НАБУ та САП викрили начальника слідчого відділу УСБУ в Полтавській області та його підлеглого на одержанні неправомірної вигоди.
За даними слідства, службовці діяли через посередника — адвоката. Вони вимагали у підприємця $110 тис. в обмін на укладення угоди про визнання винуватості та припинення кримінального переслідування його компанії.
Осіб затримали на гарячому під час отримання другого траншу на суму $55 тис. Наразі тривають першочергові слідчі дії.
У Кременчуцькому районі відбувся суд над хірургом Козельщинської ЦРЛ, який організував схему видачі підроблених документів про інвалідність. Це стало відомо з вироку Козельщинського районного суду, винесеного 9 квітня. Суд встановив, що лікар, будучи членом військово-лікарської комісії, запропонував військовозобов’язаному за плату допомогти отримати відстрочку від мобілізації, обіцяючи оформити інвалідність для його дружини. Лікар підробив медичні документи, включаючи вигадані діагнози та результати обстежень, які жінка насправді не проходила. Він також створив фальшиве електронне направлення для призначення інвалідності. За свої послуги обвинувачений отримав 30 тисяч гривень, а також вимагав і отримав 5 тисяч доларів США за вплив на рішення медичної комісії. Суд визнав чоловіка винним у фальсифікації документів, несанкціонованому втручанні в електронні системи, отриманні неправомірної вигоди та зловживанні впливом. Обвинувачений уклав угоду зі слідством і повністю визнав свою провину. Суд наклав на нього штраф у розмірі 246 500 гривень. Додатково 30 тисяч гривень буде конфісковано на користь держави, а понад 17 тисяч гривень він сплатить за експертизи. При винесенні вироку суд врахував щире каяття обвинуваченого та той факт, що він перерахував 150 тисяч гривень на потреби Збройних сил України.
Головний лісник Полтавщини Олександр Лисенко був затриманий співробітниками СБУ у Харкові з великою кількістю готівки. Він виконував обов’язки керівника філії «Слобожанський лісовий офіс» державного підприємства «Ліси України» з грудня минулого року. Згідно з інформацією, 25 березня його затримали в Харкові, після чого доправили до Києва. Під час затримання у Лисенка була виявлена значна сума готівки. Правоохоронці також провели обшуки у філії, яку він очолював. Попередні дані свідчать, що підозри стосуються діяльності Лисенка поза межами Полтавської області. Офіційних коментарів з цього приводу наразі немає. Відомо, що Олександр Лисенко родом із Харківщини та працює у лісовій сфері з 2004 року. Перед призначенням на нову посаду він очолював Північно-Східне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства.
Прокурори Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону подали до суду обвинувальний акт проти трьох чиновників міської ради та директора товариства. Їх звинувачують у розкраданні бюджетних коштів під час закупівлі квадрокоптерів для оборонних потреб. Згідно з матеріалами слідства, у 2023 році директор департаменту спільно з підлеглими та керівником товариства організували схему, в якій дрони були придбані за завищеними цінами в рамках місцевої програми підтримки обороноздатності. Посадовці заздалегідь обрали постачальника та штучно підвищили очікувану вартість закупівлі. Для цього вони провели формальний аналіз ринку, використовуючи недостовірні комерційні пропозиції від компаній, які насправді не займалися продажем такої техніки, що створило ілюзію ринкової ціни. Тендерну документацію, за версією слідства, підготували спеціально для одного учасника, формулюючи вимоги так, щоб інші компанії не могли взяти участь у тендері. В результаті перемогу отримало заздалегідь обране товариство, з яким уклали договір на постачання 90 квадрокоптерів на суму 14,5 млн грн. Як з’ясувало слідство, учасники схеми внесли до офіційних документів неправдиві дані про нібито повну поставку товару, хоча на той момент квадрокоптери фактично не були доставлені. На основі цих документів з місцевого бюджету була перерахована вся сума за договором, хоча реальна вартість техніки була значно нижчою. Отримані кошти, згідно зі слідством, директор товариства легалізував, перерахувавши їх на рахунок іншого підприємства під виглядом оплати допоміжних послуг. Внаслідок цих дій бюджету завдано збитків на суму 2,6 млн грн. У січні 2026 року учасникам схеми було повідомлено про підозру. Їхні дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366; ч. 1 ст. 209 КК України. У рамках провадження було подано цивільний позов про відшкодування збитків. Оскільки міська рада не визнала шкоду, прокурор звернувся до суду в інтересах територіальної громади. Досудове розслідування проводилося Територіальним управлінням БЕБ в Полтавській області за оперативного супроводу Департаменту військової контррозвідки СБ України та УСР в Полтавській області. Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, поки її вину не доведено в суді.
