Ексначальнику Самбірського РТЦК Семенині обирають запобіжний захід

Суд готується обрати запобіжний захід колишньому начальнику Самбірського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Богдану Семенині. Йому оголошено підозру у зв’язку з виявленням недостовірних даних у декларації на суму понад 4,5 мільйона гривень. Окрім цього, щодо Семенини триває кримінальне провадження, відкрите Державним бюро розслідувань. Його підозрюють у внесенні до електронної системи фальшивих даних про проходження військової служби його знайомими. Ситуація на Львівщині привертає увагу правоохоронних органів, оскільки це не перший випадок виявлення недостовірного декларування в регіоні. Зокрема, напередодні стало відомо, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала клопотання про конфіскацію незаконно набутого майна іншого представника ТЦК з Львівської області. Такі кроки стали можливими завдяки реагуванню Тимчасової слідчої комісії. Робота комісії триватиме й надалі, щоб забезпечити невідворотність покарання для всіх винних осіб.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Семенина Богдан
  • 🏛️ Структура / Відомство: Самбірський РТЦК
  • 📍 Геолокація: Львівська область, Самбірський район, Самбір
  • 💰 Фігуруюча сума: 4,5 млн грн

Ексочільник ТЦК на Львівщині приховав статки на 4,5 млн грн

На Львівщині правоохоронці оголосили підозру 45-річному колишньому керівнику одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Його звинувачують у поданні завідомо недостовірних відомостей у декларації, що кваліфікується за ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України. За даними Офісу генерального прокурора, під час перевірки декларації за 2024 рік було виявлено низку порушень. Зокрема, посадовець не вказав майнові права своєї дружини на об’єкт незавершеного будівництва — квартиру у Львові площею 40,8 кв. м, вартість якої становить майже 2 мільйони гривень. Крім того, слідство встановило невідповідність між задекларованими готівковими заощадженнями та офіційними доходами подружжя. Експосадовець задекларував понад 2,5 мільйона гривень власних готівкових коштів, проте підтверджені джерела доходів дозволяли йому накопичити лише 684 тисячі гривень. Різниця склала понад 1,8 мільйона гривень. Також у декларації були вказані готівкові кошти дружини у розмірі 40 тисяч доларів США та 376 тисяч гривень. Згідно з аналізом, її доходи дозволяли накопичити не більше 1,2 млн грн, через що розбіжність склала 840,6 тисячі гривень. Загальна сума недостовірних відомостей у декларації перевищила 4,5 мільйони гривень, що значно вище порогу у 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Наразі клопотання про обрання запобіжного заходу для підозрюваного вже передано на розгляд до суду.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 🏛️ Структура / Відомство: ТЦК та СП
  • 📍 Геолокація: Львівська область, Львів
  • 💰 Фігуруюча сума: 4,5 млн грн

Схеми дезертирства у Запоріжжі та на Львівщині

ДБР викрило дві схеми дезертирства в Запоріжжі та Львівській області. У Запоріжжі організатор вербував клієнтів через інтернет під виглядом «Таксі для військових 24/7», обіцяючи за плату безперешкодні поїздки Україною. До схеми долучився посадовець військової частини, який під час перевірок представляв поїздки як «рекрутинг». Обох затримали після отримання $4 тис. за втечу бійця. На Львівщині колишній військовий організував подібний сервіс, пропонуючи обхідний маршрут повз блокпости за $4 тис., але згодом підняв ціну до $6 тис. Він керував втечею та вивіз клієнта до Самбора, де його затримали після передачі коштів. Обидва підозрювані отримали повідомлення про підозру.

ВРП остаточно звільнила суддю Артимовича у справі хабаря

Вища рада правосуддя ухвалила остаточне рішення про звільнення судді Господарського суду Львівської області Василя Артимовича.

Артимович є фігурантом справи про масштабну корупційну схему в господарських судах Львівщини. За версією слідства, колишні голови судів запропонували підприємцю за $1 млн «вирішити питання» у справах в апеляції. Одним з організаторів цієї схеми, разом з іншими суддями, називають саме Артимовича. Отримані кошти, за даними слідства, планували поділити між собою. Детективи задокументували передачу $75 тис. у межах цієї схеми.

