Апеляційна палата ВАКС підтвердила вирок колишній судді ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва Олені Власенковій. Її засуджено до 5,5 років позбавлення волі за ч. 3 ст. 368 ККУ.
Після рішення апеляції вирок набув законної сили. Його можна оскаржити у Верховному Суді протягом 3 місяців. Олену Власенкову взяли під варту безпосередньо в залі суду.
Апеляційна інстанція не змінила вирок судді скандального ОАСКу Олені Власенковій. Раніше ВАКС призначив їй 5 років і 6 місяців ув’язнення, заборону обіймати держпосади на 3 роки та конфіскацію майна. Після оголошення рішення Власенкову взяли під варту в залі суду.
У 2018 році Власенкову викрили на хабарі у $2 тис. Ці гроші вона вимагала за вирішення питання у справі щодо ліцензії на поводження з небезпечними відходами. За даними слідства, йшлося лише про перший транш. Загальна сума мала становити $10 тис.: $2 тис. — за витребування справи з Мінекології, $3 тис. — за потрібну експертизу та $5 тис. — за позитивне рішення суду.
Представник компанії звернувся до правоохоронців із заявою про вимагання хабаря. У день, коли Власенкова постановила ухвалу про витребування документів, вона в ресторані отримала першу частину грошей. Після передачі коштів її викрило НАБУ.
Під час апеляційного розгляду Власенкова знову заявляла про нібито провокацію з боку правоохоронців та посередника і своєї вини не визнавала. Також вона просила не застосовувати конфіскацію всього майна та врахувати як пом’якшувальні обставини її статус УБД і проходження служби з 2022 року.
Ще під час розгляду справи у першій інстанції Власенкова, за популярною схемою для затягування процесу, мобілізувалася. ВАКС розгляд не зупинив, однак ВРП через це поставила на паузу питання про її звільнення з посади судді.
Попри заяви про провокацію та спроби затягнути процес, суддя отримала покарання за корупційний злочин. Тепер залишається дочекатися її остаточного звільнення з посади судді.
Суддю ОАСКу Наталію Шевченко рекомендували звільнити через її неявку на кваліфікаційне оцінювання. Це рішення ухвалила Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя (ВРП). Єдиним, хто проголосував проти, став член ВРП Віталій Махінчук. У квітні 2019 року Шевченко разом з більшістю суддів ОАСКу не з’явилася на іспит у Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС), посилаючись на короткострокову непрацездатність через хворобу. ВККС призначила повторне оцінювання на 21 травня, але Шевченко з колегами знову не з’явилася. На плівках НАБУ зафіксована розмова Шевченко з головою суду Павлом Вовком за кілька днів до повторного оцінювання. Суддя прямо запитує, що їй робити: «Я посовітуватися хочу за 21, що ви по мені скажете дєлать, нє дєлать?» На що отримала відповідь: «Моє відєньє нє йті, я не пішов би». Далі обговорюються варіанти оформлення неявки: «взять больнічку ілі повишеніє кваліфікації». У розмові Шевченко погоджується діяти «як скажуть», що свідчить про координацію дій для зриву оцінювання. В результаті Палата ВРП рекомендувала звільнити суддю Шевченко. Вона має право оскаржити рішення до пленарного складу ВРП. Її також відсторонено від здійснення правосуддя. Окрім цього, Перша ДП розглянула скаргу щодо судді ОАСКу Вікторії Аверкової, яка також не з’явилася на іспит. Проте її немає на плівках НАБУ, що стало підставою для відмови у дисциплінарній відповідальності. У 2024 році ВККС продовжила кваліфікаційне оцінювання Аверкової, яке досі не завершене. Таким чином, у двох справах з однаковими фактами Аверкову врятувало те, що її не зафіксували на записах НАБУ.
Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ініціює звільнення судді Ігоря Качура, який є обвинуваченим у справі «плівок ОАСК». Суддя працює в Окружному адміністративному суді Києва та фігурує у цій резонансній справі. Єдиним членом ВРП, який не підтримав це рішення, став Віталій Махінчук, призначений президентом Володимиром Зеленським за своєю квотою.
Суддя ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва Тетяна Скочок уникла дисциплінарної відповідальності. Перша Дисциплінарна палата ВРП відмовила у її притягненні та закрила провадження. Скарга стосувалася її неявки на кваліфікаційне оцінювання у 2019 році. Тоді судді ОАСК масово не з’явилися на іспит до ВККС, серед них була й Скочок. Офіційна причина — раптова короткострокова непрацездатність через хворобу. Проте у липні 2019 року НАБУ оприлюднило записи розмов із кабінетів ОАСК, які свідчили про можливу узгодженість і заздалегідь сплановану неявку суддів. Суддя не з’явилася на засідання Палати, але подала письмові пояснення, в яких зазначила, що строки притягнення до дисциплінарної відповідальності вже сплинули, що вона повідомляла ВККС про причини своєї неявки, а також що успішно пройшла інші етапи оцінювання. Вона заперечила будь-який зв’язок із розмовами, зафіксованими НАБУ. В результаті дисциплінарна палата вирішила закрити справу. Це не перший випадок. Раніше ВРП закрила справу щодо іншої судді ОАСКу — Марини Бояринцевої, яка також брала участь у спробах зриву кваліфікаційного оцінювання. Крім того, Перша ДП почала розгляд скарги щодо ще одного судді ОАСКу — Сергія Каракашьяна. Після часткового розгляду справу вирішили відкласти до 13 квітня. Слідкуватимемо за розвитком цієї справи. Детальніше про те, як судді ОАСК та Печерського суду затягують кваліфікаційне оцінювання і чому процедура досі не завершена — читайте у нашому новому матеріалі на УП.
