ОГП спростував версію Сергія Кропиви щодо відрядження до Львова

Контекст та передісторія

Сергій Кропива є фігурантом резонансної справи «Карфаген», що стосується діяльності незаконних кол-центрів. Раніше правоохоронні органи розпочали розслідування щодо причетності посадовця до протиправних схем, що призвело до його затримання детективами НАБУ у вересні 2026 року.

Як повідомляє Офіс генерального прокурора, інформація про те, що заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП Сергій Кропива (відомий у справі під псевдонімом «Канцлер») перебував у Львові у службових справах, не відповідає дійсності. У відповіді відомства наголошується, що в період з 3 по 4 вересня 2026 року Кропива не був у відрядженні. Це підтверджується відсутністю відповідного наказу та даними табеля обліку робочого часу.

Нагадаємо, що під час судового засідання Сергій Кропива намагався виправдати своє перебування у Львові, де його затримало НАБУ 4 вересня, виконанням службових обов’язків. Проте, за версією слідства, посадовець насправді перебував у місті з метою відпочинку разом зі своєю цивільною дружиною Єлизаветою Івахненко, яка фігурує у справі під псевдонімом «Муза».

Експертна оцінка та наслідки

Спростування офіційної версії про відрядження суттєво послаблює позицію захисту Сергія Кропиви у суді. Використання службового статусу для прикриття приватних поїздок може бути кваліфіковано як спроба введення суду в оману, що негативно впливає на репутацію фігуранта та хід розслідування. У довгостроковій перспективі цей факт може стати вагомим аргументом для слідства щодо обрання суворішого запобіжного заходу та посилення доказової бази у справі «Карфаген».

Фігурант справи «Карфаген» Кропива просить зменшити заставу

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду розглядає скаргу захисту Сергія Кропиви, який є фігурантом справи про «кришування» кол-центрів у межах спецоперації «Карфаген». Наразі Кропива перебуває під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 120 млн грн, проте адвокати просять зменшити цю суму до 2 млн грн. Прокурор рішення суду першої інстанції не оскаржував. Під час судового засідання Кропива заявив про своє бажання довести власну невинуватість. Він підкреслив, що протягом усього життя працював у правоохоронній системі, при цьому не згадуючи епізод із плівок, де він заявляв про можливість «насовать всем правоохранителям и делать всё, что захочу». Натомість Кропива стверджує, що частина аудіозаписів із матеріалів справи йому не належить, а інші свої висловлювання пояснив «одеським жаргоном» та побутовим лексиконом. Крім того, підозрюваний поставив під сумнів реальне існування злочинної організації, охарактеризувавши її учасників наступним чином: «Дівчина-підприємець, водій, родич, адвокат по напрямку інвестицій і помічник, який зі знаннями IT та AI розуміє різноманітні технології. От і вся злочинна організація». Нагадаємо, Сергій Кропива обіймає посаду співробітника міжнародного департаменту Офісу генпрокурора та у матеріалах Національного антикорупційного бюро фігурує під псевдонімом «Канцлер». Суд першої інстанції обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 6 вересня. Наступне засідання апеляційної інстанції призначено на 16 вересня о 14:30.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Сергій Кропива
  • 🏛️ Структура / Відомство: Офіс генпрокурора
  • 💰 Фігуруюча сума: 120 млн грн

