Позначка: ВККС

Скандальний суддя Мазниця отримав ще рік роботи від ВРП

Вища рада правосуддя 10 вересня відрядила Андрія Мазницю до Дніпровського апеляційного суду ще на рік. Ще у 2018 році Вища кваліфікаційна комісія суддів поставила йому 649 балів, визнала таким, що не відповідає займаній посаді, та рекомендувала звільнити. Проте у 2020 році ВРП відмовилася його звільняти. Нове кваліфікаційне оцінювання досі не завершене, але Мазниця продовжує здійснювати правосуддя завдяки механізму відрядження. Зокрема, за 2025 рік він задекларував 2,8 млн грн заробітної плати. Питання щодо репутації судді тягнуться ще з подій у Криму у 2014 році. Тоді Андрій Мазниця був присутній на нарадах, де обговорювався перехід судів під юрисдикцію Російської Федерації, отримання російських паспортів суддями та здійснення правосуддя від імені Росії. Сам він своєї участі у цих нарадах не заперечував. Водночас суддя заявляв, що згодом відмовився від громадянства РФ та російського судочинства, після чого був видворений з території півострова. У 2020 році Вища рада правосуддя вирішила, що ВККС належним чином не врахувала ці обставини, і не погодилася на його звільнення.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Мазниця Андрій
  • 🏛️ Структура / Відомство: Дніпровський апеляційний суд
  • 📍 Геолокація: Дніпропетровська область, Дніпро
  • 💰 Фігуруюча сума: 2,8 млн грн

Суддя Шаховніна: виклики для української судової системи

Найближчим часом Вища рада правосуддя розгляне одне з найгостріших кадрових питань в українській судовій системі — призначення судді Подільського районного суду Києва Марини Шаховніної на посаду голови цього ж суду. Це питання, яке на перший погляд виглядає як рутинне адміністративне, має глибоке коріння, що сягає часів Революції Гідності, і може стати справжнім тестом на здатність судової системи до самоочищення. Марина Олегівна Шаховніна — суддя Подільського районного суду Києва, відома як одна з так званих суддів Майдану, які розглядали справи проти протестувальників під час Революції Гідності. Відомо, що вона винесла три постанови проти учасників революції, одна з яких стосувалася позбавлення водійських прав і була розглянута без участі самого водія. Важливо зазначити, що в протоколі були вказані різні номерні знаки, а слідство згодом виявило, що рапорт поліції був сфальсифікований. Усі три рішення пізніше були скасовані, але Шаховніна продовжила працювати в судовій системі без жодних дисциплінарних наслідків. Після подій Майдану Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) розпочала кваліфікаційне оцінювання Шаховніної, в ході якого з’ясувалося, що в її деклараціях за 2016 та 2017 роки містилися недостовірні відомості. На запитання про те, чи ухвалювала вона рішення, що могли б свідчити про порушення прав людини або політичну вмотивованість, Шаховніна відповіла заперечно, незважаючи на очевидні факти її причетності до вироків проти учасників Майдану. Комісія зафіксувала недостовірність даних, але не звільнила суддю і не застосувала дисциплінарної відповідальності. Процедуру оцінювання фактично «заморозили», і це відбувалося в той час, коли її тесть був головою Подільського райсуду. За висновком Громадської ради доброчесності, це могло вплинути на результати перевірки. Оцінювання затягнулося на роки. Наприкінці 2025 року ситуація несподівано змінилася. Шаховніна знову проходить кваліфікаційне оцінювання, і 26 листопада 2025 року ВККС ухвалює рішення, яке шокувало правозахисну спільноту: комісія не встановила фактів, що свідчили б про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики. Голосування відбулося з результатом 11 «за» і 4 «проти». Це відбувалося, незважаючи на те, що у висновку Громадської ради доброчесності було чітко зафіксовано три принципові порушення: суддя ухвалювала рішення з політичними мотивами, ігнорувала очевидні ознаки фальсифікації доказів і надала неправдиві відомості під час оцінювання. Реакція правозахисної спільноти не забарилася. Членкиня Громадської ради доброчесності у своєму дописі у Facebook висловила сподівання, що Вища рада правосуддя виправить цю помилку ВККС. Станом на 2026 рік Марина Шаховніна залишається чинною суддею Подільського районного суду Києва, але, згідно з офіційним сайтом судової влади України, вона не розглядає жодних справ, отримуючи при цьому заробітну плату понад мільйон гривень на рік. Журналісти «Стоп корупції ТБ» звернулися до Подільського суду, щоб з’ясувати, як суддя, яка не веде жодних проваджень, може отримувати таку суму. Відповідь виявилася промовистою: в канцелярії про суддю Шаховніну не знали нічого. Редакція направила офіційний запит до суду з питаннями щодо діяльності судді та підстав для нарахування заробітної плати. Тим часом питання призначення Шаховніної на посаду голови суду готується до розгляду у Вищій раді правосуддя. Журналісти намагалися отримати коментарі від членів ВРП, але жоден з них не погодився висловитися до початку офіційного засідання. Роман Маселко, член ВРП, який займався темою «суддів Майдану», був змушений заявити самовідвід через конфлікт інтересів. Він зазначив, що за такі дії звільняли, і вважає, що є всі підстави стверджувати, що суддя порушила фундаментальні права. Джерела «Стоп корупції ТБ» в судовій владі попереджають про ризик затягування розгляду справи Шаховніної у ВРП. Існує ймовірність, що це робиться для того, щоб зменшити кількість представників з принциповою позицією серед членів ВРП. Ситуація навколо Шаховніної є важливим тестом для всієї судової реформи. Якщо ВРП залишить на посаді суддю, яка ухвалювала вироки проти учасників Революції Гідності і надала недостовірні відомості, це стане прецедентом з далекосяжними наслідками. Якщо ж рада ухвалить рішення про відмову в призначенні або звільненні, це буде сигналом, що судова система здатна на реальне очищення.

