Вищий антикорупційний суд визнав Дмитра Єгоренка, колишнього голови правління «Родовід Банку», винним у скоєнні службових злочинів, але звільнив його від покарання через закінчення строків давності. У період з вересня 2009 року по березень 2010 року «Родовід Банк» витратив 18,5 млн грн на оренду приміщення за адресою Рильський провулок, 4, загальною площею 5225,8 кв. м. Власником цього будинку була дружина народного депутата Шепелєва. За версією обвинувачення, укладені договори оренди були фіктивними, і банк не використовував ці приміщення. Єгоренку було пред’явлено обвинувачення у службовому підробленні та пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групи осіб у особливо великих розмірах (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 ККУ). Свідками у справі виступили колишній віце-президент «Родовід Банку» Сергій Дядечок, колишній адміністратор банку Сергій Щербина, представник Фонду гарантування вкладів, а також колишній співвласник оціночної компанії ТОВ «РЕД», яка надавала послуги оцінки майна для «Родовід Банку». Суд визнав обвинувачення доведеним. Якби Єгоренко був засуджений за заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, йому загрожувало б 10 років ув’язнення. Однак суд вирішив звільнити його від покарання через строки давності. Підозру експосадовцю було оголошено ще у 2018 році. Протягом цього часу обвинувачений ухилявся від слідства та суду. Відповідно до закону, загальний строк давності для притягнення до відповідальності за особливо тяжкий злочин, яким є заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, становить 15 років. Цей злочин не входить до переліку тих, на які строк давності не поширюється. На момент винесення вироку Єгоренко все ще перебував у розшуку, і суд ухвалив рішення про його припинення.
Позначка: Злоупотребление
ВРП не покарала суддю Щасну за закриття справи про п’яне водіння
Суддя Дарницького районного суду Києва Тетяна Щасна, яка закрила справу про п’яне водіння колеги-судді, не була притягнута до дисциплінарної відповідальності. Вища рада правосуддя (ВРП) не задовольнила скаргу на рішення Третьої Дисциплінарної палати, яка відмовила у притягненні Щасної. Справу, що сталася у 2020 році, стосувалася судді ОАСКу Любові Маруліної, яку зупинили патрульні за кермом Lexus із ознаками сп’яніння. Маруліна відмовилася проходити огляд, а Щасна закрила провадження через нібито відсутність складу правопорушення. Протягом більше ніж двох місяців протокол не розподілявся між суддями, попереднього суддю безпідставно відвели, а справу штучно віднесли до «ювенальної» спеціалізації, що дозволило передати її саме Щасній. У своїй скарзі Роман Маселко зазначав, що суддя не викликала поліцейських і свідків, не врахувала письмові пояснення та оприлюднила рішення лише через три місяці після його ухвалення. Під час розгляду справи сама Щасна не з’явилася на засідання. Дисциплінарна інспекторка запропонувала скасувати рішення 3ДП та притягнути суддю до відповідальності з попередженням. Проте доповідачка у справі Оксана Кваша запропонувала залишити скаргу без задоволення, а рішення дисциплінарної палати — без змін. За це проголосували 12 членів ВРП, проти — лише Максим Сав’юк. Таким чином, суддя, яка закрила справу про п’яне водіння колеги за підозрілих обставин, уникне будь-якої відповідальності та продовжить виконувати свої обов’язки.
Схема фейкової перереєстрації автомобілів на 6,5 млн грн
Національна поліція викрила велику схему незаконної перереєстрації автомобілів, внаслідок якої було завдано збитків на суму 6,5 мільйона гривень. Злочинна група використовувала підконтрольні фірми та електронні цифрові підписи для внесення фальшивих даних у державний реєстр, реєструючи автомобілі без власників. Вони оформлювали транспортні засоби за допомогою вигаданих угод, використовуючи підроблені документи, а також реєстрували розшукувані автомобілі, занижуючи їхню вартість за допомогою фіктивних оцінок. Схема діяла в Київській, Житомирській, Вінницькій, Черкаській та Одеській областях, залучаючи понад 50 осіб. 12 учасникам цієї схеми вже повідомлено про підозру, і їм загрожує до 15 років ув’язнення.
