Позначка: Шахрайство
Корупційний скандал: Добржанський та псевдогуманітарка
Сергій Добржанський, секретар виконкому Чернівецької міськради, опинився в центрі скандалу через участь у схемі з ввезення псевдогуманітарної допомоги на 15 мільйонів гривень. Його декларація містить лише садовий будинок площею 20 кв. м, тоді як квартира записана на дружину. У сім’ї є два автомобілі: Hyundai Santa Fe та Nissan Tiida, а також значні суми готівкою в доларах і євро, і кошти на банківських рахунках. Річна зарплата Добржанського становить майже 1 мільйон гривень, додатково він отримує доходи від викладання та дивідендів. У 2023 році його помітили за кермом автомобілів, призначених для ЗСУ, що викликало обурення через нецільове використання транспорту. У мережі з’явилися відео його відпочинку з алкоголем, а також публічні образи на адресу представників влади, зокрема Володимира Зеленського та Ірини Верещук. Лист із підписом Добржанського міг бути використаний для ввезення товарів під виглядом гуманітарної допомоги без сплати мит, що могло призвести до втрати бюджету понад 6 мільйонів гривень.
Вирок Макоді: 9 років у справі про 120 тисяч доларів
Вищий антикорупційний суд визнав адвоката Володимира Макоду винним у шахрайстві та підбурюванні до замаху на надання неправомірної вигоди суддям. Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 22 квітня.
Львів’янка Юлія Гринда з початку 2000-х років домагалася відновлення права власності на приміщення в центрі Івано-Франківська на вулиці Шашкевича, 6. Йдеться про колишнє кафе «Молочне», збудоване у 80 роках минулого століття в так званому «гуцульському стилі».
У Вищому спеціалізованому суді перебувала заява Гринди про перегляд за нововідкритими обставинами вироку, яким місцевого підприємця виправдали за обвинуваченнями у шахрайстві та підробці документів при заволодінні приміщенням кафе.
Жінка повідомила НАБУ, що адвокат Макода, до якого вона звернулася по юридичну допомогу, запропонував дати хабар суддям Вищого спеціалізованого суду та сам визначив суму — 120 тисяч доларів. Гроші передавалися трьома частинами. Цей «графік» адвокат намалював на папері, показав клієнтці, а потім забрав і порвав.
Як випливає з матеріалів негласних слідчих дій, Макода неодноразово наполягав, що без грошей працювати неможливо: «Просто, якщо ми довіряємо, то працюємо. Якщо ні — то до побачення. Шукайте іншого», «Значить, я вам іще раз кажу, якщо не буде виконуватись те, що я вам сказав, то на тому ми зупинимось», «Якщо щось не буде, мені не сподобається, воно все зупиниться», «… зараз ситуація трішки помінялась, ну як би хто замовляє виставу — пока вона так і танцюється, розумієте?». Також він скаржився на складність спілкування із суддями, для яких така сума неправомірної вигоди нібито не є значною: «Пойміть мене правильно, з такими великими людьми, як я зустрічаюсь, мені дуже тяжко з ними зустрічатися», «Кожна зустріч, навіть що то за суми, для них це фігня, бо вони — Боги, і в них там все».
Станом на 2017 рік Макода був доцентом кафедри цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимира Макоди. Тому з клієнткою Гриндою він зустрічався як у своєму адвокатському офісі, так і в коридорі «червоного» корпусу університету. Саме в університеті в листопаді 2017-го Гринда передала йому третю частину коштів — 55 тисяч доларів США.
На підставі записів розмов суд дійшов висновку, що Макода схиляв клієнтку до надання неправомірної вигоди, переконуючи, що інакше вона не отримає потрібного рішення, а співпраця буде припинена.
