Позначка: Полтавська область

На Полтавщині комбат роками покривав закордонні поїздки підлеглої

Поки українські бійці виконують бойові завдання на передовій, деякі посадовці допомагають підлеглим фіктивно перебувати на службі. У Миргороді судовою ухвалою було затверджено угоду щодо підполковника, який забезпечував прикриття для своєї підлеглої під час її частих виїздів за межі країни, фальсифікуючи документи для виплати їй грошового забезпечення. Миргородський міськрайонний суд підтримав угоду про визнання винуватості командира батальйону зв’язку та радіотехнічного забезпечення, що входить до складу 831-ї бригади тактичної авіації. Відповідне рішення ухвалила суддя Олена Морозовська. Офіцера визнали винним у пособництві під час ухилення від військової служби за допомогою обману в умовах воєнного стану, а також у зловживанні службовим становищем. Протиправна діяльність тривала протягом кількох років. Обіймаючи посаду керівника батальйону зв’язку з травня 2021 року, офіцер знав про відсутність своєї безпосередньої підлеглої — старшої сержантки та начальниці зміни відділення автоматизованої обробки інформації комплексу АСУ, яка регулярно покидала службу задля поїздок за кордон. Судом зафіксовано сім таких випадків: з 14 по 19 червня 2022 року, з 10 по 21 грудня 2022 року, з 11 по 24 березня 2023 року, з 5 по 9 червня 2023 року, з 1 по 7 жовтня 2023 року, з 24 лютого по 5 березня 2024 року, а також з 15 серпня по 8 вересня 2024 року. Перетинаючи кордон через пункти пропуску «Краківець», «Шегині» та «Ягодин» за допомогою двох закордонних паспортів, військовослужбовиця перебувала за межами держави на власний розсуд без будь-яких поважних підстав для відсутності. Своєю чергою, командир підтримував із нею зв’язок, відстежував її пересування та водночас формував звіти про її нібито присутність на робочому місці. Підписані ним папери слугували підставою для нарахування заробітної плати та додаткових виплат згідно з постановою Кабміну №168, зокрема надбавок у розмірі 30 і 100 тисяч гривень. У результаті незаконних дій сержантка неправомірно отримала 183,6 тис. грн, що було кваліфіковано судом як значна шкода інтересам держави в особі військової частини. Унаслідок цього проблема полягала не лише у самовільному залишенні служби підлеглою, а й у документальному приховуванні цього факту задля виплати коштів. Зазначену сержантку раніше судили окремо за шахрайство та ухилення від служби через обман. Стосовно ж самого командира, згідно з умовами угоди, йому призначили 5 років ув’язнення за пособництво в ухиленні та 1 рік за зловживання службовим становищем, а також заборонили протягом 1 року обіймати організаційно-розпорядчі посади й наклали штраф у розмірі 4250 грн. За сукупністю покарань суд остаточно визначив міру покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, 1 року заборони на відповідні посади та штрафу. Проте реального тюремного строку вдалося уникнути: офіцера звільнили від відбування покарання з випробувальним терміном на 1 рік. Протягом цього часу він зобов’язаний проходити реєстрацію в органі пробації, інформувати про зміну місця проживання чи роботи, а також отримувати дозвіл на виїзд за межі України. Будь-які цивільні позови у цій справі не заявлялися.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Олена Морозовська
  • 🏛️ Структура / Відомство: 831-та бригада тактичної авіації
  • 📍 Геолокація: Полтавська область, Миргород
  • 💰 Фігуруюча сума: 183,6 тис. грн

