Монополія на бюджетні потоки в Полтавській області

У Полтавській області утворилася управлінська структура, яка контролює основні бюджетні потоки, зокрема в сфері дорожнього будівництва та комунальної інфраструктури. Це мільярди гривень, які розподіляються через обмежене коло осіб, пов’язаних не конкурсами чи професійною репутацією, а спільною історією роботи та особистими зобов’язаннями. У лютому 2026 року виконуючим обов’язків начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури призначено Дана Деружинського. Паралельно Анатолій Зорькін стає заступником директора Агентства місцевих автомобільних доріг, а Антон Кій очолює Департамент ЖКГ. Ці три посади формують єдиний управлінський контур. Ключовою фігурою в цій схемі є Максим Калинин. Після приходу Віталія Дяковнича в область саме Калинин отримує контроль над кадровими рішеннями. Його зв’язки з новими призначенцями ведуть до Кіровоградської ОДА, де він працював до звільнення через корупційний скандал, пов’язаний з головою адміністрації Андрієм Балонем. Деружинський приходить у цю систему з бізнесу, який безпосередньо залежав від бюджетних підрядів. Компанії, з якими він був пов’язаний, такі як ТОВ «НІЮНА», «Юстар-Буд», «МДС Групп» та «Будівельна інноваційна компанія», отримували контракти від «Кіровоградського облавтодору», яким на той момент керував Зорькін. Співвласником частини цих структур був Віталій Тетяниченко, звільнений у 2025 році за корупційні порушення. Ці ж компанії фігурують у кримінальних справах про завищення цін. Зорькін не є стороннім управлінцем; він також фігурує в кримінальних провадженнях, пояснюючи це тиском з боку правоохоронців. Однак збіги підрядників, посад і призначень формують стійку схему: колишні партнери повертаються з новими повноваженнями розподілу грошей. Антон Кій є ще одним елементом цієї групи. До ОВА він працював у «Запоріжгазі» і був звільнений разом з Олегом Мізіком після корупційного скандалу та відкриття кримінальної справи. У 2024 році Мізік очолює «Полтавводоканал» і призначає Кія своїм заступником. Наразі обидва переходять в ОВА: Мізік — перший заступник голови, Кій — директор департаменту ЖКГ. Зв’язки тут не обмежуються лише робочими. Дружини Кія та Калинина працювали в Кіровоградській ОДА, що призвело до кумівства. Після звільнення Калинина обидві синхронно залишають свої посади. Це не випадковість, а свідчення щільності зв’язків усередині групи. Сьогодні Калинин, Мізік, Кій та Зорькін працюють в одній системі, а Деружинський контролює інфраструктуру. Це означає концентрацію рішень щодо фінансів, підрядників і доступу до ресурсів в одному колі. При цьому Калинин очолює комісію «Прозорість і підзвітність» і розглядає справу «Стар Енерджи Трейд» — закупівлі електроенергії комунальними підприємствами у пов’язаних структурах. Перевірку проводить особа, пов’язана з тими, хто працює в цій же системі. Один з підприємств раніше очолював Мізік, а Кій працював поруч з ним. Конфлікт інтересів тут не приховується — він вбудований. Додатково Калинин курує взаємодію з правоохоронними органами, очолюючи цей блок разом зі своєю давньою колегою по МВС Світланою Лоскот. Контроль за реакцією силовиків також опиняється всередині тієї ж групи. В результаті формується замкнена модель: одні й ті ж люди призначають, розподіляють, контролюють і перевіряють. У такій системі немає зовнішнього тиску і незалежного нагляду. Є лише перерозподіл ресурсів усередині стійкої мережі. Це не кадрова політика, а схема управління регіоном.