77-річну Юлію Гринду допитували в судових засіданнях у січні-лютому 2022 року. Прокурор ставив їй запитання 1,5 години, після чого захисник обвинуваченого допитував її близько 2,5 годин. Допит не завершили, оскільки обвинувачений не встиг поставити всі свої запитання. Суд констатував, що під час допиту Макода вдався до виснаження свідка. Більшість його запитань були зняті як такі, що не стосувалися справи. Засідання перервали через погіршення стану здоровʼя Гринди. Надалі вона тривалий час не зʼявлялася до суду через хворобу та 27 грудня 2022 померла. Макода долучив до матеріалів справи перелік із 147 запитань до Гринди, які не встиг їй поставити. Однак, на переконання суду, ці запитання або дублювали вже поставлені, або не мали істотного значення для справи.
У червні 2023 головуючого суддю Олега Коліуша відрядили до Вищої кваліфкомісії суддів. Двох інших суддів відвели, тож склад колегії повністю змінили і розгляд справи почали спочатку. Оскільки повторно допитати Гринду було неможливо, суд врахував її показання, надані під час попереднього розгляду.
ВАКС допитав суддів Вищого спеціалізованого суду, які заперечили корупційні домовленості з Макодою. Водночас двоє з них підтвердили, що давно знають цього адвоката. У межах негласного зовнішнього спостереження детективи зафіксували, як 5 вересня 2017 року Макода зустрічався на Хрещатику із суддею Вячеславом Наставним. Вони сіли на лавку і певний час розмовляли, але про що саме — невідомо.
На засіданні ВАКС Наставний заявив, що спілкувався з Макодою з приводу приїзду до Києва їхнього спільного товариша або міг обговорювати навчання свого сина в університеті Шевченка, де Макода викладав.
Під час дослідження доказів, зокрема результатів негласних слідчих (розшукових) дій, Макода звертав увагу суду на окремі висловлювання та давав їм власне тлумачення. Він стверджував, що отримав гроші в борг, посилаючись на боргову розписку, знайдену в його офісі під час обшуку. Розмови, зафіксовані на НСРД, він пояснював тим, що готував для Гринди правовий висновок щодо можливості звернення до ЄСПЛ у разі незадоволення касаційної скарги. На підготовчому засіданні Макода просив закрити кримінальне провадження через відсутність складу та події злочину. Проте власної цілісної версії подій суду так і не надав. Від дачі показань він відмовився, посилаючись на статтю 63 Конституції України. Захист наполягав, що з боку Гринди та працівників НАБУ мала місце провокація злочину, і переконував суд у численних порушеннях кримінально-процесуального законодавства, через що всі зібрані докази слід визнати недопустимими.
Макода також подав суду інформацію, яка, на його думку, мала свідчити про негативну репутацію заявниці. Зокрема, він повідомив, що раніше Гринда вже двічі зверталася із заявами про вимагання у неї коштів — головою кримінальної палати Апеляційного суду Львівської області та суддею Вищого спеціалізованого суду через інших адвокатів. Ці провадження були закриті через відсутність складу злочину. Крім того, Гринда сама мала статус обвинуваченої, оскільки нібито у змові з державним реєстратором зареєструвала припинення права власності законних співвласників на нежитлове приміщення на підставі судових рішень, які не набрали законної сили. Цю справу суд закрив у звʼязку зі смертю обвинуваченої.
Однак ВАКС дійшов висновку, що ці відомості лише підтверджують багаторічну боротьбу Гринди за нежитлове приміщення, яке, як вона вважала, незаконно вибуло з її власності. Її звернення до правоохоронних органів, на думку суду, свідчать про свідому громадянську позицію, навіть якщо вони не завершилися обвинувальними вироками.
У підсумку Макоду засудили до 9 років позбавлення волі з конфіскацією половини майна та із забороною займатися адвокатською діяльністю строком на 2 роки.
Суддю Максима Леська звільнили через справу про 94 га землі
Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення судді Чуднівського районного суду Житомирської області Максима Леська.
Раніше судді повідомили про підозру у пособництві шахрайству та службовому підробленні у провадженні щодо заволодіння 94 га землі.
За версією слідства, у 2021–2023 роках він ухвалював рішення про визнання права власності на землю за людьми, які не мали для цього підстав. Ідеться щонайменше про 27 рішень щодо 32 земельних ділянок.
