Апеляційна палата ВАКС підтвердила вирок колишній судді ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва Олені Власенковій. Її засуджено до 5,5 років позбавлення волі за ч. 3 ст. 368 ККУ.
Після рішення апеляції вирок набув законної сили. Його можна оскаржити у Верховному Суді протягом 3 місяців. Олену Власенкову взяли під варту безпосередньо в залі суду.
У Києві винесено вирок у справі, що викликала широкий резонанс, щодо закупівлі овочерізок, кухонних комбайнів та сковорідок для укриттів у Дніпровському районі. Ця справа триває з 2023 року, коли чиновниця РДА, відповідальна за закупівлі, вирішила обладнати місцеві сховища. Їй призначено 7 років ув’язнення, але для арешту жінку спочатку потрібно буде екстрадувати з-за кордону. Про це повідомила Київська прокуратура. За даними слідства, у 2023 році Ольга Дроздова з Дніпровської РДА відповідала за закупівлі для укриттів району. Правоохоронці встановили, що під час закупівлі овочерізок переплата склала понад 460 тис. грн, за що суд призначив їй 5 років позбавлення волі. Крім того, під час закупівлі стільців для укриттів у школах Дніпровського району переплатили майже 1,3 млн грн. За цим епізодом її засудили до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є остаточним вироком. Також чиновниці заборонено обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, на три роки. Наразі пані Дроздова живе в Туреччині, куди виїхала в 2025 році, але могла залишити країну. Щоб знайти та арештувати пані Дроздову, українській юстиції необхідно буде докласти зусиль. ЗМІ повідомляли, що вона не з’явилася на засідання у Дніпровському райсуді 16 вересня 2025 року та втекла до Туреччини нібито “на лікування”. Суду вона надала договір оренди житла в Анталії на рік і попросила проводити засідання за її участю через відеозв’язок. Варто зазначити, що, окрім справи з овочерізками, Дроздова також підозрюється у пособництві розкраданню бюджетних коштів під час закупівлі генераторів для укриттів у навчальних закладах. Вона виїхала до Туреччини за день до призначеного засідання щодо обрання запобіжного заходу в цій справі. 26 серпня 2025 року суд ухвалив рішення про її розшук і дав дозвіл на затримання з метою приводу для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Цікаво, що, за даними освітнього активіста і зовнішнього експерта Міносвіти Олексія Ксєніча, Генпрокуратура вже почала готувати документи на екстрадицію пані Дроздової до України. Тож невдовзі посадовиця може опинитися за ґратами у справі про овочерізки — її вирок є одним з небагатьох, де суд дав реальний термін ув’язнення за розтрату бюджетних коштів.
Адвокат Володимир Макода отримав 9 років позбавлення волі за привласнення 120 тисяч доларів та підбурювання свого клієнта до хабарництва суддям. Відповідно до матеріалів справи, з серпня по листопад 2017 року Макода, використовуючи свої дружні зв’язки з суддею Вищого спеціалізованого суду України, спонукав директора ТОВ «Гостинець» Юлію Гринду до передачі хабаря. Ці кошти мали бути передані суддям ВССУ для ухвалення рішення на користь компанії. Адвокат привласнив ці гроші, витративши частину на особисті потреби, а решту зберігав вдома та на робочому місці. Під час обшуків гроші були вилучені. ВАКС визнав Макоду винним і призначив 9 років ув’язнення з конфіскацією половини його майна. Після відбуття основного покарання йому заборонено займатися адвокатською діяльністю протягом 2 років.
20 квітня 2026 року ВАКС виніс вирок колишній керівниці одного з департаментів Херсонської ОВА, а також власниці та директору приватної компанії. Всі троє були визнані винними у заволодінні 7,7 млн грн державних коштів під час надання послуг з обстеження об’єктів у Херсонській області, які постраждали внаслідок військової агресії РФ. Про це повідомляє НАБУ. Зокрема, мова йде про колишню директорку Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації Світлану Васіну, яка очолювала цей департамент з березня 2023 року до вересня 2025 року. Суд визнав Васіну винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, і засудив її до 7 років 2 місяців позбавлення волі. Власницю приватної компанії Марину Балан також визнали винною за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, і засудили до 7 років 1 місяця позбавлення волі. Директор приватної компанії Валентин Балан отримав покарання у вигляді 7 років позбавлення волі (ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України). У засуджених конфіскували все майно, що належало їм на праві власності, а також позбавили права обіймати посади на підприємствах, в організаціях та установах всіх форм власності, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, на строк два роки. Слідчі встановили, що Світлана Васіна, будучи очільницею Департаменту розвитку території Херсонської ОВА, спільно з власницею приватної компанії організувала протиправне заволодіння бюджетними коштами під час виконання договору про обстеження технічного стану 107 об’єктів соціальної інфраструктури. Вартість виконаних робіт із технічного обстеження була завищена більш ніж у 15 разів, внаслідок чого з резервного фонду Кабінету Міністрів України було перераховано зайві 7,7 млн грн, якими й заволоділи спільники.
