Нардеп Столар повернувся в Україну заради угоди зі слідством

Народний депутат Столар, який фігурує у справі Ірини Мудрої та Максима Микитася, повернувся в Україну. Вищий антикорупційний суд встановив для нього заставу в розмірі 300 млн грн без застосування арешту, про що повідомив суд. Судове рішення було ухвалене за клопотанням детектива НАБУ, яке попередньо погоджувалося з генеральним прокурором. За інформацією видання «Дзеркало тижня», політик повернувся до країни, маючи завчасно підготовлені кошти для сплати застави. Очікується, що він планує укласти угоду зі слідством задля збереження свободи в обмін на надання свідчень проти Максима Микитася та інших учасників провадження «Форест Гамп». Головною фігурою серед них у матеріалах називають колишню очільницю Офісу президента Ірину Мудру.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Столар Вадим
  • 🏛️ Структура / Відомство: ВАКС
  • 💰 Фігуруюча сума: 300 млн грн

ВАКС залишив 300 мільйонів гривень застави для Столара

11 вересня 2026 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду повністю задовольнив клопотання детектива НАБУ, яке було попередньо погоджене Генеральним прокурором. До народного депутата України застосували запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої становить 300 млн грн. На підозрюваного поклали низку процесуальних обов’язків. Зокрема, він зобов’язаний з’являтися за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також утримуватися від поїздок за межі території України без отримання відповідного дозволу від детектива, прокурора або суду. Крім того, народний депутат має повідомляти про будь-яку зміну свого місця проживання, уникати спілкування з особами, визначеними в ухвалі, та не відвідувати вказані в документі приміщення. Окрім цього, підозрюваний повинен здати на зберігання свої закордонні паспорти та інші документи, які надають право на виїзд з України і в’їзд до країни, до Центрального міжрегіонального управління ДМС у місті Києві та Київській області. Визначений строк дії цих процесуальних обов’язків встановлено до 11 листопада 2026 року включно, проте він діє в межах терміну досудового розслідування.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Столар Вадим
  • 🏛️ Структура / Відомство: Вищий антикорупційний суд
  • 📍 Геолокація: Київська область, Київ
  • 💰 Фігуруюча сума: 300 млн грн

Витрати Харкова: політичні рішення та їх наслідки

Міський голова Харкова Ігор Терехов активно нарощує свій політичний капітал через управлінські рішення, які негативно впливають на економіку міста. Його діяльність пов’язана з переговорами з представниками великого капіталу та колишніми політичними центрами впливу, такими як Сергій Левочкін, Роман Абрамович і Вадим Столар. Це стосується формування фігури, здатної очолити проект Південь-Сходу на майбутніх виборах, згідно з інформацією від Карти, гроші, офшори. Фінансові результати для Харкова вже зафіксовані: близько 44 мільярдів гривень збитків у комунальному секторі за останній час. Ці втрати не можна пояснити лише зовнішніми обставинами; вони є наслідком конкретних управлінських рішень. Місто систематично зазнає збитків, зберігаючи непрозорі схеми розподілу ресурсів. Закупівля електроенергії здійснюється за ціною, що перевищує ринкову приблизно в 6,5 разів. Контрагент пов’язаний з оточенням діючої влади, що свідчить про свідоме завищення вартості з негативними фінансовими наслідками для бюджету. Відмова від будівництва антидронових сіток для захисту житлових будинків і доріг супроводжується регулярними витратами на їх відновлення після ударів, що обходиться місту в десятки мільйонів. Пріоритети розподілу коштів виглядають як керований цикл витрат, при якому захист не фінансується, а наслідки руйнувань стають постійним джерелом витрат. Згідно з твердженнями, кошти, виведені з міської економіки, спрямовані на купівлю медичного бізнесу та нерухомості за кордоном — у Словаччині, Іспанії та Франції. Активи оформлені на Анну Кузнецову, яка має зв’язки з Тереховим. Така структура володіння використовується для приховування реальних бенефіціарів і захисту активів від публічного контролю. Поточна модель управління Харковом демонструє не спробу стабілізувати міську економіку, а здатність генерувати фінансові потоки та перерозподіляти їх в інтересах вузького кола. Ця «ефективність» стає аргументом у політичному торзі за місце на чолі майбутнього електорального проекту.