У справі також фігурують колишній голова Господарського суду Львівської області Михайло Юркевич, ексголова Західного апеляційного господарського суду Борис Плотніцький і суддя Західного апеляційного госпсуду Ірина Малех.

Це перше остаточне звільнення в межах цієї справи. Інші фігуранти наразі залишаються на посадах, а перебіг кримінальної справи триває.

Суд над організатором незаконного переправлення через кордон

На Львівщині розпочнеться судовий процес над 29-річним жителем Рівненщини, якого звинувачують в організації схеми незаконного переправлення чоловіків через кордон. Згідно з даними слідства, він обіцяв за 10 тисяч доларів допомогти львів’янину потрапити до Молдови поза пунктами пропуску. Про це повідомила пресслужба Львівської обласної прокуратури. У грудні минулого року мешканець Рівненщини розробив план незаконного переправлення львів’янина до Молдови. Всі деталі схеми обвинувачений обговорював з клієнтом під час зустрічей у Рівному. План передбачав, що спочатку військовозобов’язаного перевезуть автівкою, оминаючи блокпости, до кордону. Потім йому нададуть інформацію, як перейти пішки через кордон, а на території Молдови його зустрінуть інші особи. Чоловік оцінив свої послуги у 10 000 доларів США. Наприкінці січня цього року правоохоронці затримали його під час отримання оплати. 29-річного чоловіка судитимуть за організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, а також за сприяння цьому злочину порадами, вказівками та усуненням перешкод з корисливих мотивів відповідно до ч. 3 ст. 332 КК України. Йому загрожує до дев’яти років ув’язнення з конфіскацією майна.

Скандал навколо декларації депутата Львівської облради

Віталій Андрейко, депутат Львівської обласної ради, наразі веде боротьбу на двох юридичних фронтах. Він намагається захистити свій депутатський мандат, який його партія намагається скасувати через звинувачення у “політичній зраді”, а також переконати Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у тому, що його декларація не містить порушень на суму 17,4 мільйона гривень. Аудит декларації за 2023 рік виявив серйозні неточності та неправдиву інформацію. Основні порушення включають: загальну суму розбіжностей у 17,4 млн грн. Дружина Андрейка не надала документів, що підтверджують джерела сотень тисяч доларів та євро на її рахунках. Депутат стверджує, що частина цих коштів — це родинні заощадження та позика від сестри, але НАЗК відхилило ці пояснення. Паралельно триває ще одна важлива справа — боротьба за мандат. У 2020 році Віталій Андрейко став депутатом Львівської облради від Української галицької партії (УГП). Проте вже через рік він разом з іншими депутатами підписав меморандум про співпрацю з “Європейською Солідарністю” та “Слугою народу”, що суперечило позиції керівництва УГП. У січні 2022 року обласна організація УГП вирішила відкликати п’ятьох депутатів, включаючи Андрейка, за порушення партійної дисципліни та застосування імперативного мандата. Андрейко оскаржив це рішення в судах. Справа дійшла до Верховного Суду, який у липні 2025 року повернув її на повторний розгляд до суду першої інстанції. Наступне засідання заплановане на 14 квітня 2026 року. До політичної кар’єри Віталій Андрейко працював у банківській сфері («ПриватБанк») та займався будівництвом. Раніше його ім’я фігурувало у скандалах, пов’язаних із використанням депутатських повноважень для просування власних проектів. Наразі депутат продовжує виконувати свої обов’язки в облраді, але попереду його чекають важливі судові рішення щодо мандата та декларації. Якщо висновки НАЗК підтвердяться, це може призвести до кримінальної відповідальності.

