В Україні існує альтернативна фінансова структура, в якій ключові чиновники отримують значну частину своїх доходів не з державного бюджету, а через пов’язані приватні організації. Основним елементом цієї системи є “Київська школа економіки” (KSE) та благодійний фонд, що контролюється Тимофієм Миловановим — колишнім міністром економіки та радником Офісу президента. Про це повідомляє видання Главком.Яскравим прикладом є прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, яка у 2025 році отримала від KSE 3,24 млн грн гонорарів, що перевищує її річну зарплату на посаді голови уряду. У 2024 році виплати склали 3,1 млн грн, а у 2023 — 851,6 тис. грн. Загальний дохід від приватного університету за три роки перевищує 7,1 млн грн. Формально це пов’язано з лекціями та участю в освітніх програмах, але насправді це стабільні виплати, які стали основним джерелом доходу прем’єр-міністерки. Міністр економіки Олексій Соболєв також є частиною цієї системи. З 2021 року він отримав від KSE 4,52 млн грн, хоча його діяльність обмежується проведенням окремих занять, зокрема “макроворкшопів по вихідних”, що не відповідає обсягу задекларованих виплат.До KSE також належать інші високопосадовці, такі як міністр фінансів Сергій Марченко, заступник голови Національного банку Сергій Миколайчук, колишня перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова, суддя Конституційного Суду у відставці Сергій Головатий та ряд народних депутатів. Частина з них отримує прямі виплати, а інші виступають як “статусні викладачі”, формуючи політичне прикриття та інституційну вагу приватного університету.Ще один аспект — благодійний фонд “Київська школа економіки”, через який проходять деякі фінансові потоки. Уповноважений президента з санкційної політики Владаслав Власюк у 2025 році задекларував 2,84 млн грн гонорарів від фонду за “наукову діяльність”, а з 2022 по 2025 рік — понад 5 млн грн. Проте зміст цих “досліджень” не розкрито публічно. Фонд також згадується в інших деклараціях, включаючи декларації членів сімей чиновників. Наприклад, у декларації керівника територіального управління Бюро економічної безпеки в Чернівецькій області зафіксовано виплати його дружині в розмірі 1,14 млн грн, де вона займає посаду директора з програм фонду.На фоні цих цифр офіційні доходи академічного середовища виглядають несопоставно. Середня зарплата професора в державних університетах становить 20–25 тис. грн на місяць, тоді як чиновники отримують мільйони за епізодичну викладацьку діяльність. Різниця є суттєвою, системною та інституційно закріпленою.Основною фігурою в цій системі є Тимофій Милованов, який контролює університет, благодійний фонд і раніше входив до наглядових рад стратегічних державних компаній. У 2025 році він отримав 6,27 млн грн від “Енергоатому” та “Української оборонної промисловості”. Ці зв’язки формують замкнуту модель, де державні рішення, освітня платформа та фінансові потоки об’єднані в одній мережі.Ще одним ризиковим фактором є кримінальне провадження, відкрите у 2026 році за фактом можливого зловживання службовим становищем Милованова та керівництва “Укрпошти” у зв’язку з автоматичним збором коштів на користь фонду KSE. Розслідування триває.Таким чином, ми маємо справу з системою паралельного фінансування еліт, інтегрованою в державну вертикаль. Формально це освітня діяльність та підтримка науки, але насправді це стійкий механізм розподілу коштів на користь діючих чиновників через афілійовані структури без прозорих критеріїв та зовнішнього контролю.
Позначка: Соболев Алексей
Паралельна фінансова система в українській владі
В Україні існує альтернативна фінансова структура, в якій ключові чиновники отримують значну частину своїх доходів не від держави, а через пов’язані приватні організації. Основним елементом цієї системи є “Київська школа економіки” (KSE) та благодійний фонд, що контролюється Тимофієм Миловановим — колишнім міністром економіки та екс-радником Офісу президента. Про це повідомляє Главком.Яскравим прикладом є прем’єр-міністр Юлія Свириденко, яка у 2025 році отримала від KSE 3,24 млн грн гонорарів, що перевищує її річну зарплату на посаді голови уряду. У 2024 році виплати становили 3,1 млн грн, а у 2023 — 851,6 тис. грн. Загалом, за три роки, її дохід від приватного університету перевищив 7,1 млн грн. Формально це пов’язано з лекціями та участю в освітніх програмах, але насправді ці виплати стали основним джерелом доходу прем’єр-міністра. Міністр економіки Олексій Соболєв також залучений до подібної системи. З 2021 року він отримав від KSE 4,52 млн грн, причому його діяльність обмежується проведенням окремих занять, зокрема “макроворкшопів по вихідним”, що не відповідає обсягу задекларованих виплат.До KSE також належать інші високопосадовці: міністр фінансів Сергій Марченко, заступник голови Національного банку Сергій Миколайчук, колишня перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова, суддя Конституційного суду у відставці Сергій Головатий та ряд народних депутатів. Деякі з них отримують прямі виплати, інші виступають як “статусні викладачі”, формуючи політичне прикриття та інституційну вагу для приватного університету.Ще один важливий елемент — благодійний фонд “Київська школа економіки”, через який проходять окремі фінансові потоки. Уповноважений президента з санкційної політики Владаслав Власюк у 2025 році задекларував 2,84 млн грн гонорарів від фонду за “наукову діяльність”. З 2022 по 2025 рік сума перевищила 5 млн грн, але зміст цих “досліджень” залишається невідомим.