Фінансові порушення на 71 мільйон гривень у ДП “Документ”
Аудит Державної аудиторської служби (ДАСУ) виявив фінансові порушення в ДП “Документ” на загальну суму 71 мільйон гривень. З цієї суми понад 18 мільйонів гривень становлять збитки, пов’язані з необґрунтованими виплатами, надбавками та преміями для посадових осіб. Колишня заступниця директора департаменту працювала одночасно в Києві та керувала філіями в Польщі та Німеччині. Їй нараховували повну зарплату за весь робочий час, хоча фактично виконати обов’язки в кількох країнах одночасно було неможливо. Навіть після звільнення з української посади, ця посадовиця продовжувала отримувати дві повні зарплати від закордонних філій без визначеного основного місця роботи. У польській філії її робочий час взагалі не обліковувався. Загалом їй виплатили 9,5 мільйона гривень, що призвело до збитків для держави. Аудит також зафіксував витрати на близько 9 мільйонів гривень на безпідставні премії та винагороди екскерівництву, а також виплати за невідпрацьований час і завищені надбавки для працівників закордонних підрозділів. Під час перевірки було виявлено, що ДП “Документ” уклало договори на закупівлі на суму понад 52 мільйони гривень без дотримання належних процедур. У зв’язку з цим на керівника підприємства було складено 10 протоколів про адміністративні правопорушення, які були передані до суду. Штраф може становити від 330 тисяч до 1,7 мільйона гривень. Матеріали ревізії були направлені до правоохоронних органів. Підприємству було надіслано припис про усунення порушень та відшкодування збитків.
Корупційні схеми в Київпастрансі: справа передана до суду
Слідчі Подільського управління поліції завершили досудове розслідування щодо одного з керівників комунального підприємства “Київпастранс”. Це вже не перший випадок в Києві, коли виявляються корупційні схеми, пов’язані з управлінням “Київпастрансу”, які призводили до розкрадання бюджетних коштів на закупівлях. Обвинувальний акт було направлено до суду, і чоловікові загрожує до 12 років позбавлення волі. У 2023 році посадовець уклав угоду з комерційною фірмою на постачання комплектуючих для залізничних колій на суму близько 5 мільйонів гривень з міського бюджету. Під час тендеру ціни на обладнання були значно завищені в порівнянні з ринковими. Службовець затвердив та підписав документи для оплати поставки. Згідно з висновками судової товарознавчої експертизи, підприємству завдано збитків на суму понад 1,1 мільйона гривень. Дії обвинуваченого кваліфіковані за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах. Ця стаття передбачає до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна та забороною займати певні посади на три роки. Схему було виявлено в липні 2023 року спільно з СБУ під процесуальним наглядом Подільської окружної прокуратури. Справа вже перебуває в суді, а поліція продовжує розслідувати подібні злочини в комунальному секторі.
Командир 43-ї бригади Ярослав Лисенко вийшов під заставу
Ярослав Лисенко, командир 43-ї окремої артилерійської бригади ім. гетьмана Тараса Трясила, підозрюється у зловживанні службовим становищем. Він вийшов під заставу, про що повідомив співрозмовник “Української правди” в правоохоронних органах. 17 березня за Лисенка була внесена судова застава у розмірі 449 тисяч гривень, після чого його звільнили з-під варти.
Поліцейський тиск в Південноукраїнську: погрози та вимоги
У Південноукраїнському відділенні поліції офіційно підтверджено, що підрозділ функціонує за старою системою, де головним критерієм успіху є не забезпечення безпеки, а показники у звітах. За словами співробітників, цей тиск здійснює керівник відділення, Вадим Федорчук.
Публічно Федорчук представляється як зразковий офіцер, активно виступаючи проти злочинності на офіційних ресурсах. Проте, за словами співробітників, всередині підрозділу ситуація кардинально відрізняється. Управління спирається на погрози, тиск та вимоги виконувати встановлені «показники».
