Захист Тетяни Крупи заблокував початок суду у ВАКС

Перше підготовче засідання у справі Тетяни Крупи розпочалося з подачі численних клопотань від сторони захисту. Двоє адвокатів, які нещодавно приєдналися до справи, вимагали відкласти засідання через те, що не встигли ознайомитися з матеріалами. Вони також клопотали про заміну прокурора та просили виділити щонайменше шість місяців на вивчення справи. Суд відхилив ці вимоги. Окрім цього, адвокати звернулися до Апеляційної палати ВАКС із вимогою передати провадження з Вищого антикорупційного суду до Хмельницького міськрайонного суду, наполягаючи на відкладенні засідання до ухвалення рішення з цього приводу. Після отримання відмови адвокат заявив усний відвід судді Денису Коваленку. Тепер цю заяву повинен розглянути інший суддя ВАКС. До вирішення питання про відвід розгляд справи по суті відкладено, а в разі задоволення клопотання доведеться визначати новий склад суду.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Крупа Тетяна
  • 🏛️ Структура / Відомство: ВАКС
  • 📍 Геолокація: Хмельницька область, Хмельницький

Справа Тетяни Крупи: НАБУ передало до суду справу про 160 млн грн

Вищий антикорупційний суд 21 вересня розпочав підготовче провадження у справі колишньої очільниці Хмельницької медико-соціальної експертної комісії Тетяни Крупи, її чоловіка Володимира та сина Олександра. За даними Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, у період з 2020 по 2024 рік Крупа незаконно збагатилася приблизно на 160 мільйонів гривень, залучивши до протиправної схеми членів своєї родини. Слідство встановило, що частину цих коштів легалізували через фіктивний продаж нерухомого майна. Надалі, за сприяння чоловіка, гроші вивезли за межі України та розмістили на рахунках в іноземних банках. Самій Тетяні Крупі інкримінують незаконне збагачення, легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом, а також два епізоди внесення недостовірних відомостей до декларації. Її близьким родичам пред’явлено обвинувачення у пособництві та декларуванні недостовірної інформації.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Крупа Тетяна Володимирівна
  • 🏛️ Структура / Відомство: Хмельницька МСЕК
  • 📍 Геолокація: Хмельницька область, Хмельницький
  • 💰 Фігуруюча сума: 160 млн грн

Справа на 160 млн грн: обвинувальний акт проти Тетяни Крупи та її родини

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) скерувала до суду обвинувальний акт стосовно колишньої очільниці Хмельницької МСЕК та ексдепутатки Хмельницької обласної ради Тетяни Крупи, а також її чоловіка та сина, який очолював обласне управління Пенсійного фонду. Фігурантам інкримінують незаконне збагачення на суму 160 млн грн. Згідно з матеріалами слідства, у період з 2020 по 2024 рік посадовиця за допомогою членів своєї родини незаконно набула активи на вказану суму. Частину цих коштів було легалізовано через фіктивні угоди з нерухомістю, після чого гроші вивезли за кордон та розмістили на банківських рахунках. Дії обвинувачених кваліфіковано за ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 та ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України. Раніше Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомляло про виявлення в кабінеті керівниці МСЕК 100 тис. доларів США, підроблених медичних документів та списків осіб, які намагалися уникнути мобілізації, із зазначенням фіктивних діагнозів. Під час обшуків за місцем проживання посадовців слідчі знайшли майже 5 млн 244 тис. доларів США, 300 тис. євро та понад 5 млн грн, а також брендові коштовності. Готівку було приховано у шафах, шухлядах та нішах помешкання. Під час проведення слідчих дій посадовиця намагалася позбутися частини коштів, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно. Крім того, правоохоронці виявили, що родина володіє значними активами: 30 об’єктами нерухомості у Хмельницькому, Львові та Києві, 9 елітними автомобілями, корпоративними правами на 48 млн грн та готельно-ресторанним комплексом площею майже 3 тис. м² у Хмельницькому. За кордоном у власності родини перебуває нерухомість в Австрії, Іспанії та Туреччині, а на закордонних рахунках розміщено майже 2,3 млн доларів США.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Тетяна Крупа
  • 🏛️ Структура / Відомство: Хмельницька МСЕК, Хмельницька обласна рада, Пенсійний фонд
  • 📍 Геолокація: Хмельницька область, Хмельницький
  • 🚗 Автомобілі: 9 елітних автівок
  • 💰 Фігуруюча сума: 160 млн грн

