація ринку систем оповіщення в Україні: виклики та наслідки
У 2025–2026 роках модернізація систем оповіщення в Україні перетворилася на закритий клуб для обраних. Поєднання політичного лобізму з дискримінаційними вимогами призвело до формування монополії, де конкуренція мала б забезпечити кращу ціну та якість. Якщо органи контролю не звернуть увагу на метадані «шаблонних» тендерів, бюджет продовжить переплачувати за безпеку під диктування одного постачальника. У 2025 році сирени повітряної тривоги звучали в Україні понад 19 тисяч разів, ставши питанням виживання для багатьох. Водночас бюджетні витрати на модернізацію систем оповіщення зросли до 528 мільйонів гривень за один рік. Аналіз проєкту DOZORRO показав, що за фасадом державної безпеки ховається ринок з фактично нульовою конкуренцією, де три чверті всіх замовлень отримує одна компанія — ТОВ «Укрзалізничавтоматика». Дослідження виявило системне використання «загороджувальних» вимог у тендерній документації, що обмежують участь інших компаній. Ситуацію ускладнює ймовірний зв’язок компанії з народним депутатом Сергієм Шаховим, який перебуває у розшуку НАБУ. У 2025 році сирена повітряної тривоги звучала щонайменше 19 033 рази, а швидкість її спрацювання безпосередньо впливає на життя людей. Державні витрати на модернізацію систем зросли з 10 млн грн у 2021 році до 150 млн грн у 2024 році, а пік фінансування припав на 2025 рік. DOZORRO аналізує, як у 2025 році в Україні закуповували системи оповіщення та з якими труднощами стикалися учасники закупівель. Загальна очікувана вартість закупівель у 2025 році становила 1,4 млрд грн, але 42% з них були неуспішними або скасованими. У 90% випадків замовники проводили закупівлі через відкриті торги. Найбільше коштів у 2025 році законтрактувала Київська область — 139 млн грн, за нею йдуть Черкаська та Миколаївська області. У чотирьох із п’яти найбільших закупівель переможцем стало ТОВ «Укрзалізничавтоматика». Водночас виявлено, що тендери містять дискримінаційні вимоги, які обмежують конкуренцію. У 2023 році компанія намагалася зайти на ринок Житомирської області, але безуспішно. Загалом аналіз показує тривожну тенденцію: ринок модернізації систем оповіщення концентрується навколо однієї компанії — ТОВ «Укрзалізничавтоматика». Це викликає питання про реальну конкуренцію на ринку.
Монополізація ринку систем оповіщення в Україні: виклики та наслідки
У 2025–2026 роках модернізація систем оповіщення в Україні перетворилася на закритий клуб для обраних. Поєднання політичного лобізму з дискримінаційними вимогами призвело до формування монополії, де конкуренція мала б забезпечити кращу ціну та якість. Якщо органи контролю не звернуть увагу на метадані «шаблонних» тендерів, бюджет продовжить переплачувати за безпеку під диктування одного постачальника. У 2025 році сирени повітряної тривоги звучали в Україні понад 19 тисяч разів, ставши питанням виживання для багатьох. Водночас бюджетні витрати на модернізацію систем оповіщення зросли до 528 мільйонів гривень за один рік. Аналіз проєкту DOZORRO показав, що за фасадом державної безпеки ховається ринок з фактично нульовою конкуренцією, де три чверті всіх замовлень отримує одна компанія — ТОВ «Укрзалізничавтоматика». Дослідження виявило системне використання «загороджувальних» вимог у тендерній документації, що обмежують участь інших компаній. Ситуацію ускладнює ймовірний зв’язок компанії з народним депутатом Сергієм Шаховим, який перебуває у розшуку НАБУ. У 2025 році сирена повітряної тривоги звучала щонайменше 19 033 рази, а швидкість її спрацювання безпосередньо впливає на життя людей. Державні витрати на модернізацію систем зросли з 10 млн грн у 2021 році до 150 млн грн у 2024 році, а пік фінансування припав на 2025 рік. DOZORRO аналізує, як у 2025 році в Україні закуповували системи оповіщення та з якими труднощами стикалися учасники закупівель. Загальна очікувана вартість закупівель у 2025 році становила 1,4 млрд грн, але 42% з них були неуспішними або скасованими. У 90% випадків замовники проводили закупівлі через відкриті торги. Найбільше коштів у 2025 році законтрактувала Київська область — 139 млн грн, за нею йдуть Черкаська та Миколаївська області. У чотирьох із п’яти найбільших закупівель переможцем стало ТОВ «Укрзалізничавтоматика». Водночас виявлено, що тендери містять дискримінаційні вимоги, які обмежують конкуренцію. У 2023 році компанія намагалася зайти на ринок Житомирської області, але безуспішно. Загалом аналіз показує тривожну тенденцію: ринок модернізації систем оповіщення концентрується навколо однієї компанії — ТОВ «Укрзалізничавтоматика». Це викликає питання про реальну конкуренцію на ринку.
