Позначка: Высший совет правосудия

Скандальний суддя Мазниця отримав ще рік роботи від ВРП

Вища рада правосуддя 10 вересня відрядила Андрія Мазницю до Дніпровського апеляційного суду ще на рік. Ще у 2018 році Вища кваліфікаційна комісія суддів поставила йому 649 балів, визнала таким, що не відповідає займаній посаді, та рекомендувала звільнити. Проте у 2020 році ВРП відмовилася його звільняти. Нове кваліфікаційне оцінювання досі не завершене, але Мазниця продовжує здійснювати правосуддя завдяки механізму відрядження. Зокрема, за 2025 рік він задекларував 2,8 млн грн заробітної плати. Питання щодо репутації судді тягнуться ще з подій у Криму у 2014 році. Тоді Андрій Мазниця був присутній на нарадах, де обговорювався перехід судів під юрисдикцію Російської Федерації, отримання російських паспортів суддями та здійснення правосуддя від імені Росії. Сам він своєї участі у цих нарадах не заперечував. Водночас суддя заявляв, що згодом відмовився від громадянства РФ та російського судочинства, після чого був видворений з території півострова. У 2020 році Вища рада правосуддя вирішила, що ВККС належним чином не врахувала ці обставини, і не погодилася на його звільнення.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Мазниця Андрій
  • 🏛️ Структура / Відомство: Дніпровський апеляційний суд
  • 📍 Геолокація: Дніпропетровська область, Дніпро
  • 💰 Фігуруюча сума: 2,8 млн грн

ВРП остаточно звільнила суддю Артимовича у справі хабаря

Вища рада правосуддя ухвалила остаточне рішення про звільнення судді Господарського суду Львівської області Василя Артимовича.

Артимович є фігурантом справи про масштабну корупційну схему в господарських судах Львівщини. За версією слідства, колишні голови судів запропонували підприємцю за $1 млн «вирішити питання» у справах в апеляції. Одним з організаторів цієї схеми, разом з іншими суддями, називають саме Артимовича. Отримані кошти, за даними слідства, планували поділити між собою. Детективи задокументували передачу $75 тис. у межах цієї схеми.

У справі також фігурують колишній голова Господарського суду Львівської області Михайло Юркевич, ексголова Західного апеляційного господарського суду Борис Плотніцький і суддя Західного апеляційного госпсуду Ірина Малех.

Це перше остаточне звільнення в межах цієї справи. Інші фігуранти наразі залишаються на посадах, а перебіг кримінальної справи триває.

Суддю Максима Леська звільнили через справу про 94 га землі

Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення судді Чуднівського районного суду Житомирської області Максима Леська.

Раніше судді повідомили про підозру у пособництві шахрайству та службовому підробленні у провадженні щодо заволодіння 94 га землі.

За версією слідства, у 2021–2023 роках він ухвалював рішення про визнання права власності на землю за людьми, які не мали для цього підстав. Ідеться щонайменше про 27 рішень щодо 32 земельних ділянок.

Слідство вважає, що схема працювала через позови про «спадкування» або невикористані права на паї, після чого ділянки переоформлювали на осіб, пов’язаних з агропідприємством.

