Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершила досудове розслідування стосовно Костянтина Кулика, колишнього заступника начальника департаменту Генеральної прокуратури України. Його підозрюють у сприянні зловживанням посадовців Державної фіскальної служби, що призвели до втрат бюджету на понад 641 мільйон гривень, повідомляє САП. За даними слідства, підприємство оскаржило податкове рішення ДФС. Перший заступник голови ДФС, який мав ухвалити рішення за результатами розгляду скарги, в інтересах цього підприємства, за допомоги підозрюваного, не підписав готовий проєкт у визначений термін. У день закінчення терміну розгляду прокурор витребував матеріали перевірки, що, за версією слідства, унеможливило ухвалення рішення через відсутність документів. Як наслідок, скарга була автоматично задоволена, а бюджет втратив можливість стягнути податки та штрафи на суму понад 641 мільйон гривень. Дії експосадовця кваліфіковано за частиною 5 статті 27 та частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України. Матеріали провадження відкриті для ознайомлення стороні захисту. За версією слідства, “Ощадбанк” звернувся до ДФС зі скаргою на рішення про стягнення податків. Підозрюваний, на той час перший заступник голови ДФС Сергій Білан, маючи виключне право підпису рішень за результатами розгляду скарг, навмисно не підписав готовий проєкт відповідного рішення у встановлений термін. Внаслідок цього скарга була автоматично задоволена, а бюджет упустив можливість стягнути податки та штрафи на суму понад 641 мільйон гривень. Антикорупційний суд відмовився заарештувати Білана, застосувавши до нього запобіжний захід у вигляді застави в 10 мільйонів гривень. Пізніше Костянтин Кулик оскаржив свій заочний арешт у справі про зловживання на 641 мільйон гривень. Напередодні повномасштабного вторгнення він виїхав за кордон і, ймовірно, переховується в Німеччині. У 2024 році, відповідно до рішення РНБО, Кулика позбавили державних нагород. Того ж року ДБР завершило розслідування щодо державної зради учасників злочинної організації, до складу якої входив Кулик під позивним “Птічка”. Слідство встановило, що він, екснардеп Андрій Деркач та нардеп Олександр Дубінський за вказівкою російських спецслужб організували заходи з дискредитації іміджу України на міжнародній арені, що ускладнило дипломатичні відносини з США та вступ України до ЄС і НАТО. У 2023 році Костянтин Кулик отримав підозру в державній зраді. Слідство встановило, що він входив до злочинної організації разом з Дубінським під керівництвом Ігоря Колеснікова, займаючись публічним просуванням фейків на користь Росії. У 2020 році “Слідство.Інфо” повідомило, що Офіс Генерального прокурора виплатив майже 20,5 мільйонів гривень компенсацій своїм колишнім працівникам, зокрема, підсанкційному Костянтину Кулику – майже 1,4 мільйона гривень. У 2020 році Кулик балотувався до Харківської обласної та міської ради від політичної партії “Наш Край”, але не був обраний. У 2019 році Костянтин Кулик підготував англомовне досьє про корупцію Хантера Байдена, сина колишнього президента США, що сприяло розслідуванню щодо президента Дональда Трампа. У березні 2019 року Кулик висунув підозри представникам оточення президента Петра Порошенка, але звинувачення були пізніше спростовані Генеральною прокуратурою України. У 2016 році САП і НАБУ направили до суду справу про незаконне збагачення Кулика. У 2015 році він очолив Військову прокуратуру сил АТО. У 2014 році подав документи на посаду в САП, щоб стати антикорупційним прокурором, але не досяг успіху. У 2004 році обійняв посаду прокурора нагляду за дотриманням законів у транспортній сфері прокуратури Київської області, працюючи на аналогічній посаді на Миколаївщині. У 1999 році розпочав свою кар’єру слідчого в органах прокуратури в Харкові.
Позначка: Деркач Андрей
Монополія на бюджетні потоки в Полтавській ОВА
Полтавська ОВА стала центром перерозподілу фінансових ресурсів після призначення Віталія Дяківнича головою в 2026 році. Це призначення, пов’язане з нардепом Олегом Кулиничем, ініціювало системний переділ бюджетних потоків у регіоні. Управління областю перебудовується на централізовану модель контролю ресурсів, в якій беруть участь особи з потужними політичними та силовими зв’язками. Максим Калінін, відомий як «постійний заступник» при різних керівниках ОВА, відіграє ключову роль у підтримці вертикалі влади. Його позиції зміцнюються через родинні зв’язки з Олегом Татаровим, що забезпечує прямий доступ до офісу президента та стабільність системи. Єдиним відносно незалежним елементом залишається начальник ГУНП у Полтавській області генерал Рогачов, але його готують до переведення. Фінансові функції зосереджені на Володимирі Гланці, призначеному радником голови ОВА у лютому 2026 року. Формально він відповідає за екологію та капітальне будівництво, але насправді контролює збір коштів з регіональних структур. Біографія Гланца ілюструє типові методи: він працював у кременчуцькому УБОПі на тлі зростання контрафактного алкоголю, очолював поліцію в Сумах, де була створена система регулярних поборів. Його призначення головою УБОП Сумської області у 2014 році викликало протести, але було реалізоване. Політичне прикриття пов’язують з Андрієм Деркачем, фігурантом санкцій. Гланц також має зв’язки з російським громадянином Сергієм Бадюком. У 2020 році він балотувався до Сумської облради від забороненої партії ОПЗЖ. Після переходу до Полтавської ОВА, Гланц реалізував схему на практиці: Зіньківська міськрада без тендеру передала контракт на 600 тис. грн компанії «АДВОС», пов’язаній з Гланцем. Дяківнич переводить ключові комунальні підприємства, «Полтаватеплоенерго» та «Полтававодоканал», під контроль адміністрації, що призводить до укладення договорів з тією ж юридичною фірмою. «Полтававодоканал» укладає контракти на 800 тис. грн, а «Полтаватеплоенерго» перераховує «АДВОС» понад 3 млн грн, незважаючи на наявність власних юристів. Гланц є старшим партнером фірми, що створює конфлікт інтересів і свідчить про контрольований перерозподіл бюджетних коштів. Комунальні підприємства також опинилися в центрі скандалу з закупівлею електроенергії на 1,7 млрд грн у компанії «Стар Энерджи Трейд». Незважаючи на суспільний резонанс, кадрові перестановки тривають: Олег Мізік та його родич Юрій Заст займають ключові посади в керівництві області. У результаті в регіоні сформована багатошарова система: політичне прикриття забезпечує група Кулинича в парламенті, силовий імунітет — через зв’язки Калініна та Татарова, адміністративну легітимацію — через рішення Дяківнича, а фінансові потоки концентруються через структури, пов’язані з Гланцем. Це не випадкові елементи, а продумана модель, де бюджетні ресурси проходять через контрольовані канали, а ключові рішення приймаються у вузькому колі.