НАЗК виявило фінансові порушення у декларації депутата Сергія Бєлашова

Національне агентство з питань запобігання корупції завершило перевірку декларації за 2024 рік, поданої депутатом Полтавської обласної ради та співвласником банку «Український капітал» Сергієм Бєлашовим, який є партнером Василя Астіона. Контрольні заходи тривали з 1 грудня 2025 року до 16 квітня 2026 року. За результатами перевірки фахівці виявили недостовірні відомості на загальну суму 670 тис. грн. Зокрема, депутат не відобразив дохід у розмірі 300 тис. грн, отриманий від продажу автомобіля BMW X5 у червні 2024 року. Факт цієї операції підтверджується відповідним договором купівлі-продажу та актом приймання-передачі. Крім того, виявлено порушення у розділі про правочини: Сергій Бєлашов не вказав договір позики на суму 370 тис. грн, а також договір про надання поворотної фінансової допомоги на 1,65 млн грн. Також через відсутність підтвердних документів НАЗК не змогло повною мірою перевірити відомості щодо іншого майна депутата, зокрема житлового будинку площею 87,9 м² у Полтаві, низки земельних ділянок та автомобілів Audi Q2 і Hyundai i20. У висновку агентства вказано на наявність ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. На даний момент інформація про передачу протоколу до суду чи ухвалення остаточного рішення відсутня. Нагадаємо, що Сергій Бєлашов також фігурує як підозрюваний у справі щодо можливих махінацій під час закупівлі газу для «Укрзалізниці», де сума ймовірних збитків державному бюджету оцінюється у 206 млн грн. Його дружина, Ліліана Бєлашова, є колишньою депутаткою Полтавської міської ради від партії «Совість України» та співвласницею газових компаній. Подружжя також володіє частками у банку «Український капітал».

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Бєлашов Сергій
  • 🏛️ Структура / Відомство: Полтавська обласна рада, АТ «Банк Український капітал»
  • 📍 Геолокація: Полтавська область, Полтава
  • 🚗 Автомобілі: BMW X5, Audi Q2, Hyundai i20
  • 💰 Фігуруюча сума: 670 тис. грн

У Полтаві затримали солдата за продаж «тилової служби» за $7000

Служба безпеки України спільно з Національною поліцією викрили військовослужбовця, який організував корупційну схему, обіцяючи військовозобов’язаним уникнення відправки на фронт. За даними слідства, фігурант вимагав 7000 доларів США за призначення на небойові посади в тилові частини, гарантуючи при цьому бронювання. Жодних законних підстав для таких переведень у «клієнтів» не було. Як повідомив перший заступник начальника поліції Полтавщини Сергій Рекун, зловмисника затримали під час отримання повної суми хабаря. Під час обшуків правоохоронці вилучили готівку, мобільний телефон та чорнові записи, що підтверджують протиправну діяльність. Наразі фігуранту повідомлено про підозру за частиною 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України (зловживання впливом, поєднане з вимаганням). Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У разі доведення вини йому загрожує від трьох до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна. Розслідування проводили слідчі поліції за сприяння СБУ в Полтавській області під процесуальним керівництвом Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону. Водночас у Полтавському обласному ТЦК та СП уточнили, що затриманий не є посадовцем, а обіймає посаду стрільця-помічника гранатометника. У відомстві наголосили, що така посада не надає повноважень впливати на розподіл мобілізованих. За даними ТЦК, підозрюваний діяв через шахрайську схему: він дізнався про перебування військовозобов’язаного в розшуку через неявку і запропонував за гроші скасувати цей статус та влаштувати його на службу в тилу, посилаючись на нібито наявні зв’язки з керівництвом однієї з військових частин Полтави. Також у ТЦК додали, що фігурант розпочав свою діяльність у липні 2026 року, ще до того, як став військовослужбовцем центру комплектування.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Сергій Рекун
  • 🏛️ Структура / Відомство: Полтавський обласний ТЦК та СП
  • 📍 Геолокація: Полтавська область, Полтава
  • 💰 Фігуруюча сума: 7000 доларів