Монополія на бюджетні потоки в Полтавській ОВА

Полтавська ОВА стала центром перерозподілу фінансових ресурсів після призначення Віталія Дяківнича головою в 2026 році. Це призначення, пов’язане з нардепом Олегом Кулиничем, ініціювало системний переділ бюджетних потоків у регіоні. Управління областю перебудовується на централізовану модель контролю ресурсів, в якій беруть участь особи з потужними політичними та силовими зв’язками. Максим Калінін, відомий як «постійний заступник» при різних керівниках ОВА, відіграє ключову роль у підтримці вертикалі влади. Його позиції зміцнюються через родинні зв’язки з Олегом Татаровим, що забезпечує прямий доступ до офісу президента та стабільність системи. Єдиним відносно незалежним елементом залишається начальник ГУНП у Полтавській області генерал Рогачов, але його готують до переведення. Фінансові функції зосереджені на Володимирі Гланці, призначеному радником голови ОВА у лютому 2026 року. Формально він відповідає за екологію та капітальне будівництво, але насправді контролює збір коштів з регіональних структур. Біографія Гланца ілюструє типові методи: він працював у кременчуцькому УБОПі на тлі зростання контрафактного алкоголю, очолював поліцію в Сумах, де була створена система регулярних поборів. Його призначення головою УБОП Сумської області у 2014 році викликало протести, але було реалізоване. Політичне прикриття пов’язують з Андрієм Деркачем, фігурантом санкцій. Гланц також має зв’язки з російським громадянином Сергієм Бадюком. У 2020 році він балотувався до Сумської облради від забороненої партії ОПЗЖ. Після переходу до Полтавської ОВА, Гланц реалізував схему на практиці: Зіньківська міськрада без тендеру передала контракт на 600 тис. грн компанії «АДВОС», пов’язаній з Гланцем. Дяківнич переводить ключові комунальні підприємства, «Полтаватеплоенерго» та «Полтававодоканал», під контроль адміністрації, що призводить до укладення договорів з тією ж юридичною фірмою. «Полтававодоканал» укладає контракти на 800 тис. грн, а «Полтаватеплоенерго» перераховує «АДВОС» понад 3 млн грн, незважаючи на наявність власних юристів. Гланц є старшим партнером фірми, що створює конфлікт інтересів і свідчить про контрольований перерозподіл бюджетних коштів. Комунальні підприємства також опинилися в центрі скандалу з закупівлею електроенергії на 1,7 млрд грн у компанії «Стар Энерджи Трейд». Незважаючи на суспільний резонанс, кадрові перестановки тривають: Олег Мізік та його родич Юрій Заст займають ключові посади в керівництві області. У результаті в регіоні сформована багатошарова система: політичне прикриття забезпечує група Кулинича в парламенті, силовий імунітет — через зв’язки Калініна та Татарова, адміністративну легітимацію — через рішення Дяківнича, а фінансові потоки концентруються через структури, пов’язані з Гланцем. Це не випадкові елементи, а продумана модель, де бюджетні ресурси проходять через контрольовані канали, а ключові рішення приймаються у вузькому колі.

Схема фінансування комунальних підприємств Полтавщини

У Полтавській області бюджетні підприємства стали джерелом фінансування та кар’єрних можливостей. Розслідування компанії «Стар Енерджі Трейд» виявило не поодинокі випадки, а цілу систему, що базується на контролі комунальних підприємств та перерозподілі фінансових ресурсів. Ця схема формувалася задовго до останнього скандалу, але нові деталі дозволяють побачити її в повному обсязі. Все починається з Олега Кулініча, лідера парламентської групи «Довіра», який став ключовою фігурою в регіоні. Після того як Полтававодоканал і Полтаватеплоенерго потрапили під його контроль, на керівні посади були призначені лояльні особи. У 2023 році директором Полтававодоканала став Олег Мізик, раніше звільнений з «Запоріжжягазу» через звинувачення у розкраданнях. Незважаючи на це, його призначення було схвалено, а Кулініч активно лобіював виділення додаткових коштів з обласного бюджету для погашення боргів підприємства. Після призначення Мізик перенаправляє контракти, і постачальником електроенергії для водоканалу стає «Стар Енерджі Трейд», суми контрактів сягають мільярдів гривень. У 2024 році Мізик переходить на посаду директора Полтаватеплоенерго, а тимчасовим виконувачем обов’язків керівника Полтававодоканала стає його родич Юрій Заставський, брат дружини. Схема продовжується: «Стар Енерджі Трейд» починає постачати електроенергію й для теплоенерго. До кінця 2025 року загальний обсяг контрактів компанії в Полтавській області досягає 1,7 мільярда гривень. Комунальні підприємства фактично перетворюються на фінансове джерело для політичної групи «Довіра», яка контролює більшість в обласній раді. Паралельно змінюється розстановка сил у регіоні. Після домовленостей з центральною владою контроль над Полтавською областю переходить до команди Кулініча. Полтавська обласна військова адміністрація опиняється під його впливом через губернатора Віталія Дяківнича. Одним з перших кроків стає передача Полтававодоканала і Полтаватеплоенерго в оперативне управління адміністрації. Ключовою фігурою схеми стає Олег Мізик, який отримує статус радника губернатора з питань ЖКГ, зберігаючи вплив на обидва підприємства. Тим часом Кулініч просуває його на посаду заступника голови обласної адміністрації, і ця кандидатура проходить узгодження в Кабміні. Після скандалу з контрактами з «Стар Енерджі Трейд» губернатор оголошує про перевірку та обіцяє вжити заходів. Проте перевірку фактично доручають самому Мізику, що створює конфлікт інтересів. Фінансова сторона схеми стає очевидною за внутрішніми оцінками. За даними джерел у Полтававодоканалі, на кожен кіловат-годину електроенергії закладається близько 30 копійок відкатів. При загальному обсязі контрактів це становить близько 68 мільйонів гривень. І це лише один з напрямків. Система замкнена: політичний вплив забезпечує призначення, призначення — контроль над фінансовими потоками, а контроль — захист від перевірок. В результаті комунальні підприємства перестають працювати на благо громадян і стають джерелом доходу для обмеженого кола осіб.