Позначка: Львовская область
Ексначальника районного ТЦК на Львівщині судитимуть за брехню в декларації
Мільйонні оборудки та хабар у тубусі: як ексголова Держгеокадастру опинився за ґратами
Ексначальнику Самбірського РТЦК Семенині обирають запобіжний захід
Ексочільник ТЦК на Львівщині приховав статки на 4,5 млн грн
Схеми дезертирства у Запоріжжі та на Львівщині
ДБР викрило дві схеми дезертирства в Запоріжжі та Львівській області. У Запоріжжі організатор вербував клієнтів через інтернет під виглядом «Таксі для військових 24/7», обіцяючи за плату безперешкодні поїздки Україною. До схеми долучився посадовець військової частини, який під час перевірок представляв поїздки як «рекрутинг». Обох затримали після отримання $4 тис. за втечу бійця. На Львівщині колишній військовий організував подібний сервіс, пропонуючи обхідний маршрут повз блокпости за $4 тис., але згодом підняв ціну до $6 тис. Він керував втечею та вивіз клієнта до Самбора, де його затримали після передачі коштів. Обидва підозрювані отримали повідомлення про підозру.
ВРП остаточно звільнила суддю Артимовича у справі хабаря
Вища рада правосуддя ухвалила остаточне рішення про звільнення судді Господарського суду Львівської області Василя Артимовича.
Артимович є фігурантом справи про масштабну корупційну схему в господарських судах Львівщини. За версією слідства, колишні голови судів запропонували підприємцю за $1 млн «вирішити питання» у справах в апеляції. Одним з організаторів цієї схеми, разом з іншими суддями, називають саме Артимовича. Отримані кошти, за даними слідства, планували поділити між собою. Детективи задокументували передачу $75 тис. у межах цієї схеми.
У справі також фігурують колишній голова Господарського суду Львівської області Михайло Юркевич, ексголова Західного апеляційного господарського суду Борис Плотніцький і суддя Західного апеляційного госпсуду Ірина Малех.
Це перше остаточне звільнення в межах цієї справи. Інші фігуранти наразі залишаються на посадах, а перебіг кримінальної справи триває.
Суд над організатором незаконного переправлення через кордон
На Львівщині розпочнеться судовий процес над 29-річним жителем Рівненщини, якого звинувачують в організації схеми незаконного переправлення чоловіків через кордон. Згідно з даними слідства, він обіцяв за 10 тисяч доларів допомогти львів’янину потрапити до Молдови поза пунктами пропуску. Про це повідомила пресслужба Львівської обласної прокуратури. У грудні минулого року мешканець Рівненщини розробив план незаконного переправлення львів’янина до Молдови. Всі деталі схеми обвинувачений обговорював з клієнтом під час зустрічей у Рівному. План передбачав, що спочатку військовозобов’язаного перевезуть автівкою, оминаючи блокпости, до кордону. Потім йому нададуть інформацію, як перейти пішки через кордон, а на території Молдови його зустрінуть інші особи. Чоловік оцінив свої послуги у 10 000 доларів США. Наприкінці січня цього року правоохоронці затримали його під час отримання оплати. 29-річного чоловіка судитимуть за організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, а також за сприяння цьому злочину порадами, вказівками та усуненням перешкод з корисливих мотивів відповідно до ч. 3 ст. 332 КК України. Йому загрожує до дев’яти років ув’язнення з конфіскацією майна.
Скандал навколо декларації депутата Львівської облради
Віталій Андрейко, депутат Львівської обласної ради, наразі веде боротьбу на двох юридичних фронтах. Він намагається захистити свій депутатський мандат, який його партія намагається скасувати через звинувачення у “політичній зраді”, а також переконати Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у тому, що його декларація не містить порушень на суму 17,4 мільйона гривень. Аудит декларації за 2023 рік виявив серйозні неточності та неправдиву інформацію. Основні порушення включають: загальну суму розбіжностей у 17,4 млн грн. Дружина Андрейка не надала документів, що підтверджують джерела сотень тисяч доларів та євро на її рахунках. Депутат стверджує, що частина цих коштів — це родинні заощадження та позика від сестри, але НАЗК відхилило ці пояснення. Паралельно триває ще одна важлива справа — боротьба за мандат. У 2020 році Віталій Андрейко став депутатом Львівської облради від Української галицької партії (УГП). Проте вже через рік він разом з іншими депутатами підписав меморандум про співпрацю з “Європейською Солідарністю” та “Слугою народу”, що суперечило позиції керівництва УГП. У січні 2022 року обласна організація УГП вирішила відкликати п’ятьох депутатів, включаючи Андрейка, за порушення партійної дисципліни та застосування імперативного мандата. Андрейко оскаржив це рішення в судах. Справа дійшла до Верховного Суду, який у липні 2025 року повернув її на повторний розгляд до суду першої інстанції. Наступне засідання заплановане на 14 квітня 2026 року. До політичної кар’єри Віталій Андрейко працював у банківській сфері («ПриватБанк») та займався будівництвом. Раніше його ім’я фігурувало у скандалах, пов’язаних із використанням депутатських повноважень для просування власних проектів. Наразі депутат продовжує виконувати свої обов’язки в облраді, але попереду його чекають важливі судові рішення щодо мандата та декларації. Якщо висновки НАЗК підтвердяться, це може призвести до кримінальної відповідальності.
Три місяці на ознайомлення з доказами у справі суддів Львівщини
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) за запитом детектива НАБУ встановив термін для трьох суддів господарських судів Львівської області, щоб ознайомитися з матеріалами досудового розслідування. У листопаді 2025 року детектив надав підозрюваним та їхнім адвокатам доступ до речових доказів, таких як мобільні телефони та гроші, а також до 36 томів провадження. З цих томів лише 21 містить фактичні докази, тоді як інші 15 включають підозри, запобіжні заходи, матеріали, що характеризують підозрюваних, та клопотання захисту. Крім того, було відкрито 150 матеріальних носіїв інформації загальною ємністю приблизно 7,8 ТБ, більшість з яких складають відеозаписи обшуків та копії мобільних телефонів, що відображені в паперових матеріалах досудового розслідування. Захисники підозрюваних заперечували звинувачення детектива у затягуванні процесу, зазначаючи, що один з адвокатів займається справою лише місяць. Суд встановив термін до 15 липня 2026 року, після якого сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів. У цій справі підозрюваними є ексголова Господарського суду Львівської області Василь Артимович, колишній голова цього суду Михайло Юркевич, а також суддя Львівського апеляційного господарського суду Ірина Малех. Ексголова Західного апеляційного госпсуду Борис Плотніцький у грудні 2025 року уклав угоду з САП, умови якої залишаються конфіденційними. За версією слідства, співвласнику мережі медичних лабораторій «Ескулаб» було запропоновано ухвалення «потрібних» рішень в апеляційному господарському суді за 1 млн доларів. У жовтні 2025 року Вища рада правосуддя вирішила застосувати до Артимовича та Малех стягнення у вигляді звільнення з посади судді, але остаточне рішення про звільнення ще не ухвалено.