Масштабна схема криптошахрайства: відмито понад 2,5 млрд грн

Державна служба фінансового моніторингу викрила масштабну мережу, через яку було відмито понад 2,5 млрд грн, отриманих злочинним шляхом. Як повідомив голова відомства Філіп Пронін, кошти надходили від шахрайських дій, зокрема у сфері криптовалют, вчинених на території європейських країн. Злочинну схему вдалося розкрити завдяки спільній роботі з підрозділами фінансової розвідки інших держав. Аналіз міжнародних транзакцій у поєднанні з українськими даними дозволив відстежити зв’язки між компаніями, джерела походження грошей та шляхи їх подальшого переказу. Зокрема, було встановлено, що рахунок однієї з компаній у європейському банку був пов’язаний з електронною адресою громадянки України. Іншу компанію-нерезидента, яка отримувала кошти від європейських фіктивних структур у межах інвестиційного шахрайства, очолює громадянин України. За інформацією фінансового моніторингу, управління обома рахунками здійснювалося безпосередньо з Києва. Під час перевірки даних щодо фігуранта з’ясувалося, що раніше банк розірвав із ним ділові відносини через наявність боргу у розмірі 250 тис. грн, право вимоги за яким згодом було продано колекторській компанії. На цей час, за словами Філіпа Проніна, вказаний чоловік переховується від слідства у справі про незаконне переправлення осіб через державний кордон. Усіх фігурантів пов’язують із великою організацією, що спеціалізується на шахрайстві з криптовалютами. Зібрані матеріали вже передано до правоохоронних органів. Голова Держфінмоніторингу наголосив, що операції з віртуальними активами залишаються складними для відстеження через відсутність належного регулювання ринку в Україні та прозорих механізмів контролю. Попри це, відомство продовжує виявляти подібні схеми шляхом аналізу фінансових потоків, зв’язків між компаніями та цифрових слідів їхніх власників.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Філіп Пронін
  • 🏛️ Структура / Відомство: Державна служба фінансового моніторингу
  • 📍 Геолокація: Київська область, Київ
  • 💰 Фігуруюча сума: 2,5 млрд грн

Елітний будинок у Козині ексгенпрокурора Кравченка: чиї майно та зв’язки

Новозбудований будинок на доволі великій земельній ділянці в Козині біля води, куди нещодавно заїхав генпрокурор Руслан Кравченко з новою дружиною, записаний на пенсіонерку Олександру Лукашкову. Як стало відомо з матеріалів розслідувань, журналісти виявили цей будинок у Козині. Власницею нерухомості зазначена Лукашкова Олександра Іванівна, 1953 року народження, з Чернігова. Лукашкова та її донька Бакаліна Ярослава Володимирівна, 1976 року народження, володіють більш ніж десятьма дорогими земельними ділянками в Козині — і не тільки. Цікаво, що зять пенсіонерки — Бакаліна Олександр Миколайович, 1968 року народження — керував Головним управлінням контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ (ГУ БКОЗ). На Бакаліну також записані ще декілька земельних ділянок та пара преміальних автомобілів. Серед них — Mercedes та Audi. При цьому Бакаліна судиться із СБУ через кілька тисяч гривень.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Кравченко Руслан
  • 🏛️ Структура / Відомство: СБУ
  • 📍 Геолокація: Київська область, Обухівський район, Козин
  • 🚗 Автомобілі: Mercedes, Audi

Корупційний скандал: Добржанський та псевдогуманітарка

Сергій Добржанський, секретар виконкому Чернівецької міськради, опинився в центрі скандалу через участь у схемі з ввезення псевдогуманітарної допомоги на 15 мільйонів гривень. Його декларація містить лише садовий будинок площею 20 кв. м, тоді як квартира записана на дружину. У сім’ї є два автомобілі: Hyundai Santa Fe та Nissan Tiida, а також значні суми готівкою в доларах і євро, і кошти на банківських рахунках. Річна зарплата Добржанського становить майже 1 мільйон гривень, додатково він отримує доходи від викладання та дивідендів. У 2023 році його помітили за кермом автомобілів, призначених для ЗСУ, що викликало обурення через нецільове використання транспорту. У мережі з’явилися відео його відпочинку з алкоголем, а також публічні образи на адресу представників влади, зокрема Володимира Зеленського та Ірини Верещук. Лист із підписом Добржанського міг бути використаний для ввезення товарів під виглядом гуманітарної допомоги без сплати мит, що могло призвести до втрати бюджету понад 6 мільйонів гривень.

Вирок Макоді: 9 років у справі про 120 тисяч доларів

Вищий антикорупційний суд визнав адвоката Володимира Макоду винним у шахрайстві та підбурюванні до замаху на надання неправомірної вигоди суддям. Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 22 квітня.

Львів’янка Юлія Гринда з початку 2000-х років домагалася відновлення права власності на приміщення в центрі Івано-Франківська на вулиці Шашкевича, 6. Йдеться про колишнє кафе «Молочне», збудоване у 80 роках минулого століття в так званому «гуцульському стилі».

