В Одесі судять колишню завідувачку відділення № 18 (геронто-психіатричне) КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я» Одеської обласної ради Ірину Мельниченко за сприяння ухилянтам. Про це стало відомо з кримінального провадження №42024163030000036 від 15.04.2024. Засідання у справі за обвинуваченням відбудеться в Пересипському районному суді Одеси 3 березня. Спочатку Мельниченко було висунуто підозру за ч. 3 ст. 368 КК, але згодом слідство перекваліфікувало обвинувачення на ч. 2 ст. 369-2 КК. Слідчі з’ясували, що у квітні 2024 року Мельниченко запропонувала чоловіку, який шукав догляд за своїм родичем для отримання групи інвалідності, зайти до її службового кабінету. Під час розмови чоловік запитав про порядок розміщення у відділенні для свого дідуся (1940 року народження) та можливість отримання направлення на МСЕК для встановлення групи інвалідності, зазначивши, що у дідуся є відповідні захворювання. Під час бесіди у завідувачки виник злочинний намір отримати кошти. Вона повідомила, що вартість розміщення у відділенні становить 1,5 тисячі доларів та 8 тисяч гривень. На наступній зустрічі вона заявила, що видасть направлення на МСЕК та визначення першої групи інвалідності лише після передачі грошей. Чоловік був змушений погодитися на вимогу, оскільки йому потрібно було організувати лікування дідуся, який почувався погано та потребував госпіталізації. Мельниченко затримали під час передачі коштів. Після скандалу з хабарем Мельниченко звільнили з посади. Проте вона оскаржила це рішення в Пересипському районному суді. Суддя Олександр Боков 16 грудня частково задовольнив позов жінки до КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я». Суд визнав незаконним та скасував наказ про звільнення від 4 березня 2025 року № 70к/тр, яким позивачку звільнили з посади завідувачки за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП — через невідповідність займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації. Ірину Мельниченко поновлено на попередній посаді з 16 грудня 2025 року. Рішення в частині поновлення та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню. З установи стягнуто на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу з 6 березня по 8 грудня 2025 року (198 робочих днів) у сумі 163 тисячі гривень. У задоволенні вимоги про компенсацію моральної шкоди на суму 45 тисяч гривень відмовлено через недостатність доказів. Роботодавець звільнив Мельниченко на підставі акту перевірки від 27 вересня 2024 року, де комісія виявила систематичні порушення: невідповідність обліку пацієнтів (відсутність допомоги 52 госпіталізованим особам, що створює високий корупційний ризик), невнесення даних до електронної системи охорони здоров’я (по 11 з 33 виписаних та по 21 стаціонарному пацієнту, через що заклад не отримав компенсації від НСЗУ), відсутність журналів, незаповнені медичні картки тощо. Представник відповідача зазначив, що позивачку було відсторонено від виконання обов’язків з 23 квітня по 17 червня 2024 року на підставі ухвали Приморського районного суду Одеси від 22 квітня 2024 року (справа № 522/6074/24) у кримінальному провадженні № 42024163030000036 від 15 квітня 2024 року — за підозрою в отриманні неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК України). На цей період обов’язки завідувачки виконували інші особи. Суд дійшов висновку, що порушення свідчать про неналежне виконання обов’язків через несумлінне ставлення, а не через брак кваліфікації чи стан здоров’я. Такі обставини не є підставою для звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП (недостатня кваліфікація). Якщо є провина, можливе звільнення за дисциплінарний проступок (п. 3 ч. 1 ст. 40), але не за цією статтею. Рішення вже оскаржено до Одеського апеляційного суду. Засідання по суті справи ще не розпочалися.