Слідство вважає, що схема працювала через позови про «спадкування» або невикористані права на паї, після чого ділянки переоформлювали на осіб, пов’язаних з агропідприємством.
Шахрайство з донатами для ЗСУ: викрито схему на мільйони
Державна служба фінансового моніторингу України спільно з правоохоронцями викрила шахрайську схему, організовану зареєстрованою в Україні благодійною організацією. Про це повідомив керівник відомства Філіп Пронін. За його словами, замість допомоги армії зловмисники використовували внески громадян і бізнесу для власного збагачення.
За схемою люди та підприємства переказували кошти як благодійну допомогу, а далі організація спрямовувала ці гроші контрагентам, пов’язаним із «дроп-схемами» та обготівковуванням. Загальна сума виявлених махінацій перевищує 12 мільйонів гривень.
Окремо зафіксовано епізод, коли до України ввезли елітний автомобіль під виглядом гуманітарної допомоги. Пізніше цей транспортний засіб зареєстрували на особу, офіційні доходи якої не дозволяли таку дорогу покупку.
Філіп Пронін зазначив, що ці факти свідчать про незаконне використання «гуманітарки» та відмивання коштів. Він також підкреслив, що зібрані гроші у підсумку могли не дійти до адресатів.
Експрокурор з Ужгорода віддасть 1,2 млн ЗСУ за угоду про шахрайство
Вищий антикорупційний суд затвердив угоду у справі про шахрайство та підбурювання до замаху на надання неправомірної вигоди. Як повідомляє «Судовий репортер», це стало відомо з вироку від 15 квітня. Згідно з матеріалами справи, у 2024-2025 роках прокурор Ужгородської окружної прокуратури разом зі спільником схиляв третю особу до надання неправомірної вигоди керівнику Закарпатської обласної прокуратури за те, щоб не притягувати його до кримінальної відповідальності та призначити покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Насправді ж спільники не мали наміру передавати гроші прокурору, а самі заволоділи сумою в 1,2 млн гривень. Додатково прокурор організував незаконне переміщення двох чоловіків через державний кордон. У січні та лютому 2025 року ці чоловіки переплили річку Тиса і опинилися на території Угорщини. У квітні 2025 року в місці фактичного проживання прокурора та в його службовому кабінеті в Ужгородській окружній прокуратурі Закарпатської області пройшли обшуки. Як видно з сайту декларацій НАЗК, у липні 2025 року прокурор звільнився з посади. За угодою про визнання винуватості, він щиро покаявся та активно сприяв розкриттю злочинів свого спільника. Крім того, він зобов’язався перерахувати 1,2 млн гривень фонду «Повернись живим» для підтримки Збройних сил України. За вироком суду, колишній прокурор отримав 5 років позбавлення волі з конфіскацією земельної ділянки та 1 830 доларів, вилучених за місцем його проживання. Від відбуття тюремного покарання його звільнили з іспитовим строком на 2 роки. Згідно з порталом «Судова влада», обвинуваченим у справі є Попович Роман Васильович, який працював прокурором Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області і звільнився у липні 2025 року. У декларації експрокурора Поповича є земельна ділянка аналогічної площі в тому ж селі.
