Володимир Гулєвич, ексголова департаменту держзакупівель Міноборони, вже сім років перебуває на лаві підсудних у справі «Трейд коммодіті», яка стосується розтрати 58 млн грн. Проте, незважаючи на це, він не лише залишився на плаву, а й став успішним «консультантом» для оборонних підрядників. Розслідування NGL.media виявило, що за три роки повномасштабної війни Гулєвич отримав близько 9 млн грн від компаній, які постачають товари для ЗСУ. Поки Вищий антикорупційний суд повільно розглядає справу, Гулєвич разом із учасниками тендерних змов АМКУ засновує швейні виробництва та консультує фірми, пов’язані з білоруським бізнесом. У матеріалі розкривається складна мережа сімейних активів: від мільйонних доходів 21-річної доньки до «вчасного» розлучення з дружиною та придбання елітного маєтку під Києвом за ціною, вдвічі нижчою за ринкову. Це історія про те, як відсутність законодавчої заборони на «конфлікт інтересів» після звільнення дозволяє колишнім посадовцям монетизувати старі зв’язки, ігноруючи мораль та кримінальні провадження. Наразі Гулєвич є одним із шести обвинувачених у справі про розкрадання 58 млн грн на паливі для армії, що стосується подій десятирічної давності. Тоді Міноборони замовило палива у ТОВ «Трейд коммодіті» на 1,2 млрд грн, але пізніше ціну нафтопродуктів підвищували додатковими угодами, що, за версією обвинувачення, було безпідставним. Цю справу передали до суду у 2019 році, але Гулєвича звільнили з Міноборони лише у квітні 2020-го. Він намагався поновитися на посаді головного військового закупника, проте безуспішно. Вищий антикорупційний суд досі розглядає справу про розкрадання грошей на пальному для армії, але це не заважає Гулєвичу отримувати кошти від підрядників Міноборони. Наприкінці 2022 року він зареєструвався як приватний підприємець з основним видом діяльності «консультування з питань комерційної діяльності й керування». За інформацією джерел, за три роки Гулєвич отримав щонайменше 8,97 млн грн від різних компаній, які постачали товари для військових. Найбільше, загалом 5,58 млн грн, йому перерахували ТОВ «Колтрейн», ТОВ «Бізнеском ЛТД», ТОВ «Смарткод про» та ТОВ «Юністком». Це пов’язані між собою компанії, які під час війни закуповували товари для української армії у білоруса Дмитра Шершаня. Сергій Миткалик, експерт з антикорупційного законодавства, зазначає, що в європейському законодавстві існують обмеження на роботу колишніх посадовців у приватному секторі, пов’язаному з їхньою попередньою діяльністю. В українському законодавстві таких заборон немає. Редакція звернулася до компаній з проханням пояснити, за які саме послуги вони платили Гулєвичу, але відповіла лише Юлія Кикоть, власниця «Колтрейну», яка зазначила, що Гулєвич отримував оплату за консультаційні послуги, деталі яких є комерційною таємницею. Гулєвич також не прокоментував, чому почав співпрацювати з підрядниками Міноборони. У лютому минулого року він разом із Кикоть та Олександром Кучером заснував у Києві швейне виробництво «Хітон люкс». Нагадаємо, що «Колтрейн», «Пролог сервіс» та «Бізнеском ЛТД» були оштрафовані АМКУ на 27 млн грн за антиконкурентні дії на тендерах Міноборони. «Хітон люкс» спочатку був виробником для «Колтрейну», а згодом почав брати участь у закупівлях самостійно. Нині компанія належить лише Володимиру Кучеру, і нових замовлень поки не отримала. У 2015 році, коли Гулєвич працював в Міноборони, його 21-річна донька Галина зареєструвалася підприємицею з оптової торгівлі текстильними товарами. Проте, за даними Clarity Project, вона отримала лише 86,9 тис. грн. Володимир Гулєвич святкує свій день народження з дружиною Інною та доньками. У 2016-2017 роках компанія «Італтекс меріно» заплатила їй щонайменше 6,3 млн грн. Вищий антикорупційний суд вже сьомий рік розглядає справу про розтрату 58 млн грн. У разі винесення обвинувального вироку Гулєвич може отримати до 12 років позбавлення волі. Проте за ним не зареєстрована жодна нерухомість, тоді як його колишня дружина володіє будинком у престижному передмісті Києва. Подружжя офіційно розлучилося за два місяці до покупки будинку, що може бути спробою уникнути конфіскації. Незважаючи на розлучення, Інна продовжує публікувати спільні фотографії з Володимиром та їхнім сином. Придбаний Інною будинок у Софіївській Борщагівці має площу майже 229 кв. м і обійшовся їй у 5 млн грн. Інна Гулєвич отримувала соцдопомогу по догляду за дитиною, але не пояснила, звідки в неї були кошти на придбання будинку.
