Позначка: ГП Леса Украины

27 секунд у суді: як скасували підозру Болоховцю

21 липня 2025 року Генпрокурор Руслан Кравченко на тлі масових обшуків у детективів НАБУ у своїх соцмережах заявляв про викриття гендиректора ДП “Ліси України” Юрія Болоховця у незаконному збагаченні на 7,9 млн грн.

Однак через 8 місяців Апеляційна палата ВАКС скасувала цю підозру. Причиною стало те, що в Печерському суді Києва не забезпечили аудіофіксацію засідання, на якому суддя Сергій Вовк легалізував невідкладний обшук, проведений ДБР.

Щоб з’ясувати, що саме сталося, варто звернути увагу на перебіг справи. Захисники Болоховця оскаржили ухвалу, якою суддя Вовк узаконив цей обшук.

У підсумку судді Апеляційної палати ВАКС встановили, що засідання у Вовка тривало лише 27 секунд. Очевидно, що за такий час неможливо виконати всі необхідні процесуальні дії. До того ж фіксацію засідання тоді також не забезпечили.

За таких обставин суд скасував рішення Вовка. Унаслідок цього докази, покладені в основу підозри Болоховцю, визнали недопустимими, а саму підозру довелося скасувати.

Ця ситуація залишає чимало запитань. Зокрема, у чому полягала невідкладність цього обшуку, якщо справу розслідували з 2023 року. Також незрозуміло, що завадило ДБР звернутися до слідчого судді ще до проведення обшуку.

Окремо постає питання, чи не заклав суддя Вовк свідомо таку проблему в цю справу.

На нашу думку, у діях Вовка можуть бути ознаки серйозних порушень. За таких обставин виникає питання, чи спроможний Кравченко звернутися до Вищої ради правосуддя зі скаргою на Вовка. Чи, поки “зручний” суддя ухвалює потрібні рішення, підстав для реагування немає?

У будь-якому разі ця історія стала показовим прикладом того, чим завершуються гучні заяви Генпрокурора Кравченка та ДБР.

Коротке засідання ВАКС і справа Юрія Болоховця

Апеляційна палата ВАКС скасувала підозру в незаконному збагаченні директору «Ліси України» Юрію Болоховцю. Причина виглядає доволі дивно: запис судового засідання щодо дозволу на обшук тривав 20–30 секунд. Цього виявилося замало, тож його не зарахували. Про це пише «Викривач».

Разом із цим фактично «обнулилися» і докази: телефони, переписки та історії про майно. Логіка така: якщо засідання було надто коротким, то й законність обшуку опиняється під питанням. А якщо обшук «ніби» незаконний, тоді й усе інше також викликає сумніви.

На думку автора, спочатку суд першої інстанції відмовив у скасуванні підозри, щоб не відкривати шлях для оскарження. А вже потім апеляція, яка теж перебуває в межах ВАКС, поставила в цій історії крапку.

Та найбільше привертає увагу інше. Коли йдеться про гучні справи, інформаційний простір зазвичай вибухає. Тут же — тиша. Немає ані гучних заяв, ані звичних розмов про «зраду». Навіть Ярослав Железняк, схоже, не поспішає з реакцією. Як так сталося?