Суддя Нікушин та його активи: розслідування триває

Суддя Віталій Нікушин, який працює в Києво-Святошинському районному суді Київської області, не зміг підтвердити свою відповідність займаній посаді під час оцінювання, проведеного Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Він пропустив оцінювання протягом майже трьох років, що може призвести до його звільнення. Перший виклик Нікушин не зміг відвідати через декретну відпустку, але причини його відсутності на резервній даті залишилися невідомими. ВККС зазначила, що не змогла особисто повідомити Нікушина про засідання, оскільки він користується електронною поштою на російському домені — yandex ru. Всі повідомлення доводилося надсилати через суд і офіційний сайт ВККС. Члени Комісії рекомендували Вищій раді правосуддя звільнити Нікушина. У 2024 році ВРП відкрила дисциплінарну справу щодо Нікушина, зокрема, через два дорогих автомобілі. Мова йде про Mercedes-Benz G 350 (2013) та Renault Zoe (2017), які Нікушин придбав за ціною, що приблизно в 200 разів нижча за ринкову, оцінюючи їх у 15 тис. грн. У 2025 році ВРП призупинила розгляд його дисциплінарної справи до травня, а Нікушин оскаржує відкриття справи у Верховному Суді. На сайті ВРП немає оновлень, але в декларації за 2025 рік Нікушин не вказує свою зарплату, лише пенсію — 121 тис. грн. У 2025 році САП подала позов до Вищого антикорупційного суду, в якому оскаржуються активи Нікушина. Мова йде про Mercedes-Benz, частину вартості Renault Zoe та грошові кошти на банківських рахунках судді. Правоохоронці оцінюють ці активи більш ніж у 3 млн грн, які планують стягнути на користь держави. Розгляд справи у ВАКС триває, найближче слухання заплановане на 1 травня. У 2024 році Нікушин продав майже всі свої дорогі автомобілі в один день. Два з них він продав Вероніці Буряк за 60 тис. грн та 822 тис. грн, а у 2025 році її батько Олександр купив у судді автомобільні запчастини за 42 тис. грн. Крім того, у 2023 році жінка з таким же прізвищем придбала у Нікушина земельну ділянку у селі Винарівка Білоцерківського району за 208,8 тис. грн. Однак у 2024 році суддя продовжує декларувати цю ділянку, вона зникає лише з декларації за 2025 рік. У 2025 році Нікушин також отримав у подарунок Tesla Model 3 (2023) вартістю 600 тис. грн, ринкова вартість якої становить від 900 тис. грн. Хто саме подарував автомобіль, суддя не уточнює. Варто зазначити, що у 2019 році ВРП визнала роботу Віталія Нікушина в одній зі справ «з явним порушенням закону, несумісним із чесним і сумлінним виконанням обов’язків судді, повним, всебічним та об’єктивним розглядом судової справи», що призвело до його звільнення. Проте 26 грудня 2023 року суддю знову відновили на посаді. Батько Нікушина, Віктор Петрович Нікушин, також був суддею у Вінницькому апеляційному суді та пішов у відставку у 2017 році. Він отримує щомісячні виплати від держави. У 2024 році батько подарував Нікушину 200 тис. грн, а у 2025 році — 237 тис. грн. Згідно з декларацією судді, у 2025 році йому також погасили борги на загальну суму понад 90 тис. грн. Нікушин продавав запчастини від автомобілів та бензиновий генератор. Ще 40,5 тис. грн він отримав як дохід від оренди нерухомості.

Корупційна схема в суді: звільнення голови Заверюхи

Вища рада правосуддя остаточно звільнила Валентина Заверюху, голову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області. За даними слідства, він разом із суддями Олександром Боярським та Сергієм Савицьким організував масштабну корупційну схему, що стосувалася рішень про «самостійне виховання дитини батьком». Це дозволяло чоловікам уникати мобілізації, а деякі з них після цього виїжджали за кордон. У деяких випадках матері позбавляли батьківських прав без обґрунтованих причин. В інших ситуаціях суд визначав місце проживання дитини з батьком без розлучення та без позбавлення прав матері. Схема функціонувала як конвеєр, а вартість одного рішення становила $3500. За даними слідства, таких рішень було близько 1040. Заверюха також втручався у справи інших суддів і не інформував про спроби вирішення питань. Для координації дій вони створили окремий «бек-офіс» в адвокатському бюро та рекламували свої послуги в соцмережах. Раніше спроба Заверюхи оскаржити подання на звільнення провалилася — ВРП залишила рішення 3 ДП без змін. Справа Заверюхи вже слухається у суді. Схема в Білгород-Дністровському суді не є поодиноким випадком, а вже стала практикою, де «батьківство» використовується як інструмент уникнення мобілізації. Більше про такі ситуації в інших судах України ми описували у нашому блозі.

