Позначка: судебные иски

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури оголосив про підозру депутату однієї з міських рад Львівської області за надання завідомо неправдивих свідчень детективам НАБУ та за декларування недостовірної інформації. Цю інформацію підтвердила пресслужба НАБУ та САП. За даними джерел «Схем» у правоохоронних органах, підозрюваним є Володимир Ковальчук, депутат Сокальської міської ради Львівської області. У коментарі журналістам Ковальчук висловив думку, що підозра є необґрунтованою. У повідомленні НАБУ зазначається, що в рамках розслідування справи про незаконне збагачення високопосадовця, яку розглядає Вищий антикорупційний суд, детективи неодноразово допитували депутата, оскільки він нібито надав позику родині чиновника, щоб виправдати походження активів. Йдеться про голову Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якого звинувачують у недостовірному декларуванні та незаконному збагаченні на 72 мільйони гривень. Зокрема, під час обрання запобіжного заходу для Кириленка влітку 2024 року, коли на засіданні була присутня знімальна група, тесть Кириленка Олександр Матієнко пояснив у суді походження коштів для придбання елітної нерухомості, зазначивши, що отримав позику у розмірі 800 тисяч доларів від депутата Ковальчука. Ці кошти, за його словами, були використані для придбання нерухомості в Києві, зокрема офісних приміщень, квартир та паркомісць у житловому комплексі бізнес-класу «Оболонь плаза». НАБУ та САП вважають, що ці активи насправді належать Кириленку. “Мене познайомили з людиною, яка займається нерухомістю. Одного разу ми сиділи і розмовляли, і вони запропонували розглянути можливість інвестицій у нові будинки в Києві. Коли ми дізналися про ціни в «Оболонь плаза», ми вирішили зробити спільний бізнес-проєкт”, – розповідав у суді Матієнко. На запитання прокурора САП про вигоду для Ковальчука від угоди, Матієнко зазначив, що вони планували зробити ремонт, продати квартири, а потім поділити прибуток. “Нам потрібно було поїхати в Київ і все дізнатися”, – додав тесть Кириленка. Він також зазначив, що до цього не займався продажем нерухомості і не пам’ятав, скільки коштувала нерухомість у ЖК «Оболонь плаза», оскільки цими питаннями займалася його дружина. За даними НАБУ, Ковальчук надав неправдиві свідчення про укладення договору позики, який мав би виправдати походження активів родини Кириленка, фактично створивши штучні докази захисту. Крім того, депутат вніс недостовірні дані до своєї декларації за 2024 рік, вказавши «фіктивну позику третій особі» (Олександру Матієнку) і використавши підроблений договір для звернення до суду з позовом про стягнення неіснуючого боргу. Журналісти підтвердили, що навесні 2025 року Ковальчук звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Матієнків про стягнення боргу за договором позики у розмірі 800 тисяч доларів США. Під час судового засідання прокурор САП озвучив результати експертизи договору позики, датованого 10 липня 2021 року, яка показала, що записи з прізвищами позикодавця та позичальника були виконані значно пізніше – у період з квітня по липень 2024 року. Експерт також дійшов висновку, що документ намагалися штучно «зістарити». Незважаючи на доводи прокуратури, у серпні 2025 року Ужгородський суд задовольнив позов Ковальчука і постановив стягнути борг з Матієнків. САП подала апеляцію на це рішення, яку розглядає Закарпатський апеляційний суд, перше засідання призначене на 24 березня. Дії Ковальчука кваліфіковані за кількома статтями Кримінального кодексу – ч. 2 ст. 384 (введення в оману суду), ч. 4 ст. 358 (використання підробленого документа) та ч. 2 ст. 366-2 (декларування недостовірної інформації). Ковальчук у коментарі ЗМІ зазначив, що вважає підозру необґрунтованою, стверджуючи, що це тиск на нього, оскільки він є свідком у справі. На запитання про експертизу угоди про надання позики він сказав: “Не бачив я такої експертизи ні разу”. Депутат також зазначив, що на момент надання позики не знав, що Матієнко є родичем голови АМКУ. 5 червня НАБУ і САП повідомили про нову підозру Кириленку в недекларуванні майна. Підозру також отримала його дружина Алла Кириленко за пособництво в незаконному збагаченні. Слідство стверджує, що в 2024 році Кириленко не вказав у своїй електронній декларації дані про 20 об’єктів нерухомості та люксовий автомобіль, зареєстровані на родичів його дружини. Серед них: шість квартир у Києві та Ужгороді, житловий будинок під Києвом площею понад 220 кв. м, дві земельні ділянки, два гаражні бокси, шість паркомісць, три нежитлові приміщення загальною площею понад 190 кв. м та автомобіль BMW X3. Це майно стало причиною попередньої підозри Кириленка в можливому незаконному збагаченні та поданні недостовірних відомостей у деклараціях за 2020-2023 роки. Кримінальне провадження в НАБУ розпочали на основі фактів з розслідування. У березні 2024 року ЗМІ опублікували матеріал про те, що родина Кириленка у період 2020-2023 років придбала автомобілі та ряд об’єктів нерухомості у Києві та області, а також в Ужгороді, загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього достатніх офіційних доходів. У коментарі ЗМІ Кириленко зазначав, що джерело статків – це стартовий капітал родини, сформований у 90-ті роки, коли бабуся його дружини вигідно продала акції заводу «Стирол» у Горлівці. Журналісти не змогли знайти офіційне підтвердження цим операціям. Після розслідування ЗМІ Павло Кириленко вказав у декларації за 2023 рік квартиру, де мешкає – апартаменти на 200 квадратних метрів у Києві вартістю 6,2 мільйона гривень, оформлені на 77-річну бабусю дружини посадовця. Однак у декларації Кириленко не вказав автомобіль BMW, яким володіє його теща, але користується дружина голови АМКУ. 7 липня 2025 року справу щодо голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якого звинувачують у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні, передали до суду. У серпні 2025 року САП ініціювала відсторонення Кириленка від обовʼязків голови АМКУ, після того як він підтвердив, що може використати свою посаду для впливу на учасників кримінального провадження через їхніх близьких. Вищий антикорупційний суд не задовольнив це клопотання.