ВАКС затвердив угоду з Романом Васильовичем Поповичем, колишнім прокурором Ужгородської окружної прокуратури, який вимагав хабарі. У 2024-2025 роках прокурор разом зі спільником схиляв третю особу до надання хабаря керівнику Закарпатської обласної прокуратури, щоб уникнути кримінальної відповідальності та отримати покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Проте спільники насправді не мали наміру передавати гроші прокурору і самі заволоділи сумою в 1,2 млн гривень. Крім того, прокурор організував незаконне переміщення двох чоловіків через державний кордон. У січні та лютому 2025 року ці чоловіки переплили річку Тиса і опинилися в Угорщині. У квітні 2025 року в місці фактичного проживання прокурора та в його службовому кабінеті були проведені обшуки. У липні прокурор звільнився з посади. За угодою про визнання винуватості він щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочинів свого співучасника та зобов’язався перерахувати 1,2 млн гривень фонду «Повернись живим» для допомоги ЗСУ. Проте виникає питання, звідки в нього кошти. Екс-прокурор отримав 5 років позбавлення волі з конфіскацією земельної ділянки та 1,83 тис. доларів, вилучених за місцем його проживання.
Позначка: Прокурор
Артем Глієвой: прокурор, що купив люксові авто за заниженими цінами
Артем Глієвой, начальник відділу спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, під час війни придбав автомобілі за значно зниженими цінами. Він отримав 1,2 млн гривень заробітної плати в прокуратурі, а його дружина, прокурорка Харківської обласної прокуратури Ольга Глієва, задекларувала 902 тис. гривень доходу. Додатково Артем отримав 103 тис. гривень у вигляді грошового подарунка від батька. Сім’я володіє квартирою площею 84,4 кв.м у Горлівці, яка є спільною власністю з родичами. У Харкові подружжя орендує квартиру площею 65,5 кв.м, а в Києві Артем має квартиру площею 72,5 кв.м, придбану у 2022 році за 2,37 млн гривень. На цю квартиру оформлено кредит від Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, і станом на кінець 2025 року залишок боргу становить майже 1,96 млн гривень. У їхньому автопарку значаться: Toyota CH-R (2019), що належить дружині (придбана у 2024 році за 218,5 тис. гривень); Ford Fusion (2014), що належить Артему; та Jaguar F-Pace (2019), куплений Артемом 4 жовтня 2025 року за 413 тис. гривень. За ринковими даними, вартість Jaguar F-Pace на той час коливалася від 24 до 32 тисяч доларів (приблизно 1,05–1,4 млн гривень). Дружина задекларувала Toyota CH-R за 219 тис. гривень, хоча ринкова вартість таких автомобілів у 2024 році становила 750–1,1 млн гривень. У жовтні 2025 року прокурор продав автомобіль за 378 тис. гривень громадянину Дмитру Дубіну, а наприкінці грудня сплатив 203 тис. гривень за розмитнення транспортного засобу. Грошові активи сім’ї включають 9 тис. доларів готівкою у спільній власності та невеликі суми на рахунках у “ПриватБанку”.
Схема вимагання хабарів прокурорами Дніпропетровщини
НАБУ розпочало кримінальне провадження №52026000000000047 від 24 січня за ознаками ч. 4 ст. 368 ККУ щодо кількох прокурорів у Дніпропетровській області. Все почалося з кримінального провадження №42024042150000082 від 10 вересня 2024 року, яке розслідує Слобожанська окружна прокуратура. Встановлено, що земельні ділянки були виведені з комунальної власності Підгородненської міської ради у приватну власність на основі договорів дарування, посвідчених приватним нотаріусом. Однак правоохоронці запідозрили схему, оскільки договори були підписані за грошову винагороду. У цій схемі фігурує нотаріус Ольга Щетілова. Детектив зазначає, що прокурор Слобожанської окружної прокуратури Максим Пахучин, за можливого сприяння свого керівника Володимира Кондратова та начальника відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Дніпропетровської обласної прокуратури Алана Цховребова, вимагає неправомірну вигоду від нотаріуски Щетілової Ольги Валеріївни за вчинення або невчинення дій в її інтересах, використовуючи своє службове становище. За версією детективів, 5 січня прокурор Пахучин під час зустрічі з адвокатом Гудименком В.Г. неподалік адміністративної будівлі окружної прокуратури висловив вимогу про надання йому коштів за повідомлення Щетіловій про підозру з менш тяжкою кримінально-правовою кваліфікацією та не за всіма епізодами протиправних дій, а також за укладення з нею угоди про визнання винуватості з мінімальним розміром покарання. Це стало можливим завдяки наданим йому як прокурору службовим повноваженням. Детектив зазначає, що 21 січня прокурор знову зустрівся з адвокатом і повторно висловив вимогу про надання йому неправомірної вигоди у розмірі 50 тисяч доларів. У разі відмови прокурор Пахучин повідомив, що Щетіловій інкримінують 15 епізодів кримінальних правопорушень, тобто за кожним безпідставним фактом реєстрації нею права власності на відповідні ділянки, згідно з позицією обвинувачення. Обвинувальний акт буде направлено до суду, і за результатами його розгляду суд призначить суворе покарання, включаючи додаткове покарання у вигляді заборони займатися нотаріальною діяльністю. Під час зазначених зустрічей прокурор неодноразово підкреслював, що такі дії узгоджені з керівництвом.
