Детективи НАБУ разом з прокурорами САП викрили суддю Західного апеляційного господарського суду Олега Матущака у незаконному збагаченні на 16,7 млн грн та недостовірному декларуванні майна. Протягом 2020–2023 років він придбав елітну нерухомість у Львові, зокрема квартиру та паркомісце, загальною вартістю 16,7 млн грн, які зареєстрував на ім’я тещі для приховування активів. Судді висунуто підозру за статтями 368-5 та 366-2 ККУ. Його дружина, Ольга Михалюк, працює суддею в Любашівському районному суді Одеської області. У декларації за 2025 рік Матущак вказав 2,6 млн грн зарплати та понад 10 тис. грн соціальних виплат дружини. Він зберігає 25 тис. доларів та 180 тис. грн готівкою, а дружина – 15 тис. доларів. Суддя володіє квартирою та земельною ділянкою у Хмельницькому, ще однією ділянкою на Хмельниччині та орендує квартиру у Львові. Олег Матущак керує Mercedes-Benz GLE 350 (2021), а його дружина – Mercedes-Benz GLC 250 (2018).
Позначка: Львів
Затримання чоловіка у Львові за підкуп митника
У Львові правоохоронці затримали 32-річного мешканця міста за спробу підкупу заступника начальника відділу митного оформлення одного з постів Львівської митниці. За інформацією слідства, чоловік запропонував 1100 доларів США за пропуск товару без обов’язкового митного огляду. Про це повідомила пресслужба Львівської обласної прокуратури. У січні цього року він намагався ввезти через кордон фотоелектричні елементи, які є основними компонентами сонячних панелей. Відповідно до чинного законодавства, цей товар звільняється від оподаткування при ввезенні на митну територію України, але підлягає обов’язковому огляду. Щоб уникнути огляду та забезпечити безперешкодне митне оформлення, 32-річний львів’янин вирішив запропонувати митнику неправомірну вигоду. Він попередньо домовився про зустріч для передачі грошей через месенджер. Митник, отримавши таку пропозицію, звернувся до відділу внутрішнього контролю Львівської митниці. Після передачі матеріалів правоохоронцям, він діяв під їхнім контролем. Затримання чоловіка відбулося після передачі 1100 доларів США на одній із заправок у Шевченківському районі. Чоловіку висунули підозру у пропозиції та наданні неправомірної вигоди службовій особі за ч. 3 ст. 369 КК України. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років із конфіскацією майна або без неї.
Покарання прокурора за фіктивну інвалідність у Львові
Комісія з питань дисципліни та етики прокурорів (КДКП) наклала дисциплінарне стягнення на заступника начальника відділу Львівської обласної прокуратури Павла Раздобарова. У 2020 році прокурор звернувся до Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), очолюваної Тетяною Крупою, де йому була встановлена ІІІ група інвалідності. Внаслідок цього він отримав пенсію по інвалідності, загальна сума виплат за період з 2020 по 2024 рік перевищила 1,5 мільйона гривень. У 2025 році, після повторного обстеження в ДУ «Український державний НДІ медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», рішення МСЕК про встановлення групи інвалідності було скасовано як необґрунтоване. Раздобаров оскаржив це рішення в суді. Прокурор двічі проігнорував законні вимоги керівництва та доручення Офісу генерального прокурора щодо проходження повторного стаціонарного обстеження для перевірки обґрунтованості встановленої інвалідності, з’явившись на обстеження лише після третього виклику. Комісія дійшла висновку, що такі дії свідчать про грубе порушення правил прокурорської етики, невиконання законних вимог керівництва та негативний вплив на авторитет органів прокуратури, особливо в умовах суспільного резонансу навколо схем оформлення інвалідності прокурорам. За результатами розгляду КДКП наклала на Павла Раздобарова дисциплінарне стягнення у вигляді заборони на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду строком на шість місяців.