Секрети декларацій: як Тетяна Крупа «знайшла» 60 мільйонів

Вас цікавить, як за один місяць можна виявити 60 мільйонів, нічого не заробивши? Про це розповідає “Викривач”. Родина екскерівниці МСЕК Тетяни Крупи поділилася своїм досвідом, адже між січнем і лютим вона просто «уточнила» декларацію і раптово отримала плюс майже 60 млн грн активів. У першій версії документа були одні цифри, а в другій – значно приємніші. Наприклад, готівка. Вилучені під час обшуків долари зросли більш ніж на пів мільйона. Чоловік також «освіжив пам’ять». Його доходи від підприємництва раптом подвоїлись, плюс з’явились банківські відсотки, яких раніше не було. У самої Крупи на рахунках навпаки стало менше, але загальна картина лише багатша. Щодо майна, то все залишилось на «рівні». Десятки ділянок, будинки, квартири та недобудований маєток майже на 600 квадратів. У гаражі два Porsche Cayenne. У списку цінностей також є Dior і Rolex, які тепер більше цікавлять слідчих. За оцінками НАБУ і САП, мова може йти про 160 млн грн незаконного збагачення. Тож, ось до кого можна звертатися за порадою щодо пасивного заробітку.

Покарання прокурора за фіктивну інвалідність у Львові

Комісія з питань дисципліни та етики прокурорів (КДКП) наклала дисциплінарне стягнення на заступника начальника відділу Львівської обласної прокуратури Павла Раздобарова. У 2020 році прокурор звернувся до Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), очолюваної Тетяною Крупою, де йому була встановлена ІІІ група інвалідності. Внаслідок цього він отримав пенсію по інвалідності, загальна сума виплат за період з 2020 по 2024 рік перевищила 1,5 мільйона гривень. У 2025 році, після повторного обстеження в ДУ «Український державний НДІ медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», рішення МСЕК про встановлення групи інвалідності було скасовано як необґрунтоване. Раздобаров оскаржив це рішення в суді. Прокурор двічі проігнорував законні вимоги керівництва та доручення Офісу генерального прокурора щодо проходження повторного стаціонарного обстеження для перевірки обґрунтованості встановленої інвалідності, з’явившись на обстеження лише після третього виклику. Комісія дійшла висновку, що такі дії свідчать про грубе порушення правил прокурорської етики, невиконання законних вимог керівництва та негативний вплив на авторитет органів прокуратури, особливо в умовах суспільного резонансу навколо схем оформлення інвалідності прокурорам. За результатами розгляду КДКП наклала на Павла Раздобарова дисциплінарне стягнення у вигляді заборони на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду строком на шість місяців.

Закриття справи щодо інвалідності прокурора Хамайка

Дисциплінарна комісія закрила справу щодо Сергія Хамайка, прокурора Чернігівської окружної прокуратури, у зв’язку з інвалідністю. Провадження було ініційоване за скаргою в.о. керівника Генеральної інспекції, яка базувалася на публікаціях у ЗМІ 2024–2025 років про масове оформлення груп інвалідності для працівників прокуратури. Скаржник підозрював, що Хамайко, якому Чернігівська МСЕК у 2018–2023 роках встановлювала та продовжувала групи інвалідності (спочатку ІІ, потім ІІІ, а з 2023 року — безстроково), міг діяти в особистих інтересах, що підривало його репутацію та викликало сумніви в доброчесності. Під час перевірки Комісія з’ясувала, що інвалідність Сергію Віталійовичу Хамайку була встановлена на основі медичних документів після серйозної травми 2018 року та попередніх ушкоджень. Групи інвалідності неодноразово підтверджувалися рішеннями МСЕК, а у 2025 році — додатковими обстеженнями в Чернігівській міській лікарні № 2 та ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України». Хамайко не приховував свій статус інваліда, інформуючи керівництво та надаючи відповідні документи. У кримінальному провадженні ДБР щодо можливих зловживань з інвалідністю прокурорів Хамайка не допитували, і підозру не оголошували. Службове розслідування не виявило підстав для дисциплінарної відповідальності. Представник скаржника на засіданні Комісії погодився з висновком про відсутність дисциплінарного проступку. Прокурор Хамайко також підтримав цей висновок і попросив розглянути справу без його участі. КДКП визнала, що в діях Сергія Хамайка не було ознак дисциплінарного проступку відповідно до пп. 5 та 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру». Доводи скарги не знайшли підтвердження.