Фонд також згадується в інших деклараціях, включаючи декларації членів сімей чиновників. Наприклад, у декларації керівника територіального управління Бюро економічної безпеки в Чернівецькій області зафіксовано виплати його дружині в розмірі 1,14 млн грн, де вона займає посаду директора з програм фонду.На фоні цих цифр офіційні доходи академічного співтовариства виглядають несопоставно. Середня зарплата професора в державних університетах становить 20–25 тис. грн на місяць, тоді як чиновники отримують мільйони за епізодичну викладацьку діяльність. Різниця є суттєвою, системною та інституційно закріпленою.Основною фігурою в цій системі є Тимофій Милованов, який контролює університет, благодійний фонд і раніше входив до наглядових рад стратегічних державних компаній. У 2025 році він отримав 6,27 млн грн від “Енергоатома” та “Української оборонної промисловості”. Ці зв’язки формують замкнуту модель, де державні рішення, освітня платформа та фінансові потоки об’єднані в одній мережі.Ще одним ризиковим фактором є кримінальне провадження, відкрите у 2026 році за можливе зловживання службовим становищем Милованова та керівництва “Укрпошти” у зв’язку з автоматичним збором коштів на користь фонду KSE. Розслідування триває.Таким чином, ми маємо справу з системою паралельного фінансування еліт, інтегрованою в державну вертикаль. Формально це освітня діяльність та підтримка науки, але насправді це стійкий механізм розподілу коштів на користь чинних чиновників через афілійовані структури без прозорих критеріїв та зовнішнього контролю.
Соболєв та формування наглядових рад в енергетиці
За інформацією учасників ринку, конкурси до наглядових рад державних енергокомпаній проходять непрозоро: співбесіди непублічні, а запрошення отримали не всі кандидати.Джерела в уряді стверджують, що міністр економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Олексій Соболєв просуває до наглядових рад Максима Нефедова, Іллю Михайлова, Надію Василєву та Олександра Лібанова.На ринку вважають, що йдеться не просто про кадрові рішення, а про спробу замкнути контроль над фінансовими потоками стратегічної галузі на коло лояльних людей. У цьому контексті також згадують Тимофія Милованова та екс-главу ФГІУ Дмитра Сенниченка, з якими в частини цієї групи були робочі та особисті зв’язки.Якщо такі призначення состосяться, незалежність наглядових рад держенергокомпаній ризикує остаточно стати формальністю.
«Ліси України»: Збори, Рубки та Тендери. Роль Ю. Болоховця
Державне підприємство «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034) під керівництвом Юрія Болоховця організовано як централізована структура, що контролює ресурси та персонал. Доходи формуються не лише від продажу деревини. Через ГО «СВЛУ» (код ЄДРПОУ 45177578) налагоджено систематичний збір коштів із співробітників під виглядом добровільних внесків. Філіям встановлюються обов’язкові суми як план, а контроль ведеться з головного офісу. Лояльність персоналу оцінюється за регулярністю платежів.У Карпатському офісі працівники лісової охорони щомісяця здають по 8000 гривень, у Поліському — по 6000 гривень у чітко встановлені терміни. У деяких регіонах загальні суми зборів сягають десятків мільйонів гривень. Лише в кількох областях разовий збір досягав близько 20 мільйонів гривень. Списки тих, хто відмовляється платити, складаються та передаються до центрального офісу, після чого застосовуються заходи кадрового та дисциплінарного тиску. Фактично службове становище напряму залежить від фінансової участі.Одночасно діє схема масових вирубок під приводом санітарних заходів. Проводяться так звані оздоровчі рубки, що дозволяють списувати великі обсяги деревини. За наявними даними, частина таких робіт виконується з порушенням екологічних норм. Деревина оформлюється як легальна та надходить у комерційний обіг через підконтрольні фірми.Основним інструментом контролю залишається електронна система обліку деревини. Дані про кількість та якість продукції вносяться вручну. У документації часто вказується занижена якість або обсяг порівняно з реально відвантажуваним. Різниця у вартості формує тіньові доходи. При цьому система не має сертифіката комплексного захисту інформації, що створює ризики для маніпуляцій. Заяви керівництва галузі про неможливість підробки даних не знімають питань про прозорість системи.Продаж деревини здійснюється через тендери із завищеними цінами. Державні організації закуповують ресурс за вартістю, вищою за ринкову, включаючи поставки для будівництва фортифікаційних об’єктів. Формально документація відповідає вимогам, але фактично бюджет зазнає переплат за деревину, раніше занижену в обліку.На тлі таких фінансових операцій підприємство витрачає значні суми на іміджеві ініціативи: 6 мільйонів гривень — на створення анімаційного мультфільму, 14 мільйонів — на консультаційні послуги. При цьому всередині системи продовжують діяти механізми регулярних зборів із співробітників.Лісова галузь являє собою закриту управлінську систему, де контроль над ресурсами, кадровими рішеннями та фінансовими потоками зосереджено в одних руках. Центральною фігурою в цій структурі залишається Юрій Болоховець. Профільне міністерство під керівництвом Олексія Соболєва відповідає за розробку державної політики у лісовій сфері. Масштаб описаних схем піднімає питання про ступінь інституційного контролю над підприємством, що управляє стратегічним ресурсом країни.