У Вищому спеціалізованому суді перебувала заява Гринди про перегляд за нововідкритими обставинами вироку, яким місцевого підприємця виправдали за обвинуваченнями у шахрайстві та підробці документів при заволодінні приміщенням кафе.

Жінка повідомила НАБУ, що адвокат Макода, до якого вона звернулася по юридичну допомогу, запропонував дати хабар суддям Вищого спеціалізованого суду та сам визначив суму — 120 тисяч доларів. Гроші передавалися трьома частинами. Цей «графік» адвокат намалював на папері, показав клієнтці, а потім забрав і порвав.

Як випливає з матеріалів негласних слідчих дій, Макода неодноразово наполягав, що без грошей працювати неможливо: «Просто, якщо ми довіряємо, то працюємо. Якщо ні — то до побачення. Шукайте іншого», «Значить, я вам іще раз кажу, якщо не буде виконуватись те, що я вам сказав, то на тому ми зупинимось», «Якщо щось не буде, мені не сподобається, воно все зупиниться», «… зараз ситуація трішки помінялась, ну як би хто замовляє виставу — пока вона так і танцюється, розумієте?». Також він скаржився на складність спілкування із суддями, для яких така сума неправомірної вигоди нібито не є значною: «Пойміть мене правильно, з такими великими людьми, як я зустрічаюсь, мені дуже тяжко з ними зустрічатися», «Кожна зустріч, навіть що то за суми, для них це фігня, бо вони — Боги, і в них там все».

Станом на 2017 рік Макода був доцентом кафедри цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимира Макоди. Тому з клієнткою Гриндою він зустрічався як у своєму адвокатському офісі, так і в коридорі «червоного» корпусу університету. Саме в університеті в листопаді 2017-го Гринда передала йому третю частину коштів — 55 тисяч доларів США.

На підставі записів розмов суд дійшов висновку, що Макода схиляв клієнтку до надання неправомірної вигоди, переконуючи, що інакше вона не отримає потрібного рішення, а співпраця буде припинена.

77-річну Юлію Гринду допитували в судових засіданнях у січні-лютому 2022 року. Прокурор ставив їй запитання 1,5 години, після чого захисник обвинуваченого допитував її близько 2,5 годин. Допит не завершили, оскільки обвинувачений не встиг поставити всі свої запитання. Суд констатував, що під час допиту Макода вдався до виснаження свідка. Більшість його запитань були зняті як такі, що не стосувалися справи. Засідання перервали через погіршення стану здоровʼя Гринди. Надалі вона тривалий час не зʼявлялася до суду через хворобу та 27 грудня 2022 померла. Макода долучив до матеріалів справи перелік із 147 запитань до Гринди, які не встиг їй поставити. Однак, на переконання суду, ці запитання або дублювали вже поставлені, або не мали істотного значення для справи.

У червні 2023 головуючого суддю Олега Коліуша відрядили до Вищої кваліфкомісії суддів. Двох інших суддів відвели, тож склад колегії повністю змінили і розгляд справи почали спочатку. Оскільки повторно допитати Гринду було неможливо, суд врахував її показання, надані під час попереднього розгляду.

ВАКС допитав суддів Вищого спеціалізованого суду, які заперечили корупційні домовленості з Макодою. Водночас двоє з них підтвердили, що давно знають цього адвоката. У межах негласного зовнішнього спостереження детективи зафіксували, як 5 вересня 2017 року Макода зустрічався на Хрещатику із суддею Вячеславом Наставним. Вони сіли на лавку і певний час розмовляли, але про що саме — невідомо.

На засіданні ВАКС Наставний заявив, що спілкувався з Макодою з приводу приїзду до Києва їхнього спільного товариша або міг обговорювати навчання свого сина в університеті Шевченка, де Макода викладав.