Вимагання хабаря прокурорами Дніпропетровщини: деталі справи
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) відкрило кримінальне провадження №52026000000000047 від 24 січня за ознаками ч. 4 ст. 368 ККУ щодо кількох прокурорів Дніпропетровщини. Все почалося з кримінального провадження №42024042150000082 від 10 вересня 2024 року, яке розслідує Слобожанська окружна прокуратура. Встановлено, що земельні ділянки були виведені з комунальної власності Підгородненської міської ради у приватну власність на основі договорів дарування, посвідчених приватним нотаріусом. Однак правоохоронці запідозрили наявність схеми, оскільки договори були підписані за грошову винагороду. У цій схемі фігурує нотаріус Ольга Щетілова. Детектив зазначає, що прокурор Слобожанської окружної прокуратури Максим Пахучин, можливо, за участю свого керівника Володимира Кондратова та начальника відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Дніпропетровської обласної прокуратури Алана Цховребова, вимагає неправомірну вигоду від нотаріуски Щетілової Ольги Валеріївни за вчинення або невчинення дій в її інтересах, використовуючи своє службове становище. За версією детективів, 5 січня прокурор Пахучин під час зустрічі з адвокатом Гудименком В.Г. неподалік адміністративної будівлі окружної прокуратури висловив вимогу про надання йому коштів за повідомлення Щетіловій про підозру з менш тяжкою кримінально-правовою кваліфікацією та не за всіма епізодами протиправних дій, а також за укладення з нею угоди про визнання винуватості з мінімальним розміром покарання. Це стало можливим завдяки наданим йому службовим повноваженням. Детектив зазначає, що 21 січня прокурор знову зустрівся з адвокатом і повторно висловив вимогу про надання йому неправомірної вигоди у розмірі 50 тисяч доларів. У разі відмови прокурор Пахучин попередив, що Щетіловій інкримінують 15 епізодів кримінальних правопорушень, тобто за кожним безпідставним фактом реєстрації нею права власності на відповідні ділянки, на думку сторони обвинувачення. Обвинувальний акт буде направлено до суду, і за результатами його розгляду суд призначить тяжке покарання, включаючи додаткове покарання у вигляді заборони займатися нотаріальною діяльністю. Під час зазначених зустрічей прокурор неодноразово наголошував, що такі дії узгоджені з керівництвом.
Закриття справи щодо інвалідності прокурора Хамайка
Дисциплінарна комісія закрила справу щодо Сергія Хамайка, прокурора Чернігівської окружної прокуратури, у зв’язку з інвалідністю. Провадження було ініційоване за скаргою в.о. керівника Генеральної інспекції, яка базувалася на публікаціях у ЗМІ 2024–2025 років про масове оформлення груп інвалідності для працівників прокуратури. Скаржник підозрював, що Хамайко, якому Чернігівська МСЕК у 2018–2023 роках встановлювала та продовжувала групи інвалідності (спочатку ІІ, потім ІІІ, а з 2023 року — безстроково), міг діяти в особистих інтересах, що підривало його репутацію та викликало сумніви в доброчесності. Під час перевірки Комісія з’ясувала, що інвалідність Сергію Віталійовичу Хамайку була встановлена на основі медичних документів після серйозної травми 2018 року та попередніх ушкоджень. Групи інвалідності неодноразово підтверджувалися рішеннями МСЕК, а у 2025 році — додатковими обстеженнями в Чернігівській міській лікарні № 2 та ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України». Хамайко не приховував свій статус інваліда, інформуючи керівництво та надаючи відповідні документи. У кримінальному провадженні ДБР щодо можливих зловживань з інвалідністю прокурорів Хамайка не допитували, і підозру не оголошували. Службове розслідування не виявило підстав для дисциплінарної відповідальності. Представник скаржника на засіданні Комісії погодився з висновком про відсутність дисциплінарного проступку. Прокурор Хамайко також підтримав цей висновок і попросив розглянути справу без його участі. КДКП визнала, що в діях Сергія Хамайка не було ознак дисциплінарного проступку відповідно до пп. 5 та 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру». Доводи скарги не знайшли підтвердження.