Політичні інтриги та корупційні скандали: історія Віталія Андрейка
Декларація депутата Львівської облради Віталія Андрейка викликала чимало запитань через виявлені НАЗК розбіжності на суму 17,4 мільйона гривень. Віталій Андрейко намагається довести свою правоту в суді, оскільки не зміг пояснити походження значних статків, зафіксованих у декларації. Одночасно він бореться за свій мандат, відкликаний партією через політичні розбіжності. Журналісти дослідили, як політичні конфлікти переплітаються з претензіями НАЗК, що ставить під сумнів його доброчесність.
Віталій Андрейко розпочав свою кар’єру як банкір у “ПриватБанку”, а згодом став бізнесменом, співвласником кількох компаній у будівництві. Він двічі обирався депутатом Яворівської районної ради, де активно використовував свої повноваження для просування власних бізнес-проектів. У 2019 році він спробував потрапити до Верховної Ради, але зазнав невдачі. Наступного року він змінив політичну силу і став депутатом Львівської обласної ради від Української галицької партії.
Однак його стосунки з партією швидко погіршилися через підписання меморандуму про співпрацю з іншими фракціями, що суперечило позиції УГП. У грудні 2021 року партія розпочала процедуру відкликання депутатів, включаючи Андрейка, за порушення партійної дисципліни.
Андрейко оскаржив це рішення в судах, але апеляційні інстанції підтвердили процедуру відкликання. Верховний Суд також не скасував рішення, але повернув справу на новий розгляд. Наступне засідання призначено на 14 квітня 2026 року.
Крім судових справ, Андрейко стикається з перевіркою його декларації НАЗК, яка виявила неточності на суму 17,4 мільйона гривень. Основні порушення стосуються значних готівкових коштів дружини, походження яких не підтверджене документально. НАЗК вважає, що дії депутата містять ознаки кримінального правопорушення.
Андрейко стверджує, що всі його майнові операції легальні, а деякі дані в декларації могли бути подані з помилками. Він також ініціював судовий розгляд щодо висновків НАЗК. Підготовче засідання у цій справі відбудеться 2 квітня 2026 року.
Віталій Андрейко не вперше під пильним оком НАЗК. У жовтні 2024 року суд визнав його винним в адміністративному правопорушенні за невчасне подання декларації.
Що стосується бізнесу, то останнім часом інформації про нього небагато. Рік тому повідомлялося, що одна з його компаній, ТОВ “НОВУС БУД”, будує новий торговий центр у Новояворівську. Співвласником цієї компанії є Валентин Козак, який також фігурує у справі про розкрадання бюджетних коштів на будівництві психоневрологічного інтернату.
Віталій Андрейко продовжує боротися за свій мандат, незважаючи на політичні скандали та розбіжності у декларації, демонструючи, що його прагнення залишитися при владі є важливішим за думку громадськості.
Скандал з забудовою в Брюховичах: нові деталі справи Доманських
У Брюховичах знову легалізували земельну ділянку для забудови, пов’язану з родиною Доманського. Як повідомляє видання Викривач, у Львові, поки мешканці підраховують години електроенергії та нові тарифи, у Ратуші тихо вирішили давню проблему. Депутати ЛМР вдруге надали дозвіл на забудову в Брюховичах. Раніше мер Андрій Садовий накладав вето через екологічні ризики та сумнівну документацію, але тепер ситуація раптово змінилася на краще. З часом інформаційний шум вщух, і рішення повернулося в більш «відшліфованому» вигляді. Офіційно забудову просуває ОСББ «Кленова-2», але в реєстрах контактним номером цього об’єднання вказано телефон Володимира Доманського — колишнього голови Брюховичів і депутата облради, який став відомим через спробу знищити долари під час затримання. Саме тоді стало очевидним, що, незважаючи на скромні офіційні доходи, у родини з’являються гектари землі, комерційна нерухомість та активи на сотні тисяч доларів. Тесть-кранівник раптово стає власником ділянки за цінами нижче ринкових, а дружина накопичує нерухомість через фірми. Молодші родичі також встигають «вписатися» в квадратні метри з прибутком. На Кленовій, де планують нову забудову, ця родина вже має свої інтереси. Схема виглядає досить прозорою: спочатку контроль над землею, потім рішення міськради, а далі — нові квадратні метри «для своїх». Фінал цієї історії також знайомий. Вето, яке мало продемонструвати принциповість, виявилося лише паузою, після якої система повернулася до звичного порядку. Таким чином, Брюховичі отримують не лише забудову, а й чергове підтвердження того, що у Львові правила можуть змінюватися.