Три місяці на ознайомлення з доказами у справі суддів Львівщини

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) за запитом детектива НАБУ встановив термін для трьох суддів господарських судів Львівської області, щоб ознайомитися з матеріалами досудового розслідування. У листопаді 2025 року детектив надав підозрюваним та їхнім адвокатам доступ до речових доказів, таких як мобільні телефони та гроші, а також до 36 томів провадження. З цих томів лише 21 містить фактичні докази, тоді як інші 15 включають підозри, запобіжні заходи, матеріали, що характеризують підозрюваних, та клопотання захисту. Крім того, було відкрито 150 матеріальних носіїв інформації загальною ємністю приблизно 7,8 ТБ, більшість з яких складають відеозаписи обшуків та копії мобільних телефонів, що відображені в паперових матеріалах досудового розслідування. Захисники підозрюваних заперечували звинувачення детектива у затягуванні процесу, зазначаючи, що один з адвокатів займається справою лише місяць. Суд встановив термін до 15 липня 2026 року, після якого сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів. У цій справі підозрюваними є ексголова Господарського суду Львівської області Василь Артимович, колишній голова цього суду Михайло Юркевич, а також суддя Львівського апеляційного господарського суду Ірина Малех. Ексголова Західного апеляційного госпсуду Борис Плотніцький у грудні 2025 року уклав угоду з САП, умови якої залишаються конфіденційними. За версією слідства, співвласнику мережі медичних лабораторій «Ескулаб» було запропоновано ухвалення «потрібних» рішень в апеляційному господарському суді за 1 млн доларів. У жовтні 2025 року Вища рада правосуддя вирішила застосувати до Артимовича та Малех стягнення у вигляді звільнення з посади судді, але остаточне рішення про звільнення ще не ухвалено.

Запобіжний захід депутату Ковальчуку: деталі справи

Соломʼянський районний суд, за ініціативою детектива, ухвалив рішення про запобіжний захід для депутата Сокальської міської ради Львівської області Володимира Ковальчука. Його підозрює Національне антикорупційне бюро у наданні неправдивих свідчень. Інформацію про це оприлюднив «Судовий репортер», посилаючись на ухвалу від 18 березня. У серпні 2024 року підозру в незаконному збагаченні отримав голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко. Детективи НАБУ виявили у родичів його дружини 21 об’єкт нерухомості та розкішний автомобіль. Офіційно Кириленком почали займатися після публікації журналістського розслідування програми «Схеми». У липні 2025 року НАБУ і САП передали справу Кириленка до Вищого антикорупційного суду для розгляду. У справі про незаконне збагачення його судять разом із дружиною. Різниця між вартістю спірного майна та офіційними доходами посадовця і його дружини становить 72 млн грн. Кириленко свою провину не визнає. Захист стверджує, що родичі його дружини заробили кошти через бізнес та інвестиції. Тесть Кириленка, Олександр Матієнко, свідчив, що позичив 800 тис. доларів для купівлі елітної нерухомості в Києві. Під час обрання запобіжного заходу для Кириленка стало відомо, що суддя Печерського суду Києва у відставці Віта Бортницька листувалася з невідомою особою щодо кримінальної справи. У листуванні обговорювалися плани щодо приховування злочину та створення версій захисту. Прокурор зачитував проект свідчень, які має дати тесть Кириленка, а також обговорювалося, хто може виступити позикодавцем. На мобільному телефоні тещі Кириленка виявили листування з контактом «Берча Саша», який у липні 2024 року надсилав фото договору позики. Теща запитувала про контактні дані цього позикодавця. 6 грудня 2024 року та 30 червня 2025 року Володимир Ковальчук під час допиту в НАБУ заявив, що у липні 2021 року позичив тестю Кириленка 800 тисяч доларів. У березні 2025 року Ковальчук подав щорічну декларацію до НАЗК, вказавши цю позичку, хоча раніше не декларував такого боргу. У квітні 2025 року він звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом про стягнення 800 тисяч доларів з тестя та тещі Кириленка, подавши, за версією НАБУ, підроблений договір позики. У серпні 2025 року Ужгородський міськрайонний суд задовольнив позов Кириленка, постановивши стягнути кошти. Спеціалізована антикорупційна прокуратура оскаржила це рішення, заперечуючи дійсність договору. Подружжя Матієнків визнало існування боргу, підтвердивши, що позичило гроші на інвестиції в нерухомість з метою подальшого продажу. Вони просили відмовити у задоволенні позову та подали апеляцію, оскільки не можуть повернути кошти, вкладені в арештовану нерухомість. У березні 2026 року Ковальчуку було повідомлено про підозру у наданні завідомо неправдивих свідчень, створенні фальшивих доказів захисту, використанні підробленого документа та внесенні недостовірних даних до декларацій. Ковальчук свою провину не визнає, а його адвокат вважає підозру необґрунтованою. У матеріалах справи немає висновку експерта, що підтверджує підробку договору. Раніше в Ужгородському міськрайонному суді прокурор надавав висновок експерта Одеського НДІСЕ, який стверджував, що рукописні записи на договорі не відповідають даті, а підписи мають ознаки штучного старіння. Проте під час судового засідання з’ясувалося, що експерт, який проводив дослідження, втратив свідоцтво на момент видачі висновку. Також печатка Одеського НДІСЕ на документі була неналежної якості, тому суд відмовився приймати цей доказ. У кримінальному провадженні Соломʼянський райсуд Києва, за клопотанням прокурора, призначив Ковальчуку запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 66 560 гривень. У декларації за 2025 рік Ковальчук, окрім позики тестеві Кириленка, вказав інші значні активи, що належать йому та членам його сімʼї: 3,2 млн грн, 1,1 млн євро, 1,6 млн доларів США, внесок до житлово-будівельного кооперативу на 20,9 млн грн та інше майно.

