Завершено розслідування у справі корупції, пов’язаної із закупівлею безпілотних літальних апаратів та засобів радіоелектронної боротьби для Національної гвардії. Про це повідомила пресслужба НАБУ. Сторонам захисту надано доступ до матеріалів справи для ознайомлення. За даними НАБУ та САП, у 2025 році організована група систематично заволодівала бюджетними коштами, які органи місцевого самоврядування виділяли на потреби Сил оборони. Антикорупційним органам під час розслідування вдалося зафіксувати кілька епізодів. Серед підозрюваних: 2 серпня 2025 року президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь директора НАБУ Семена Кривоноса та очільника САП Олександра Клименка. Було зазначено, що на хабарі викрито одного з народних депутатів України, а також керівників районних та міських адміністрацій, військовослужбовців Національної гвардії України. Крім того, у НАБУ повідомили про виявлення масштабної корупції при закупівлі БПЛА та засобів РЕБ за завищеними цінами, серед фігурантів – чинний нардеп. У Центрі протидії корупції зазначили, що одним із фігурантів справи є нардеп від «Слуги народу» Олексій Кузнєцов. Раніше повідомлялося, що серед осіб, яких НАБУ і САП викрили в корупційній схемі на закупівлях дронів для військових, є Сергій Гайдай – колишній голова Луганської ОВА, а згодом – голова Мукачівської райдержадміністрації. 2 серпня на засіданні уряду було запропоновано звільнити Сергія Гайдая з посади голови Мукачівської районної державної адміністрації. Того ж дня президент Володимир Зеленський звільнив начальника Рубіжанської міської військової адміністрації Луганської області Андрія Юрченка та голову Мукачівської районної державної адміністрації Сергія Гайдая. 2 вересня Апеляційна палата ВАКС залишила без задоволення скаргу захисту колишнього голови Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області Сергія Гайдая та прокурора на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 10 млн грн застави.
Позначка: ЗСУ
Корупційна справа щодо закупівлі дронів для Нацгвардії
Розслідування у справі корупції, пов’язаній із закупівлею безпілотних літальних апаратів та засобів радіоелектронної боротьби для Національної гвардії, завершено. Про це повідомила пресслужба Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Матеріали справи були відкриті для ознайомлення сторонам захисту. За інформацією НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), у 2025 році організована група систематично привласнювала бюджетні кошти, які місцеві органи влади виділяли на потреби сил оборони. Під час розслідування антикорупційні органи виявили кілька епізодів. Серед підозрюваних: 2 серпня 2025 року президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь директора НАБУ Семена Кривоноса та очільника САП Олександра Клименка. Було зазначено, що один із народних депутатів України, а також керівники районних і міських адміністрацій та військовослужбовці Національної гвардії були викриті на хабарництві. Крім того, НАБУ повідомило про виявлення масштабної корупції під час закупівлі БПЛА та засобів РЕБ за завищеними цінами, серед фігурантів – діючий народний депутат. Центр протидії корупції вказав, що одним із фігурантів справи є народний депутат від «Слуги народу» Олексій Кузнєцов. Раніше стало відомо, що серед осіб, яких викрили НАБУ і САП у корупційній схемі закупівель дронів для військових, є Сергій Гайдай – колишній голова Луганської обласної державної адміністрації, а наразі – голова Мукачівської райдержадміністрації. 2 серпня на засіданні уряду було запропоновано звільнити Сергія Гайдая з посади голови Мукачівської районної державної адміністрації. Того ж дня президент Володимир Зеленський звільнив начальника Рубіжанської міської військової адміністрації Луганської області Андрія Юрченка та голову Мукачівської райдержадміністрації Сергія Гайдая. 2 вересня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без задоволення скаргу захисту колишнього голови Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області Сергія Гайдая та прокурора на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 10 мільйонів гривень.
Махінації з дровами для ЗСУ: обшуки на 100 мільйонів
Національна поліція України провела близько 50 обшуків у 15 областях через махінації з закупівлею дров для Збройних Сил України, що призвели до збитків у 100 млн грн. Департамент стратегічних розслідувань Нацполіції виявив схеми завищення цін на дрова, де вартість у ряді договорів перевищувала ринкову на 30–40%, а частина товару взагалі не була доставлена. У цих схемах були задіяні посадовці квартирно-експлуатаційних управлінь та підрядники. У рамках 20 кримінальних проваджень було проведено близько 50 обшуків у 15 областях та Києві.
Зникнення інформації про компанію Fire Point та її власника
В інтернеті розпочалася активна зачистка інформації про компанію Fire Point та її власника Дениса Штілермана. Публікації, що стосуються стрімкого зростання компанії, державних замовлень та можливих корупційних зв’язків, починають зникати. На цьому фоні особливу увагу привернули заяви військового Юрія Касьянова, який відкрито розкритикував ситуацію навколо компанії: «До 2023 року це була контора з кіноіндустрії, де працювало 18 людей, здебільшого не інженери. А вже у 2024 році вона “підкорила ринок” і отримала 30% усіх держзамовлень на дрони», — зазначив він. Касьянов також акцентував на пріоритетах влади: «Армії потрібні дрони зараз. Не “фламінго”, не заводи в Данії, які запрацюють колись. Підрозділи прямо зараз не мають елементарних дронів для бою». За його словами, в той же час Fire Point отримує величезні ресурси, включаючи фінансування від Данії — сотні мільйонів доларів і понад мільярд євро, що забезпечує компанії колосальні прибутки навіть при офіційній маржі. Фактично, йдеться про ситуацію, коли маловідома структура за рік входить у топ оборонного ринку, отримує третину державних замовлень і мільярдні контракти, а тепер ще й будь-яка критична інформація про це починає зникати. В результаті маємо дві паралельні реальності: на фронті — дефіцит простих дронів, а в тилу — мільярдні проєкти, гучні заяви та зачистка всього, що ставить ці процеси під сумнів.