Знижка на елітний автомобіль: новини з декларації Оксани Кваші

Оксана Кваша, членкиня Вищої ради правосуддя, задекларувала елітний автомобіль, вартість якого виявилася вдвічі нижчою за ринкову. Автомобіль оформлений на її чоловіка, який має мінімальні доходи. За основним місцем роботи Оксана Кваша отримала 3,94 мільйона гривень зарплати, а також додатково задекларувала 261 тисячу гривень з Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України та 11 тисяч гривень з Карпатського національного університету імені Василя Стефаника. Її чоловік, Сергій Кваша, отримав 278 тисяч гривень в Національній академії СБУ. Серед майна родини є квартира в Києві площею 92,5 м², яку Оксана Кваша придбала ще у 2002 році, дві земельні ділянки в селі Стайки Обухівського району (2481 м² та 1171 м²), а також ділянка в селі Любарці Бориспільського району. У листопаді 2025 року родина придбала будинок садибного типу в Стайках площею 294,8 м², який належить чоловікові, а Оксана Кваша має право користування ним. Найбільшу увагу привертає новий автомобіль: 21 червня 2025 року Сергій Кваша придбав легковий електромобіль Mercedes-Benz EQB 250+ (2024) за задекларованою ціною 752,5 тисяч гривень. Для порівняння, на червень 2025 року подібні нові Mercedes-Benz EQB 250+ (2024–2025 років, пробіг до 15 тисяч км, ввезені та розмитнені в Україні) продавалися за ціною від 30 до 39 тисяч доларів. За курсом Національного банку України того часу (близько 41,6–41,8 гривні за долар) це становило від 1,25 до 1,63 мільйона гривень, що робить задекларовану ціну майже вдвічі нижчою за середню ринкову вартість аналогічних автомобілів у хорошому стані. Родина також володіє старішим Mitsubishi Outlander (2008). Серед цінного рухомого майна Оксана Кваша задекларувала наручний годинник Omega з дорогоцінним камінням та комплект ювелірних виробів Київського ювелірного заводу (золото з камінням), які були набуті до першої декларації відповідно до закону про запобігання корупції. На банківських рахунках подружжя знаходиться близько 55 тисяч гривень та 658 євро в ПриватБанку, 40,78 тисяч в Ощадбанку, а також готівкою 25 тисяч доларів та 22 тисячі гривень (спільна сумісна власність). У декларації не вказано фінансових зобов’язань чи видатків, що підлягають декларуванню.

Mercedes-Benz EQB у декларації Оксани Кваші

Членкиня Вищої ради правосуддя Оксана Кваша внесла до декларації елітний автомобіль, оформлений на чоловіка, із вартістю, що виявилася майже удвічі нижчою за ринкову. При цьому доходи Сергія Кваші є мінімальними.

За основним місцем роботи Оксана Кваша отримала 3,94 млн гривень заробітної плати. Окремо вона задекларувала 261 тис. гривень доходу з Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України та 11 тис. гривень з Карпатського національного університету імені Василя Стефаника. Її чоловік Сергій Кваша задекларував 278 тис. гривень, отриманих у Національній академії СБУ.

У власності родини є квартира в Києві площею 92,5 м², яку Оксана Кваша набула у 2002 році. Також у декларації зазначені дві земельні ділянки в селі Стайки Обухівського району площею 2481 м² та 1171 м², а ще одна ділянка розташована в селі Любарці Бориспільського району.

У листопаді 2025 року родина набула будинок садибного типу в Стайках площею 294,8 м². Власником цього об’єкта є чоловік, тоді як Оксана Кваша має право користування.

Найпомітнішою позицією в декларації став новий автомобіль. 21 червня 2025 року Сергій Кваша придбав легковий електромобіль Mercedes-Benz EQB 250+ (2024). У документі його вартість на момент набуття права вказана на рівні 752,5 тис. гривень.

Якщо порівнювати з ринком, то в червні 2025 року подібні майже нові Mercedes-Benz EQB 250+ (2024–2025 років, пробіг до 15 тисяч км, ввезені та розмитнені в Україні) продавалися в межах 30–39 тис. доларів. За курсом Національного банку України того часу, близько 41,6–41,8 гривні за долар, це відповідало сумі від 1,25 до 1,63 млн гривень. Отже, задекларована вартість є майже вдвічі нижчою за середньоринкову ціну аналогічних автомобілів у хорошому стані.

Крім того, родина має Mitsubishi Outlander (2008). Серед цінного рухомого майна Оксана Кваша вказала наручний годинник Omega з дорогоцінним камінням і комплект ювелірних виробів Київського ювелірного заводу із золота з камінням. Обидві позиції були набуті ще до подання першої декларації за законом про запобігання корупції.