Позначка: Шершань Дмитрий
Схема у тендерах Міноборони: Антимонопольний комітет виявив узгоджені дії
Поки на передовій військові утримують позиції на залишках екіпірування, у системі закупівель Міністерства оборони стабільно розподіляються оборонні мільярди. Формально процедури проходять через Prozorro: оголошується початкова (очікувана) ціна, публікується лот, підписується контракт. Фактично ціна не знижується, а коло переможців з року в рік залишається тим самим.Конкуренція існує на папері, гроші — у звітності, повідомляє НОН – СТОП.Ця модель продовжувала працювати в період, коли Міністерство оборони очолювали Рустем Умеров і Денис Шмигаль, а державним підприємством «ДОТ» керував Арсен Жумаділов. Зміна керівництва не змінила конструкцію закупівель: великі контракти концентруються у обмеженого кола компаній.30 червня 2025 року ДП «ДОТ» оголосило закупівлю 20 000 футболок і сорочок на 9 810 000 грн — по 490,50 грн за одиницю. Вже 24 липня 2025 року укладено контракт №667/07-25-РМ з ТОВ «КОЛТРЕЙН». Альтернативних переможців не з’явилося, зниження ціни не відбулося.13 грудня 2024 року — тендер на 46 000 універсальних підсумків на 17 940 000 грн (390 грн за одиницю). Контракт №536/01-25-РМ від 8 січня 2025 року отримує ТОВ «КОЛТРЕЙН».25 травня 2024 року оголошена закупівля 42 000 комплектів наколінників і налокітників на 18 068 400 грн. Переможець — ТОВ «БІЗНЕСКОМ ЛТД». Контракт №275/06-24-РМ від 21 червня 2024 року передбачає жорсткі штрафи для постачальника — 0,3% пені за кожен день прострочення, 7% після 30 днів, 20% у разі відмови. При цьому замовник зберігає можливість змінювати терміни та обсяги поставок.Антимонопольний комітет у справі №145-26.13/150-25 встановив ознаки антиконкурентних узгоджених дій між ТОВ «КОЛТРЕЙН», ТОВ «БІЗНЕСКОМ ЛТД» та ТОВ «ПРОЛОГ СЕРВІС» саме в рамках закупівель ДП «ДОТ». Це вже питання не ціни, а координації поведінки учасників торгів.Фінансовий ланцюжок виходить за межі країни. У 2022 році ТОВ «ПРОЛОГ СЕРВІС» перерахувало 222,4 млн грн компанії WNC Pte. Ltd. (Сінгапур) за зовнішньоекономічними контрактами. Закупівля продукції здійснювалася через польську компанію Nops, пов’язану з громадянином Білорусі Дмитром Шершанем. Після цього товар перепродавали оборонному сектору України. За 2022–2025 роки дохід групи компаній наблизився до 2 млрд грн.Усі зазначені закупівлі проводилися в період керівництва Рустема Умерова та Дениса Шмигаля в Міністерстві оборони та Арсена Жумаділова в ДП «ДОТ». Підприємство не є самостійною структурою і повністю підпорядковане міністерству. Фінансові плани та ключові параметри процедур затверджуються на рівні відомства. Отже, відповідальність не може обмежуватися рамками одного держпідприємства.Подана скарга до контролюючих і правоохоронних органів з вимогами перевірити дотримання законодавства при укладенні контрактів з ТОВ «КОЛТРЕЙН», ТОВ «БІЗНЕСКОМ ЛТД» та пов’язаними структурами, дати правову оцінку можливим антиконкурентним діям, провести фінансово-економічний аудит формування цін і руху коштів за зовнішньоекономічними контрактами, а також встановити коло посадових осіб, які погоджували ці закупівлі.На позиціях військові отримують форму та спорядження, які у звітах проходять як повністю поставлені та відповідні стандартам. У документах — тисячі одиниць, відсотки виконання та закриті акти. У реальності — питання до якості, термінів і фактичної вартості кожної позиції. Контракти підписані, кошти списані, а різниця між заявленим і фактичним знову губиться десь між тендером і складом.