Дисциплінарне покарання прокурора Черкащини за ігнорування перевірок

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про дисциплінарне покарання прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури Черкаської області, Миколи Хоміка. Це зазначено в рішенні комісії. Хомік працює в прокуратурі з серпня 2006 року, а на своїй нинішній посаді перебуває з січня 2025 року. Інвалідність II групи була встановлена Хоміку Черкаською обласною МСЕК 18 жовтня 2019 року (безстроково, конфіденційна інформація). Пізніше статус було змінено на III групу (2021–2023 роки), а 12 червня 2023 року III групу підтвердили безстроково. Прокурора неодноразово запрошували на повторний медичний огляд до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» (Дніпро) у такі дати: 04 грудня 2024 року; з 18 грудня 2024 по 17 січня 2025 року; з 10 по 18 січня 2025 року; з 14 квітня по 29 травня 2025 року. Повідомлення надсилали особисто, і Хомік підтверджував їх отримання підписом. Йому пояснювали наслідки відсутності та етичні вимоги. Проте прокурор жодного разу не з’явився на огляд і не подав заяви про відпустку чи поважні причини. 29 липня 2025 року експертна група ЦОФСО анулювала статус особи з інвалідністю для Хоміка через його неявку та відсутність підстав для перенесення. 8 грудня 2025 року прокурор самостійно з’явився в інститут, але огляд не відбувся через скасування статусу. В результаті, йому було накладено однорічну заборону на переведення до прокуратури вищого рівня та призначення на вищу посаду в чинному органі.

Суд над жінкою, яка пропонувала хабар за групу інвалідності

У Хмельницькому судили жінку на ім’я Леся Черніюк, яка намагалася “вирішити” питання призначення групи інвалідності за 22 тисячі доларів. Її викрила спільниця Оксана Герасимчук, яка отримала цю суму від неназваного чоловіка за надання послуги з призначення групи інвалідності, що також передбачало звільнення від мобілізації. Гроші мали бути передані Лесі Черніюк, але Герасимчук звернулася до правоохоронців. Під час зустрічі Черніюк повідомила Герасимчук, що їй потрібно передати 15 тисяч доларів за призначення групи інвалідності “клієнту”, що було меншою сумою, ніж та, яку отримала Герасимчук. Після отримання коштів Черніюк планувала вплинути на членів експертної комісії, які вирішують питання призначення групи інвалідності. Пізніше жінки зустрілися знову, і Герасимчук передала Черніюк частину грошей – 7 тисяч доларів. Після цього правоохоронці затримали Черніюк. У суді вона повністю визнала свою провину, пояснивши, що через борги звернулася до Герасимчук, яка шукала спосіб призначити групу інвалідності для свого знайомого. Вони домовилися, що призначення II групи інвалідності на три роки коштуватиме 15 тисяч доларів. Черніюк визнали винною та оштрафували на 291 465 гривень. Крім того, 50 000 гривень із застави, внесеної за неї, перерахували на потреби ЗСУ.