Корупція в Україні: нові реалії та виклики

Вкрасти менше 9 мільйонів гривень за рік вже не вважається кримінальним злочином. У січні 2025 року NGL.media опублікувало розслідування про статки головного лісника країни, Юрія Болоховця, під заголовком: «Як гендиректор ДП “Ліси України” Юрій Болоховець облаштував приватний хутір площею понад 80 га?» У листопаді 2023 року Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило кримінальне провадження за чотирма статтями, пов’язаними із захопленням землі та незаконним збагаченням. Слідчі ДБР запідозрили, що Юрій Болоховець отримує неофіційні доходи, які інвестує в нерухомість, зокрема у своєму рідному селі Івангород. За даними податкової інспекції, за чотири роки сім’я Болоховця набула активів на 22,8 млн грн при офіційному доході 10,4 млн грн. У цій же справі згадується хутір в Івангороді, де побували і ми, і слідчі ДБР. Територія комплексу огороджена суцільним парканом, складається з 14 приватизованих земельних ділянок і захоплює частину комунального лісу, а також зону, що перебуває у користуванні ДП “Ліси України”, яке очолює Болоховець. 21 липня Болоховець отримав підозру у незаконному збагаченні та був затриманий. Однак через два місяці він вийшов із СІЗО під заставу 9,8 млн грн. Паралельно ДБР оприлюднило статистику про розслідування 587 кримінальних справ у сфері лісового господарства. У 2023–2025 роках до суду було передано 178 обвинувальних актів стосовно 298 осіб. Директор ДБР Олексій Сухачов зазначив, що характер правопорушень свідчить про централізовану систему зловживань. Цю статистику підтверджує кумедний факт: заступник керівника ОП Віктор Микита заявив, що два ресторани McDonald’s на Закарпатті сплачують стільки ж податків, як і лісова галузь області. У 2024 році Закарпаття отримало 17 млн грн від вирубки лісу, а два «МакДональдзи» сплатили 16 млн грн. Це свідчить про масштаб корупції. Але найцікавіше сталося через 10 днів після вручення підозри Болоховцю: 31 липня 2025 року прокурор передав його справу до НАБУ, а судовий розгляд перемістився до ВАКС, куди адвокати подали скарги на незаконність підозри. Один із аргументів полягав у тому, що Болоховець набув майна на суму, що перевищила його доходи на 7 925 082 грн, але відповідно до змін у КК України, мінімальний поріг для кримінальної відповідальності становить 9 084 000 грн. Оскільки різниця між доходами та видатками Болоховця становить 7 925 082 грн, що не досягає 9 084 000 грн, його дії не містять ознак злочину. Перша спроба адвокатів визнати підозру незаконною провалилася: 17 лютого слідчий суддя ВАКС відмовив у задоволенні скарги. Проте 10 березня апеляційна палата ВАКС задовольнила скаргу адвокатів Болоховця та скасувала підозру ДБР. Підставою для цього рішення став факт неповного аудіозапису судового засідання від 6 березня 2025 року, тривалість якого становила 22 секунди, що не відповідало повному обсягу рішення слідчого судді. Оскільки це вже було рішення апеляційної палати ВАКС, воно стало остаточним, і підозра Болоховця була скасована. Таким чином, у лісовій галузі корупції не виявлено, а збагачення до 9 млн грн не вважається злочином. Проте ВАКС не дав відповіді на питання, що робити, коли два «Макдональдси» сплачують стільки ж податків, як і лісники Закарпаття. Тривалість запису судового засідання виявилася важливішою. Цікаво, чи почне хтось аналізувати тривалість аудіозаписів інших справ після такого рішення ВАКС.

Скасування підозри керівнику ДП «Ліси України» через порушення

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) скасувала підозру в незаконному збагаченні, висунуту проти Юрія Болоховця, директора ДП «Ліси України». Причиною цього рішення стало відсутність аудіозапису засідання, на якому слідчий суддя дав дозвіл на обшук у його помешканні слідчими Державного бюро розслідувань (ДБР). Раніше адвокат Болоховця оголосив про скасування підозри, не вдаючись у деталі. Проте справжні причини стали відомі лише після публікації повного тексту судового рішення, яке з’явилося в реєстрі через три тижні після оголошення. Розслідування стосовно Юрія Болоховця розпочалося у 2023 році, коли детективи ДБР запідозрили його у отриманні неофіційних доходів, які він інвестував у нерухомість, зокрема в Києві та в рідному селі Івангород на Чернігівщині. 21 липня минулого року Болоховця затримали за підозрою в незаконному збагаченні (ст. 368-5 ККУ). Після двох місяців у слідчому ізоляторі він був звільнений під заставу в розмірі 9,8 млн грн. У лютому цього року адвокати Болоховця звернулися до ВАКС з клопотанням про скасування підозри через порушення норм Кримінального процесуального кодексу, але це клопотання було відхилене. Захист подав апеляцію до Апеляційної палати ВАКС, яка визнала скаргу обґрунтованою. Суд визнав недійсними докази, отримані під час обшуків, оскільки вони ґрунтувалися на ухвалі, оголошення якої не було зафіксовано аудіозаписом. Апеляційна палата скасувала повідомлення про підозру в незаконному збагаченні, і це рішення є остаточним та не підлягає оскарженню. Досудове розслідування триває, його проводять детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Юрій Болоховець продовжує виконувати обов’язки генерального директора ДП «Ліси України».

