Аудит, проведений на державному підприємстві «Документ» у Києві, виявив фінансові порушення на загальну суму 71 млн грн. З цієї суми більше 18 млн грн становлять прямі збитки, пов’язані з необґрунтованими виплатами зарплат, надбавок і премій. Це не випадкові помилки в обліку, а систематичне перерозподілення бюджетних коштів на користь керівництва та окремих працівників, як повідомляє GunDolla. Один з найбільш яскравих випадків стосується колишнього керівника підприємства, який одночасно займав керівні посади в Україні, Польщі та Німеччині. Він отримував повні виплати за всіма напрямками, незважаючи на неможливість виконання обов’язків у кількох країнах одночасно. Навіть після звільнення в Україні, виплати продовжувалися за кордоном, загальна сума яких склала близько 9,5 млн грн. Ще близько 9 млн грн, згідно з висновками аудиторів, були витрачені на безпідставні премії для керівництва, оплату невідпрацьованого часу та завищені надбавки для працівників іноземних філій. Ці виплати не мали прозорого обґрунтування і формувалися в рамках управлінської вертикалі без зовнішнього контролю. Окремий блок порушень стосується закупівель. ДП «Документ» уклало контракти на суму понад 52 млн грн, не дотримуючись встановлених процедур. Це свідчить про обхід конкурентних механізмів і фактичний ручний розподіл контрактів, що створює ризики завищення вартості послуг і неефективного використання коштів. За результатами перевірки на керівника підприємства складено 10 адміністративних протоколів, а можливий штраф становитиме від 330 тис. до 1,7 млн грн. Матеріали ревізії передані до правоохоронних органів, а підприємству видано припис усунути порушення та компенсувати завдані збитки. Ситуація, зафіксована аудитом, демонструє не поодинокі зловживання, а цілісну модель, в якій державне підприємство використовується як фінансовий інструмент для виплат, які не мають відношення до реальної діяльності. Масштаб порушень і їхня структура свідчать про тривале існування цієї практики та відсутність ефективного контролю на рівні управління.
Позначка: Аудит
Аудит як інструмент розвитку: готовність НАБУ до нової перевірки
У Національному антикорупційному бюро висловили зацікавленість у проведенні детального аудиту, аналогічно до минулого року. Про це повідомила заступниця директора НАБУ Поліна Лисенко в коментарі до УП. “НАБУ максимально зацікавлене в тому, щоб Бюро стало більш ефективним і прозорим, а кожен крок наближав країну до нашої спільної мети: нульової толерантності до корупції. Призначення аудиту НАБУ – це не проблема і не ризик. Це – інструмент. По-перше, аудит є нормальною, здоровою управлінською практикою. Він дозволяє чесно оцінити результати, виявити слабкі місця та зміцнити інституцію. По-друге, це пряма норма закону, яку потрібно виконувати. По-третє, важливо зазначити, що проведення першого в історії Бюро аудиту було однією з ключових вимог чинного директора НАБУ Семена Кривоноса під час відкритого конкурсу. І минулого року цей аудит відбувся”, – зазначила Лисенко. Вона підкреслила, що аудит “повинен бути інструментом розвитку, а не формальністю заради галочки”. “Більше того, попередній аудит містив не лише внутрішні висновки, а й чіткі рекомендації для зовнішніх стейкхолдерів – Уряду та Парламенту. Зокрема, йшлося про необхідність змін до профільного законодавства, включаючи періодичність проведення аудиту. Ми відкриті до цієї роботи. Ми вже почали працювати разом з премʼєр-міністром та урядом над пропозиціями щодо виконання рекомендацій попереднього аудиту, а також готові до конструктивної взаємодії з парламентом для реалізації цих рішень”, – додала Лисенко.