Звільнення судді ОАСКу: деталі справи Наталії Шевченко

Суддю ОАСКу Наталію Шевченко рекомендували звільнити через її неявку на кваліфікаційне оцінювання. Це рішення ухвалила Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя (ВРП). Єдиним, хто проголосував проти, став член ВРП Віталій Махінчук. У квітні 2019 року Шевченко разом з більшістю суддів ОАСКу не з’явилася на іспит у Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС), посилаючись на короткострокову непрацездатність через хворобу. ВККС призначила повторне оцінювання на 21 травня, але Шевченко з колегами знову не з’явилася. На плівках НАБУ зафіксована розмова Шевченко з головою суду Павлом Вовком за кілька днів до повторного оцінювання. Суддя прямо запитує, що їй робити: «Я посовітуватися хочу за 21, що ви по мені скажете дєлать, нє дєлать?» На що отримала відповідь: «Моє відєньє нє йті, я не пішов би». Далі обговорюються варіанти оформлення неявки: «взять больнічку ілі повишеніє кваліфікації». У розмові Шевченко погоджується діяти «як скажуть», що свідчить про координацію дій для зриву оцінювання. В результаті Палата ВРП рекомендувала звільнити суддю Шевченко. Вона має право оскаржити рішення до пленарного складу ВРП. Її також відсторонено від здійснення правосуддя. Окрім цього, Перша ДП розглянула скаргу щодо судді ОАСКу Вікторії Аверкової, яка також не з’явилася на іспит. Проте її немає на плівках НАБУ, що стало підставою для відмови у дисциплінарній відповідальності. У 2024 році ВККС продовжила кваліфікаційне оцінювання Аверкової, яке досі не завершене. Таким чином, у двох справах з однаковими фактами Аверкову врятувало те, що її не зафіксували на записах НАБУ.

Судді ОАСК: Уникнення відповідальності та нові справи

Суддя ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва Тетяна Скочок уникла дисциплінарної відповідальності. Перша Дисциплінарна палата ВРП відмовила у її притягненні та закрила провадження. Скарга стосувалася її неявки на кваліфікаційне оцінювання у 2019 році. Тоді судді ОАСК масово не з’явилися на іспит до ВККС, серед них була й Скочок. Офіційна причина — раптова короткострокова непрацездатність через хворобу. Проте у липні 2019 року НАБУ оприлюднило записи розмов із кабінетів ОАСК, які свідчили про можливу узгодженість і заздалегідь сплановану неявку суддів. Суддя не з’явилася на засідання Палати, але подала письмові пояснення, в яких зазначила, що строки притягнення до дисциплінарної відповідальності вже сплинули, що вона повідомляла ВККС про причини своєї неявки, а також що успішно пройшла інші етапи оцінювання. Вона заперечила будь-який зв’язок із розмовами, зафіксованими НАБУ. В результаті дисциплінарна палата вирішила закрити справу. Це не перший випадок. Раніше ВРП закрила справу щодо іншої судді ОАСКу — Марини Бояринцевої, яка також брала участь у спробах зриву кваліфікаційного оцінювання. Крім того, Перша ДП почала розгляд скарги щодо ще одного судді ОАСКу — Сергія Каракашьяна. Після часткового розгляду справу вирішили відкласти до 13 квітня. Слідкуватимемо за розвитком цієї справи. Детальніше про те, як судді ОАСК та Печерського суду затягують кваліфікаційне оцінювання і чому процедура досі не завершена — читайте у нашому новому матеріалі на УП.