Справа Мельниченко: Суд повернув завідувачку медичного центру

В Одесі судять колишню завідувачку відділення № 18 (геронто-психіатричне) КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я» Одеської обласної ради Ірину Мельниченко за сприяння ухилянтам. Про це стало відомо з кримінального провадження №42024163030000036 від 15.04.2024. Засідання у справі за обвинуваченням відбудеться в Пересипському районному суді Одеси 3 березня. Спочатку Мельниченко було висунуто підозру за ч. 3 ст. 368 КК, але згодом слідство перекваліфікувало обвинувачення на ч. 2 ст. 369-2 КК. Слідчі з’ясували, що у квітні 2024 року Мельниченко запропонувала чоловіку, який шукав догляд за своїм родичем для отримання групи інвалідності, зайти до її службового кабінету. Під час розмови чоловік запитав про порядок розміщення у відділенні для свого дідуся (1940 року народження) та можливість отримання направлення на МСЕК для встановлення групи інвалідності, зазначивши, що у дідуся є відповідні захворювання. Під час бесіди у завідувачки виник злочинний намір отримати кошти. Вона повідомила, що вартість розміщення у відділенні становить 1,5 тисячі доларів та 8 тисяч гривень. На наступній зустрічі вона заявила, що видасть направлення на МСЕК та визначення першої групи інвалідності лише після передачі грошей. Чоловік був змушений погодитися на вимогу, оскільки йому потрібно було організувати лікування дідуся, який почувався погано та потребував госпіталізації. Мельниченко затримали під час передачі коштів. Після скандалу з хабарем Мельниченко звільнили з посади. Проте вона оскаржила це рішення в Пересипському районному суді. Суддя Олександр Боков 16 грудня частково задовольнив позов жінки до КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я». Суд визнав незаконним та скасував наказ про звільнення від 4 березня 2025 року № 70к/тр, яким позивачку звільнили з посади завідувачки за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП — через невідповідність займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації. Ірину Мельниченко поновлено на попередній посаді з 16 грудня 2025 року. Рішення в частині поновлення та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню. З установи стягнуто на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу з 6 березня по 8 грудня 2025 року (198 робочих днів) у сумі 163 тисячі гривень. У задоволенні вимоги про компенсацію моральної шкоди на суму 45 тисяч гривень відмовлено через недостатність доказів. Роботодавець звільнив Мельниченко на підставі акту перевірки від 27 вересня 2024 року, де комісія виявила систематичні порушення: невідповідність обліку пацієнтів (відсутність допомоги 52 госпіталізованим особам, що створює високий корупційний ризик), невнесення даних до електронної системи охорони здоров’я (по 11 з 33 виписаних та по 21 стаціонарному пацієнту, через що заклад не отримав компенсації від НСЗУ), відсутність журналів, незаповнені медичні картки тощо. Представник відповідача зазначив, що позивачку було відсторонено від виконання обов’язків з 23 квітня по 17 червня 2024 року на підставі ухвали Приморського районного суду Одеси від 22 квітня 2024 року (справа № 522/6074/24) у кримінальному провадженні № 42024163030000036 від 15 квітня 2024 року — за підозрою в отриманні неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК України). На цей період обов’язки завідувачки виконували інші особи. Суд дійшов висновку, що порушення свідчать про неналежне виконання обов’язків через несумлінне ставлення, а не через брак кваліфікації чи стан здоров’я. Такі обставини не є підставою для звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП (недостатня кваліфікація). Якщо є провина, можливе звільнення за дисциплінарний проступок (п. 3 ч. 1 ст. 40), але не за цією статтею. Рішення вже оскаржено до Одеського апеляційного суду. Засідання по суті справи ще не розпочалися.

КДКП закрила справу щодо прокурора Балюка у справі про Тетяну Крупу

Дисциплінарне провадження було розпочато 28 липня 2025 року за скаргою в.о. керівника Генеральної інспекції Івана Дзюби.Скарга стосувалася можливого порушення правил прокурорської етики: прокурора звинувачували у бездіяльності щодо спростування медійних матеріалів, які принижували честь, гідність, ділову репутацію та авторитет прокуратури.Зокрема, йшлося про встановлення Балюка В.О. II групи інвалідності 1 лютого 2019 року Хмельницькою обласною МСЕК (продовжено до 1 грудня 2024 року), призначення та отримання пенсії по інвалідності до кінця 2024 року, що отримало розголос у контексті скандалу з Тетяною Крупою та масовим оформленням інвалідностей прокурорам регіону.Під час перевірки Комісія встановила:- Балюк В.О. працює в органах прокуратури з лютого 2003 року, з грудня 2022 року — на поточній посаді. Характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень немає.- Інвалідність встановлена на підставі медичних документів після тривалого лікування (конфіденційна інформація щодо причин). Пенсію по інвалідності отримував з лютого 2019 до листопада 2024 року (розмір близько 23,6 тис. грн щомісяця).- Добровільно пройшов обстеження в ДУ «Український державний НДІ медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ» 12–16 травня 2025 року. За результатами від 7 липня 2025 року встановлено, що з 1 грудня 2024 року він не є особою з інвалідністю (рішення № ЦО-15996).- Прокурор не викликався на допит у кримінальному провадженні, підозри не повідомлялося.- Службове розслідування в Хмельницькій обласній прокуратурі (серпень 2025 року) та висновок члена КДКП Радзівона М.О. (4 лютого 2026 року) підтвердили відсутність проступку. Балюк В.О. не використовував службове становище для оформлення інвалідності, вжив заходів для перевірки статусу та оскаржує рішення Інституту в суді (справа триває з жовтня 2025 року).Комісія дійшла висновку, що:- публікації в ЗМІ мали загальний характер, не містили прямих персональних звинувачень;- обов’язок спростовувати інформацію прокурор виконав, пройшовши переогляд і оскарживши рішення;- отримання пенсії здійснювалося законно на підставі чинного рішення МСЕК (не скасованого на момент виплат);- немає доказів недоброчесності, зловживань чи шкоди авторитету прокуратури.На підставі ч. 5 ст. 48 закону «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження закрито. Рішення підписали головуючий Максим Радзівон та члени Комісії: Світлана Бобровник, Олег Булулуков, Ніна Гарбуза, Катерина Коваль, Дмитро Куриленко, Віталій Мавроді, Олексій Міхед, Тетяна Степанова.