Василь Гончар: зарплата 9,5 мільйона гривень за 2025 рік

Директор Подільського лісового офісу ДП “Ліси України” та депутат Чернівецької обласної ради від “Аграрної партії України” Василь Гончар отримав 9,5 мільйона гривень зарплати за 2025 рік. Цю інформацію містить декларація, оприлюднена в Єдиному державному реєстрі декларацій. Родина Гончара володіє численними земельними ділянками та нерухомістю в колишньому Сокирянському районі. Зокрема, Василь Гончар є власником 13 земельних ділянок у селі Олексіївка, придбаних у різні роки. Також він має два житлові будинки в цьому ж селі, які були придбані у 2022 році. Його дружина, Мирослава Гончар, орендує землі в селах Олексіївка та Гвіздівці. З 2024 року вона є власницею торговельного центру в місті Сокиряни площею майже 500 квадратних метрів. У декларації за 2025 рік Василь Гончар вказав квартиру в Чернівцях площею 66 квадратних метрів, але власником зазначена Гончар Любов Петрівна. Також на дружині з 2025 року зареєстровано об’єкт незавершеного будівництва – квартиру площею 46 квадратних метрів. Родина Гончар має три сонячні електростанції, встановлені у 2022 році, і отримала дохід від продажу електроенергії у 2025 році в розмірі майже 920 тисяч гривень. Василь Гончар володіє автомобілем AUDІ Q7 2011 року випуску, а його дружина – MERCEDES-BENZ A 180 CDI 2009 року випуску. Зарплата Василя Гончара за 2025 рік становить 9 575 317 гривень, що дорівнює майже 800 тисяч гривень на місяць. Дохід дружини від підприємницької діяльності складає 3,5 мільйона гривень. Готівкою Василь Гончар зберігає 3 000 000 гривень, а його дружина – 2 500 000 гривень. На банківських рахунках Василь Гончар має 2,2 мільйона гривень, а його дружина – 4,3 мільйона гривень. Також вказано 100 000 доларів готівки як спільну власність з дружиною.

Схема корупції в лісовій галузі Харківщини: затримання посадовців

Служба безпеки України затримала голову регіонального відділення відомої політичної сили за незаконні дії на Харківщині. Разом з Офісом Генпрокурора, СБУ викрила значну злочинну схему, яку реалізували керівник філії великого державного підприємства та лідер місцевого осередку популярної політичної партії. За даними досудового розслідування, політик співпрацював з керівником міжрегіонального офісу ДП «Ліси України», його підлеглим та посередником. Розслідування виявило, що учасники схеми отримували хабарі від підприємців, які вигравали на біржових аукціонах для закупівлі промислової деревини з державного лісгоспу. За хабарі підозрювані постачали бізнесменам елітні сорти лісосировини замість пиломатеріалів, як це передбачалося умовами відкритих торгів. Було зафіксовано вимагання зловмисниками у підприємця 1,3 млн грн за відвантаження близько 200 куб. м деревини цінних порід. Щоб приховати злочин, посадовці держлісгоспу вносили фальшиві дані до облікової документації. Співробітники СБУ затримали всіх організаторів схеми «на гарячому» під час передачі частини хабаря. Обшуки у затриманих виявили мобільні телефони та документи, що підтверджують злочинну діяльність. Слідчі СБУ пред’явили затриманим підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) та ч. 3 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою). Підозрювані перебувають під арештом, їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Оперативно-процесуальні дії проводилися під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора.