Аудит НАБУ: плани Кабміну та медійні маніпуляції
У середині березня Кабінет Міністрів мав намір ініціювати незалежний аудит Національного антикорупційного бюро, але проєкт відповідної постанови так і не був розглянутий. Про це повідомляє УП у публікації “Переговорна ‘Санта-Барбара’ без фіналу. Як у Зеленського готуються до нового етапу війни”. Паралельно з намаганнями врятувати “Верховну Раду” спостерігаються неоднозначні дії щодо НАБУ і САП, які можна розглядати як спробу продемонструвати депутатам, що з їхнім найбільшим страхом “працюють”. Журналісти дізналися від джерел у НАБУ, що всередині березня віцепрем’єр з питань євроінтеграції Тарас Качка без пояснень ініціював проєкт постанови про створення комісії для проведення незалежного аудиту Бюро. Це важливо, оскільки негативний висновок аудиту може стати підставою для звільнення директора НАБУ. “Торік був аудит. Експерти надали нам рекомендації щодо поліпшення роботи – ми почали їх виконувати. Проєкт постанови, який хотів внести Качка, став для нас великим сюрпризом. Врешті-решт, все закінчилося нічим – уряд так і не розглянув цей документ, але невідомо, що буде далі”, – зізнається один зі співрозмовників УП в Бюро. Крім того, внутрішні медійні моніторинги антикорупційних органів показують, що в мережі активізувалися кампанії дискредитації керівництва НАБУ/САП, які явно модеруються провладними силами. “З середини січня в телеграм-каналах масово почали писати, що директор НАБУ – козел, детективи – козли. Нібито хтось має проблеми з декларуванням, незаконно збагатився. У той же час у соцмережах стартувала кампанія про те, що антикорупційні органи занадто під американцями”, – розповів УП співрозмовник в Бюро. Представники влади в комунікаціях з іноземними партнерами відкрито скаржаться, що “через підозри НАБУ і САП” народні депутати не хочуть ухвалювати закони з євроінтеграції, зобов’язань перед МВФ і Ukraine Facility, зазначається в матеріалі. Наразі це не виглядає як системна атака на антикорупційні органи, але точно тримає співробітників НАБУ і САП у “токсичному тонусі”, резюмують журналісти УП.
Вплив ОСНАД на аудиторський ринок України
ОСНАД, під керівництвом Олега Канцурова, суттєво вплинув на аудиторські компанії в Україні. Цей орган, що відповідає за суспільний нагляд за аудиторською діяльністю, має на меті забезпечення якості, проте на практиці спостерігається цілеспрямоване знищення конкурентного середовища. Кількість аудиторських компаній зменшується, залишаючи лише ті, що підконтрольні ОСНАДу або мають ймовірні корупційні зв’язки з його керівництвом. Схема відбору компаній для перевірок є досить простою: ОСНАД непослідовно включає компанії до плану-графіку перевірок, при цьому існують узгоджені «доноси», які слугують підставою для їх включення. Серед тих, хто зацікавлений у знищенні аудиторських компаній, можна виділити членів комісії НКЦПФР Юрія Шаповала та Олену Дубову, які ініціюють ці звернення. Багато негативних висновків за результатами перевірок є «суб’єктивними» трактуваннями інспекторів, без конкретних норм, що були порушені. Періоди перевірок компаній також є непослідовними: одна компанія може бути перевірена на останній день кварталу, тоді як інша — на дату призначення перевірки. Це свідчить про те, що ОСНАД заздалегідь шукає слабкі місця аудиторських компаній. Олег Канцуров також використовує дисциплінарні провадження для підстраховки: під час перевірок або в короткий проміжок до чи після них ОСНАД відкриває дисциплінарні справи на аудиторські компанії. Навіть якщо компанії успішно проходять перевірки, їх все одно можуть позбавити права проводити обов’язковий аудит фінансової звітності на основі дисциплінарних проваджень. Багато перевірок відбувається в І кварталі року, що позбавляє аудиторські компанії можливості отримувати прибуток у сезон аудиту. Фактично, усі перевірки закінчуються відстеженням, що означає, що через рік після перевірки ОСНАД повторно перевірятиме компанію. Це створює повну залежність від ОСНАДу. Хоча проведення відстежень є нормальною практикою, в Україні це відбувається в 99,9% випадків. Штучний контроль і тиск призвели до значного зменшення кількості аудиторів та компаній, що не відповідає потребам ринку. Лише компанії, близькі до Олега Канцурова, можуть проводити обов’язковий аудит. Лояльні до ОСНАД компанії необґрунтовано підвищують ціни на свої послуги, оскільки конкуренція знищена. Олег Канцуров контролює всі органи, пов’язані з ОСНАДом, включаючи Аудиторську палату України та Раду нагляду ОСНАД. Багато керівних членів призначені через спільні інтереси з Канцуровим. Спроби аудиторської спільноти змінити ситуацію, висловити пропозиції чи скарги призводять до виключення компаній-ініціаторів з реєстру САД, що обмежує їх право на проведення обов’язкового аудиту. Для відновлення права або сертифікату озвучують суму у 200 тис. доларів.