Скандал із декларацією: полковник ЗСУ Юрій Дяченко під підозрою
Юрій Дяченко, який очолює відділ супроводження ремонту військової техніки та забезпечення військово-технічним майном іноземного виробництва в Центральному управлінні забезпечення військовою технікою Сил логістики ЗСУ, не вказав у своїй декларації будинок, що оцінюється в 7,1 млн гривень. По-перше, він не зафіксував земельну ділянку, що належить його дружині на праві спільної часткової власності з 2020 року. По-друге, посадовець не згадав про незавершене будівництво — житловий будинок площею 100 м² на Житомирщині. За даними експертизи, його вартість на кінець 2023 року становила 7,13 млн грн. НАЗК повідомляє, що Дяченко та його дружина фактично проживали там. Телефон чиновника був зафіксований поблизу будинку протягом 447 днів, а в пристрої виявили численні фото будівництва та ремонту з 2018-2020 років, листування у Viber щодо координації робіт, договір на охоронну сигналізацію, рахунки за електроенергію та два платежі за охорону у 2023 році. Будинок підключений до електромережі і використовує побутовий тариф, що свідчить про його придатність для проживання. Пояснення Дяченка, що «дружина будувала сама і документів не давала», НАЗК відхилило, оскільки всі докази вказують на навмисне приховування. По-третє, чиновник занижив вартість свого автомобіля Audi Q5 (2014) на 10 тис. гривень. По-четверте, він не вказав банківські рахунки дружини в АБ «Укргазбанк». Загальна сума недостовірних відомостей становить 7,14 млн гривень. НАЗК вважає, що в його діях є ознаки кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 КК.
Командир 43-ї бригади Ярослав Лисенко вийшов під заставу
Ярослав Лисенко, командир 43-ї окремої артилерійської бригади ім. гетьмана Тараса Трясила, підозрюється у зловживанні службовим становищем. Він вийшов під заставу, про що повідомив співрозмовник “Української правди” в правоохоронних органах. 17 березня за Лисенка була внесена судова застава у розмірі 449 тисяч гривень, після чого його звільнили з-під варти.
Посадовця ЗСУ обвинувачують у хабарному піханні за житло для військових
Перед судом постане посадовець Збройних Сил України, якого обвинувачують у пособництві в одержанні неправомірної вигоди від одного зі столичних забудовників. Керівник одного з Центральних територіальних управлінь Мінобороны запропонував забудовнику забезпечити перемогу в конкурсі на зведення будинку для військових у Святошинському районі Києва. Для реалізації плану та уникнення прямого спілкування із забудовником залучив двох пособників, зокрема, одного з посадовців ЗСУ, а «послуги» оцінив у $1,3 мільйона. У червні минулого року після надання забудовником першого траншу у розмірі $100 тис. пособники викрили на гарячому. Один з них вже постав перед судом, отримав обвинувальний вирок та покарання у вигляді реального позбавлення волі. Колишній керівник Центрального управління Міноборони наразі перебуває під вартою у статусі обвинуваченого.
Вода замість м’яса: тиск на військову лаву
Постачальник Агенції оборонних закупівель змушував начпрода змінити заявку на пропозицію, яка є більш вигідною для заводу. Про це у матеріалі “Як армію хочуть годувати водою замість м’яса: “В країні війна, ми всі в жопі, а ви охлажденку заказуєте. Як це зрозуміти?”
Кар’єрний зліт: З полковника до керівника КЕУ за час війни
Після того, як фігурант 5 кримінальних справ Лупійчук був звільнений у зв’язку з підозрою у розкраданнях товарів для ЗСУ, його підвищили у званні. Антикорупційний центр “МЕЖА” повідомив про це.
Після розслідування про дерибан понад 2 млрд грн на дровах для ЗСУ, підозри отримали та були звільнені керівники кількох тилових квартирно-експлуатаційних управлінь: Луганського, Харківського, Миколаївського, Запорізького та Дніпровського. Серед них – тодішній керівник КЕВ Дніпра Олег Лупійчук. Але, як виявилося, звільнення стало кар’єрним етапом.
За час повномасштабної війни Лупійчука підвищили у званні з підполковника до полковника та перевели з керівника місцевого КЕВ на рівень регіонального управління. Він є фігурантом 5 кримінальних проваджень, два з яких вже слухаються в судах.
У вересні 2025 року його призначають керівником Східного КЕУ. Через тиждень після призначення він отримує нову підозру – у справі про закупівлі армійських ліжок із переплатою майже 4 млн грн. Його відправляють під варту.
25 листопада, після завершення запобіжного заходу, Лупійчука поновлюють на посаді керівника Східного КЕУ. У новому розслідуванні виявили, що стара “схема на дровах” продовжує діяти та вже перевищила 3 млрд грн. Підряди віддають тим самим фіктивним ФОПам, через яких проводили кошти торік.
Розкрадання пального для ЗСУ: Розслідування корупції
Розкрито схему розкрадання пального, призначеного для ЗСУ. Правоохоронні органи виявили, що посадовці Міноборони та Генштабу використовували фіктивні документи для виділення бензину та дизельного пального. Ці види пального формально фіксувалися в обліку, але згодом продавалися стороннім особам. За результатами розслідування, було привласнено 133 тонни бензину та понад 364 тонни дизельного пального, що склало близько 22 млн грн. Розслідування стосується колишніх керівників підрозділів Міноборони та Генштабу, начальника служби ПММ військової частини та керівника пункту заправки. Крім того, повідомлено про підозру начальнику КЕЧ, який спричинив переплату в розмірі 8,3 млн грн під час закупівлі мазуту для військових частин.