У Полтавській області було виявлено схему, що передбачала продаж інвалідності для ухилення від мобілізації. Лікарю-ортопеду та двом посередникам оголошено підозру. Згідно з даними слідства, вони за винагороду допомагали призовникам оформлювати інвалідність. Посередники займалися пошуком «клієнтів» і передавали гроші лікарю за необхідне рішення. Оплата проводилася поетапно: 3 тисячі доларів за підготовку документів та ще 10 тисяч — за призначення групи. Після цього чоловіку була надана III група інвалідності. Лікарю інкримінують отримання хабаря з вимаганням, а іншим фігурантам — співучасть.
Полтавський окружний адміністративний суд 12 березня закрив провадження за позовом прокурора Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області Дмитра Задирієнка до НАЗК. Цей випадок є продовженням історії з перевірками НАЗК декларацій прокурора Задирієнка, в якій зазначено, що він систематично продавав криптовалюту на P2P-платформі біржі, отримуючи мільйонні доходи, які не були задекларовані. Позов стосувався визнання протиправними та скасування дій НАЗК, зокрема: обґрунтованих висновків щодо виявлення ознак корупційного кримінального правопорушення; довідок про результати повних перевірок щорічних декларацій за 2022, 2023 та 2024 роки. Прокурор просив визнати протиправними та скасувати висновки НАЗК, в яких за результатами перевірок його декларацій було встановлено: у 2022 році – недостовірні відомості на суму 7,2 млн гривень; у 2023 році – недостовірні відомості на суму 10,6 млн гривень; у 2024 році – недостовірні відомості на суму 1,06 млн гривень. НАЗК, після перевірок, склало обґрунтовані висновки та направило матеріали до ДБР, внаслідок чого були відкриті кримінальні провадження. Суд послався на практику Верховного Суду, зазначивши, що довідки НАЗК не підлягають окремому оскарженню в адміністративному суді, якщо за ними виявлено ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією. Оскарження в адміністративному порядку не призводить до зміни правового становища особи, оскільки скасування довідки не закриває кримінальне провадження. Питання законності виявлених порушень та притягнення до відповідальності розглядається виключно в порядку кримінального судочинства або за КУпАП. Суд задовольнив клопотання НАЗК про закриття провадження, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Дмитро Задирієнко, колишній прокурор Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області, виявився в епіцентрі криптовалютного скандалу. Він отримав посаду офіцера адміністративного відділу в Міноборони, ймовірно, в ТЦК. Задирієнко був залучений до дисциплінарного провадження КДКП через порушення антикорупційного законодавства, зокрема, за неподання в декларації за 2023 рік доходів дружини Аліни від торгівлі криптовалютою на біржі Binance (P2P-операції). Справа була закрита через сплив строку давності, проте Задирієнко вирішив звільнитися. Незабаром після цього він почав працювати в Міноборони. У його родині є дружина Аліна та донька Єва. Серед доходів родини — 1,25 млн грн від продажу рухомого майна, отриманого дружиною. Нерухомість включає житловий будинок (право проживання для родини та ще однієї особи — Зої Задирієнко), дві земельні ділянки в селі Погреби Градизької громади (13 тис. м² та 20,4 тис. м², набуті 2018 року), ділянку на 1000 м² у Кременчуці (право користування, 2024 рік) та гараж на 18 м² у кооперативі «Горизонт» (2020 рік). На дружину зареєстрована Toyota Camry Hybrid (2021), куплена у 2024 році за 1,1 млн грн. Грошові активи включають незначні суми на рахунках у «Універсал Банку» та «ПриватБанку», а також спільні готівкові кошти в розмірі 30 тис. доларів. Найбільш помітною частиною декларації є криптоактиви. Задекларовано десятки тисяч гривень у різних монетах: Tether (USDT) ≈ 448 535 грн, Bitcoin ≈ 10 345 грн, Ethereum, Dogecoin, NEAR, Solana, BNB, XLM, pGALA, ONE, Dot та інші. Деякі з них належать Дмитру, інші — дружині та доньці. Використовувалися платформи Binance, WhiteBIT, Ledger Nano X.
НАБУ завершило розслідування щодо майна колишнього директора державного підприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області» на суму 45,5 мільйонів гривень. Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили досудове розслідування у справі Олексія Басана. Його підозрюють у легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, та внесенні недостовірних даних до декларації. За даними слідства, у 2020–2024 роках він незаконно збагатився на 45,5 млн грн. Кошти вкладали у нерухомість, землю, транспорт і криптовалюту. Серед виявленого майна — будинок із басейном у передмісті Полтави, квартира в місті, майнові права на шість квартир у новобудовах, а також 73 земельні ділянки загальною площею 146 гектарів та квартира в Польщі. Крім того, на криптогаманцях виявили активи в еквіваленті близько 180 тисяч USDT.
Слідча відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності поліції в Полтавській області, Єлизавета Кулик, отримала нерухомість. У лютому 2025 року, вона стала власницею квартири площею 78,5 м² у Полтаві, придбаної за 2,67 млн гривень від ТОВ з додатковою відповідальністю “Полтавтрансбуд”. У той же рік, 801 тис. грн було виділено на купівлю-продаж майнових прав на нерухоме майно в Україні.