У Полтаві замість укриття рік зимує котлован: мільйони на вітер

На території полтавської гімназії №19 замість проєктного протирадіаційного укриття досі видніється лише глибокий котлован. Будівельні роботи зупинили на початковому етапі, проте міське управління капітального будівництва вирішило замовити чергову корекцію проєктної документації. Спорудження захисної споруди для освітнього закладу на вулиці Івана Мазепи, 8 перетворилося на приклад неефективного використання місцевого бюджету. Діти залишилися без безпечного простору та футбольного поля, натомість місто витратило кошти на нескінченні паперові зміни. Процес стартував наприкінці 2023 року, коли міське УКБ доручило розробку проєкту захисної споруди на 450 осіб ФОПу Юрію Дрижируку, сплативши за це майже 1 млн грн. Згодом чиновники вирішили об’єднати укриття для гімназії № 19 та сусідньої початкової школи № 45, збільшивши місткість до 800 людей. Первинну документацію фактично анулювали, а той самий ФОП Дрижирук підготував коригування за додаткові 890 тис. грн. Через це загальний кошторис зріс із 58 млн грн до майже 87 млн грн. Оскільки міська скарбниця не могла самостійно покрити такі витрати, проєкт подали на платформу Dream задля отримання 70% державної субвенції, проте фінансування від держави не надійшло. Попри відсутність гарантій із держбюджету, у квітні 2025 року управління уклало договір на суму 86,9 млн грн із єдиним учасником тендеру — ТОВ «ОПТСТРОЙ+». На місцевому футбольному полі розпочалися земляні роботи, а перший заступник міського голови Валерій Пархоменко записував відеозвіти про контроль процесу. Проте на цьому активність завершилася. Бюджетні витрати на цьому етапі склали: 2,24 млн грн за риття котловану ТОВ «ОПТСТРОЙ+», 543 тис. грн за демонтаж господарських будівель тим же підрядником, 1,9 млн грн за попередні проєкти та авторський нагляд ФОПу Юрію Дрижируку, а також 250 тис. грн на експертизи й геодезію. Загалом на ділянці освоїли близько 5 мільйонів гривень, після чого робота зупинилася на рік. Шкільний стадіон було знищено, а розритий майданчик почав перетворюватися на стихійне сміттєзвалище. Як з’ясувалося, будівельна компанія виявилася формальною структурою. Фірму «ОПТСТРОЙ+» заснували наприкінці 2023 року під назвою «ЗЕНЛЕК ЛАЙТ», а у 2024 році переписали на Павла Миколайовича Ніколаєнка із київською адресою реєстрації на вулиці Глибочицькій, 13, подавши на тендер лише чотирьох працівників. Водночас контактний номер директора підприємства у месенджерах ідентифікується як «ЄВРОБУД-ГАРАНТ», власником якого є Михайло Олександрович Немировський — син підприємця Олександра Немировського, відомого іншими коштовними міськими проєктами. Успіх структур родини Немировських пов’язують із впливом представників партії «За майбутнє» Євгена Диканя та Валерія Пархоменка на керівництво міського УКБ. 28 серпня 2026 року керівник ТОВ «ОПТСТРОЙ+» Павло Ніколаєнко звернувся до начальника УКБ Максима Медведева з листом про припинення діяльності через мобілізацію та нестачу кадрів, попросивши розірвати угоду за згодою сторін. Управління договір розірвало, але вже 3 вересня 2026 року замовило ФОПу Юрію Дрижируку нове коригування проєкту вартістю 1,5 млн грн. Загалом лише на проєктні послуги Дрижирук отримає близько 3,4 млн грн. За інформацією джерел у міській раді, справжньою причиною розірвання попереднього договору була відсутність фінансування. Станом на середину вересня 2026 року жодного нового укриття для шкіл Полтави не здано в експлуатацію. На завершальній стадії перебувають роботи у школах №11 (вартість 31.1 млн грн, оплачено 24.7 млн грн) та №25 (вартість 58 млн грн, оплачено 46.9 млн грн), які пройшли відбір на платформі Dream і виконуються ТОВ «ДОБРОБУД ІНВЕСТ». У школі №30 захисну споруду зводить ТОВ «РЕМТЕХНАЛАДКА» (вартість 49.5 млн грн, оплачено 27.4 млн грн). Проєкт у ліцеї №3 вартістю понад 56 млн грн також не пройшов державний відбір, проте там коштів на підготовчі роботи витрачати не стали. Витрачання мільйонів на нереалізовані ініціативи залишається поширеною практикою у місті, а тимчасово виконуюча обов’язки міського голови Катерина Ямщикова не перешкоджає цим процесам заради підтримки депутатської фракції.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Юрій Дрижирук
  • 🏛️ Структура / Відомство: Управління капітального будівництва Полтавської міської ради
  • 📍 Геолокація: Полтавська область, Полтава
  • 💰 Фігуруюча сума: 86,9 млн грн