Затримання головного лісника Полтавщини Олександра Лисенка

Головний лісник Полтавщини Олександр Лисенко був затриманий співробітниками СБУ у Харкові з великою кількістю готівки. Він виконував обов’язки керівника філії «Слобожанський лісовий офіс» державного підприємства «Ліси України» з грудня минулого року. Згідно з інформацією, 25 березня його затримали в Харкові, після чого доправили до Києва. Під час затримання у Лисенка була виявлена значна сума готівки. Правоохоронці також провели обшуки у філії, яку він очолював. Попередні дані свідчать, що підозри стосуються діяльності Лисенка поза межами Полтавської області. Офіційних коментарів з цього приводу наразі немає. Відомо, що Олександр Лисенко родом із Харківщини та працює у лісовій сфері з 2004 року. Перед призначенням на нову посаду він очолював Північно-Східне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства.

Східне КЕУ: Тендери на Дрова та Проблеми з Лупійчуком

Східне квартирно-експлуатаційне управління (КЕУ) за результатами торгів з 17 лютого по 9 березня уклало 41 контракт на постачання дров на суму 282,74 млн грн. Замовленням займаються для забезпечення потреб військових у Донецькій, Харківській, Сумській, Запорізькій, Дніпропетровській та Полтавській областях. Покуповується дрова двох видів: першої групи (бук, дуб, граб, ясен) та другої групи (сосна, вільха). Контракти розраховані до кінця року з обсягами по 2 500 – 2 800 складометрів. Строк поставки – 15 днів з моменту отримання заявки, оплата – 120 днів після поставки.

У сфері закупівлі дров першої групи укладено 21 контракт на 146,08 млн грн. Середня ціна – 2 783 грн за складометр. В перших договорах середня ціна дров першої групи у 2025 році коливалась від 1 946 грн до 2 478 грн за складометр, в середньому 2 464 грн за складометр. Таким чином, вартість дров у свіжих контрактах на 13% дорожче, ніж на початку року, і на 40% вище, ніж восени 2025 року.

Інші замовники дров першої групи у березні купували на 30-50% дешевше – 1 330 грн, 1 874 грн, 1 750 грн, 1 736 грн, 1 533 грн, 1 911 грн, 1 407 грн. Ціни переведені з кубометрів в складометри.

20 контрактів на 136,66 млн грн було укладено на дрова другої групи (сосна, вільха). Середня ціна – 2 440 грн/складометр. Ціни в контрактах інших замовників за тим же ТУ, але часто з більшими вимогами до довжини – 1 750 грн, 1 244 грн, 1 466 грн, 1 680 грн, 1 463 грн/складометр.

Закупівельна ціна Східного КЕУ вдвічі перевищує ціну продажу дров державного підприємства «Ліси України». «Нашим грошам» повідомили, що ціна на дров’яну деревину у них незмінна з жовтня 2025 року. Вартість дров непромислового призначення 1 групи на проміжному складі філіалу становить від 955 грн/складометр (орієнтовно 1540 грн/м3) до 1257 грн/складометр (орієнтовно 2028 грн/м3). При цьому середня ринкова ціна дров промислового використання (комерційна реалізація на аукціонах) в 1 кв. 2026 року дещо знизилася з 1674 грн/складометр (2700 грн/м3) у січні до 1612 грн/складометр (2600 грн/м3) у березні.

«Ліси України» відмічають, що ціна дров у закупівлях Східного КЕУ вказана з урахуванням вартості доставки та розвантаження в місцях приймання товару. Відтак ціна могла зрости через здорожчання доставки.

ДП «Ліси України» розглядало можливість участі філій у вказаних тендерних процедурах, однак через відсутність чітко визначеного місця поставки (вказані узагальнено місця по декількох областях – Донецька, Дніпропетровська, Харківська, Запорізька, Полтавська та Сумська) неможливо розрахувати вартість логістики і загалом надати коректну цінову пропозицію. Окрім того участь державного підприємства ускладнюють такі тендерні вимоги: довжина дров – 1 м, післяплата – 120 днів, банківська гарантія участі та виконання договору 5% від вартості.