Під час дослідження доказів, зокрема результатів негласних слідчих (розшукових) дій, Макода звертав увагу суду на окремі висловлювання та давав їм власне тлумачення. Він стверджував, що отримав гроші в борг, посилаючись на боргову розписку, знайдену в його офісі під час обшуку. Розмови, зафіксовані на НСРД, він пояснював тим, що готував для Гринди правовий висновок щодо можливості звернення до ЄСПЛ у разі незадоволення касаційної скарги. На підготовчому засіданні Макода просив закрити кримінальне провадження через відсутність складу та події злочину. Проте власної цілісної версії подій суду так і не надав. Від дачі показань він відмовився, посилаючись на статтю 63 Конституції України. Захист наполягав, що з боку Гринди та працівників НАБУ мала місце провокація злочину, і переконував суд у численних порушеннях кримінально-процесуального законодавства, через що всі зібрані докази слід визнати недопустимими.

Макода також подав суду інформацію, яка, на його думку, мала свідчити про негативну репутацію заявниці. Зокрема, він повідомив, що раніше Гринда вже двічі зверталася із заявами про вимагання у неї коштів — головою кримінальної палати Апеляційного суду Львівської області та суддею Вищого спеціалізованого суду через інших адвокатів. Ці провадження були закриті через відсутність складу злочину. Крім того, Гринда сама мала статус обвинуваченої, оскільки нібито у змові з державним реєстратором зареєструвала припинення права власності законних співвласників на нежитлове приміщення на підставі судових рішень, які не набрали законної сили. Цю справу суд закрив у звʼязку зі смертю обвинуваченої.

Однак ВАКС дійшов висновку, що ці відомості лише підтверджують багаторічну боротьбу Гринди за нежитлове приміщення, яке, як вона вважала, незаконно вибуло з її власності. Її звернення до правоохоронних органів, на думку суду, свідчать про свідому громадянську позицію, навіть якщо вони не завершилися обвинувальними вироками.

У підсумку Макоду засудили до 9 років позбавлення волі з конфіскацією половини майна та із забороною займатися адвокатською діяльністю строком на 2 роки.

Суддю Максима Леська звільнили через справу про 94 га землі

Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення судді Чуднівського районного суду Житомирської області Максима Леська.

Раніше судді повідомили про підозру у пособництві шахрайству та службовому підробленні у провадженні щодо заволодіння 94 га землі.

За версією слідства, у 2021–2023 роках він ухвалював рішення про визнання права власності на землю за людьми, які не мали для цього підстав. Ідеться щонайменше про 27 рішень щодо 32 земельних ділянок.

Слідство вважає, що схема працювала через позови про «спадкування» або невикористані права на паї, після чого ділянки переоформлювали на осіб, пов’язаних з агропідприємством.

Шахрайство з донатами для ЗСУ: викрито схему на мільйони

Державна служба фінансового моніторингу України спільно з правоохоронцями викрила шахрайську схему, організовану зареєстрованою в Україні благодійною організацією. Про це повідомив керівник відомства Філіп Пронін. За його словами, замість допомоги армії зловмисники використовували внески громадян і бізнесу для власного збагачення.

За схемою люди та підприємства переказували кошти як благодійну допомогу, а далі організація спрямовувала ці гроші контрагентам, пов’язаним із «дроп-схемами» та обготівковуванням. Загальна сума виявлених махінацій перевищує 12 мільйонів гривень.

Окремо зафіксовано епізод, коли до України ввезли елітний автомобіль під виглядом гуманітарної допомоги. Пізніше цей транспортний засіб зареєстрували на особу, офіційні доходи якої не дозволяли таку дорогу покупку.

Філіп Пронін зазначив, що ці факти свідчать про незаконне використання «гуманітарки» та відмивання коштів. Він також підкреслив, що зібрані гроші у підсумку могли не дійти до адресатів.

