Вищий антикорупційний суд визнав адвоката Володимира Макоду винним у шахрайстві та підбурюванні до замаху на надання неправомірної вигоди суддям. Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 22 квітня.
Львів’янка Юлія Гринда з початку 2000-х років домагалася відновлення права власності на приміщення в центрі Івано-Франківська на вулиці Шашкевича, 6. Йдеться про колишнє кафе «Молочне», збудоване у 80 роках минулого століття в так званому «гуцульському стилі».
У Вищому спеціалізованому суді перебувала заява Гринди про перегляд за нововідкритими обставинами вироку, яким місцевого підприємця виправдали за обвинуваченнями у шахрайстві та підробці документів при заволодінні приміщенням кафе.
Жінка повідомила НАБУ, що адвокат Макода, до якого вона звернулася по юридичну допомогу, запропонував дати хабар суддям Вищого спеціалізованого суду та сам визначив суму — 120 тисяч доларів. Гроші передавалися трьома частинами. Цей «графік» адвокат намалював на папері, показав клієнтці, а потім забрав і порвав.
Як випливає з матеріалів негласних слідчих дій, Макода неодноразово наполягав, що без грошей працювати неможливо: «Просто, якщо ми довіряємо, то працюємо. Якщо ні — то до побачення. Шукайте іншого», «Значить, я вам іще раз кажу, якщо не буде виконуватись те, що я вам сказав, то на тому ми зупинимось», «Якщо щось не буде, мені не сподобається, воно все зупиниться», «… зараз ситуація трішки помінялась, ну як би хто замовляє виставу — пока вона так і танцюється, розумієте?». Також він скаржився на складність спілкування із суддями, для яких така сума неправомірної вигоди нібито не є значною: «Пойміть мене правильно, з такими великими людьми, як я зустрічаюсь, мені дуже тяжко з ними зустрічатися», «Кожна зустріч, навіть що то за суми, для них це фігня, бо вони — Боги, і в них там все».
Станом на 2017 рік Макода був доцентом кафедри цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимира Макоди. Тому з клієнткою Гриндою він зустрічався як у своєму адвокатському офісі, так і в коридорі «червоного» корпусу університету. Саме в університеті в листопаді 2017-го Гринда передала йому третю частину коштів — 55 тисяч доларів США.
На підставі записів розмов суд дійшов висновку, що Макода схиляв клієнтку до надання неправомірної вигоди, переконуючи, що інакше вона не отримає потрібного рішення, а співпраця буде припинена.
77-річну Юлію Гринду допитували в судових засіданнях у січні-лютому 2022 року. Прокурор ставив їй запитання 1,5 години, після чого захисник обвинуваченого допитував її близько 2,5 годин. Допит не завершили, оскільки обвинувачений не встиг поставити всі свої запитання. Суд констатував, що під час допиту Макода вдався до виснаження свідка. Більшість його запитань були зняті як такі, що не стосувалися справи. Засідання перервали через погіршення стану здоровʼя Гринди. Надалі вона тривалий час не зʼявлялася до суду через хворобу та 27 грудня 2022 померла. Макода долучив до матеріалів справи перелік із 147 запитань до Гринди, які не встиг їй поставити. Однак, на переконання суду, ці запитання або дублювали вже поставлені, або не мали істотного значення для справи.
У червні 2023 головуючого суддю Олега Коліуша відрядили до Вищої кваліфкомісії суддів. Двох інших суддів відвели, тож склад колегії повністю змінили і розгляд справи почали спочатку. Оскільки повторно допитати Гринду було неможливо, суд врахував її показання, надані під час попереднього розгляду.
ВАКС допитав суддів Вищого спеціалізованого суду, які заперечили корупційні домовленості з Макодою. Водночас двоє з них підтвердили, що давно знають цього адвоката. У межах негласного зовнішнього спостереження детективи зафіксували, як 5 вересня 2017 року Макода зустрічався на Хрещатику із суддею Вячеславом Наставним. Вони сіли на лавку і певний час розмовляли, але про що саме — невідомо.
На засіданні ВАКС Наставний заявив, що спілкувався з Макодою з приводу приїзду до Києва їхнього спільного товариша або міг обговорювати навчання свого сина в університеті Шевченка, де Макода викладав.
Під час дослідження доказів, зокрема результатів негласних слідчих (розшукових) дій, Макода звертав увагу суду на окремі висловлювання та давав їм власне тлумачення. Він стверджував, що отримав гроші в борг, посилаючись на боргову розписку, знайдену в його офісі під час обшуку. Розмови, зафіксовані на НСРД, він пояснював тим, що готував для Гринди правовий висновок щодо можливості звернення до ЄСПЛ у разі незадоволення касаційної скарги. На підготовчому засіданні Макода просив закрити кримінальне провадження через відсутність складу та події злочину. Проте власної цілісної версії подій суду так і не надав. Від дачі показань він відмовився, посилаючись на статтю 63 Конституції України. Захист наполягав, що з боку Гринди та працівників НАБУ мала місце провокація злочину, і переконував суд у численних порушеннях кримінально-процесуального законодавства, через що всі зібрані докази слід визнати недопустимими.
Макода також подав суду інформацію, яка, на його думку, мала свідчити про негативну репутацію заявниці. Зокрема, він повідомив, що раніше Гринда вже двічі зверталася із заявами про вимагання у неї коштів — головою кримінальної палати Апеляційного суду Львівської області та суддею Вищого спеціалізованого суду через інших адвокатів. Ці провадження були закриті через відсутність складу злочину. Крім того, Гринда сама мала статус обвинуваченої, оскільки нібито у змові з державним реєстратором зареєструвала припинення права власності законних співвласників на нежитлове приміщення на підставі судових рішень, які не набрали законної сили. Цю справу суд закрив у звʼязку зі смертю обвинуваченої.
Однак ВАКС дійшов висновку, що ці відомості лише підтверджують багаторічну боротьбу Гринди за нежитлове приміщення, яке, як вона вважала, незаконно вибуло з її власності. Її звернення до правоохоронних органів, на думку суду, свідчать про свідому громадянську позицію, навіть якщо вони не завершилися обвинувальними вироками.
У підсумку Макоду засудили до 9 років позбавлення волі з конфіскацією половини майна та із забороною займатися адвокатською діяльністю строком на 2 роки.