Прокурори Львова отримали покарання за угоду з обвинуваченим
Зоряна Никеруй та Богдан Максимців, прокурори Галицької окружної прокуратури Львова, стали об’єктом дисциплінарного покарання через порушення, які виходять за межі формальної помилки. Їм заборонено просування по службі та переведення до вищих органів на шість місяців. Це пов’язано з кримінальною справою за ч. 2 ст. 240 КК України, що стосується незаконного видобутку підземних вод у селі Підбирець. Загальна шкода становила 257 тисяч гривень. 13 січня 2023 року Максимців уклав угоду про визнання винуватості з підозрюваним, яку затвердила Никеруй як старший прокурор групи. Матеріали справи були направлені до Личаківського районного суду Львова. Проблема полягає в умовах угоди: узгоджений штраф становив 51 тисячу гривень, хоча закон вимагає, щоб штраф не був меншим за завдану шкоду, тобто 257 тисяч. Прокурор не звернув уваги на цю невідповідність у суді та не домагався перегляду угоди. Додатково, порушено підсудність, оскільки злочин стався на території Пустомитівського району, але справу направили до Личаківського суду, що вимагало втручання апеляції. 25 лютого 2025 року Пустомитівський районний суд затвердив угоду, але Львівський апеляційний суд скасував вирок через явну невідповідність покарання закону та повернув справу на новий розгляд. Комісія дійшла висновку, що Никеруй, займаючи керівну посаду, не забезпечила належний процесуальний контроль, а Максимців просував угоду, яка суперечила закону. Ситуація виглядає як свідоме спотворення процедури заради бажаного результату.
Прокурори Львова отримали покарання за порушення закону
Зоряна Никеруй та Богдан Максимців, прокурори Галицької окружної прокуратури Львова, потрапили під дисциплінарне покарання через серйозні порушення у кримінальній справі. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів виявила, що їхні дії виходять за межі простих помилок. Обидва отримали заборону на шість місяців на просування по службі та переведення до вищих органів.Справа стосується незаконного видобутку підземних вод у селі Підбирець, за що завдано шкоди в розмірі 257 тисяч гривень. 13 січня 2023 року Максимців уклав угоду про визнання винуватості з підозрюваним, яку затвердила Никеруй як старший прокурор групи. Матеріали справи були направлені до Личаківського районного суду Львова.Основна проблема полягає в умовах угоди: узгоджений штраф становив 51 тисячу гривень, хоча закон вимагає, щоб штраф не був меншим за розмір завданої шкоди, тобто 257 тисяч. Прокурор не звернув уваги на цю невідповідність у суді та не домагався перегляду угоди.Також було порушено підсудність: злочин стався на території Пустомитівського району, але справу направили до Личаківського суду, що призвело до необхідності апеляційного втручання. 25 лютого 2025 року Пустомитівський районний суд затвердив угоду, але Львівський апеляційний суд скасував вирок, вказавши на явну невідповідність покарання закону та повернув справу на новий розгляд.Комісія дійшла висновку, що Никеруй, перебуваючи на керівній посаді, не забезпечила належний процесуальний контроль, а Максимців просував угоду, яка суперечила закону. Ситуація виглядає не як випадкова помилка, а як свідоме спотворення процедури заради бажаного результату.