Аналіз майнового стану кандидата на посаду судді апеляційного суду ГРД

Член ВРП Микола Мороз — аналіз майнового стану кандидата на посаду судді апеляційного суду ГРД. Спочатку винесено Морозу негативний висновок: з 2000 по 2012 рік разом із дружиною він мав доходів на суму 296 тис. грн, але придбав – 2003 – квартиру площею 65,4 кв.м за 85,6 тис. грн, – 2011 – квартиру площею 54,4 кв.м за 350,5 тис. грн. – 2012 – Mercedes-Benz ML 250 CDI (2012) за 512,57 тис. грн. Загальна сума витрат: 948,67 тис. гривень, до яких слід додати 1% нотаріальних витрат та 5% пенсійного збору за першу реєстрацію автомобіля. Мороз надав ГРД та ВККС довідку, в якій усе перерахував у доларах і стверджує, що нібито Університет Мудрого виплачував йому дохід під іншим ідентифікаційним номером, а правильний розмір доходу родини становить: 156,85 тис. доларів. ГРД без будь-яких обґрунтувань (всупереч власній позиції) вже через 2 дні після винесення висновку, у день співбесіди, скасовує негативний висновок щодо Мороза. Із загальної суми доходу родини за його новою довідкою необхідно відняти сплачений податок, що становить 18% або 192,5 тис. гривень. Залишається 877 тис. гривень за період з 2003 по 2012 роки. Це жодним чином не покриває витрат. У подібних випадках (негативний висновок від 09.02.2019 щодо кандидата Оксани Соп’яненко та багатьох інших) ГРД віднімає з доходу суми податків та розмір прожиткового мінімуму на кожного члена родини. Нам відомо, що реальні витрати на життя значно вищі, але ми дотримуємося загальної практики ГРД, від якої у випадку з Морозом ГРД відступила. Родина складається з двох дорослих та сина 1996 року народження, тож розраховуємо суму прожиткового мінімуму на трьох осіб, виходячи з установлених на кожен рік розмірів (від 342 грн на місяць у 2003 році до 894 грн — у 2012 році). Виходить 197 064 грн суми прожиткового мінімуму на родину з трьох осіб за період з 2003 по 2012 роки (без урахування ремонту квартири, подорожей та відпочинку). Доходів, отриманих із легальних джерел, лідер конкурсу Мороз на придбання майна НЕ МАВ. Переведення доходів у долари чи євро не змінює ситуації. За чесність член ВРП отримує максимум 300 балів. Харківський член етичної ради Сиверин, очевидно, був у змові з кандидатом Морозом, оскільки ставив переважно відволікаючі питання про конфлікт інтересів та відносини з іншим кандидатом до ВРП, а питання щодо майнового стану Мороза були завуальованими, щоб не привертати увагу іноземних членів ЕР, хоча Мороз їх розумів із півслова. Ідеться про квартири у Харкові, які батьки Мороза та дружини з Кіровоградщини змогли придбати у Харкові, назвемо їх: – Однокімнатну квартиру у Харкові, яку батьки подарували у 1995 році родині на одруження. – Квартиру 47 по проспекту Тракторобудівників 103-Г площею 73,5 кв.м, придбану батьком на підставі договору від 07.10.2013 (ринкова ціна в цій новобудові становила 1000$ за метр). – Квартиру 140 по проспекту Тракторобудівників 103-Г площею 99,3 кв.м, придбану матір’ю та тещею на підставі договору від 19.09.2011. Із пояснень Мороза Етичній раді – батьки позичили йому кошти на придбання квартири, які він пізніше повернув із продажу приватизованої (ці пояснення розходяться із поясненнями на співбесіді у ВККС, але про це згодом). Тобто, за словами Мороза, батьки заробили кошти на придбання 4 квартир, але звідки вони їх узяли? За його поясненнями — пасіка.