Хабар у $110 тис.: у Полтавській області викрили посадовців СБУ

НАБУ та САП викрили начальника слідчого відділу УСБУ в Полтавській області та його підлеглого на одержанні неправомірної вигоди.

За даними слідства, службовці діяли через посередника — адвоката. Вони вимагали у підприємця $110 тис. в обмін на укладення угоди про визнання винуватості та припинення кримінального переслідування його компанії.

Осіб затримали на гарячому під час отримання другого траншу на суму $55 тис. Наразі тривають першочергові слідчі дії.

Суд над хірургом за фальшиві документи про інвалідність

У Кременчуцькому районі відбувся суд над хірургом Козельщинської ЦРЛ, який організував схему видачі підроблених документів про інвалідність. Це стало відомо з вироку Козельщинського районного суду, винесеного 9 квітня. Суд встановив, що лікар, будучи членом військово-лікарської комісії, запропонував військовозобов’язаному за плату допомогти отримати відстрочку від мобілізації, обіцяючи оформити інвалідність для його дружини. Лікар підробив медичні документи, включаючи вигадані діагнози та результати обстежень, які жінка насправді не проходила. Він також створив фальшиве електронне направлення для призначення інвалідності. За свої послуги обвинувачений отримав 30 тисяч гривень, а також вимагав і отримав 5 тисяч доларів США за вплив на рішення медичної комісії. Суд визнав чоловіка винним у фальсифікації документів, несанкціонованому втручанні в електронні системи, отриманні неправомірної вигоди та зловживанні впливом. Обвинувачений уклав угоду зі слідством і повністю визнав свою провину. Суд наклав на нього штраф у розмірі 246 500 гривень. Додатково 30 тисяч гривень буде конфісковано на користь держави, а понад 17 тисяч гривень він сплатить за експертизи. При винесенні вироку суд врахував щире каяття обвинуваченого та той факт, що він перерахував 150 тисяч гривень на потреби Збройних сил України.

Затримання головного лісника Полтавщини Олександра Лисенка

Головний лісник Полтавщини Олександр Лисенко був затриманий співробітниками СБУ у Харкові з великою кількістю готівки. Він виконував обов’язки керівника філії «Слобожанський лісовий офіс» державного підприємства «Ліси України» з грудня минулого року. Згідно з інформацією, 25 березня його затримали в Харкові, після чого доправили до Києва. Під час затримання у Лисенка була виявлена значна сума готівки. Правоохоронці також провели обшуки у філії, яку він очолював. Попередні дані свідчать, що підозри стосуються діяльності Лисенка поза межами Полтавської області. Офіційних коментарів з цього приводу наразі немає. Відомо, що Олександр Лисенко родом із Харківщини та працює у лісовій сфері з 2004 року. Перед призначенням на нову посаду він очолював Північно-Східне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства.

