Проблеми з будівництвом укриттів для шкіл в Україні

У 2026 році державна субвенція на облаштування укриттів досягла рекордних 6 мільярдів гривень, але кількість побудованих об’єктів не завжди відповідає вимогам безпеки. Деякі громади звітують про відкриття сучасних «підземних шкіл», проте освітній омбудсмен та батьківські організації висловлюють занепокоєння: нові норми Санітарного регламенту виявилися фактично нездійсненними для більшості закладів. Поспіх із введенням об’єктів в експлуатацію призводить до будівництва «бетонних коробок» без вентиляції та автономного живлення. Питання відповідальності за недостатню кількість питної води або зупинку генератора під час тривалого відключення світла залишається відкритим. В окремих регіонах урочисті відкриття проводять на ще сирому бетоні. Досвід організації навчального процесу в укриттях в Україні розширюється завдяки донорській допомозі та державній субвенції. Від простих сховищ, які обладнали нашвидкуруч, багато областей переходять до будівництва спеціальних протирадіаційних приміщень, які почали називати “підземні школи”. Це дозволяє планувати офлайн чи змішане навчання в різних регіонах. Проте ситуація з облаштуванням укриттів для освітніх закладів, що фінансуються з різних джерел, неоднорідна. Десь все працює чітко, а десь – ні. Але це не заважає розпочати навчальний процес у недобудовах.

У 2025 році запрацювала програма державної субвенції “Школа офлайн”. Обсяг субвенції на укриття у закладах загальної середньої освіти на 2026 рік становить 5 млрд гривень. Вперше в Державному бюджеті на 2026 рік передбачено окрему субвенцію на облаштування укриттів для закладів дошкільної освіти обсягом 1 млрд гривень. З 12 по 22 січня МОН приймало заявки на фінансування укриттів у ЗЗСО, з 20 по 26 січня – для дошкільних закладів. Першочергово планують профінансувати військові ліцеї та проєкти, що фінансувалися у 2023-2025 роках з рівнем готовності не менше ніж 60%. Уряд ухвалив рішення перерозподілити 231 млн грн субвенції на завершення робіт з облаштування шкільних укриттів у 11 областях. Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко повідомила, що це дозволить завершити будівництво та забезпечити безпечні умови навчання для 10 тисяч дітей.

Освітній омбудсмен Надія Лещик повідомила про численні звернення щодо умов перебування в укриттях: низька температура, вологість, пліснява. З 1 січня 2026 року набрали чинності зміни до Санітарного регламенту. Директор може прийняти рішення про організацію освітнього процесу в укритті, за умови дотримання вимог регламенту. Зокрема, укриття мають забезпечуватися питною водою, місцем для вживання їжі, а також резервуарами з водою об’ємом не менше 5 літрів на особу.

Депутатка Запорізької міської ради Катерина Звєрєва розповіла про проблеми з введенням в експлуатацію укриттів у Запоріжжі. Станом на грудень 2025 року з 22 укриттів по області введено в експлуатацію лише 7. Вона зазначила, що укриття часто відкривають для показу, а не після завершення будівництва. В цих захисних спорудах вже впроваджують освітній процес, що викликає занепокоєння щодо безпеки дітей. Начальник Запорізької ОВА Іван Федоров повідомив про старт навчання у “підземній” школі Біленьківського ліцею. Проте депутатка зазначила, що укриття не мають достатньої автономності під час довгострокових відключень світла.

Вона підкреслила, що процес будівництва та введення в експлуатацію укриттів непрозорий, що викликає суспільну напругу. Батьки школярів також висловлюють занепокоєння щодо тривалих будівництв укриттів, які не завершуються вчасно. Відповідальність за безпеку дітей залишається на директорах закладів, що викликає дискусії серед освітян. Вони вважають, що нові вимоги не можуть застосовуватися до вже побудованих приміщень. Висока ймовірність, що недоліки в будівництві можуть призвести до небезпеки для дітей, якщо не буде належного контролю.

Розслідування корупції навколо “Київміськбуду”: фінансові схеми та затримки у будівництві

Нещодавно появились данные о возможных коррупционных нарушениях, связанных с деятельностью Київміськбуду, в частности по вопросам закупки жилья для столичной общины. Бюро экономической безопасности (БЭБ) расследовало дело о «бюджетных распилах» на 2023-2025 годы, когда КП «ФК “Житло-Інвест”» приобретало недвижимость по завышенным ценам через посредников, включая семью эксначальника Київміськбуду Ігоря Кушніра, бизнесмена Олександра Глімбовського и народного депутата Дмитра Ісаєнка. Согласно данным, квартиры приобретались незадолго до того, как Киеврада утвердила выделение 2 млрд грн на закупку, а затем продавались значительно дороже. Олександр Дядюк, юрист и правозащитник, опубликовал факты возможных «распилов» бюджетных средств, которые подтверждались БЭБ. Расследование завершилось в 2025 году, но правоохранители имеют право его возобновить. Схема заключалась в том, что в 2023 году КП «Финансовая компания (ФК) “Житло-Інвест”» израсходовало бюджетные средства на покупку квартир по предположительно завышенной цене. Значительная часть жилья приобреталас окївміськбуду через «посредников». Оксана Кушнір (жена Ігоря Кушніра) и их дети также участвовали в этих операциях. Согласно данным, средства не перечислялись Київміськбуду, что стало одной из причин остановки строительных работ на нескольких «приоритетных» стройках. Віталій Кличко назначил новое руководство Київміськбуду. В сентябре 2023 года Киеврада утвердила увеличение уставного капитала КП «ФК “Житло-Інвест”» на 2 млрд грн для обеспечения финансово-хозяйственной деятельности и участия в программе обеспечения жильем граждан. Однако средства не использовались для намеченных целей, а были выведены из бюджета. СМИ установили, что в 2022 году ПАТ “ЗНВКІФ “Ковернот”, основанный Олександром Дядюком, приобрел квартиры у Київміськбуду за день до принятия Киеврадой решения о пополнении уставного капитала КП «ФК “Житло-Інвест”». Позднее это жилье было продано городу Киеву по более высокой цене. Следует отметить, что многие люди, которые участвовали в этой схеме, уже освобождены от должностей, но ситуация со строительством в Киеве остается сложной. На данный момент проводятся расследования и определение новых механизмов и мероприятий внедрения в сфере строительства.