Скандал у прокуратурі: заступника прокурора Броварів підозрюють у шахрайстві
Перший заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області підозрюється у спробі шахрайства в особливо великих розмірах за попередньою змовою групи осіб. Про це повідомляє «Судовий репортер», посилаючись на ухвалу від 27 березня. З грудня 2025 року броварська поліція проводить розслідування щодо шахрайського заволодіння землею. Виявилося, що колишній депутат Великодимерської селищної ради отримав доручення від приблизно трьох сотень громадян України на управління землею від їх імені. Депутат подав до Богданівської сільської ради Броварського району заяви на виділення по 2 гектари землі для ведення особистого сільського господарства від імені 12 осіб. Як з’ясувалося, люди надали ксерокопії своїх документів за винагороду від 200 до 1000 гривень. Існувала ймовірність, що документи були підроблені, оскільки двоє з заявників вже були мертвими протягом трьох років. Загалом 25 гектарів землі були швидко передані особам, які разом із депутатом є співзасновниками ОЖБК «ОК Козацький». Пізніше цю територію розділили на 54 ділянки для продажу з метою будівництва житлових будинків. У 2023 році цей депутат отримав умовний вирок у Вищому антикорупційному суді за спробу заволодіти 5 гектарами землі на Київщині у 2015-2016 роках у змові з колишнім в.о. начальника Управління Держгеокадастру у Броварському районі. У січні 2026 року ВАКС також визнав необґрунтованими активи на понад 5 млн грн, оформлені на родичів депутата — два автомобілі та десять земельних ділянок, зареєстрованих на тещу, колишню дружину та сина. Члени сім’ї не мали законних доходів для придбання цього майна, і, за даними правоохоронців, депутат сам користувався ним. 18 лютого 2026 року в рамках нової справи про шахрайство з землею поліція провела обшук у домі партнера депутата — співзасновника ОЖБК «ОК Козацький». Під час обшуку було вилучено 55 тисяч доларів США та 39 900 євро. Проте підстав для арешту коштів не було. Водночас прокурор Броварської окружної прокуратури та перший заступник керівника прокуратури, нібито, мали спільний злочинний намір заволодіти грошима. Спочатку чоловікові озвучили суму в 100 тисяч доларів для продовження бізнесу, а згодом вже йшлося про 50 тисяч доларів за ненакладення арешту на земельні ділянки. 26 березня гроші передавалися через пункт обміну валют у Києві на вулиці Ярославів Вал. Однак злочин не було доведено до кінця, оскільки працівники Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань одразу ж провели обшук у пункті обміну валют і вилучили кошти. Підозрюваний прокурор і його адвокати заперечували проти запобіжного заходу, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків. Суд ухвалив рішення про утримання підозрюваного під вартою, але передбачив можливість звільнення під заставу в 600 тисяч гривень. Окремим рішенням прокурора його також відсторонили від посади на два місяці.
Фінансові порушення на 71 мільйон гривень у ДП “Документ”
Аудит Державної аудиторської служби (ДАСУ) виявив фінансові порушення в ДП “Документ” на загальну суму 71 мільйон гривень. З цієї суми понад 18 мільйонів гривень становлять збитки, пов’язані з необґрунтованими виплатами, надбавками та преміями для посадових осіб. Колишня заступниця директора департаменту працювала одночасно в Києві та керувала філіями в Польщі та Німеччині. Їй нараховували повну зарплату за весь робочий час, хоча фактично виконати обов’язки в кількох країнах одночасно було неможливо. Навіть після звільнення з української посади, ця посадовиця продовжувала отримувати дві повні зарплати від закордонних філій без визначеного основного місця роботи. У польській філії її робочий час взагалі не обліковувався. Загалом їй виплатили 9,5 мільйона гривень, що призвело до збитків для держави. Аудит також зафіксував витрати на близько 9 мільйонів гривень на безпідставні премії та винагороди екскерівництву, а також виплати за невідпрацьований час і завищені надбавки для працівників закордонних підрозділів. Під час перевірки було виявлено, що ДП “Документ” уклало договори на закупівлі на суму понад 52 мільйони гривень без дотримання належних процедур. У зв’язку з цим на керівника підприємства було складено 10 протоколів про адміністративні правопорушення, які були передані до суду. Штраф може становити від 330 тисяч до 1,7 мільйона гривень. Матеріали ревізії були направлені до правоохоронних органів. Підприємству було надіслано припис про усунення порушень та відшкодування збитків.