Зміни в прокуратурі Кіровоградщини: відставка Яна Стрелюка
Ян Стрелюк, прокурор, який був звинувачений у корупції та приховуванні своїх статків, залишив посаду керівника прокуратури Кіровоградської області. Пресслужба ЗМІ стверджує, що Стрелюк пішов за власним бажанням, але це не відповідає дійсності — численні дані про його діяльність та хаос у прокуратурі стали відомі вищому керівництву. Відомо, що Стрелюк планує перейти на роботу до Офісу Генерального прокурора, але сподіваємося, що це буде ненадовго.
Завершення розслідування справи Кулика та махінацій у ДФС
Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершила досудове розслідування стосовно Костянтина Кулика, колишнього заступника начальника департаменту Генеральної прокуратури України. Його підозрюють у сприянні зловживанням посадовців Державної фіскальної служби, що призвели до втрат бюджету на понад 641 мільйон гривень, повідомляє САП. За даними слідства, підприємство оскаржило податкове рішення ДФС. Перший заступник голови ДФС, який мав ухвалити рішення за результатами розгляду скарги, в інтересах цього підприємства, за допомоги підозрюваного, не підписав готовий проєкт у визначений термін. У день закінчення терміну розгляду прокурор витребував матеріали перевірки, що, за версією слідства, унеможливило ухвалення рішення через відсутність документів. Як наслідок, скарга була автоматично задоволена, а бюджет втратив можливість стягнути податки та штрафи на суму понад 641 мільйон гривень. Дії експосадовця кваліфіковано за частиною 5 статті 27 та частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України. Матеріали провадження відкриті для ознайомлення стороні захисту. За версією слідства, “Ощадбанк” звернувся до ДФС зі скаргою на рішення про стягнення податків. Підозрюваний, на той час перший заступник голови ДФС Сергій Білан, маючи виключне право підпису рішень за результатами розгляду скарг, навмисно не підписав готовий проєкт відповідного рішення у встановлений термін. Внаслідок цього скарга була автоматично задоволена, а бюджет упустив можливість стягнути податки та штрафи на суму понад 641 мільйон гривень. Антикорупційний суд відмовився заарештувати Білана, застосувавши до нього запобіжний захід у вигляді застави в 10 мільйонів гривень. Пізніше Костянтин Кулик оскаржив свій заочний арешт у справі про зловживання на 641 мільйон гривень. Напередодні повномасштабного вторгнення він виїхав за кордон і, ймовірно, переховується в Німеччині. У 2024 році, відповідно до рішення РНБО, Кулика позбавили державних нагород. Того ж року ДБР завершило розслідування щодо державної зради учасників злочинної організації, до складу якої входив Кулик під позивним “Птічка”. Слідство встановило, що він, екснардеп Андрій Деркач та нардеп Олександр Дубінський за вказівкою російських спецслужб організували заходи з дискредитації іміджу України на міжнародній арені, що ускладнило дипломатичні відносини з США та вступ України до ЄС і НАТО. У 2023 році Костянтин Кулик отримав підозру в державній зраді. Слідство встановило, що він входив до злочинної організації разом з Дубінським під керівництвом Ігоря Колеснікова, займаючись публічним просуванням фейків на користь Росії. У 2020 році “Слідство.Інфо” повідомило, що Офіс Генерального прокурора виплатив майже 20,5 мільйонів гривень компенсацій своїм колишнім працівникам, зокрема, підсанкційному Костянтину Кулику – майже 1,4 мільйона гривень. У 2020 році Кулик балотувався до Харківської обласної та міської ради від політичної партії “Наш Край”, але не був обраний. У 2019 році Костянтин Кулик підготував англомовне досьє про корупцію Хантера Байдена, сина колишнього президента США, що сприяло розслідуванню щодо президента Дональда Трампа. У березні 2019 року Кулик висунув підозри представникам оточення президента Петра Порошенка, але звинувачення були пізніше спростовані Генеральною прокуратурою України. У 2016 році САП і НАБУ направили до суду справу про незаконне збагачення Кулика. У 2015 році він очолив Військову прокуратуру сил АТО. У 2014 році подав документи на посаду в САП, щоб стати антикорупційним прокурором, але не досяг успіху. У 2004 році обійняв посаду прокурора нагляду за дотриманням законів у транспортній сфері прокуратури Київської області, працюючи на аналогічній посаді на Миколаївщині. У 1999 році розпочав свою кар’єру слідчого в органах прокуратури в Харкові.