Ольгу Дроздову, керівницю Київської РДА, засудили до 7 років позбавлення волі за переплати на овочерізки для укриттів. Розслідування виявило, що ціни були завищені: понад 460 тис. грн за овочерізки та близько 1,35 млн грн за стільці. Суд призначив покарання у вигляді 7 років ув’язнення з конфіскацією майна та забороною займати посади протягом 3 років.
Керівницю Київської РДА Ольгу Дроздову засудили до 7 років позбавлення волі через завищені ціни на овочерізки для укриттів. Розслідування виявило, що переплати склали понад 460 тис. грн за овочерізки та близько 1,35 млн грн за стільці. Суд призначив покарання у вигляді 7 років ув’язнення з конфіскацією майна та забороною займати державні посади протягом 3 років.
У Кременчуцькому районі відбувся суд над хірургом Козельщинської ЦРЛ, який організував схему видачі підроблених документів про інвалідність. Це стало відомо з вироку Козельщинського районного суду, винесеного 9 квітня. Суд встановив, що лікар, будучи членом військово-лікарської комісії, запропонував військовозобов’язаному за плату допомогти отримати відстрочку від мобілізації, обіцяючи оформити інвалідність для його дружини. Лікар підробив медичні документи, включаючи вигадані діагнози та результати обстежень, які жінка насправді не проходила. Він також створив фальшиве електронне направлення для призначення інвалідності. За свої послуги обвинувачений отримав 30 тисяч гривень, а також вимагав і отримав 5 тисяч доларів США за вплив на рішення медичної комісії. Суд визнав чоловіка винним у фальсифікації документів, несанкціонованому втручанні в електронні системи, отриманні неправомірної вигоди та зловживанні впливом. Обвинувачений уклав угоду зі слідством і повністю визнав свою провину. Суд наклав на нього штраф у розмірі 246 500 гривень. Додатково 30 тисяч гривень буде конфісковано на користь держави, а понад 17 тисяч гривень він сплатить за експертизи. При винесенні вироку суд врахував щире каяття обвинуваченого та той факт, що він перерахував 150 тисяч гривень на потреби Збройних сил України.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) виніс вирок колишньому першому заступнику директора оборонного держпідприємства, засудивши його до 9 років ув’язнення. Як повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), рішення було оголошено 7 квітня 2026 року. Суд визнав винним екс-чиновника у заволодінні понад 6 млн грн коштів державного підприємства та у складанні свідомо фальшивих офіційних документів, що відповідно підпадає під статті 191 та 366 Кримінального кодексу України. Вироком суду також передбачена конфіскація всього майна, що належить засудженому, а також позбавлення його права обіймати посади в підприємствах усіх форм власності, пов’язані з адміністративно-господарськими функціями, на три роки. Досудове розслідування виявило, що з травня 2013 року по січень 2015 року посадовець, зловживаючи службовим становищем, перерахував кошти підприємства на суму 553,24 тис. євро та понад 1,93 млн дол. США (близько 30 млн грн за курсом НБУ на той час) іншому суб’єкту господарювання з іноземною реєстрацією, контрольованому його знайомим з Німеччини, за нібито агентські послуги з продажу товарів військового призначення за кордон. Однак жодних послуг українське товариство не отримало, що призвело до збитків на суму майже 30 млн грн. У жовтні 2014 року посадовець продовжив реалізацію схеми, уклавши контракт з тим же суб’єктом на постачання двох авіаційних систем, забезпечивши перерахунок передоплати на 472 тис. дол. США. Проте ці кошти також були привласнені, а для маскування злочину підписали додаткову угоду про неможливість постачання систем у визначені терміни. Щоб приховати свої дії, у лютому 2017 року перший заступник директора підробив документи щодо строків постачання, вказавши 31.12.2017 як крайній термін. Ці дії завдали державному підприємству збитків понад 6 млн грн. Оскільки особа перебуває на тимчасово окупованій території, судовий розгляд відбувся у спеціальному порядку (in absentia). Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, поки її вину не доведено в законному порядку.
Олександр Коваленко, колишній голова Господарського суду Сумської області, отримав 8,5 років ув’язнення за хабар у розмірі $26 600. Вищий антикорупційний суд (ВАКС) визнав його винним у отриманні хабаря та замаху на злочин — за даними САП, він вимагав $26 600. Суд призначив покарання у вигляді 8 років і 6 місяців позбавлення волі, а також заборонив обіймати посади судді на 3 роки. Додатково, суд ухвалив рішення про конфіскацію всього майна засудженого.
Апеляційна палата ВАКС підтвердила вирок ексголові ДФС Роману Насірову, призначивши йому 6 років ув’язнення. У той же час, справа щодо ексочільника ДФС Сергія Верланова, у якій йдеться про збитки в 2,2 млрд грн, фактично зникла. Про це повідомив Ростислав Кравець. Він зазначив, що жоден активіст не піднімає це питання, оскільки пан Верланов був членом Громадської ради доброчесності, яка займалася добором суддів Верховного суду.