Схема розтрати вугілля: підозри щодо помічника нардепа та депутата

Помічник народного депутата від партії «Слуга народу» Юрій Камельчука отримав підозру у справі про розтрату. На Львівщині виявлено трьох керівників вугледобувного підприємства, які організували схему вивезення вугілля без належного обліку, що призвело до його подальшого продажу. Серед них — начальник дільниці (організатор), виконуючий обов’язки начальника дільниці (виконавець) та начальник охорони підприємства, який також є депутатом міської ради (пособник). У період з серпня по вересень 2025 року вони діяли як організована група з чітким розподілом ролей. Суть схеми полягала в заниженні обсягів вугілля у документації: фактично з шахти вивозили більше, ніж зазначалося. Організатор координував дії, визначав залучених осіб та розподіляв фінансові ресурси. Виконавець систематично вносив неправдиві дані до товарно-транспортних накладних і звітів. Пособник забезпечував безперешкодне вивезення необлікованого вугілля та фальсифікував інформацію в облікових журналах. В результаті незаконно вивезено близько 440 тонн вугілля, а збитки для підприємства перевищили 2,2 мільйона гривень. За процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури всім трьом особам було повідомлено про підозру: 44-річний Дмитро Даренський є депутатом Шептицької міськради, головою фракції «Слуга народу», а також помічником на громадських засадах народного депутата Юрія Камельчука.

Масштабна крадіжка вугілля на Львівщині: підозри щодо нардепа

У Львівській області троє керівників підрозділів шахти організували масштабну схему вивезення неврахованого вугілля з метою його подальшого перепродажу. Один із них є місцевим депутатом та помічником нардепа Камельчука. За інформацією правоохоронців, з шахти незаконно вивезли 440 тонн вугілля на суму 2,2 мільйона гривень. Підозрювані: – Богдан Стецюк — начальник дільниці ЧАО «Шахта Надежда». – Роман Карпов — в.о. начальника технологічного комплексу ЧАО «Шахта Надежда». – Дмитро Даренський — начальник охорони ЧАО «Шахта Надежда», депутат Шептицької міської ради від фракції «Слуга народу» та помічник нардепа Юрія Камельчука. Цікаво, що зовсім нещодавно з трибуни Верховної Ради Камельчук заявляв про необхідність рятувати шахту «Надежда» від Шмигаля, який нібито хоче її закрити.