Дмитро Казак, 36-річний колишній прокурор, отримує виплати від Пенсійного фонду України вже протягом восьми років. У 2022 році, будучи Миколаївським обласним прокурором, він виграв суд проти ПФУ, що дозволило йому підвищити свою пенсію до 156,7 тис. грн. Головне управління ПФУ в Харківській області подало апеляцію із значною затримкою і не подало квитанцію про сплату судового збору, що призвело до відсутності апеляційного розгляду.
Аномальна пенсія Казака пояснюється довідками, які він отримав в Миколаївській облпрокуратурі і подав до суду. Згідно з цими документами, його місячна зарплата в прокуратурі за останні п’ять років становила 195,8 тис. грн, хоча фактична середня зарплата за цей період була лише 52,5 тис. грн. Таким чином, його пенсія, що становить 80% зарплати, виявилася значно вищою.
Дмитро Казак отримав інвалідність у 28 років. За законом, прокурори з інвалідністю можуть виходити на пенсію, маючи лише 10 років стажу, що є значно вищим за звичайну пенсію по інвалідності. Казак здобув свої 10 років стажу в 2022 році, коли йому було 33 роки, і вирішив підвищити пенсію. На той час прокурори могли розраховувати на 60% зарплати, але Казак домігся нарахування пенсії за старою нормою закону — 80% зарплати.
Він запропонував суду врахувати зарплату, виходячи з довідок, які він надав. Згідно з цими довідками, 80% його зарплати становило 156 692 грн, що є неправдивою інформацією. Зазвичай для розрахунку пенсії беруть останні п’ять років роботи, і за цей час Казак ніколи не мав доходу в такому розмірі. Навіть Генеральний прокурор отримує меншу зарплату.
Середньомісячний дохід Казака за п’ять років до виходу на пенсію становив 52 470 грн, що означає, що його пенсія мала б бути 41 976 грн, а не 156 692 грн. Чому прокуратура врахувала його дохід таким чином, залишається загадкою.
Наприклад, колишній Генпрокурор Андрій Костін у 2023 році отримував зарплату близько 127,8 тис. грн, що свідчить про аномальність ситуації, коли пенсія молодого обласного прокурора перевищує зарплату його керівника.
Рішення про підвищення пенсії Казака було ухвалене 21 лютого 2023 року, і того ж дня ГУ ПФУ в Харківській області отримали копію. Однак апеляцію подали лише 12 квітня 2023 року, що є порушенням термінів. В апеляції не було аргументів щодо затримки, а також не було квитанції про сплату судового збору.
Суд дав 10 днів на виправлення позовної заяви, але ПФУ знову не вжили необхідних заходів. 24 жовтня 2023 року ПФУ звернулися до Касаційного адміністративного суду з проханням скасувати попереднє рішення, але терміни були порушені, і апеляційний суд відмовив у розгляді.
У лютому 2026 року, майже через три роки після ухвалення рішення, чиновники знову вирішили подати апеляцію, але терміни вже спливли. Тепер скасувати пенсію Дмитра Казаку за чинним законодавством практично неможливо. Завдяки інвалідності він не лише вийшов на ранню пенсію, але й легально виїхав за кордон. Тепер він живе в Швеції, а українські платники податків змушені виплачувати йому пенсію в 156,7 тис. грн на місяць, в той час як середня пенсія для звичайних платників податків в Україні становить лише 6,5 тис. грн.