Скандали навколо прокурора Бучі: оренда та декларації
Костянтин Шведчиков, керівник Бучанської окружної прокуратури Київської області, орендує квартиру у колишнього прокурора Олексія Невзорова, який намагався стати народним депутатом від ОПЗЖ. У вересні 2017 року, будучи слідчим в особливо важливих справах прокуратури Одеської області, Шведчиков допоміг одеському чиновнику-хабарнику повернути 238 тисяч доларів, арештованих судом. Того ж року він успадкував майно на суму близько 1,5 мільйона гривень, серед якого був м’ясокомбінат “Єреміївський”. Після спроби змінити власника підприємства через загальні збори, Генеральна інспекція ГПУ подала скаргу до ВРП за порушення вимог щодо несумісності посад. ВРП не виявила порушень і закрила справу, а підприємство було ліквідоване.
Наприкінці 2018 року Шведчиков звільнився з прокуратури і незабаром отримав посаду в ДБР у Миколаєві. У 2021 році він звільнився з цієї посади, намагаючись працевлаштуватися в НАБУ та ДБР, але зрештою став прокурором Біляївської окружної прокуратури. У 2022 році він перевівся до Києва, а у 2024 році очолив Вінницьку окружну прокуратуру, а у 2025 році – Бучанську окружну прокуратуру.
Дружині прокурора, Каріні Шведчиковій, належить один об’єкт нерухомості – офіс площею 43,5 кв. м у селі Лиманка, придбаний у 2020 році, вартість якого не вказана. Шведчиков зареєстрований у будинку площею 71,1 кв. м в Одесі, що належить його матері, Ользі Василівні. На неї також оформлена ділянка площею 733 кв. м, де наразі проживають дружина Каріна та їхній син. Ольга Василівна будує ще один будинок в Одесі, площею 303,2 кв. м, ймовірно, на тій же земельній ділянці. Прокурор зазначає, що цей об’єкт незавершеного будівництва, оформлений на його матір, також перебуває у його користуванні.
З січня 2024 року Шведчиков орендує квартиру площею 47 кв. м у Вінниці, коли очолював Вінницьку окружну прокуратуру. Витрат на оренду цього житла він не декларував. З вересня 2025 року, після призначення, Шведчиков орендує квартиру площею 83,6 кв. м у селі Чайки у Невзорова Олексія Борисовича.
Теща Невзорова, суддя Тетяна Бондаренко, має родичів у РФ і у січні 2023 року стала членом Вищої ради правосуддя. У тому ж році вона подала заяву про відставку з посади судді Миколаївського апеляційного суду, продовжуючи виконувати повноваження члена ВРП вже як суддя у відставці. ЗМІ повідомляли, що її до ВРП “протягнув” ексголова Верховного Суду Всеволод Князєв, який у 2023 році втратив посаду через звинувачення у корупції.
Невзоров, який намагався стати суддею, у 2019 році невдало балотувався у народні депутати від ОПЗЖ. Після цього він став підприємцем (ФОП у сфері права) та радником з питань нерухомості юридичної фірми “Евріс”, власником якої є Андрій Довбенко. Невзоров активно займається бізнесом, але кілька фірм, до яких він був причетний, потрапили під санкції за співпрацю з РФ. Зокрема, будівельна фірма ТОВ “Скай-Буд ЛТД”, де Невзоров мав 25%, потрапила до 11 санкційних списків. Розслідувачі виявили зв’язок цієї компанії зі скандальним будівництвом поруч з метро “Осокорки”, до якого були причетні нардепи Вадим Столар і Дмитро Ісаєнко від ОПЗЖ.
У 2019 році Шведчиков придбав елітний годинник Ulysse Nardin, оцінений у 130 тисяч гривень, але модель не вказана, що ускладнює визначення реальної вартості. У родині Шведчикових є лише один автомобіль – PEUGEOT 308 SW (2012), оформлений на дружину Каріну, яка придбала його у 2021 році, вартість не вказана. Шведчиков отримав 1,5 мільйона гривень зарплати та 60 тисяч гривень компенсацій у зв’язку з переведенням від Київської облпрокуратури. Він не задекларував доходів дружини. Готівкою Шведчиков має 140 тисяч доларів і 80 тисяч гривень, а на банківських рахунках – трохи більше 200 гривень. Безробітна Каріна Шведчикова має 110 тисяч доларів готівкою. Загальна сума заощаджень подружжя перевищує 11 мільйонів гривень.