Розслідування статків Олександра Драпинського: нові деталі
Олександр Драпинський, полковник та заступник начальника Львівського обласного ТЦК та СП, за інформацією джерел, є фігурантом кількох кримінальних проваджень. Зокрема, це справи №62023000000000876, відкриті 12 жовтня 2023 року, та №62025140120001054, що стосується 2 вересня 2025 року. Основне питання, яке розглядається в обох справах, стосується походження активів, які не відповідають офіційним доходам, повідомляє Шептун UA. У рамках першого провадження, 10 січня 2024 року, під час обшуків у Драпинського був вилучений мобільний телефон. Проте захист домігся визнання цього вилучення незаконним. Слідство переключилося на розслідування майнових активів. У центрі уваги опинився житловий будинок площею 139 кв. м у Львівському районі, а також автомобілі Mercedes-Benz GL 350 і Nissan. За даними джерел, восени автомобілі вже перевірялися під час обшуків, але формально не було виявлено жодних доказів. Mercedes оформлений на батька Драпинського і має наклейку «людина з інвалідністю». Однак доходи батька, згідно з наявними матеріалами, не відповідають вартості автомобіля, що викликало додаткові питання у слідства. Ситуація з будинком також викликає сумніви, оскільки його походження не підтверджується офіційними доходами. Захист будує свою лінію на розбіжностях між позиціями різних відомств. ДБР вказує на недекларування майна родичів — батька та сестри, тоді як НАЗК вважає, що йдеться про фактично контрольовані активи самого Драпинського, які мали бути задекларовані як його власні. На цьому протиріччі захист намагається вибудувати свою аргументацію. Додатково розглядається версія, що фінансування могло надходити через сім’ю, зокрема через тещу, яка працює в Італії і, за версією захисту, могла забезпечити придбання нерухомості. Проте слідство стикається з труднощами у доведенні фактичного зв’язку Драпинського з автомобілями, які формально оформлені на інших осіб. Окремим ризиком для фігуранта є можливе звернення САП до ВАКС з позовом про спеціальну конфіскацію активів. За інформацією джерел, захист намагається не допустити переходу справи в цю площину. В цій історії також присутній особистий фактор: за даними джерел, дружина Драпинського дізналася про його зради і розглядала можливість розлучення з поділом майна. Не виключено, що частина інформації могла стати відома саме через цей конфлікт. Ситуація зводиться до простого: майно є, але зрозумілого і підтвердженого джерела грошей на його придбання немає. Частина активів оформлена на родичів, а слідство та захист сперечаються про те, кому вони насправді належать. Поки ці протиріччя залишаються, справа не рухається вперед.
Суддю зі Львова судитимуть за корупцію та фальсифікацію декларації
Суддю одного з районних судів Львова постануть перед судом за зловживання впливом та неправдиве декларування. За інформацією, наданою НАБУ та САП, суддя обвинувачується у зловживанні впливом та декларуванні недостовірних даних. Відповідно до слідства, у 2025 році він отримав хабарі за вплив на ухвалення ряду «потрібних» рішень. Зокрема, він допоміг особі, затриманій працівниками ТЦК, залишити приміщення центру комплектування та уникнути призову. Також він обіцяв громадянину сприяння у питанні встановлення опікунства, що дозволяло демобілізувати його родича. Крім того, детективи виявили, що суддя вніс недостовірні відомості до декларації за 2024 рік.