На банківських рахунках подружжя задекларовано близько 55 тис. гривень та 658 євро в ПриватБанку, 40,78 тис. в Ощадбанку, а також готівкою 25 тисяч доларів і 22 тисячі гривень як спільну сумісну власність. Фінансові зобов’язання або видатки, що підлягають декларуванню, у документі не зазначені.

ВРП не покарала суддю Щасну за закриття справи про п’яне водіння

Суддя Дарницького районного суду Києва Тетяна Щасна, яка закрила справу про п’яне водіння колеги-судді, не була притягнута до дисциплінарної відповідальності. Вища рада правосуддя (ВРП) не задовольнила скаргу на рішення Третьої Дисциплінарної палати, яка відмовила у притягненні Щасної. Справу, що сталася у 2020 році, стосувалася судді ОАСКу Любові Маруліної, яку зупинили патрульні за кермом Lexus із ознаками сп’яніння. Маруліна відмовилася проходити огляд, а Щасна закрила провадження через нібито відсутність складу правопорушення. Протягом більше ніж двох місяців протокол не розподілявся між суддями, попереднього суддю безпідставно відвели, а справу штучно віднесли до «ювенальної» спеціалізації, що дозволило передати її саме Щасній. У своїй скарзі Роман Маселко зазначав, що суддя не викликала поліцейських і свідків, не врахувала письмові пояснення та оприлюднила рішення лише через три місяці після його ухвалення. Під час розгляду справи сама Щасна не з’явилася на засідання. Дисциплінарна інспекторка запропонувала скасувати рішення 3ДП та притягнути суддю до відповідальності з попередженням. Проте доповідачка у справі Оксана Кваша запропонувала залишити скаргу без задоволення, а рішення дисциплінарної палати — без змін. За це проголосували 12 членів ВРП, проти — лише Максим Сав’юк. Таким чином, суддя, яка закрила справу про п’яне водіння колеги за підозрілих обставин, уникне будь-якої відповідальності та продовжить виконувати свої обов’язки.