Схема у тендерах Міноборони: Антимонопольний комітет виявив узгоджені дії
Поки на передовій військові утримують позиції на залишках екіпірування, у системі закупівель Міністерства оборони стабільно розподіляються оборонні мільярди. Формально процедури проходять через Prozorro: оголошується початкова (очікувана) ціна, публікується лот, підписується контракт. Фактично ціна не знижується, а коло переможців з року в рік залишається тим самим.Конкуренція існує на папері, гроші — у звітності, повідомляє НОН – СТОП.Ця модель продовжувала працювати в період, коли Міністерство оборони очолювали Рустем Умеров і Денис Шмигаль, а державним підприємством «ДОТ» керував Арсен Жумаділов. Зміна керівництва не змінила конструкцію закупівель: великі контракти концентруються у обмеженого кола компаній.30 червня 2025 року ДП «ДОТ» оголосило закупівлю 20 000 футболок і сорочок на 9 810 000 грн — по 490,50 грн за одиницю. Вже 24 липня 2025 року укладено контракт №667/07-25-РМ з ТОВ «КОЛТРЕЙН». Альтернативних переможців не з’явилося, зниження ціни не відбулося.13 грудня 2024 року — тендер на 46 000 універсальних підсумків на 17 940 000 грн (390 грн за одиницю). Контракт №536/01-25-РМ від 8 січня 2025 року отримує ТОВ «КОЛТРЕЙН».25 травня 2024 року оголошена закупівля 42 000 комплектів наколінників і налокітників на 18 068 400 грн. Переможець — ТОВ «БІЗНЕСКОМ ЛТД». Контракт №275/06-24-РМ від 21 червня 2024 року передбачає жорсткі штрафи для постачальника — 0,3% пені за кожен день прострочення, 7% після 30 днів, 20% у разі відмови. При цьому замовник зберігає можливість змінювати терміни та обсяги поставок.Антимонопольний комітет у справі №145-26.13/150-25 встановив ознаки антиконкурентних узгоджених дій між ТОВ «КОЛТРЕЙН», ТОВ «БІЗНЕСКОМ ЛТД» та ТОВ «ПРОЛОГ СЕРВІС» саме в рамках закупівель ДП «ДОТ». Це вже питання не ціни, а координації поведінки учасників торгів.Фінансовий ланцюжок виходить за межі країни. У 2022 році ТОВ «ПРОЛОГ СЕРВІС» перерахувало 222,4 млн грн компанії WNC Pte. Ltd. (Сінгапур) за зовнішньоекономічними контрактами. Закупівля продукції здійснювалася через польську компанію Nops, пов’язану з громадянином Білорусі Дмитром Шершанем. Після цього товар перепродавали оборонному сектору України. За 2022–2025 роки дохід групи компаній наблизився до 2 млрд грн.Усі зазначені закупівлі проводилися в період керівництва Рустема Умерова та Дениса Шмигаля в Міністерстві оборони та Арсена Жумаділова в ДП «ДОТ». Підприємство не є самостійною структурою і повністю підпорядковане міністерству. Фінансові плани та ключові параметри процедур затверджуються на рівні відомства. Отже, відповідальність не може обмежуватися рамками одного держпідприємства.Подана скарга до контролюючих і правоохоронних органів з вимогами перевірити дотримання законодавства при укладенні контрактів з ТОВ «КОЛТРЕЙН», ТОВ «БІЗНЕСКОМ ЛТД» та пов’язаними структурами, дати правову оцінку можливим антиконкурентним діям, провести фінансово-економічний аудит формування цін і руху коштів за зовнішньоекономічними контрактами, а також встановити коло посадових осіб, які погоджували ці закупівлі.На позиціях військові отримують форму та спорядження, які у звітах проходять як повністю поставлені та відповідні стандартам. У документах — тисячі одиниць, відсотки виконання та закриті акти. У реальності — питання до якості, термінів і фактичної вартості кожної позиції. Контракти підписані, кошти списані, а різниця між заявленим і фактичним знову губиться десь між тендером і складом.