Головне завдання нарядів, що патрулюють, – виявити водія у стані сп’яніння за статтею 130 КУпАП та «ухилянта» для передачі в ТЦК. Федорчук вимагає від особового складу цього як мінімум.
Якщо за чергування не буде виявлено п’яного водія та одного «ухилянта», зміна вважається невиконаною. Поліцейські продовжують чергування, а також втрачають частину заробітної плати.
Погрози Федорчука звучать напряму: відрядження на околиці області, переведення у стрілецький батальйон або відправка до підрозділу «Лють». Це змушує поліцейських виконувати потрібну статистику.
Довіра людей та робота з населенням, як стверджують співробітники, не мають значення. Головне – показники, які потім фігурують у звітах заступнику начальника поліції області Данилу.
У відділі також практикується схема тиску: співробітники регулярно позбавляються премій, які потім використовуються для оплати пального для службових автомобілів. Співробітники ставлять запитання: якщо Національна поліція офіційно заявляла про ліквідацію «паличкової системи», чому вона продовжує діяти.
Поліцейські надали аудіозапис розмови Федорчука.
Наразі в Південноукраїнському відділі поліції продовжують функціонувати за старими правилами: не захист людей, а цифри в звітах; не закон, а тиск на підлеглих; не служба суспільству, а страх перед начальником.
Екс-детективів НАБУ у «Укрзалізниці»
УЗ не проводила розслідування щодо можливих зловживань на 78 млн екс-детективами НАБУ “через відсутність підстав». Попри те, що Тарас Лікунов і Михайло Риковцев могли завдати шкоди компанії на 78 млн грн на закупівлях ДТ, вугілля і вагонів, в «Укрзалізниці» заявили, що нічого про це не знають, тому що не отримували повідомлень від Аудиторської служби й АМКУ. Після того як Михайло Риковцев і Тарас Лікунов очолили службу економічної безпеки УЗ, підприємство продовжує завдавати шкоди державі. “Риковцев отримав посаду начальника служби економічної безпеки «Укрзалізниці» не випадково. Він порушив кримінальну справу проти тодішнього начальника безпеки Крицина за тендерні зловживання. В результаті Крицин був звільнений, а його посаду зайняв чесний і непідкупний детектив НАБУ Риковцев. Результат – багатомільйонна шкода.
Також після розслідування корупційних злочинів в «УЗ» потрапив на посаду інший ексдетектив НАБУ – Тарас Лікунов, брат члена правління ЦПК Олени Щербань. І хоча це конфлікт інтересів і порушення антикорупційного законодавства, ніякої реакції від НАЗК на таке призначення немає і не було”, – пише дослідник Дмитро Яковенко.
ВАС призначив чергове засідання по справі Макогонюк
Вищий антикорупційний суд призначив наступне засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням генерального директора комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса» Ольги Макогонюк у зловживаннях на 6 березня. Про це повідомляється на сайті Судової влади України. Як відомо, 26 лютого ВАКС призначив підготовче засідання на 12:30 27 лютого. Наступне засідання заплановано на 08:00 6 березня.
Екснардеп визнав провину та задонатив на підтримку ЗСУ
Суд затвердив угоду про визнання винуватості екснардепом VIII скликання Вадимом Нестеренком. Слідство показало, що у період з 2014 по 2018 роки він, маючи житло в Києві, отримував бюджетну компенсацію за проживання в готелі та оренду житла. Загальна сума завданих збитків склала приблизно 760 тис. грн. Судом було визнано його винним у зловживанні владою, і призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з забороною обіймати посади в державних органах, а також штраф у розмірі 17 тис. грн. Звільнення від відбування покарання відбулося з випробувальним терміном. Екснардеп повністю компенсував завдані збитки ще на етапі досудового розслідування. У рамках угоди він також зобов’язався перерахувати 15 млн грн до фонду «Повернись живим» на закупівлю дронів для Сил оборони. Угоду затвердив суддя ВАКС Олег Ткаченко. У жовтні 2024 року Нестеренка був оголошений в міжнародний розшук. Раніше Антикорупційний суд заочно обирав йому запобіжний захід.