Найближчим часом Вища рада правосуддя розгляне одне з найгостріших кадрових питань в українській судовій системі — призначення судді Подільського районного суду Києва Марини Шаховніної на посаду голови цього ж суду. Це питання, яке на перший погляд виглядає як рутинне адміністративне, має глибоке коріння, що сягає часів Революції Гідності, і може стати справжнім тестом на здатність судової системи до самоочищення. Марина Олегівна Шаховніна — суддя Подільського районного суду Києва, відома як одна з так званих суддів Майдану, які розглядали справи проти протестувальників під час Революції Гідності. Відомо, що вона винесла три постанови проти учасників революції, одна з яких стосувалася позбавлення водійських прав і була розглянута без участі самого водія. Важливо зазначити, що в протоколі були вказані різні номерні знаки, а слідство згодом виявило, що рапорт поліції був сфальсифікований. Усі три рішення пізніше були скасовані, але Шаховніна продовжила працювати в судовій системі без жодних дисциплінарних наслідків. Після подій Майдану Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) розпочала кваліфікаційне оцінювання Шаховніної, в ході якого з’ясувалося, що в її деклараціях за 2016 та 2017 роки містилися недостовірні відомості. На запитання про те, чи ухвалювала вона рішення, що могли б свідчити про порушення прав людини або політичну вмотивованість, Шаховніна відповіла заперечно, незважаючи на очевидні факти її причетності до вироків проти учасників Майдану. Комісія зафіксувала недостовірність даних, але не звільнила суддю і не застосувала дисциплінарної відповідальності. Процедуру оцінювання фактично «заморозили», і це відбувалося в той час, коли її тесть був головою Подільського райсуду. За висновком Громадської ради доброчесності, це могло вплинути на результати перевірки. Оцінювання затягнулося на роки. Наприкінці 2025 року ситуація несподівано змінилася. Шаховніна знову проходить кваліфікаційне оцінювання, і 26 листопада 2025 року ВККС ухвалює рішення, яке шокувало правозахисну спільноту: комісія не встановила фактів, що свідчили б про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики. Голосування відбулося з результатом 11 «за» і 4 «проти». Це відбувалося, незважаючи на те, що у висновку Громадської ради доброчесності було чітко зафіксовано три принципові порушення: суддя ухвалювала рішення з політичними мотивами, ігнорувала очевидні ознаки фальсифікації доказів і надала неправдиві відомості під час оцінювання. Реакція правозахисної спільноти не забарилася. Членкиня Громадської ради доброчесності у своєму дописі у Facebook висловила сподівання, що Вища рада правосуддя виправить цю помилку ВККС. Станом на 2026 рік Марина Шаховніна залишається чинною суддею Подільського районного суду Києва, але, згідно з офіційним сайтом судової влади України, вона не розглядає жодних справ, отримуючи при цьому заробітну плату понад мільйон гривень на рік. Журналісти «Стоп корупції ТБ» звернулися до Подільського суду, щоб з’ясувати, як суддя, яка не веде жодних проваджень, може отримувати таку суму. Відповідь виявилася промовистою: в канцелярії про суддю Шаховніну не знали нічого. Редакція направила офіційний запит до суду з питаннями щодо діяльності судді та підстав для нарахування заробітної плати. Тим часом питання призначення Шаховніної на посаду голови суду готується до розгляду у Вищій раді правосуддя. Журналісти намагалися отримати коментарі від членів ВРП, але жоден з них не погодився висловитися до початку офіційного засідання. Роман Маселко, член ВРП, який займався темою «суддів Майдану», був змушений заявити самовідвід через конфлікт інтересів. Він зазначив, що за такі дії звільняли, і вважає, що є всі підстави стверджувати, що суддя порушила фундаментальні права. Джерела «Стоп корупції ТБ» в судовій владі попереджають про ризик затягування розгляду справи Шаховніної у ВРП. Існує ймовірність, що це робиться для того, щоб зменшити кількість представників з принциповою позицією серед членів ВРП. Ситуація навколо Шаховніної є важливим тестом для всієї судової реформи. Якщо ВРП залишить на посаді суддю, яка ухвалювала вироки проти учасників Революції Гідності і надала недостовірні відомості, це стане прецедентом з далекосяжними наслідками. Якщо ж рада ухвалить рішення про відмову в призначенні або звільненні, це буде сигналом, що судова система здатна на реальне очищення.