Експрокурор з Ужгорода віддасть 1,2 млн ЗСУ за угоду про шахрайство

Вищий антикорупційний суд затвердив угоду у справі про шахрайство та підбурювання до замаху на надання неправомірної вигоди. Як повідомляє «Судовий репортер», це стало відомо з вироку від 15 квітня. Згідно з матеріалами справи, у 2024-2025 роках прокурор Ужгородської окружної прокуратури разом зі спільником схиляв третю особу до надання неправомірної вигоди керівнику Закарпатської обласної прокуратури за те, щоб не притягувати його до кримінальної відповідальності та призначити покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Насправді ж спільники не мали наміру передавати гроші прокурору, а самі заволоділи сумою в 1,2 млн гривень. Додатково прокурор організував незаконне переміщення двох чоловіків через державний кордон. У січні та лютому 2025 року ці чоловіки переплили річку Тиса і опинилися на території Угорщини. У квітні 2025 року в місці фактичного проживання прокурора та в його службовому кабінеті в Ужгородській окружній прокуратурі Закарпатської області пройшли обшуки. Як видно з сайту декларацій НАЗК, у липні 2025 року прокурор звільнився з посади. За угодою про визнання винуватості, він щиро покаявся та активно сприяв розкриттю злочинів свого спільника. Крім того, він зобов’язався перерахувати 1,2 млн гривень фонду «Повернись живим» для підтримки Збройних сил України. За вироком суду, колишній прокурор отримав 5 років позбавлення волі з конфіскацією земельної ділянки та 1 830 доларів, вилучених за місцем його проживання. Від відбуття тюремного покарання його звільнили з іспитовим строком на 2 роки. Згідно з порталом «Судова влада», обвинуваченим у справі є Попович Роман Васильович, який працював прокурором Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області і звільнився у липні 2025 року. У декларації експрокурора Поповича є земельна ділянка аналогічної площі в тому ж селі.

Скандал у прокуратурі: заступника прокурора Броварів підозрюють у шахрайстві

Перший заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області підозрюється у спробі шахрайства в особливо великих розмірах за попередньою змовою групи осіб. Про це повідомляє «Судовий репортер», посилаючись на ухвалу від 27 березня. З грудня 2025 року броварська поліція проводить розслідування щодо шахрайського заволодіння землею. Виявилося, що колишній депутат Великодимерської селищної ради отримав доручення від приблизно трьох сотень громадян України на управління землею від їх імені. Депутат подав до Богданівської сільської ради Броварського району заяви на виділення по 2 гектари землі для ведення особистого сільського господарства від імені 12 осіб. Як з’ясувалося, люди надали ксерокопії своїх документів за винагороду від 200 до 1000 гривень. Існувала ймовірність, що документи були підроблені, оскільки двоє з заявників вже були мертвими протягом трьох років. Загалом 25 гектарів землі були швидко передані особам, які разом із депутатом є співзасновниками ОЖБК «ОК Козацький». Пізніше цю територію розділили на 54 ділянки для продажу з метою будівництва житлових будинків. У 2023 році цей депутат отримав умовний вирок у Вищому антикорупційному суді за спробу заволодіти 5 гектарами землі на Київщині у 2015-2016 роках у змові з колишнім в.о. начальника Управління Держгеокадастру у Броварському районі. У січні 2026 року ВАКС також визнав необґрунтованими активи на понад 5 млн грн, оформлені на родичів депутата — два автомобілі та десять земельних ділянок, зареєстрованих на тещу, колишню дружину та сина. Члени сім’ї не мали законних доходів для придбання цього майна, і, за даними правоохоронців, депутат сам користувався ним. 18 лютого 2026 року в рамках нової справи про шахрайство з землею поліція провела обшук у домі партнера депутата — співзасновника ОЖБК «ОК Козацький». Під час обшуку було вилучено 55 тисяч доларів США та 39 900 євро. Проте підстав для арешту коштів не було. Водночас прокурор Броварської окружної прокуратури та перший заступник керівника прокуратури, нібито, мали спільний злочинний намір заволодіти грошима. Спочатку чоловікові озвучили суму в 100 тисяч доларів для продовження бізнесу, а згодом вже йшлося про 50 тисяч доларів за ненакладення арешту на земельні ділянки. 26 березня гроші передавалися через пункт обміну валют у Києві на вулиці Ярославів Вал. Однак злочин не було доведено до кінця, оскільки працівники Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань одразу ж провели обшук у пункті обміну валют і вилучили кошти. Підозрюваний прокурор і його адвокати заперечували проти запобіжного заходу, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків. Суд ухвалив рішення про утримання підозрюваного під вартою, але передбачив можливість звільнення під заставу в 600 тисяч гривень. Окремим рішенням прокурора його також відсторонили від посади на два місяці.