Прокурори Львова отримали покарання за угоду з обвинуваченим
Зоряна Никеруй та Богдан Максимців, прокурори Галицької окружної прокуратури Львова, стали об’єктом дисциплінарного покарання через порушення, які виходять за межі формальної помилки. Їм заборонено просування по службі та переведення до вищих органів на шість місяців. Це пов’язано з кримінальною справою за ч. 2 ст. 240 КК України, що стосується незаконного видобутку підземних вод у селі Підбирець. Загальна шкода становила 257 тисяч гривень. 13 січня 2023 року Максимців уклав угоду про визнання винуватості з підозрюваним, яку затвердила Никеруй як старший прокурор групи. Матеріали справи були направлені до Личаківського районного суду Львова. Проблема полягає в умовах угоди: узгоджений штраф становив 51 тисячу гривень, хоча закон вимагає, щоб штраф не був меншим за завдану шкоду, тобто 257 тисяч. Прокурор не звернув уваги на цю невідповідність у суді та не домагався перегляду угоди. Додатково, порушено підсудність, оскільки злочин стався на території Пустомитівського району, але справу направили до Личаківського суду, що вимагало втручання апеляції. 25 лютого 2025 року Пустомитівський районний суд затвердив угоду, але Львівський апеляційний суд скасував вирок через явну невідповідність покарання закону та повернув справу на новий розгляд. Комісія дійшла висновку, що Никеруй, займаючи керівну посаду, не забезпечила належний процесуальний контроль, а Максимців просував угоду, яка суперечила закону. Ситуація виглядає як свідоме спотворення процедури заради бажаного результату.
Прокурори Львова отримали покарання за порушення закону
Зоряна Никеруй та Богдан Максимців, прокурори Галицької окружної прокуратури Львова, потрапили під дисциплінарне покарання через серйозні порушення у кримінальній справі. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів виявила, що їхні дії виходять за межі простих помилок. Обидва отримали заборону на шість місяців на просування по службі та переведення до вищих органів.Справа стосується незаконного видобутку підземних вод у селі Підбирець, за що завдано шкоди в розмірі 257 тисяч гривень. 13 січня 2023 року Максимців уклав угоду про визнання винуватості з підозрюваним, яку затвердила Никеруй як старший прокурор групи. Матеріали справи були направлені до Личаківського районного суду Львова.Основна проблема полягає в умовах угоди: узгоджений штраф становив 51 тисячу гривень, хоча закон вимагає, щоб штраф не був меншим за розмір завданої шкоди, тобто 257 тисяч. Прокурор не звернув уваги на цю невідповідність у суді та не домагався перегляду угоди.Також було порушено підсудність: злочин стався на території Пустомитівського району, але справу направили до Личаківського суду, що призвело до необхідності апеляційного втручання. 25 лютого 2025 року Пустомитівський районний суд затвердив угоду, але Львівський апеляційний суд скасував вирок, вказавши на явну невідповідність покарання закону та повернув справу на новий розгляд.Комісія дійшла висновку, що Никеруй, перебуваючи на керівній посаді, не забезпечила належний процесуальний контроль, а Максимців просував угоду, яка суперечила закону. Ситуація виглядає не як випадкова помилка, а як свідоме спотворення процедури заради бажаного результату.
В Львові судять лікарів за фіктивні інвалідності
Суд у Львові розглядатиме справу щодо трьох лікарів міжрайонної МСЕК. Обвинувачення ґрунтується на оформленні документів про встановлення ІІІ групи інвалідності у 2022 році без проведення оглядів. Підроблені довідки використовувалися для прийняття рішень. В результаті, 56 осіб отримали незаконну інвалідність. 36 з них виїхали за кордон і не повернулися. Лікарів звинувачують у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон та видачі завідомо неправдивих офіційних документів.