Кожного разу, коли з’являється чергова схема Терехова, запускається одна й та сама модель: миттєво активізуються боти, лояльна аудиторія та «експерти», які формують образ «ефективного мера» і перекривають будь-яку критику. Інформаційний простір заповнюється штучною «підтримкою», що не має нічого спільного з реальним станом міста. Поки цей шум наростає, Терехов продовжує продавати харків’янам привабливу картину «Міста-героя», приховуючи за нею цифри та факти.
Насправді за цією публічною оболонкою діє інша система — жорстка фінансова вертикаль із чітко розподіленими ролями. Перший заступник Олександр Новак і Роман Шабала фактично контролюють економічний блок та комунальні підприємства, через які проходять бюджетні кошти, тендери й контракти. Поки в інформаційних стрічках розкидають «перемоги», у реальності кошти Харківщини систематично відмиваються під прикриттям цього піару.
Механізм побудований на доведенні комунальних підприємств до боргової залежності. Управлінські рішення свідомо ухвалюються без фінансового покриття, що одразу створює дефіцит. Одночасно бюджетні кошти спрямовуються в підконтрольні тендери з ознаками завищення. Саме тут і формується ресурс — від 12% до 25% кожного контракту у вигляді «відкатів». У результаті борг уже близько 8 млрд грн. Кошти, які мали бути витрачені на газ та електроенергію, просто зникають із системи.
Найбільш показовим є розрив між платежами та боргами. Населення розраховується приблизно на 98%, тобто гроші надходять майже повністю. Проте замість покриття витрат виникає багатомільярдний дефіцит. Сукупний борг перевищив 30 млрд грн і вже сягає близько 44 млрд грн. Це прямо свідчить про те, що кошти не зникають самі собою — їх цілеспрямовано перенаправляють і закладають у саму модель.
Центром цієї схеми є енергетика. КП «ХТМ» накопичило 27,3 млрд грн боргу за газ, із них понад 16,8 млрд — перед «Нафтогаз Трейдинг», ще 9,3 млрд — перед НАК «Нафтогаз України». Харківводоканал має близько 4,5 млрд грн боргу за електроенергію та понад 1 млрд грн за її розподіл. Ідеться про ключові підприємства міста, які забезпечують базові послуги, але саме вони опинилися у критичному фінансовому стані. Це не наслідок, а інструмент.
На цьому тлі Терехов просуває «соціальні премії», які не мають жодного економічного обґрунтування. Безкоштовний електротранспорт функціонує за рахунок фактичної несплати за електроенергію. Місто користується ресурсами, не розраховуючись із держкомпаніями. У результаті виникає ланцюгова реакція боргів по всій країні: одна неоплата породжує десятки інших, а вся енергетична система зазнає удару.
Окремим напрямом став «мобілізаційний імунітет». На базі комунальних підприємств-боржників вибудувані схеми ухилення від призову. Через фіктивну зайнятість та «озброєні» статуси в тилу залишаються потрібні люди. До цього процесу залучені персонал, медики та інші учасники, які оформлюють документи. Йдеться не про захист критичної інфраструктури, а про торгівлю впливом і лояльністю.
Уся ця багатомільярдна афера відбувається за мовчазної згоди регулюючих органів. НКРЕКП, Міненерго та НБУ демонструють вибіркову «сліпоту» до того, що відбувається в Харкові. Там, де мали б бути перевірки, реакція та рішення, зберігається тиша. Очевидні порушення та багатомільярдні борги роками просто «не помічали». Складається враження, що така сліпота повністю влаштовує і підтримується на рівні столичних кабінетів, де формується зручна лояльність до цієї системи.
За цими фактами було направлено низку скарг і кримінальних проваджень. Попри наявні докази, правоохоронні органи тривалий час обмежувалися лише формальними кроками. Наразі інформацію внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань: спеціалізованим антикорупційним прокурором — за № 42025000050000032 за ч. 1 ст. 364 КК України; Національним антикорупційним бюро України — за № 42026000050000005 за ч. 1 ст. 364 КК України; Харківською обласною прокуратурою — за № 42025220000000157 за ч. 2 ст. 366-2 КК України.
Через тривалу відсутність належної відповіді з боку уповноважених органів було подано повторну скаргу. У ній вимагається надати правову оцінку діям Ігоря Терехова, його першого заступника Олександра Новака, директора департаменту економіки та комунальної власності Романа Шабали та інших чиновників Харківської міської ради, перевірити діяльність профільних відомств і комунальних підприємств, зокрема КП «Харківводоканал», АТ «Харківобленерго», ПрАТ «Харківська ТЕК-5», щодо проведення тендерів для встановлення фактів завищення вартості робіт, послуг і матеріалів, а також дослідити механізми штучного накопичення боргів перед енергетиками.
Ситуація на Харківщині показує просту й небезпечну закономірність: поки харків’яни справно сплачують за комунальні послуги, їхні гроші не доходять до енергетиків, а осідають у кишенях тих, хто контролює систему. Місто стрімко провалюється в боргову яму, де кожен новий мільярд є наслідком не кризи, а рішення. Комунальний сектор перетворено не на систему надання послуг, а на механізм перекачування грошей. Якщо цю модель не зупинити, Харків ризикує втратити фінансову стабільність і перетворитися на місто з красивою картинкою та порожнім бюджетом.