Суддя Шаховніна: виклики для української судової системи

Найближчим часом Вища рада правосуддя розгляне одне з найгостріших кадрових питань в українській судовій системі — призначення судді Подільського районного суду Києва Марини Шаховніної на посаду голови цього ж суду. Це питання, яке на перший погляд виглядає як рутинне адміністративне, має глибоке коріння, що сягає часів Революції Гідності, і може стати справжнім тестом на здатність судової системи до самоочищення. Марина Олегівна Шаховніна — суддя Подільського районного суду Києва, відома як одна з так званих суддів Майдану, які розглядали справи проти протестувальників під час Революції Гідності. Відомо, що вона винесла три постанови проти учасників революції, одна з яких стосувалася позбавлення водійських прав і була розглянута без участі самого водія. Важливо зазначити, що в протоколі були вказані різні номерні знаки, а слідство згодом виявило, що рапорт поліції був сфальсифікований. Усі три рішення пізніше були скасовані, але Шаховніна продовжила працювати в судовій системі без жодних дисциплінарних наслідків. Після подій Майдану Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) розпочала кваліфікаційне оцінювання Шаховніної, в ході якого з’ясувалося, що в її деклараціях за 2016 та 2017 роки містилися недостовірні відомості. На запитання про те, чи ухвалювала вона рішення, що могли б свідчити про порушення прав людини або політичну вмотивованість, Шаховніна відповіла заперечно, незважаючи на очевидні факти її причетності до вироків проти учасників Майдану. Комісія зафіксувала недостовірність даних, але не звільнила суддю і не застосувала дисциплінарної відповідальності. Процедуру оцінювання фактично «заморозили», і це відбувалося в той час, коли її тесть був головою Подільського райсуду. За висновком Громадської ради доброчесності, це могло вплинути на результати перевірки. Оцінювання затягнулося на роки. Наприкінці 2025 року ситуація несподівано змінилася. Шаховніна знову проходить кваліфікаційне оцінювання, і 26 листопада 2025 року ВККС ухвалює рішення, яке шокувало правозахисну спільноту: комісія не встановила фактів, що свідчили б про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики. Голосування відбулося з результатом 11 «за» і 4 «проти». Це відбувалося, незважаючи на те, що у висновку Громадської ради доброчесності було чітко зафіксовано три принципові порушення: суддя ухвалювала рішення з політичними мотивами, ігнорувала очевидні ознаки фальсифікації доказів і надала неправдиві відомості під час оцінювання. Реакція правозахисної спільноти не забарилася. Членкиня Громадської ради доброчесності у своєму дописі у Facebook висловила сподівання, що Вища рада правосуддя виправить цю помилку ВККС. Станом на 2026 рік Марина Шаховніна залишається чинною суддею Подільського районного суду Києва, але, згідно з офіційним сайтом судової влади України, вона не розглядає жодних справ, отримуючи при цьому заробітну плату понад мільйон гривень на рік. Журналісти «Стоп корупції ТБ» звернулися до Подільського суду, щоб з’ясувати, як суддя, яка не веде жодних проваджень, може отримувати таку суму. Відповідь виявилася промовистою: в канцелярії про суддю Шаховніну не знали нічого. Редакція направила офіційний запит до суду з питаннями щодо діяльності судді та підстав для нарахування заробітної плати. Тим часом питання призначення Шаховніної на посаду голови суду готується до розгляду у Вищій раді правосуддя. Журналісти намагалися отримати коментарі від членів ВРП, але жоден з них не погодився висловитися до початку офіційного засідання. Роман Маселко, член ВРП, який займався темою «суддів Майдану», був змушений заявити самовідвід через конфлікт інтересів. Він зазначив, що за такі дії звільняли, і вважає, що є всі підстави стверджувати, що суддя порушила фундаментальні права. Джерела «Стоп корупції ТБ» в судовій владі попереджають про ризик затягування розгляду справи Шаховніної у ВРП. Існує ймовірність, що це робиться для того, щоб зменшити кількість представників з принциповою позицією серед членів ВРП. Ситуація навколо Шаховніної є важливим тестом для всієї судової реформи. Якщо ВРП залишить на посаді суддю, яка ухвалювала вироки проти учасників Революції Гідності і надала недостовірні відомості, це стане прецедентом з далекосяжними наслідками. Якщо ж рада ухвалить рішення про відмову в призначенні або звільненні, це буде сигналом, що судова система здатна на реальне очищення.

Звільнення судді ОАСКу: деталі справи Наталії Шевченко

Суддю ОАСКу Наталію Шевченко рекомендували звільнити через її неявку на кваліфікаційне оцінювання. Це рішення ухвалила Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя (ВРП). Єдиним, хто проголосував проти, став член ВРП Віталій Махінчук. У квітні 2019 року Шевченко разом з більшістю суддів ОАСКу не з’явилася на іспит у Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС), посилаючись на короткострокову непрацездатність через хворобу. ВККС призначила повторне оцінювання на 21 травня, але Шевченко з колегами знову не з’явилася. На плівках НАБУ зафіксована розмова Шевченко з головою суду Павлом Вовком за кілька днів до повторного оцінювання. Суддя прямо запитує, що їй робити: «Я посовітуватися хочу за 21, що ви по мені скажете дєлать, нє дєлать?» На що отримала відповідь: «Моє відєньє нє йті, я не пішов би». Далі обговорюються варіанти оформлення неявки: «взять больнічку ілі повишеніє кваліфікації». У розмові Шевченко погоджується діяти «як скажуть», що свідчить про координацію дій для зриву оцінювання. В результаті Палата ВРП рекомендувала звільнити суддю Шевченко. Вона має право оскаржити рішення до пленарного складу ВРП. Її також відсторонено від здійснення правосуддя. Окрім цього, Перша ДП розглянула скаргу щодо судді ОАСКу Вікторії Аверкової, яка також не з’явилася на іспит. Проте її немає на плівках НАБУ, що стало підставою для відмови у дисциплінарній відповідальності. У 2024 році ВККС продовжила кваліфікаційне оцінювання Аверкової, яке досі не завершене. Таким чином, у двох справах з однаковими фактами Аверкову врятувало те, що її не зафіксували на записах НАБУ.