Суд над посадовцями за завищені ціни на дрони у Полтавщині

Прокурори Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону подали до суду обвинувальний акт проти трьох чиновників міської ради та директора товариства. Їх звинувачують у розкраданні бюджетних коштів під час закупівлі квадрокоптерів для оборонних потреб. Згідно з матеріалами слідства, у 2023 році директор департаменту спільно з підлеглими та керівником товариства організували схему, в якій дрони були придбані за завищеними цінами в рамках місцевої програми підтримки обороноздатності. Посадовці заздалегідь обрали постачальника та штучно підвищили очікувану вартість закупівлі. Для цього вони провели формальний аналіз ринку, використовуючи недостовірні комерційні пропозиції від компаній, які насправді не займалися продажем такої техніки, що створило ілюзію ринкової ціни. Тендерну документацію, за версією слідства, підготували спеціально для одного учасника, формулюючи вимоги так, щоб інші компанії не могли взяти участь у тендері. В результаті перемогу отримало заздалегідь обране товариство, з яким уклали договір на постачання 90 квадрокоптерів на суму 14,5 млн грн. Як з’ясувало слідство, учасники схеми внесли до офіційних документів неправдиві дані про нібито повну поставку товару, хоча на той момент квадрокоптери фактично не були доставлені. На основі цих документів з місцевого бюджету була перерахована вся сума за договором, хоча реальна вартість техніки була значно нижчою. Отримані кошти, згідно зі слідством, директор товариства легалізував, перерахувавши їх на рахунок іншого підприємства під виглядом оплати допоміжних послуг. Внаслідок цих дій бюджету завдано збитків на суму 2,6 млн грн. У січні 2026 року учасникам схеми було повідомлено про підозру. Їхні дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366; ч. 1 ст. 209 КК України. У рамках провадження було подано цивільний позов про відшкодування збитків. Оскільки міська рада не визнала шкоду, прокурор звернувся до суду в інтересах територіальної громади. Досудове розслідування проводилося Територіальним управлінням БЕБ в Полтавській області за оперативного супроводу Департаменту військової контррозвідки СБ України та УСР в Полтавській області. Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, поки її вину не доведено в суді.

Схема продажу інвалідності на Полтавщині: деталі справи

У Полтавській області було виявлено схему, що передбачала продаж інвалідності для ухилення від мобілізації. Лікарю-ортопеду та двом посередникам оголошено підозру. Згідно з даними слідства, вони за винагороду допомагали призовникам оформлювати інвалідність. Посередники займалися пошуком «клієнтів» і передавали гроші лікарю за необхідне рішення. Оплата проводилася поетапно: 3 тисячі доларів за підготовку документів та ще 10 тисяч — за призначення групи. Після цього чоловіку була надана III група інвалідності. Лікарю інкримінують отримання хабаря з вимаганням, а іншим фігурантам — співучасть.

Суд закрив справу прокурора Задирієнка щодо криптовалютних доходів

Полтавський окружний адміністративний суд 12 березня закрив провадження за позовом прокурора Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області Дмитра Задирієнка до НАЗК. Цей випадок є продовженням історії з перевірками НАЗК декларацій прокурора Задирієнка, в якій зазначено, що він систематично продавав криптовалюту на P2P-платформі біржі, отримуючи мільйонні доходи, які не були задекларовані. Позов стосувався визнання протиправними та скасування дій НАЗК, зокрема: обґрунтованих висновків щодо виявлення ознак корупційного кримінального правопорушення; довідок про результати повних перевірок щорічних декларацій за 2022, 2023 та 2024 роки. Прокурор просив визнати протиправними та скасувати висновки НАЗК, в яких за результатами перевірок його декларацій було встановлено: у 2022 році – недостовірні відомості на суму 7,2 млн гривень; у 2023 році – недостовірні відомості на суму 10,6 млн гривень; у 2024 році – недостовірні відомості на суму 1,06 млн гривень. НАЗК, після перевірок, склало обґрунтовані висновки та направило матеріали до ДБР, внаслідок чого були відкриті кримінальні провадження. Суд послався на практику Верховного Суду, зазначивши, що довідки НАЗК не підлягають окремому оскарженню в адміністративному суді, якщо за ними виявлено ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією. Оскарження в адміністративному порядку не призводить до зміни правового становища особи, оскільки скасування довідки не закриває кримінальне провадження. Питання законності виявлених порушень та притягнення до відповідальності розглядається виключно в порядку кримінального судочинства або за КУпАП. Суд задовольнив клопотання НАЗК про закриття провадження, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.