Аномальна пенсія: історія Дмитра Казака та його судова перемога

Дмитро Казак, 36-річний колишній прокурор, отримує виплати від Пенсійного фонду України вже протягом восьми років. У 2022 році, будучи Миколаївським обласним прокурором, він виграв суд проти ПФУ, що дозволило йому підвищити свою пенсію до 156,7 тис. грн. Головне управління ПФУ в Харківській області подало апеляцію із значною затримкою і не подало квитанцію про сплату судового збору, що призвело до відсутності апеляційного розгляду.

Аномальна пенсія Казака пояснюється довідками, які він отримав в Миколаївській облпрокуратурі і подав до суду. Згідно з цими документами, його місячна зарплата в прокуратурі за останні п’ять років становила 195,8 тис. грн, хоча фактична середня зарплата за цей період була лише 52,5 тис. грн. Таким чином, його пенсія, що становить 80% зарплати, виявилася значно вищою.

Дмитро Казак отримав інвалідність у 28 років. За законом, прокурори з інвалідністю можуть виходити на пенсію, маючи лише 10 років стажу, що є значно вищим за звичайну пенсію по інвалідності. Казак здобув свої 10 років стажу в 2022 році, коли йому було 33 роки, і вирішив підвищити пенсію. На той час прокурори могли розраховувати на 60% зарплати, але Казак домігся нарахування пенсії за старою нормою закону — 80% зарплати.

Він запропонував суду врахувати зарплату, виходячи з довідок, які він надав. Згідно з цими довідками, 80% його зарплати становило 156 692 грн, що є неправдивою інформацією. Зазвичай для розрахунку пенсії беруть останні п’ять років роботи, і за цей час Казак ніколи не мав доходу в такому розмірі. Навіть Генеральний прокурор отримує меншу зарплату.

Середньомісячний дохід Казака за п’ять років до виходу на пенсію становив 52 470 грн, що означає, що його пенсія мала б бути 41 976 грн, а не 156 692 грн. Чому прокуратура врахувала його дохід таким чином, залишається загадкою.

Наприклад, колишній Генпрокурор Андрій Костін у 2023 році отримував зарплату близько 127,8 тис. грн, що свідчить про аномальність ситуації, коли пенсія молодого обласного прокурора перевищує зарплату його керівника.

Рішення про підвищення пенсії Казака було ухвалене 21 лютого 2023 року, і того ж дня ГУ ПФУ в Харківській області отримали копію. Однак апеляцію подали лише 12 квітня 2023 року, що є порушенням термінів. В апеляції не було аргументів щодо затримки, а також не було квитанції про сплату судового збору.

Суд дав 10 днів на виправлення позовної заяви, але ПФУ знову не вжили необхідних заходів. 24 жовтня 2023 року ПФУ звернулися до Касаційного адміністративного суду з проханням скасувати попереднє рішення, але терміни були порушені, і апеляційний суд відмовив у розгляді.

У лютому 2026 року, майже через три роки після ухвалення рішення, чиновники знову вирішили подати апеляцію, але терміни вже спливли. Тепер скасувати пенсію Дмитра Казаку за чинним законодавством практично неможливо. Завдяки інвалідності він не лише вийшов на ранню пенсію, але й легально виїхав за кордон. Тепер він живе в Швеції, а українські платники податків змушені виплачувати йому пенсію в 156,7 тис. грн на місяць, в той час як середня пенсія для звичайних платників податків в Україні становить лише 6,5 тис. грн.