У січні «Наші гроші» розповідали, яким чином умови поставки в 15 днів та постоплати в 120 днів фактично знищили конкуренцію і звели перелік постачальників до пулу з понад 70 ФОПів, які оформлювали гарантії лише у «Бізбанку» та «Юнекс банку». З’ясувалося, що полковник Олег Лупійчук, керівник Східного КЕУ, перебував під підозрою в держзраді та недбальстві. Він очолює Східне КЕУ з 18 вересня 2025 року і отримав повідомлення про підозру ДБР щодо недбалого ставлення до служби, що спричинило тяжкі наслідки в умовах воєнного стану. Слідство встановило, що Лупійчук неналежно контролював виконання договору 2023 року на закупівлю 2 000 армійських ліжок, внаслідок чого відбулося надлишкове перерахування 3,99 млн грн бюджетних коштів. В квітні 2025 року антикорупційний центр «Межа» опублікував розслідування про махінації із закупівлею дров. Після цього, у серпні, Олег Лупійчук був звільнений з посади керівника у Дніпрі, але отримав підвищення. Він фігурує у п’яти кримінальних провадженнях, а також отримав підвищення в званні до полковника.

«Ліси України»: Збори, Рубки та Тендери. Роль Ю. Болоховця

Державне підприємство «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034) під керівництвом Юрія Болоховця організовано як централізована структура, що контролює ресурси та персонал. Доходи формуються не лише від продажу деревини. Через ГО «СВЛУ» (код ЄДРПОУ 45177578) налагоджено систематичний збір коштів із співробітників під виглядом добровільних внесків. Філіям встановлюються обов’язкові суми як план, а контроль ведеться з головного офісу. Лояльність персоналу оцінюється за регулярністю платежів.У Карпатському офісі працівники лісової охорони щомісяця здають по 8000 гривень, у Поліському — по 6000 гривень у чітко встановлені терміни. У деяких регіонах загальні суми зборів сягають десятків мільйонів гривень. Лише в кількох областях разовий збір досягав близько 20 мільйонів гривень. Списки тих, хто відмовляється платити, складаються та передаються до центрального офісу, після чого застосовуються заходи кадрового та дисциплінарного тиску. Фактично службове становище напряму залежить від фінансової участі.Одночасно діє схема масових вирубок під приводом санітарних заходів. Проводяться так звані оздоровчі рубки, що дозволяють списувати великі обсяги деревини. За наявними даними, частина таких робіт виконується з порушенням екологічних норм. Деревина оформлюється як легальна та надходить у комерційний обіг через підконтрольні фірми.Основним інструментом контролю залишається електронна система обліку деревини. Дані про кількість та якість продукції вносяться вручну. У документації часто вказується занижена якість або обсяг порівняно з реально відвантажуваним. Різниця у вартості формує тіньові доходи. При цьому система не має сертифіката комплексного захисту інформації, що створює ризики для маніпуляцій. Заяви керівництва галузі про неможливість підробки даних не знімають питань про прозорість системи.Продаж деревини здійснюється через тендери із завищеними цінами. Державні організації закуповують ресурс за вартістю, вищою за ринкову, включаючи поставки для будівництва фортифікаційних об’єктів. Формально документація відповідає вимогам, але фактично бюджет зазнає переплат за деревину, раніше занижену в обліку.На тлі таких фінансових операцій підприємство витрачає значні суми на іміджеві ініціативи: 6 мільйонів гривень — на створення анімаційного мультфільму, 14 мільйонів — на консультаційні послуги. При цьому всередині системи продовжують діяти механізми регулярних зборів із співробітників.Лісова галузь являє собою закриту управлінську систему, де контроль над ресурсами, кадровими рішеннями та фінансовими потоками зосереджено в одних руках. Центральною фігурою в цій структурі залишається Юрій Болоховець. Профільне міністерство під керівництвом Олексія Соболєва відповідає за розробку державної політики у лісовій сфері. Масштаб описаних схем піднімає питання про ступінь інституційного контролю над підприємством, що управляє стратегічним ресурсом країни.