Суддя Тарасевич підозрюється у шахрайстві з науковим ступенем
Петру Тарасевичу, судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області, висунули підозру у скоєнні шахрайства в особливо великих розмірах. Цей суддя протягом кількох років отримував додаткові виплати за так званий «науковий ступінь». Коли ця інформація стала відома, він повернув кошти до бюджету, але це не врятувало його від підозри. За даними ДБР, з 2017 по 2025 рік він отримав понад 642 тис. грн доплат за ступінь доктора філософії, який не відповідає вимогам українського законодавства. Йдеться про диплом МАУП, який не є документом державного зразка, а Міністерство освіти і науки не ухвалювало рішення про присвоєння наукового ступеня. Суддя усвідомлював, що не має законних підстав для отримання доплат, але свідомо подав відповідну заяву. В результаті йому була встановлена щомісячна надбавка в розмірі 15% до його вже значної заробітної плати. У жовтні минулого року, під час конкурсу до апеляційного суду, Громадська рада доброчесності зазначала, що цей диплом не є підставою для доплат. Тоді Тарасевич намагався «вирішити питання»: повернув гроші та надав підтвердження платежів до ВККС. Проте його зняли з конкурсу, і тепер його справою займаються правоохоронні органи. Подібні випадки з доплатами не є поодинокими. Наприклад, член ВККС Володимир Луганський також отримував виплати за диплом МАУП. Його справа вже розглядається в суді, але ВККС вже два роки не може ухвалити рішення про його звільнення. Звіт робочої групи залишається без розгляду з січня 2025 року, тому Луганський продовжує виконувати свої обов’язки. Такі «наукові ступені» давно стали схемою для збільшення суддівських виплат, незважаючи на сумніви щодо їхньої легітимності. Поки не буде створено чіткий механізм перевірки та припинення таких доплат, державний бюджет продовжуватиме фінансувати ці схеми, що обернеться сотнями мільйонів.
Схема шахрайства з продажу зерна на 63 мільйони гривень
Правоохоронні органи виявили схему фіктивного продажу зерна на суму 63 мільйони гривень, в якій підозрюють організаторів на чолі з ексміністром агропромисловості. Про це повідомляє Офіс генерального прокурора, а також генеральний прокурор Руслан Кравченко. У прокуратурі зазначили, що на початку року посадові особи одного з агропідприємств Київщини організували цю шахрайську схему з продажу кукурудзи. “Організатором є екснардеп та колишній міністр Міністерства агропромислового розвитку України. Співорганізаторами виступили директор агропідприємства та його технічний керівник”, – йдеться у повідомленні. Хоча імена не були розкриті, раніше на зерновому ринку вже з’являлися відомості про виявлені шахрайства на одному з елеваторів у Київській області, пов’язаних з ексміністром агрополітики Миколою Сольським. Згідно з даними Latifundist.com, елеватор міг видавати складські документи на зерно, яке вже було продане іншим покупцям або взагалі не існувало. Видання також повідомляє про кількох відомих трейдерів, які зазнали збитків, оцінюючи нестачу в межах 130-140 тисяч тонн. “Зловмисники уклали угоду на постачання 7 тисяч тонн зерна врожаю 2025 року. Щоб створити видимість законності угоди, покупцеві надали підроблені складські квитанції та акти прийняття-передання”, – розповіла прокуратура. Згідно з документами, зерно нібито зберігалося на елеваторі продавця в Київській області. Проте перевірка через Державні реєстри та залучення спеціалістів показали, що на момент підписання документів зерно на складі відсутнє. Крім того, підприємство-продавець видало складські документи на понад 130 тисяч тонн продукції, що вдвічі перевищує реальну технічну потужність їхнього елеватора (60 тисяч тонн), як зазначено у повідомленні. Експертиза підтвердила, що потерпілій стороні завдано збитків на суму 63,7 мільйона гривень. Кравченко повідомив, що правоохоронці провели 26 обшуків у Києві та Київській області за місцями проживання фігурантів та за адресами ведення бізнесу. Вилучено фінансову документацію, цифрові носії інформації та транспортні засоби. Під час перевірки елеватора факт відсутності заявленого зерна підтвердився. Досудове розслідування триває, зазначили у прокуратурі.