Суд закрив справу прокурора Задирієнка щодо криптовалютних доходів

Полтавський окружний адміністративний суд 12 березня закрив провадження за позовом прокурора Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області Дмитра Задирієнка до НАЗК. Цей випадок є продовженням історії з перевірками НАЗК декларацій прокурора Задирієнка, в якій зазначено, що він систематично продавав криптовалюту на P2P-платформі біржі, отримуючи мільйонні доходи, які не були задекларовані. Позов стосувався визнання протиправними та скасування дій НАЗК, зокрема: обґрунтованих висновків щодо виявлення ознак корупційного кримінального правопорушення; довідок про результати повних перевірок щорічних декларацій за 2022, 2023 та 2024 роки. Прокурор просив визнати протиправними та скасувати висновки НАЗК, в яких за результатами перевірок його декларацій було встановлено: у 2022 році – недостовірні відомості на суму 7,2 млн гривень; у 2023 році – недостовірні відомості на суму 10,6 млн гривень; у 2024 році – недостовірні відомості на суму 1,06 млн гривень. НАЗК, після перевірок, склало обґрунтовані висновки та направило матеріали до ДБР, внаслідок чого були відкриті кримінальні провадження. Суд послався на практику Верховного Суду, зазначивши, що довідки НАЗК не підлягають окремому оскарженню в адміністративному суді, якщо за ними виявлено ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією. Оскарження в адміністративному порядку не призводить до зміни правового становища особи, оскільки скасування довідки не закриває кримінальне провадження. Питання законності виявлених порушень та притягнення до відповідальності розглядається виключно в порядку кримінального судочинства або за КУпАП. Суд задовольнив клопотання НАЗК про закриття провадження, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Прокурор Піх та схема підтримки спецпрокуратури

Прокурор-військовослужбовець Володимир Піх здійснював контроль над усіма харківськими ТЦК. Він відвідував ці установи під виглядом планових перевірок і складав так звані «адмінки». Перш за все, він збирав кошти для керівника Харківської спецпрокуратури Дмитра Вербицького. Водночас Піх забезпечував підтримку своїм близьким, допомагаючи їм вирішувати питання, пов’язані з діяльністю ТЦК.Після того, як Піха повернули до військової частини, Вербицький продовжує підтримувати з ним зв’язок, регулярно телефонує, цікавиться його службовими справами. Піх їздить та передає матеріали щодо осіб, яких потрібно провести через ТЦК, оперативно надати відстрочку чи бронювання. У кожному конверті, крім документів, є грошові кошти в розмірі від 400 до 1000 доларів.

Сім’я прокурорів: Як донька ексголови Донецької прокуратури вплинула на кар’єру Харкова

Начальник управління протидії злочинам Харківської обласної прокуратури, Спартак Борисенко, фігурує у справі про перешкоджання діяльності ЗСУ. Його дружина, Олена Мурза, має значний досвід у правоохоронній системі.

Олена Віталіївна Мурза (9.09.1989) розпочала свою кар’єру в прокуратурі Донецької області. З 2015 по 2018 роки вона працювала прокурором Маріупольської місцевої прокуратури №1 (згідно з деклараціями за 2015–2017 роки). Її батько, Віталій Мурза, який у 2000-х роках двічі обіймав посаду керівника Донецької обласної прокуратури, активно просував доньку в правоохоронну систему.

Після закінчення вишу, Олену Мурзу просували на керівну посаду в Маріупольській місцевій прокуратурі №1. З 2015 по 2018 роки вона обіймала посаду прокурора цієї прокуратури (згідно з деклараціями за 2015-2017 роки). Згодом, разом із батьком, вони переїхали на Харківщину. Віталій Мурза навчався там на прокурора.

З 2018 року Віталій Мурза працював прокурором Харківської місцевої прокуратури №5 (згідно з деклараціями за 2018-2020 роки). З 2021 по 2023 роки він працював прокурором Слобідської окружної прокуратури Харкова (декларації за 2021-2023 роки).

Спартак Борисенко розпочав свою кар’єру в прокуратурі щонайменше з 2015-2016 років, коли він працював прокурором відділу. З 2017 по 2019 роки він був заступником начальника відділу прокуратури Харківської області. З 2019 по 2021 роки обіймав посаду першого заступника керівника Дергачівської прокуратури. З 2021 по 2024 роки був першим заступником керівника Немишлянської окружної прокуратури Харкова. З червня 2024 року він призначений начальником управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Харківської обласної прокуратури.

Спартак Борисенко отримав міжнародну премію Eclipse Award від Центру допомоги жертвам катувань (CVT) у 2023 році за внесок у документування та притягнення до відповідальності осіб, причетних до тортур. У 2024 році він брав участь у візиті слідчих Міжнародного кримінального суду до Харківщини. Указом Президента України №795/2024 від 1 грудня 2024 року нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня як начальник управління Харківської обласної прокуратури.